Вона не може вплинути на ринкову ставку з/п і наймає

Робітників, на ринковій ставці з/п тому крива пропозиції

Абсолютно еластична.

5. Функція валових витрат монополістичного конкурента: ТС = 50 +2 · Q ², де Q – кількість випущеної продукції за місяць; функція попиту на продукцію фірми: Р = 100 – Q, де Р – ціна продукту в гривнях. Визначити прибуток фірми при випуску продукції 15 одиниць на добу.

TC=50+2Q^2
P=100-Q
Q=15
П=?
П=Q*(P-ATC)
TC=50+2*(15)^2=50+2*225=500
P=100-15=85
П=15*(85-500)=15*(-415)=-6225

 

 

ІІІ рівень

1. Дати обґрунтовану відповідь на питання:

Середні та граничні витрати виробництва у короткостроковому періоді та їх графіки.

Відповідь:

При аналізі діяльності підприємства важливе місце займають такі показники, як середні та граничні витрати.

Середні витрати – це витрати що припадають на одиницю виробництва (виробленої продукції)

Якщо порівняти середні витрати з ціною на продукцію, то можна одержати уявлення про прибутковість фірми.

Розрізняють: Середні постійні витрати – (4.13)

Середні змінні витрати – (4.14)

Середні валові витрати – (4.15)

В економічної практиці середні змінні витрати називають собівартістю продукції (вартість продукції для самого себе).

Граничні витрати (МС) – це приріст витрат при збільшенні обсягу виробництва на одиницю.

Граничні витрати показують на скільки збільшаться витрати виробництва, якщо обсяг продукції збільшиться на одиницю, тобто скільки буде коштувати підприємству збільшення випуску на одиницю.

Їх можна розрахувати як на підставі змінних, так і на підставі валових витрат, тому що валові витрати відрізняються від змінних на величину постійних витрат:

або (4.16)

де: DТС і DVC – зміна відповідно у валових та змінних витратах, а DQ – зміна обсягу продукції.

Графічне відображення середніх та граничних витрат в короткостроковому періоді наведено на мал.. 4.12.

Крива середніх постійних витрат (AFC) при зростанні обсягу виробництва прямує до горизонтальної осі.

Форма інших кривих витрат в короткостроковому періоді визначається зв’язком між кривими граничних та середніх витрат. Якщо граничні витрати менші за середні, то середні витрати зменшуються, якщо граничні витрати перевищують середні – середні витрати зменшуються. З цього випливає, що крива граничних витрат (МС) перетинає криві середніх змінних витрат (AVC) і середніх валових витрат (ATC) в точках їх мінімального значення.

 

Поведінка кривих АVC, ATC та МС показує, що у короткостроковому періоді при раціональнішому використанні виробничих потужностей середні та граничні витрати фірми зменшуються, а при надмірному їх використанні середні та граничні витрати починають зростати.

 

Мал..4.12. Криві середніх та граничних витрат.

Існує прямий зв’язок між продуктивністю факторів виробництва та виробничими витратами. Якщо порівняти графіки граничних і середніх змінних витрат з графіками граничного та середнього продукту (мал..4.13), то можна помітити, що вони є їх дзеркальним відображенням. Тобто, коли граничний і середній продукт зростає(мал..4.13,а), граничні та середні змінні витрати зменшуються (мал..4.13,б) і, навпаки, коли граничний і середній продукт зменшується, граничні та середні змінні витрати зростають. Точка мінімуму середніх змінних витрат збігається з точкою максимуму середнього продукту змінного фактора.

 

Мал.. 4.13 Взаємозв’язок граничних і середніх змінних витрат

з граничним та середнім продуктом.

 

Зміни витрат у короткостроковому періоді відображають дію закону спадної віддачі. До того часу поки фірма зможе знаходити всі потрібні ресурси за постійними цінами, зміни витрат у короткостроковому періоді можна пояснити змінами середнього та граничного продукту змінного фактора.

