Монопольна рівновага і конкурентна рівновага.

P

Qk - рівноважний обсяг виробництва конкурентної фірми; Qm - рівноважний обсяг виробництва монополії; Pm­ - монопольна ціна; Pk - конкурентна ціна; MC - граничні витрати; MR - граничний дохід; d - крива попиту конкурентної фірми; D - ринкова крива попиту (попит монополії);

MC

 

P_m

 

 

P_k d

 

MR D

 

0 Q_m Q_k Q

 

Рис. 9.5 Монопольна та конкурентна рівновага

На конкурентному ринку Р=МС, а монопольна влада передбачає, що Р>МС. Монопольна влада зумовлює підвищення цін і зменшення обсягів виробництва. (P_m>P_k); (Q_m<Q_k)

Відмінності між чистою конкуренцією та чистою монополією:

Монополія	Досконала конкуренція
Фірма впливає на ціну. Фірму-монополію розглядають як галузь, тому її криву попиту можна інтерпретувати як криву попиту на продукцію галузі.	Фірма не впливає на ціну. Крива попиту на продукцію конкурентної фірми абсолютно еластична за ціною.
Обсяг виробництва ­(¯) Þ Ціна ¯(­)	Ціна ­(¯) Þ Обсяг виробництва ­(¯)

 

Дохід фірми TR(Q)=P(Q)·Q Дохід спочатку зростає, а потім спадає, тобто існує максимум.	Дохід: TR(Q)=P·Q Дохід зростає, не існує максимуму.
P – залежна зміна; Q – залежна зміна;	P - незалежна зміна Q - залежна зміна
Ринкова рівновага Обсяг рівноваги < обсяг рівноваги Ціна рівноваги > ціна рівноваги
Надлишок споживача < Надлишок споживача Надлишок виробника >Надлишок виробника (Соціальна ціна монополії)

Суспільні втрати від монопольної влади. Соціальна ціна монополії.

Економічні наслідки монополії:

1. Завищена ціна, занижений обсяг виробництва порівняно з конкурентною фірмою. Випуск продукції, що максимізує прибуток монополії, не доходить до точки, в якій мінімізуються середні витрати. Це означає недорозподіл ресурсів, тобто монополіст вважає вигідним обмежити випуск і використовувати менше ресурсів, ніж є виправданими з точки зору суспільства.

2. Існування проблем з витратами

а) що виправдовує існування монополій та олігополій

б) Х - неефективність, яка має місце, коли фактичні витрати фірми для будь-якого обсягу виробництва більші, ніж мінімально можливі.

Х-неефективність – це неефективна внутрішня робота фірм - має своїм результатом витрати вище необхідних.

 

 

АС – крива середніх витрат при ефективному виробництві; АСх – крива середніх витрат при Х - неефективності

C

 

AC_c AC_x¢

 

AC_x¢¢ AC_x

'

AC

AC_m

 

0 Q_c Q_m Q

Рис. 9.6 Х – неефективність

 

Причини Х-неефективності:

- Поганий менеджмент (коли метою менеджерів стає легке життя на роботі, забезпечення роботою некомпетентних друзів та родичів, втеча від підприємницького ризику, тощо).

- Погане стимулювання робітників.

- Порівняно неактивна діяльність фірми - монополії бо відсутні конкуренти.

- Емпіричний метод у прийнятті рішень у протилежність відповідним розрахункам витрат та доходів.

3. Погані стимули в монополії щодо розвитку НТП;

4. Власники монополії прагнуть збагатитися за рахунок другої частини суспільства.

5. Соціальна ціна монополії - це міра втрат суспільством чистої корисності (частини надлишків споживача та виробника), що відбувається внаслідок зменшення доступності товару для споживачів в умовах, коли монополія максимізує прибуток.

P

MC

 

P_m

A B

P_k d

C

 

MR D

 

0 Q_m Q_k Q

Рис. 9.7 Соціальна ціна монополії

 

Монополія, скорочуючи обсяги виробництва продукції порівняно з тими, які були б досягнуті в умовах досконалої конкуренції, робить споживачів біднішими.

Оскільки Р_m>MC, надлишки споживачів і виробників змінюються. Сукупна втрата надлишку споживача відповідає сумі площ чотирикутника А і трикутника В (А+В). Виробник отримує додатково надлишок, що відповідає площі чотирикутника А, але втрачає частину надлишку, що відповідає трикутнику С. Порівняно з надлишком виробника в умовах досконалої конкуренції у монополіста цей надлишок збільшується на величину: (А-С). За допомогою цих розрахунків отримуємо соціальну ціну монополії, яка дорівнює (В+С).

Недовироблена продукція Q_mQ_k - це чисті збитки від монопольної влади, які визначаються як різниця між потенційно можливим обсягом виробництва в галузі без монополії і реальним обсягом випуску монополіста. В економічній теорії вони також мають назву: мертвий вантаж монополії.