МОДЕЛЬ БЕРТРАНА, ЯК ТЕОРІЯ ОЛІГОПОЛІЇ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

МОДЕЛЬ БЕРТРАНА, ЯК ТЕОРІЯ ОЛІГОПОЛІЇ



У моделі Бертрана розглядається проблема олігополістичного взаємозв'язку - необхідність кожній фірмі взяти до уваги поведінку конкурентів при визначенні своєї ринкової стратегії . Щоб зрозуміти поведінку конкуруючих фірм, потрібно зробити просте припущення щодо реакції кожної фірми на діі конкурентів.
Згідно «цінової» варіації моделі Бертрана, кожна фірма встановлює ціну так, начебто вона очікує, що інші фірми галузі залишать свої ціни незмінними . На мал. 57 зображено, як цінова теорія Бертрана може працювати в галузі, що складається тільки з двох фірм. Кожна фірма визначає ціну, яка максимізує прибуток при будь-якій ціні, що може установити конкурент. Ці ціни зображені у вигляді т.зв. кривої реакції .

мал. 57. Теорія олігополії Бертрана.

Де:

R1 – крива реакції 1-й фірми;

R2 – крива реакції 2-й фірми.

Відповідні криві описують найкращі ціни для кожної з двох фірм при заданій ціні іншої фірми. Наприклад, якщо фірма 1 буде монополістом, вона установить ціну 150 гривень. Якщо потім на ринку з'явиться фірма 2, то вона почне цінову війну, пересуваючи галузь крок за кроком у точки А, В, С, D і, нарешті, Е. У точці Е встановлюється стабільна рівновага.

У крайньому випадку, фірма 2 може встановити таку високу ціну, що ця ціна виведе її з ринку, залишивши першій фірмі чисту монополію. У цьому випадку фірма 1 максимізує прибуток, установивши ціну 150 гривень, що показує пунктирна лінія, називається «монопольна ціна фірми 1». Монопольна ціна фірми 2 показана в такий же спосіб. Ці дві криві реакції можуть визначатися кривими витрат двох фірм і кривими попиту.

Теорія Бертрана приводить до стабільної рівноваги. При цінах вищих за точку перетину двох відповідних кривих, кожна фірма має стимул знижувати ціну, встановлену конкурентом. При цінах нижчих за точку перетину, кожна фірма має стимул встановити ціну більшу, ніж її конкурент.

Таким чином, при цьому припущенні існує тільки одна ціна, яку може встановити ринок. Однак, оскільки ця теорія поширюється на ринки не тільки з двома фірмами, можна довести, що рівноважна ціна рухається поступово від монопольної ціни до ціни, рівної граничним витратам. Отже, рівновага Бертрана в галузі, де існує тільки одна фірма, досягається при монопольній ціні; у галузі з великим числом фірм — при конкурентній ціні; а в олігополії розбіжності розмірів — коливається в цих межах.

 

Регулювання монополій. Антимонопольне законодавство.

Антимонопольне законодавство націлене проти фірм, що користуються монопольною владою в якійсь галузі. Антимонопольне законодавство може бути спрямоване як на обмеження діяльності чистих монополій та олігополій, так і на запобігання "шахрайських" дій фірм.

Закон Шермана

Вперше антимонопольне законодавство почало формуватися в США. Першим антимонопольним законодавчим актом в історії як США, так і всього світу став закон Шермана. Він був прийнятий у 1890 р. Цей закон забороняв існування будь-якого об'єднання чи таємної змови, які мають за мету обмеження виробництва або торгівлі. Заборонялася також діяльність будь-якої фірми, яка спробує монополізувати чи об'єднатися, чи змовитися з іншими фірмами з метою монополізації виробництва чи торгівлі. Невиконання пунктів закону Шермана передбачалося як карний злочин. До засобів покарання, згідно цим законодавчим актом, належать: штрафи, відшкодування витрат, розформування монополії і навіть тюремне ув'язнення. Однак у законі Шермана були певні недоліки, зокрема: нечіткість основних положень в законі, відсутність контролюючого органу, який би слідкував за виконанням закону, та профілактичних антимонопольних заходів.

Закон Клейтона

Усі недоліки закона Шермана були усунуті у наступному антимонопольному законі, який був прийнятий у 1914 р. - законі Клейтона.В цьому законі не тільки заборонялася діяльність монопольних фірм, а й оголошувалася поза законом цінова дискримінація, якщо вона не виправдана різницею у витратах. Закон Клейтона також забороняв купівлю акцій конкуруючих фірм, якщо такі дії можуть призвести до послаблення конкуренції, та формування взаємоперехресного керування, а саме: коли керівник однієї фірми є також членом правління конкуруючої компанії.

Закон про Федеральну торгову комісію

З прийняттям закону про Федеральну торгову комісію(1914 р.) було створено цю комісію, на яку покладено відповідальність щодо впровадження в життя антимонопольних законів, а саме законів Шермана та Клейтона. Федеральна торгова комісія (ФТК) мала право розслідувати "шахрайську" поведінку деяких фірм за своєю ініціативою. Якщо "шахрайські" дії фірми були виявлені, то ФТК забороняло діяльність таких фірм.

Закон Келлера-Кефовера

Цей законодавчий акт поліпшив закон Клейтона, в якому залишалася "лазівка" щодо купівлі акцій конкуруючих фірм. Фірми могли обійти закон Клейтона шляхом купівлі не акцій конкуруючих фірм, а їхнього устаткування, помешкань та інших активів. Закон Келлера-Кефовера(1950) заборонив одній фірмі купувати активи інших фірм, якщо результатом такої діяльності було б обмеження конкуренції.

Антимонопольне законодавство США здійснило великий вплив на формування антимонопольних законів інших країн, у тому числі й України.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.231.61 (0.007 с.)