 

 

2. Розв’язати задачу:

Одиниці товару	Корисність яблук (А) ТUА	Корисність ківі (В) ТUВ

 

 

БИЛЕТ № 3

І рівень Тестові завдання:

1. Проблема обмеженості ресурсів може бути вирішена, якщо:

+г) все сказане неправильно.

2. Зважена гранична корисність дорівнює:

+г) граничної корисності першої одиниці блага.

3. Бюджетна лінія споживача може бути завдана рівнянням:

+ в) D = Р_A·A + Р_В·В;

4. Крива попиту на фотоапарати змістилася вліво. Які події могли бути причиною цього:

+а) падіння цін на фотоплівки;

5. Якщо еластичність попиту по доходу є від’ємним числом, то таке благо відноситься до:

+ в) товарів низької споживчої цінності;

6. Кожна фірма має можливість змінити кількість всіх зайнятих ресурсів:

+в) у довгостроковому періоді діяльності

7. Крива попиту на продукцію чисто конкурентної фірми:

+ г) є абсолютно еластичною.

8. До змінних витрат у короткостроковому періоді можна віднести:

+б) витрати на придбання сировини;

9. Олігополістичний ринок має таку спільну рису з ринком монополістичної конкуренції як:

+г) фірми мають монопольну владу.

10. Граничні витрати на працю (MRC) фірми, яка працює в умовах чисто конкурентного ринку праці:

+а) дорівнюють ставці заробітної плати;.

 

ІІ рівень

 

1. Поясніть різницю між змінами в пропозиції і змінами обсягу (величини) пропозиції, проводячи причини кожної з цих змін.

 

Відповідь:

Слід розрізняти зміну обсягу (величини) пропозиції і зміну пропозиції.

Зміна обсягу пропозиції – це зміна величини пропозиції при зміні ціни на товар, тому графічно це відповідає пересуванню по кривій пропозиції з однієї точки в іншу, не змінюючи її положення.

Зміна пропозиції відбувається під дією нецінових факторів і графічно це відбувається зміщенням кривої пропозиції.

 

2. Перелічити постійні та змінні витрати, пов’язані з експлуатацією власного автомобіля.

Змінні витрати – ціни на паливо, ремонт автомобіля,

Постійні витрати - страхування, штраф за порушення.

 

3. Чим визначається унікальність такого фактора виробництва як земля.

Земля розглядається як природний фактор. До цієї групи виробництва відносяться природні багатства: поклади копалин, орні землі, ліси – все, що може бути використане у процесі виробництва без попередньої обробки, у натуральному стані, тобто є “дарами природи”.

 

4. Побудувати бюджетну лінію споживача яка завдана рівнянням 42 = 7· А + 3· В.

 

42=7А+3В

 

 

 

з в

5. Граничні витрати фірми, яка працює в умовах досконалої конкуренції завдані рівняннями: МС = 4 + 3 Q, де МС – граничні витрати, Q – рівень виробництва. Якщо ціна одиниці продукції фірми 31 грн., яку їх кількість слід випускати фірмі, щоб максимізувати прибутки?

ІІІ рівень

Поняття корисності, сукупна та гранична корисність. Перший закон Госсена.

 

Корисність – це ступінь задоволення, яке отримує людина від споживання певного блага або сукупності благ.

Корисність залежить як від блага, так і від людини – це поняття суб’єктивне, бо що корисне однієї людині, може бути безкорисне іншій. Проте, якщо благо і корисне для споживача, то існують обставини, які обмежують можливості споживача у його придбанні. Такими обмеженнями є доход споживача і ціна на товар.

Разом з тим і сама корисність змінюється зі збільшенням кількості товару, який споживається. Чим більшу кількість товару придбає споживач, тим менше його прагнення одержати додаткову одиницю цього ж товару. Наприклад, потреба людини мати автомобіль (якщо він його не має) може бути дуже сильною, бажання мати другий уже менше, а потреба в третьому або четвертому дуже слабка.

