ПСИХОЛОГІЧНА КОРЕКЦІЯ І ЇЇ ВИДИ

Психологія - наука про душу, про внутрішній психічний світ людини, і саме та її частина, що називається практичної, покликана допомогти людині вирішити життєво важливі для неї проблеми. На жаль, у нашому суспільстві недостатньо розвинена психологічна культура, володіння якою дозволяє людині краще розібратися у своїх проблемах і відносинах з іншими людьми.

Психологічна культура - це турбота про своє психічне здоров'я, уміння виходити із психологічних криз самому й допомагати близьким людям. У психологічній культурі виділяють три основних компоненти:

1. Самопізнання й самооцінка.

2. Пізнання інших людей.

3. Уміння керувати своєю поведінкою, емоціями, спілкуванням.

Оволодіння психологічною культурою саме по собі несе великий психотерапевтичний потенціал. Багато проблем людина може вирішувати самостійно, використовуючи рекомендації фахівців - психологів. Кожна людина може бути сама для себе інтуїтивним психологом, оцінювати свої психічні стани, особливості поведінки й прояву емоцій. Однак бувають ситуації, коли людина не може самостійно впоратися зі складними проблемами, які зустрічаються на її життєвому шляху, і потребує психологічної допомоги.

Психологічна допомога містить у собі: психодіагностику, психокорекцію, психотерапію, психологічне консультування, профорієнтацію й ін..

Досить дискусійним і по теперішній час є питання про поділ двох сфер психологічної допомоги - психологічної корекції й психотерапії. На думку Ю.Е. Алешиної, розходження термінів "психокорекція" і "психотерапія" виникло не у зв'язку з особливостями роботи, а з думкою, що психотерапією можуть займатися люди, що мають спеціальну медичну освіту. Крім того, термін "психотерапія" є міжнародним і в багатьох країнах світу однозначно використовується стосовно методів роботи, які здійснюються професійними психологами. Існують певні труднощі в розмежуванні на практиці понять "психологічна корекція" і "психотерапія".

Термін "корекція" буквально означає "виправлення".

Психокорекція - це система заходів, спрямованих на виправлення недоліків психології або поведінки людини за допомогою спеціальних засобів психологічного впливу. Психокорекції підлягають недоліки, що не мають органічної основи й не представляють собою такі стійкі якості, які формуються досить рано й надалі практично не змінюються.

Виділяють специфічні риси психокорекційного процесу, що відрізняють його від психотерапії.

Психокорекція орієнтована на клінічно здорову особистість, яка має психологічні труднощі, проблеми, а також на людей, які бажають змінити своє життя або які ставлять перед собою за мету особистісний розвиток.Корекція орієнтується на здорові сторони особистості незалежно від ступеня порушення.

В психокорекції частіше орієнтуються на теперішнє і майбутнє клієнтів. Психокорекція переважно орієнтуеться на середньотривалу допомогу (на відміну від короткотривалої допомоги при консультуванні и довготривалої - до декількох років - допомоги при психотерапії).

Психокорекційні впливи спрямовані на зміну поведінки і на розвиток особистості клієнта.

Основна відмінність психокорекції від впливів, спрямованих на психологічний розвиток людини, полягає в тому, що психокорекція має справу із уже сформованими якостями особистості або вадами поведінки й спрямована на їхню переробку, у той час як основне завдання розвитку полягає в тім, щоб при відсутності або недостатньому розвитку сформувати в людини потрібні психологічні якості.

Розходження між психотерапією й психокорекцією полягає в тому, що психотерапія має справу з різного роду порушеннями в людей, що страждають різними видами соматичних або психічних захворювань (розладів). Багато аномалій психіки й поведінки людей, які проявляються в захворюваннях, схожі на ті, з якими має справа психолог, що займається психокорекцією. Однак людей, що звертаються за допомогою до психотерапевта, звичайно називають хворими або пацієнтами, а тих, хто потребує тільки корекційної допомоги, називають клієнтами.

Клієнт - це нормальна, фізично й психічно здорова людина, у якої в житті виникли проблеми психологічного або поведінкового характеру. Вона не здатна самостійно вирішити їх і тому потребує сторонньої допомоги.

Як об'єкти корекційного впливу можуть виступати особистість, родина або група.

Види психокорекції:

Виходячи з певних критеріїв, психокорекційні заходи можна класифікувати.

1. За характером спрямованості виділяють корекцію:

· симптоматичну;

· каузальну.

Симптоматична корекція (корекція симптомів), як правило, припускає короткочасний вплив з метою зняття гострих симптомів відхилень у розвитку, які заважають перейти до корекції каузального типу.

