Монополістична конкуренція та її ефективність.

На ринках монополістичної конкуренції не досягаються

- ні ефективне використання ресурсів, бо Р ≠ МС,

- ні виробнича ефективність, бо Р ≠ minAC.

Монополістичний елемент викликає декотре недовикористання ресурсів для виробництва товарів в умовах цієї ринкової структури. В умовах монополістичної конкуренції фірми виробляють менший, ніж найбільший ефективний обсяг продукції. Виробництво веде за собою більш високі витрати на одиницю продукції, ніж досяжний мінімум. Це означає встановлення ціни трохи більш високої, ніж було б в умовах чистої конкуренції. Це означає, що фірма не до кінця використовує свої виробничі потужності, тобто діє з надлишковою виробничою потужністю.

Фірма в умовах монополістичної конкуренції в пошуках максимального прибутку фактично повинна маніпулювати трьома змінними чинниками: ціною, диференціюванням продукту та рекламно-пропагандиською діяльністю.

Ринок факторів виробництва: визначення, функції та особливості

Ринок ресурсів – місце, де фірми купують необхідні для них фактори виробництва: працю, капітал, природні ресурси, інформацію тощо.

 

Функції ринків ресурсів:

1.

2.

3.

4. Визначення, як виробляти товари та послуги (це залежить від тех­нології виробництва і цін на ресурси, які використовуються).

5. Визначення, для кого виробляти товари та послуги (залежить від доходу, який одержують люди за свою працю і ресурсів, які вони мають).

Відмінності ринків факторів виробництва від ринків товарів та по­слуг:

- на ринку товарів та послуг фірми є продавцями, а споживачі покуп­цями готової продукції;

- на ринку факторів виробництва фірми є покупцями, а домашні госпо­дарства разом з фірмами – продавцями виробничих ресурсів.

До факторів виробництва відносяться:

- праця

- капітал

- земля

- підприємницькі здібності

- інформація

Фактори виробництва певного типу і якості створюють окремі ринки, наприклад:

- ринок засобів виробництва;

- ринок фахівців певної кваліфікації (економістів, бухгалтерів тощо);

- ринок патентів та ліцензій;

- ринок капіталів та ін.

Граничні витрати ресурсу і максимізація прибутку виробника

Для будь-якого ресурсу, що використовується фірмою, можна ви­значити:

а) Граничну доходність ресурсу(граничний продукт в грошовому виразі) як додатковий дохід в результаті про­дажу продукції, яка вироблена за рахунок додаткової одиниці да­ного ресурсу.

MRP=MP·MR,

де MRP – гранична доходність ресурсу;

MP – граничний продукт;

MR – граничний доход.

За умов чистої конкуренції, коли Р=МR

MRP=MP·Р

б) Граничні витрати на ресурс (MRC) як витрати, пов’язані з придбанням додаткової одиниці даного ресурсу.

При оптимізації вибору ресурсів фірма використовує правило мінімізації витрат – витрати при виготовленні будь-якого товару будуть мінімальними, коли граничний продукт на одну грошову одиницю вартості змінного ресурсу буде однаковим:

або

 

де MP – граничний продукт змінного ресурсу;

P – ціна одиниці змінного ресурсу;

MRP – граничний продукт змінного ресурсу в грошовому виразі.

 

Правило максимізації прибутку: фірма, що максимізує прибуток, повинна вводити в дію додаткові одиниці змінних факторів (L, K) до того моменту, поки гранична дохо­дність від використання ресурсу не буде дорівнювати граничним витра­там на ресурс:

MRP=MRC,

де MRP – граничний доход від використання додаткової одиниці ресурсу;

MRC – граничні витрати, що необхідні для викорис­тання додаткової одиниці ресурсу.

В умовах досконалої конкуренції, коли ціни на ресурси не зале­жать від дій фірми, граничні витрати на ресурс (MRC) дорівнюють ціні одиниці ресурсу, тоді правило максимізації прибутку буде мати вигляд:

MRС_K=P_K, MRС_L=P_L.

Тоді правильною буде рівність

.

В умовах недосконалої конкуренції правило максимізації прибутку має вигляд:

,

де MRC_K – граничні витрати від використання капіталу;

MRC_L – граничні витрати від використання праці.

Якщо MRP>MRC, то фірма буде збільшувати попит на фактори вироб­ництва, а якщо MRP<MRC, то фірма буде скорочувати попит на фактори виробництва.