Оскільки корисність – поняття суб’єктивне, а іноді і не зовсім усвідомлюване людиною, виміряти його не можливо, як вимірюється температура, тиск, тощо. Але для проведення аналізу поведінки споживача в економіці використовується умовна одиниця вимірювання корисності – ютілія. Корисність вимірюється за принципом “краще-гірше”, з подальшим наданням відповідних числових значень.

Теорія в основі якої лежить можливість вимірювання корисності різних благ називається кардиналістською теорією. Кардиналістську (кількісну) теорію корисності запропонували незалежно один від одного У.Джевонс, К.Менгер та Л.Вальрас в кінці ХІХ сторіччя. Дану теорію підтримував А.Маршалл.

Закономірність того, що споживачі, вживаючи послідовно частки будь-якого блага, одержують все меншу корисність, була виявлена в результаті досліджень ще в ХІХ ст.. При цьому передбачається, що смаки споживачів постійні.

Для точного аналізу поведінки споживача необхідно формально описати його цільові установки, тобто залежність рівня корисності від набору споживаних благ. Така залежність уявляє собою функцію корисності.

Функція корисності – це співвідношення між обсягами споживаних благ і рівнем корисності, який досягається при цьому споживачем:

(2.1)

де U – рівень корисності, A,B,…,N – кількості споживаних благ.

Приріст задоволення, яке отримує споживач від споживання додаткової одиниці блага називається граничною корисністю.

Гранична корисність(MU) – це додаткова корисність, отримана від споживання кожної наступної одиниці блага.

Слово “граничний” є ключовим поняттям в економічній теорії і завжди використовується у розумінні “додатковий”. У нашому прикладі – 15, 7 та 2 ютілії визначають граничну корисність випитих склянок води.

Закон спадної граничної корисності (І закон Госсена):Гранична корисність має зворотній зв’язок з обсягом споживання, тобто корисність від споживання кожної наступної одиниці блага буде зменшуватись.

Вперше закон спадаючої граничної корисності був сформульований німецьким економістом Г.Госсеном в 1854 році. Підтверджень цьому закону - безліч. Для більшості звичайних людей три порції гарного морозива привабливіший варіант порівняно з однією, проте перша порція – смачніша. Але слід зауважити, що закон спадної граничної корисності не універсальний, в деяких випадках корисність додаткових одиниць блага спочатку зростає, досягає максимуму і тільки потім починає знижуватись. Наприклад, друга цукерка може бути більш бажаною ніж перша (буде мати більшу корисність), третя більш бажаною ніж друга, але якщо з’їсти 10 цукерок, то одинадцята уже буде менш бажаною ніж десята, дванадцята менш бажаною ніж одинадцята і т.д., тобто починаючи з десятої цукерки гранична корисність цукерок буде зменшуватись. Подібна залежність існує для невеликих порцій ділених благ.

Мета споживача одержати максимальне задоволення своїх потреб, тобто максимізувати загальну (сукупну) корисність від споживаних благ.

Сукупна корисність (TU) – корисність всього обсягу споживання і дорівнює сумі граничних корисностей придбаних благ:

(2.2)

де MU_i – гранична корисність і-тої одиниці блага, n – кількість одиниць блага.

Це означає, що будь-якому нескінченно малому збільшенню кількості блага відповідає приріст загальної корисності.

 

Згідно закону спадної граничної корисності, сукупна корисність певного блага буде збільшуватись уповільненими темпами зі збільшенням обсягу споживання даного блага (мал..2.1,а). Хоча сукупна корисність зі збільшенням кількості благ поступово зростає, гранична корисність неухильно зменшується (мал..2.1,б). Максимум задоволення досягається у точці А, коли гранична корисність дорівнює нулю. Це означає, що благо повністю задовольняє потреби.

 

Мал..2.1. Графіки сукупної та граничної корисності.

 

Графік сукупної корисності має позитивний нахил, тобто це зростаюча уповільненими темпами крива. Графік граничної корисності – спадаюча крива (має негативний нахил), оскільки між обсягом споживання та граничною корисністю існує зворотній зв’язок.