Каузальна (причинна) корекція спрямована на джерела й причини відхилень. Даний вид корекції є більш тривалим за часом, вимагає значних зусиль, однак більш ефективний у порівнянні із симптоматичною корекцією, тому що ті самі симптоми відхилень можуть мати зовсім різну природу, причини й психологічну структуру порушень.

2. За змістом розрізняють корекцію: пізнавальної сфери; особистості; афективно-вольової сфери; поведінкових аспектів; міжособистісних відносин; нутрішньо-групових стосунків (сімейних, подружніх, колективних); дитячо-батьківських взаємин.

3. За формою роботи із клієнтом розрізняють корекцію: індивідуальну; групову; у закритій природній групі (сім»я, клас, т.д.); у відкритій групі для клієнтів з подібними проблемами; змішану форму (індивідуально-групову).

4. По наявності програм: програмовану; імпровізовану.

5. За характером керування корекційними впливами,: директивну; недирективну.

6. За тривалістю: надкоротку; коротку; тривалу; надтривалу.

Надкоротка психокорекція триває хвилини або години й спрямована на вирішення актуальних ізольованих проблем і конфліктів. Її ефект може бути нестійким.

Коротка психокорекція триває кілька годин і днів. Застосовується для вирішення актуальної проблеми, як би "запускає" процес зміни, що триває й після завершення зустрічей.

Тривала психокорекція триває місяці, у центрі уваги -особистісний зміст проблем. Під час корекції проробляється безліч деталей, ефект розвивається повільно й носить стійкий характер.

Надтривала психокорекція може тривати роки й зачіпає сфери свідомого й несвідомого. Багато часу приділяється досягненню розуміння суті переживань. Ефект розвивається поступово, носить тривалий характер.

7. За масштабом розв'язуваних завдань розрізняють психокорекцію: загальну; часткову; спеціальну.

Під загальною корекцією маються на увазі заходи загальнокорекційного порядку, що нормалізують спеціальне мікросередовище клієнта, регулюють психофізичне, емоційне навантаження відповідно до вікових і індивідуальних можливостей, оптимізують процеси дозрівання психічних властивостей в особистості, що саме по собі може сприяти ліквідації психічних порушень і гармонізації особистості в ході подальшого розвитку.

Під частковою психокорекцією розуміють набір психолого-педагогічних впливів, що представляють собою адаптовані для дитячого й підліткового віку психокорекційні прийоми й методики, які використовуються в роботі з дорослими, а також спеціально розроблені системи психокорекційних заходів, заснованих на провідних для певного віку онтогенетичних формах діяльності, рівнях спілкування, способах мислення й саморегуляції.

Спеціальна психокорекція - це комплекс прийомів, методик і організаційних форм роботи із клієнтом або групою клієнтів одного віку, що є найбільш ефективними для досягнення конкретних завдань формування особистості, окремих її властивостей або психічних функцій, що проявляються в відхиленій поведінці і утрудненій адаптації (сором'язливість, агресивність, непевність, невміння діяти за правилами й утримувати взяту на себе роль, чітко викладати свої думки, боязкість, аутичність, конфліктність, завищена самооцінка й т.д.).

Спеціальна психокорекція, таким чином, покликана виправляти наслідки неправильного виховання, що порушило гармонійний розвиток, соціалізацію особистості. Негативні аспекти можуть бути обумовлені як суб'єктивними, так і об'єктивними факторами.

Особливий випадок представляють умови дитячих будинків, виправних установ для неповнолітніх, виховання в яких невіддільно від корекції. У цих випадках первинним фактором, що порушує психічний онтогенез, є психогенія, і психокорекція спрямована на подолання результатів неправильного виховання.

Психокорекційна ситуація

Незважаючи на розходження в теоріях, цілях, процедурах і формах корекційної роботи, психологічний вплив зводиться до того, що одна людина намагається допомогти іншій. Корекційна ситуація містить у собі 5 основних елементів:

1. Людина, що страждає й шукає полегшення своєї проблеми. Людина, що має цілий ряд проблем різного роду й потребує психологічної допомоги, у психокорекції - це клієнт.

2. Людина, що допомагає й завдяки навчанню або досвіду сприймається як здатна надавати допомогу, - це психолог, психокоректор.

3. Теорія, яка використовується для пояснення проблем клієнта.

4. Набір процедур (технік, методів), що використовуються для вирішення проблем клієнта. Ці процедури безпосередньо пов'язані з теорією.

5. Спеціальні соціальні відносини між клієнтом і психологом, які допомагають полегшити проблеми клієнта.

Психолог повинен прагнути до створення такої атмосфери, що дозволяє клієнтові з оптимізмом дивитися на вирішення своїх проблем. Таке спеціальне відношення є чинником, характерним для всіх форм впливу.