Умова мінімізації витрат виробництва заданої кількості продукції



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Умова мінімізації витрат виробництва заданої кількості продукції



ð Нахил ізокванти для двох видів ресурсів повинен бути рівним нахилу ізокости для цих ресурсів, і вони повинні мати спільну точку.

Якщо нахил ізокванти дорівнюєMRTS (граничній нормі технологічного заміщення), а нахил ізокости дорівнює PL/PK,то

Принципом найменших витрат є стан, коли відношення граничних продуктів факторів вироб­ництва (K, L) на одиницю витрат (РL, PK) дорівнюють одне одному.

 

3.

Постійні витрати FC (Fixed Cost) –це витрати, величина яких у короткостроковому періоді не залежить від випуску продукції. Постійні витрати мають місце навіть тоді, коди продукція зовсім не випускається.

Основні види постійних витрат

- Відсоток з кредиту на купівлю обладнання.

- Амортизаційні відрахування.

- Орендна плата.

- Витрати на капітальний ремонт.

- Виплати податків.

- Страхові внески.

- Адміністративні витрати.

Постійні витрати в графічному вигляді являють собою пря­му, паралельну лінії абсцис.

Постійні витрати (FС).

Q — обсяг випуску продукції;

С — витрати.

Наскільки із збільшенням випуску продукції доход зростає, настількисередні постійні витрати зменшуються (як відносна величина на одиницю випуску).

Середні постійні витрати АFС (Average Fixed Cost ) - це кількість постійних витрат виробництва (FС) що припадає на одиницю випуску продукції (Q)

АFС = FС/Q,

Де АFС — середні постійні витрати;

FС — постійні витрати виробництва;

Q — випуск продукції.

2. Крива середніх постійних витрат.

Змінні витрати VC (Variable Cost) — це витрати виробництва, які залежать від випуску про­дукції і змінюються залежно від збільшення або змен­шення обсягу виробництва.

Основні види змінних витрат:

- Витрати на сировину.

- Витрати на паливно-мастильні матеріали.

- Витрати на енергоресурси.

- Оплата праці.

При досягненні оптимального випуску продукції (в точці Q1) спостерігається відносна економія змінних ви­трат. Але при подальшому розширенні виробництв відбувається нове зростання змінних витрат, тому і збільшення випуску потребує більш швидкого зростання витрат порівняно із зростанням виробництва

Змінні витрати.

Середні змінні витрати AVC (Average Variable Cost) - це кількість змінних витрат виробництва, що припадає на одиницю випуску продукції.

AVC=VC/Q

AVC - середні змінні витрати;

VС — змінні витрати;

Q — випуск продукції.

Середні змінні витрати виробництва сягають мінімального значення у випадку досягання оптимального випуску продукції(Q).

Крива середніх змінних витрат.

Сукупні витрати

Сукупні витрати ТС (Total Cost) це витрати, які характеризують сукупність постійних і змінних витрат виробництва фірмою у короткостроковому періоді.

Сукупні витрати (ТС) є функцією від випуску продукції (Q):

TC=f(Q)

Сукупні витрати являють собою суму постійних і змінних витрат:

ТС = FC+VC.

де ТС - сукупні витрати;

FС - постійні витрати;

VС - змінні витрати.

Для того щоб побудувати графік кривої сукупних витрат, необхідно побудувати лінію, яка буде сумою кривих постійних та змінних витрат

Середні сукупні витрати АТС (Average Total Cost) - це кількість сукупних витрат виробництва, що припадає на одиницю випуску продукції.

Середні сукупні витрати (АТС) можна одержати, поділивши сукупні витрати на кількість випущеної продукції:

АТС = ТС/Q,

де АТС - сукупні середні витрати;

ТС - сукупні витрати;

Q - випуск продукції.

Сукупні середні витрати (АТС) можна визначити шляхом додавання середніх постійних і середніх змінних витрат:

ATC=AFC+AVC=(FC+VC)/Q.

Іноді середні сукупні витрати (АТС) записуються у скороченому вигляді як АС.

Сукупні середні витрати.

Граничні витрати

Граничні витрати МС (Marginal Cost) — це приріст сукупних витрат фірми, пов'язаний з виробництвом додаткової одиниці продукції. Як прави­ло, під граничними витратами розуміють витрати, пов'язані з випуском останньої одиниці продукції.

МС=ΔTC/ΔQ,

де МС - граничні витрати;

ΔТС - приріст сукупних витрат;

ΔQ - приріст випуску продукції (як правило, ΔQ=1).

Граничні витрати можна визначити таким чином:

Із цього рівняння видно, що постійні витрати не впливають на величину граничних витрат.Граничні витрати є похідною функцією на короткостроковому етапі тільки від змінних витрат:

Граничні витрати показують: на яку величину зростуть витрати фірми у зв'язку зі збільшенням виробництва на одну одиницю продукції.

Крива граничних витрат у короткостроковому періоді має U- подібну форму і характеризує величину приросту змінних витрат, необхідних для випуску додаткової одиниці продукції

Крива граничних витрат.

Форма кривої граничних витрат обумовлена законом спадної доходності.

Витрати фірми у короткостроковому періоді.