Якщо подальше споживання блага приносить шкоду (гранична корисність блага негативна), то загальна корисність знижується (див. відрізок АВ на обох графіках). Згідно з законом спадної граничної корисності, чим більшою кількістю блага ми володіємо, тим меншу цінність має для нас кожна додаткова одиниця цього блага. У такий спосіб ціна блага визначається не сукупною, а граничною його корисністю для споживача.

Закон граничної корисності лежить в основі визначення попиту, він пояснює, чому крива попиту на певний продукт буде спадаючою кривою. Якщо кожна наступна одиниця продукту буде мати все меншу й меншу корисність, то споживач буде купувати додаткові одиниці продукту лише при умові падіння його ціни. Якщо глянути на справу з боку продавця, то спадаюча гранична корисність заставляє виробника зменшувати ціну, для того щоб спонукати покупця до придбання більшої кількості продукції.

Уявлення про спадаючу граничну корисність грає значну роль в поясненні того, яким чином споживачам слід розподіляти свій грошовий доход між різними товарами та послугами, які вони можуть придбати.

2. Розв’язати задачу:

Таблиця характеризує випуск продукції в умовах монополії.

 

Обсяг виробн. Q	Ціна продукції Р	Валовий доход TR	Граничний доход МR
	17,6		-
	14,4	28,8	12,8
	12,8	38,4	9,6
	11,2	44,8	6,4
	9,6		3,2
	6,4	44,8	-3,2
	4,8	38,4	-6,4

На еластичній ділянці попиту граничний доход має позитивне значення, а на нееластичній ділянці попиту граничний приймає негативне значення.

 

БІЛЕТ №____4_

 

I рівень Тестові завдання:

1.Що з переліченого вивчає мікроекономіка:

б) поведінку споживача;

2. Наведене ствердження не відповідає дійсності:

в) всі точки на кривої байдужості мають однакову відстань від початку координат;

3. Зважена гранична корисність дорівнює:

а) відношенню граничної корисності до ціни блага;

4. Крива попиту на товар зміститься вправо, якщо:

б) зменшиться ціна на товар замінник;

5. Які параметри коефіцієнта еластичності по доходу характеризують нормальний товар.

а) Е_D > 0;

6. Які з перелічених нижче витрат можна вважати постійними витратами:

а) податок на землю;

7. Ізокванта має аналогічні властивості з:

б) кривою байдужості;

8. Крива граничного доходу фірми в умовах досконалої конкуренції на графічній моделі розташована:

б) нижче кривої попиту на продукцію фірми;

9. Цінова дискримінація підрозуміває:

а) продаж одного і того ж товару по різним цінам;

10. Модель монопсонії це ринок, на якому:

б) панує один покупець

 

ІІ рівень

Правильна відповідь на кожне теоретичне, практичне завдання оцінюється 6 балів.

1. Охарактеризувати фази, які проходять криві загального обсягу виробництва та граничного продукту у короткостроковому періоді.

Відповідь: Криві загального обсягу виробництва (ТР) та граничного продукту (МР) проходять три фази: 1) обсяг виробництва збільшується прискореними темпами; граничний продукт збільшується; 2) обсяг виробництва збільшується уповільненими темпами; граничний продукт знижується, маючи позитивне значення, і в точці, де обсяг виробництва досягає максимального значення, граничний продукт дорівнює нулю. 3) обсяг виробництва зменшується, граничний продукт приймає негативне значення.

2. Надати характеристику видам (типам) монополій

Відповідь: Розрізняють декілька типів монополії:

Закрита монополія. Вона захищається від конкуренції за допомогою юридичних обмежень: Патенти, ліцензії, авторські права, товарні знаки.

Відкрита монополія. Фірма на деякий час є єдиним постачальником будь-якого продукту і не володіє ніяким захистом від конкуренції.

Натуральна (природна) монополія. Галузь, коли одна фірма обслуговує весь ринок в цілому, тобто розділення випуску продукції між двома або більшою кількістю фірм призведе до того, що масштаби виробництва кожної будуть неефективно малі.

Монополія з використанням недобросовісної конкуренції. Фірми блокують вхід в галузь за допомогою агресивних, жорстоких дій

Чиста монополія. Коли виконується умова продажу продукції по однаковій ціні всім споживачам.

3. Дати оцінку капіталу з економічної точки зору. Фізичний та людський капітал.

Відповідь: Капітал є одним із основних елементів суспільного багатства. Капітал в широкому розумінні слова – це будь-який ресурс, створений з метою виробництва більшої кількості економічних благ.

Розрізняють дві основні форми капіталу:

Фізичний капітал включає в себе запас виробничих товарів, які беруть участь в виробництві продукції – машини, будівлі, споруди, матеріали, запаси сировини, тощо.

Людський капітал – це міра втіленої у людині здатності приносити доход протягом життя. Він включає природні здібності людини, а також здібності, набуті в процесі освіти і практичного досвіду.

4. Таблиця показує сукупну корисність, що одержує споживач від споживання різної кількості тавару А:

Одиниці товару
Сукупна корисність ТUА
Гранична корисність МUА

Розрахувати, граничну корисність, що одержує споживач від різної кількості споживання тавару А.

5. Припустимо, що 3%-не зростання ціни на кукурудзяні пластівці спричинить 6%-й спад попиту. Якою є еластичність попиту за ціною на кукурудзяні пластівці? Чи варто збільшувати ціну на кукурудзяні пластівці? Чому?

 

– процентна зміна попиту =6%

- процентна зміна ціни =3%

Збільшувати ціну на кукурудзяні пластівці варто. Адже попит еластичний, тобто | >1. На відсоток зміни ціни припадає більше одного % зміни попиту.

ІІІ рівень

Правильна відповідь на кожне теоретичне, практичне завдання оцінюється 20 балів.

1. Дати обґрунтовану відповідь на питання:

Рівновага споживача з кардиналістських позицій. Другий закон Госсена

Відповідь:

Теорія поведінки споживача починається з основних припущень стосовно до уподобань споживачів. Ці припущення справедливі для більшості людей у більшості ситуацій: Середній споживач цілком розумна людина, яка прагне так розпоряджатись своїм грошовим доходом, щоб дістати якомога більшу сукупну корисність від придбаних товарів і знає, яку корисність він одержить від споживання кожної наступної одиниці блага, яку він може купити. Крім того, всі споживачі мають обмежений грошовий доход і враховують ціни. Споживач не може купити все, що йому заманеться, а лише ту кількість товару, яка досяжна за ціною при даному його доході.

Тобто кожна людина має в своєму розпорядженні певну кількість коштів для купівлі благ: має певну купівельну спроможність. Виходячи зі своєї купівельної спроможності, споживач прагне придбати товари і послуги у таких кількостях і пропорціях, щоб одержати найбільше задоволення від їх споживання.

Досягнувши раз оптимального становища, він не покине його до тих пір, доки не зміняться ціни благ, гранична корисність грошей, чи шкала його уподобань. Тому такий стан зветься станом рівноваги споживача.

Рівновага споживача – це ситуація, при якій споживач витрачає весь свій доход на придбання таких товарів, комбінація, яких дозволяє максимально задовольнити його потреби при даному рівні цін та доходу. Тобто він не зможе збільшити сукупну корисність від придбаних товарів, якщо витратить менше грошей на купівлю одного товару і більше на купівлю іншого.

Чи можна виявити певну закономірність, яка дозволить прийняти оптимальне рішення? Таку закономірність вперше виявив німецький економіст Г.Госсен.

Другий закон Г.Госсена полягає в ствердженні, що одержана споживачем корисність від останньої грошової одиниці, яка витрачена на придбання будь-якого блага, однакова, незалежно від того на яке саме благо вона витрачена.

Згідно з даним законом можна сформулювати правило максимізації корисності: споживач одержить найбільшу сукупну корисність від придбаних товарів, коли відношення граничної корисності різних видів товарів до їх ціни будуть однаковими:

(2.3)

де: MU – гранична корисність; P – ціна товарів; A, B…N – види товарів.