Маючи незмінну ціну ресурсів і певний обсяг випуску про­дукції, можна визначити витрати фірми у короткостроковому періоді.

Побудуємо графіки кривих витрат .

Криві витрат виробництва.

Аналіз кривих витрат виробництва дозволяє зробити такі висновки:

- В точці а. де крива граничних витрат (МС) має мінімальне значення, крива сукупних витрат (ТС) має перегин, тобто вона з випуклої стає опуклою. Після точки а при кожному значенні ΔQ величина ΔТС буде зростати.

- Крива граничних витрат (МС) перетинає криві середніх сукупних (АТС) і середніх витрат (AVC) в точках їх найменших значень.

- Крива середніх сукупних витрат (АТС)опукла:

a) при малих обсягах виробництваАТС зменшуються;

b) в точці А, деАТС= МС, значення АТС мінімальне і фірма оптимізує виробництво з огляду на мінімізацію витрат.

- Поняття середніх змінних витрат (AVC) необхідне для оцінки ефективності господарювання фірми, визначення рівноваги і перспектив розвитку:

Ø розширення діяльності;

Ø скорочення виробництва;

Ø вихід із галузі.

Середні сукупні витрати мають важливе значення для теорії фірми. Порівняння середніх сукупних витрат з рівнем цін дозволяє визначити величину прибутку. Це до­зволяє вибрати правильну стратегію фірми у короткост­роковому періоді.

Правило найменших витрат

Правило найменших витрат (Least Cost Combination Rule of Recourses) - це умова, при якій витрати мінімізуються в тому випадку, коли кожна грошова одиниця, що витрачається на кожний ресурс, дає однакову віддачу - однаковий граничний продукт (МР).

Правило найменших витрат забезпечує рівновагу виробника. Коли віддача всіх факторів однакова, зникає проблема "їх перерозподілу, оскільки у виробника немає ресурсів, які могли б принести більший доход. Виробник знаходиться у стані рівноваги, коли досягається оптимальна комбінація факторів виробництва, при якій забезпечується максимізація випуску.

Правило найменших витрат має важливе значення для раціонального ведення господарства в умовах об­межених ресурсів.

Витрати фірми в довгостроковому періоді

Мінімізація витрат у довгостроковому періоді - основне завдання, яке реалізується шляхом зміни всіх факторів з урахуванням кон'юнктури ринку.

Криві витрат у довгостроковому періоді показують мінімальні витрати виробництва будь-якого обсягу продукції, коливсі фактори виробництва є змінними.

У межах довгострокового періоду постійні витрати не мають місця.

Розбіжність довгострокового і короткострокового аналізу витрат виробництва полягає у відмінності ступеня еластичності факторів виробництва.

Протягом довгострокового періоду виробники мають можливість (яка нездійсненна у короткостроковому періоді) контролювати обсяг випуску і витрати, змінюючи не тільки інтенсивність виробничої діяльності на підприємстві, але й розміри і кількість підприємств.

Приклад

Фірма розглядає 4 варіанти розмірів своїх заводів. Розміри кожного з них дозволяють працювати з мінімальними середніми витратами (АС) при обсягах, що відрізняються один від одного на 500 одиниць.

Варіанти випуску продукції: 500, 1000, 1500, 2000 одиниць. Накреслимо короткострокові криві витрат для всіх заводів.

Менеджер, максимізуючи прибуток, при визначенні характеру виробництва орієнтується на мінімальний рівень середніх витрат для кожного можливого обсягу випуску продукції. Це допомагає йому визначити точки, які належать довгостроковій кривій середніх витрат.

Крива середніх витрат у довгостроковому періоді.

Q - випуск продукції за певний період;

AC — середні витрати або собівартість одиниці продукції;

AC1,… ACN, - середні витрати кожного з варіантів випуску у короткост­роковому періоді;

LAC (Long Average Cost)- крива середніх витрат довгострокового періоду.

Довгострокова крива середніх витратLAC отримується з короткострокових кривих середніх витрат (АС1, АС2, АС3, АС4).

LАС - має плавний вигляд у тому випадку, коли розміри підприємства можливо змінювати таким чином, щоб обсяг продукції (при мінімальних АС) був на одиницю більшим, ніж на попередньому підприємстві.

Якщо еластичність розширення виробництва така, що при мінімальних середніх витратах (АС) випуск збільшується на одиницю, то крива середніх витрат у до­вгостроковому періоді(LАС) є відповідною множині кри­вих середніх витрат.

Середні витрати у довгостроковому періоді.

LMC (Long Marginal Cost)— граничні витрати у довгостроковому періоді - це величина зміни витрат при зміні обсягу випуску, коли всі фактори виробництва є змінними; це приріст витрат виробництва в умовах можливості зміни розмірів підприємств.

LMC < LAC— підприємства зменшуються.

LMC > LAC — підприємства збільшуються.

LMC =LAC — коли ІАС постійні або мають мінімальне значення.

4.

Термін «прибуток» використовують для позначення різниці між виторгом фірми та її витратами. В економічній науці та господарській практиці розрізняють економічний прибуток, бухгалтерський прибуток і нормальний прибуток.

Економічний, бухгалтерський і нормальний прибуток

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.214.19 (0.016 с.)