Правило максимізації корисності, можна записати в іншому вигляді:

Якщо , то і і т.д.

Тобто споживач одержить найбільшу корисність від придбаних благ, коли відношення граничних корисностей благ буде дорівнювати відношенню їх цін:

MU_A ׃ MU_B ׃׃... MU_N = P_A ׃ P_B ׃ ׃.. P_N (2.4)

Відношення граничної корисності товару до його ціни називають ще зваженою граничною корисністю (АМU) або граничною корисністю в розрахунку на одну грошову одиницю:

(2.5)

Споживач прагне досягти максимуму корисності за наявних бюджетних обмежень, а корисність споживчого кошика обчислюється як сума граничних корисностей кожної одиниці товарів, що входять до нього. Він віддасть перевагу тому товару, який додає на кожну грошову одиницю більше корисності. Порівнюючи граничні корисності кожної одиниці товару в розрахунку на грошову одиницю, споживач послідовно переключає свій вибір з одної одиниці товарів на іншу, доки в межах свого бюджету вже не зможе збільшити сумарної корисності.

Можна зробити висновок: стан рівноваги споживача досягається при рівності граничних корисностей продуктів, що приходяться на одну грошову одиницю – зваженої граничної корисності.

АМU_А = АМU_В =…= АМU_N = λ, де λ гранична корисність грошей.

Таким чином, при рівновазі споживача граничні корисності грошових одиниць при різних варіантах використання однакові. В загальному вигляді можна записати так: MU_N = P_N λ

Це означає, що гранична корисність блага дорівнює граничним затратам споживача.

Умови рівноваги для кожного споживача будуть неоднаковими, оскільки гранична корисність грошей залежить від доходу.

Зміст другого закону Госсена такий – кожний товар, чи то годинник, чи трактор, користується підвищеним попитом до певного часу, цей час наступає тоді, голи зважена гранична корисність цього товару стане рівною зваженій граничній корисності всіх інших товарів. Такий момент називається станом рівноваги зважених граничних корисностей.

Припустимо, якийсь товар А має підвищену граничну корисність порівняно з іншими товарами В, С і таке інше. У цьому випадку багато споживачів прагнуть купити саме товар А. Масова покупка товару А відтягує гроші споживачів від усіх інших товарів. По мірі того, як кількість купівель товару А зростає, починає діяти закон спадної граничної корисності: гранична корисність блага зменшується із задоволенням потреби в ньому. У той же час, якщо гроші відтягуються від купівлі інших благ, їх купують менше, менше споживають, тому їх гранична корисність зростає. Таким чином, в одному випадку гранична корисність товару знижується, а в інших випадках – зростає, і внаслідок вирівнюється так, що граничні корисності усіх товарів, що приходяться на одну грошову одиницю, рівні між собою.

2. Розв’язати задачу:

Фірми А, Б, С, Г і Д функціонують в умовах досконалої конкуренції.

В таблиці наведені основні показники діяльності фірм у короткостроковому періоді: ціна на одиницю продукції ( Р); обсяг виробництва (Q); валовий (TR) та граничний (MR) доход; валові (ТС), середні валові (AТC), середні змінні (AVC) та граничні (МС) витрати;

фірма	Р	Q	TR	MR	ТС	МС	AТC	AVC
А							1,5
Б
С								4,5
Г							5,5
Д

1. Валовий доход визначається по формулі: TR = P · Q; Граничний: MR = DTR: DQ;

Середні витрати: АТС = ТС / Q; ТС=ATC*Q

2) При досконалій конкуренції ціна(Р) дорівнює граничному доходу(МR)

Фірма А і Б максимізують прибуток, так як MR=MC.

Фірма С повинна збільшити обсяг виробництва, так як MR>MC(7>4) і Р>AVC(7>4.5)

Фірма Г повинна зменшити виробництво продукції, т як (MR<MC(5<6)

Фірма Д повинна закрити своє виробництво, т як P<AVC.

 

БІЛЕТ № 5

І рівень Тестові завдання:

1. Основним мотивом поведінки економічних суб’єктів є:

а) максимізація вигоди;

2. Який з наведених нижче переліків значень сукупної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності?

в) 200, 250, 270, 280;

3. Збільшеннядоходу споживача графічно виражається:

в) паралельним зсувом бюджетної лінії вліво;

4. Коли нав’язати ціну товару вище рівноважної, то на ринку даного товару:

б) буде надлишок товару;

5. Перехресна еластичність попиту двох товарів дорівнює нулю. Це можуть бути товари:

г) біблія і віскі.

6. Ізокоста (бюджетна лінія підприємства) може бути завдана рівнянням:

б) ТС = r·С + w·L;

7.. Граничні витрати фірми:

в) дорівнюють середнім витратам у точці їх мінімального значення;

8. У короткостроковому періоді конкурентна фірма має можливість максимізувати прибуток, коли ціна продукції:

а) вища за мінімальні середні валові витрати;

9. Формами диференціації продукції не можуть бути:

б) різні ціни на одну і ту ж товарну групу;

10. Крива пропозиції праці для фірми на чисто конкурентному ринку праці:

б) абсолютно еластична;

 

ІІ рівень

1. Дати оцінку впливу зміни доходу споживача на бюджетну лінію споживача.

Відповідь: Розташування бюджетної лінії залежить від величини грошового доходу. Збільшення грошового доходу споживача при незмінних цінах призводить до рівнобіжному переміщенню бюджетної лінії вправо (малюнок а). Зменшення грошового доходу споживача при незмінних цінах призводить до рівнобіжному переміщенню бюджетної лінії вліво (малюнок б). Зміна доходу споживача не змінює кута нахилу бюджетної лінії, але змінює координати точок перетину бюджетної лінії з осями координат.

 

2. Обґрунтувати, що ціна на ринку прагне до рівня, коли попит дорівнює пропозиції.

Відповідь: В точці рівноваги ціна влаштовує одночасно і покупців і продавців. При цьому діють закони ринкового ціноутворення: ціна прагне до того рівня, при якому попит дорівнює пропозиції; якщо ж під впливом певних чинників відбудеться підвищення попиту при незмінній пропозиції або скорочення пропозиції при незмінному попиті, то ціна зростає; якщо ж навпаки: при незмінному попиті збільшується пропозиція – ціна зменшується.

 

3. Мета виробничої діяльності підприємств.

Відповідь: Мета виробничої діяльності підприємства - задоволення суспільних потреб і одержання прибутку. Дійсно, основна мета підприємництва - одержання прибутку, але не будь-якою ціною. Цивілізовані ринкові відносини вимагають розумного співвідношення обох цілей: задоволення суспільних потреб і одержання прибутку.

 

4. Наведено таблицю, що відображає величину попиту на товар при різних цінах:

Ціна за од. товару (грн.)
Обсяг попиту (шт.)

1) Що відбудеться, якщо ціна товару зросте з 8 до 10 грн./од?

Якщо ціна товару (P) зросте з 8 до 10 грн./од., то обсяг попиту (Q) знизиться з 60 до 50 шт.

2) Побудувати криву попиту.

5. Яку суму одержить вкладник через 3 роки, якщо він сьогодні вкладе 25000 грн. по процентній ставці – 8%. Чи варто вкладати гроші в банк, якщо очікуваний рівень інфляції при даній ставці складає: 9%;

Відповідь:

FV-доход (сума), яку одержить вкладник через декілька років;

PV – сума, яку ми вкладаємо;

n – кількість років;

i – процентна ставка у вигляді коефіцієнта.

Якщо реальна процентна ставка більше 0, то гроші варто вкладати, і навпаки.

Реальна ставка = процентна ставка - рівень інфляції

Реальна ставка = 8% - 9% = -1%.

Реальна ставка менше 0, отже при даних процентній ставці та рівні інфляції вкладати гроші в банк НЕ ВАРТО.

ІІІ рівень

1. Вибір споживача з ординалістських позицій. Криві байдужості.

Відповідь: Згідно ординалістської (порядкової) теорії, граничну корисність виміряти неможливо, споживач вимірює не корисність окремих благ, а корисність наборів благ, точніше порядок переваги різних наборів благ. Споживач систематизує вибір набору благ по рівню задоволення потреб. З практичної точки зору споживач може сказати, якому набору благ він віддає перевагу, але не може визначити на скільки один набір краще іншого. Скільки людей, стільки і систем цінностей.

Крива байдужості демонструє різноманітні комбінації двох товарів, які дають споживачеві однаковий обсяг задоволення потреб, тобто однакову сукупну кори с ність.

 

Крива байдужості графічно відображає набір споживацьких кошиків, між якими споживач не вбачає відмінностей (мал.2.2). Кожна точка кривої U відповідає одній із комбінацій двох товарів А і В, які в однаковій мірі задовольняють потреби споживача.

Набір кривих байдужості для одного споживача і певної пари товарів називається картою байдужості (мал.2.4).

 

 

Карта байдужості описує особисті уподобання конкретного споживача щодо різноманітних комбінацій товарів та послуг.

Враховуючи вище сказане, можна сформулювати властивості кривих байдужості:

– Крива байдужості – спадаюча крива, оскільки між товарами зворотна залежність – якщо більше одного товару, то менше іншого.

– Кут нахилу в будь-якій точці кривої байдужості дорівнює абсолютній величині граничної норми заміни одного товару іншим – MRS.

– Крива байдужості – опукла до початку координат.Якщо рухатись вздовж кривої зверху вниз, кут нахилу її буде зменшуватись.

– Через кожну точку на графіку можна провести криву байдужості. Тобто можна побудувати карту кривих байдужості.

– Кожна крива байдужості, розташована на більшу відстань від початку координат, відповідає більшій сукупній корисності.

– Криві байдужості на карті не перетинаються.Якщо б вони перетиналися, то точка перетину відповідала б комбінації двох товарів, які мали б одноразово і більшу і меншу сукупну корисність.

Виходячи з норм заміщення, можна з’ясувати якому з двох товарів віддає перевагу споживач (мал.2.5).

 

2. Розв’язати задачу:

 

Таблиця характеризує витрати фірми, яка діє умовах досконалої конкуренції (в грн.):

Обсяг виробництва Q	Середні змінні витрати AVC	Середні валові витрати ATC	Граничні витрати MC
	11,5
		11,7
	8,8
	8,4	9,4
	8,7	9,5
	9,4	10,4
	10,5	11,1

1. Визначити чи буде діяти фірма в короткостроковому періоді, якщо ринкова ціна на продукцію, яку вона випускає, буде 7 гривень? Чому?

Відповідь: Фірма не буде діяти в короткостроковому періоді, оскільки ціна за одиницю продукції становить 7 грн., а це менше мінімального значення AVC= 8,4 грн.

 

2. Фірма буде максимізувати прибуток чи мінімізувати збитки при ціні на продукцію 14 гривень?

Відповідь: ATC(min) 14>9.4

AVC(min) 14>8.4

Фірма буде максимізувати збитки.

 

3. Обчислити суму економічного прибутку або збитку фірми при ціні на продукцію 14 гривень. Відобразити графічно.

Відповідь: П=Q*(P-ATC)=7*(14-10.4)=7*3.6=25.2 грн. – економічний прибуток.

 

Ребята!!! Начертите еще прямую MR=MC с координатами (0; 14) (7; 14), линию пунктиром с координатами (7; 14) (7; 0) и еще одну линию (пунктиром) с координатами (0; 10,4) (7; 10,4). Полученный прямоугольник является ПРИБЫЛЬЮ. Его нужно заштриховать!!!!!!!!!!!!!!

 

БІЛЕТ № 6

І рівень Тестові завдання:

 

1. Загальний рівень цін та безробіття вивчається у курсі:

б) макроекономіки;