![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления
|
ПСИХОЛОГІЧНА КОРЕКЦІЯ І ЇЇ ВИДИ
Психологія - наука про душу, про внутрішній психічний світ людини, і саме та її частина, що називається практичної, покликана допомогти людині вирішити життєво важливі для неї проблеми. На жаль, у нашому суспільстві недостатньо розвинена психологічна культура, володіння якою дозволяє людині краще розібратися у своїх проблемах і відносинах з іншими людьми. Психологічна культура - це турбота про своє психічне здоров'я, уміння виходити із психологічних криз самому й допомагати близьким людям. У психологічній культурі виділяють три основних компоненти: 1. Самопізнання й самооцінка. 2. Пізнання інших людей. 3. Уміння керувати своєю поведінкою, емоціями, спілкуванням. Оволодіння психологічною культурою саме по собі несе великий психотерапевтичний потенціал. Багато проблем людина може вирішувати самостійно, використовуючи рекомендації фахівців - психологів. Кожна людина може бути сама для себе інтуїтивним психологом, оцінювати свої психічні стани, особливості поведінки й прояву емоцій. Однак бувають ситуації, коли людина не може самостійно впоратися зі складними проблемами, які зустрічаються на її життєвому шляху, і потребує психологічної допомоги. Психологічна допомога містить у собі: психодіагностику, психокорекцію, психотерапію, психологічне консультування, профорієнтацію й ін.. Досить дискусійним і по теперішній час є питання про поділ двох сфер психологічної допомоги - психологічної корекції й психотерапії. На думку Ю.Е. Алешиної, розходження термінів "психокорекція" і "психотерапія" виникло не у зв'язку з особливостями роботи, а з думкою, що психотерапією можуть займатися люди, що мають спеціальну медичну освіту. Крім того, термін "психотерапія" є міжнародним і в багатьох країнах світу однозначно використовується стосовно методів роботи, які здійснюються професійними психологами. Існують певні труднощі в розмежуванні на практиці понять "психологічна корекція" і "психотерапія". Термін "корекція" буквально означає "виправлення". Психокорекція - це система заходів, спрямованих на виправлення недоліків психології або поведінки людини за допомогою спеціальних засобів психологічного впливу. Психокорекції підлягають недоліки, що не мають органічної основи й не представляють собою такі стійкі якості, які формуються досить рано й надалі практично не змінюються.
Виділяють специфічні риси психокорекційного процесу, що відрізняють його від психотерапії. Психокорекція орієнтована на клінічно здорову особистість, яка має психологічні труднощі, проблеми, а також на людей, які бажають змінити своє життя або які ставлять перед собою за мету особистісний розвиток.Корекція орієнтується на здорові сторони особистості незалежно від ступеня порушення. В психокорекції частіше орієнтуються на теперішнє і майбутнє клієнтів. Психокорекція переважно орієнтуеться на середньотривалу допомогу (на відміну від короткотривалої допомоги при консультуванні и довготривалої - до декількох років - допомоги при психотерапії). Психокорекційні впливи спрямовані на зміну поведінки і на розвиток особистості клієнта. Основна відмінність психокорекції від впливів, спрямованих на психологічний розвиток людини, полягає в тому, що психокорекція має справу із уже сформованими якостями особистості або вадами поведінки й спрямована на їхню переробку, у той час як основне завдання розвитку полягає в тім, щоб при відсутності або недостатньому розвитку сформувати в людини потрібні психологічні якості. Розходження між психотерапією й психокорекцією полягає в тому, що психотерапія має справу з різного роду порушеннями в людей, що страждають різними видами соматичних або психічних захворювань (розладів). Багато аномалій психіки й поведінки людей, які проявляються в захворюваннях, схожі на ті, з якими має справа психолог, що займається психокорекцією. Однак людей, що звертаються за допомогою до психотерапевта, звичайно називають хворими або пацієнтами, а тих, хто потребує тільки корекційної допомоги, називають клієнтами. Клієнт - це нормальна, фізично й психічно здорова людина, у якої в житті виникли проблеми психологічного або поведінкового характеру. Вона не здатна самостійно вирішити їх і тому потребує сторонньої допомоги.
Як об'єкти корекційного впливу можуть виступати особистість, родина або група. Види психокорекції: Виходячи з певних критеріїв, психокорекційні заходи можна класифікувати. 1. За характером спрямованості виділяють корекцію: · симптоматичну; · каузальну. Симптоматична корекція (корекція симптомів), як правило, припускає короткочасний вплив з метою зняття гострих симптомів відхилень у розвитку, які заважають перейти до корекції каузального типу. Каузальна (причинна) корекція спрямована на джерела й причини відхилень. Даний вид корекції є більш тривалим за часом, вимагає значних зусиль, однак більш ефективний у порівнянні із симптоматичною корекцією, тому що ті самі симптоми відхилень можуть мати зовсім різну природу, причини й психологічну структуру порушень. 2. За змістом розрізняють корекцію: пізнавальної сфери; особистості; афективно-вольової сфери; поведінкових аспектів; міжособистісних відносин; нутрішньо-групових стосунків (сімейних, подружніх, колективних); дитячо-батьківських взаємин. 3. За формою роботи із клієнтом розрізняють корекцію: індивідуальну; групову; у закритій природній групі (сім»я, клас, т.д.); у відкритій групі для клієнтів з подібними проблемами; змішану форму (індивідуально-групову). 4. По наявності програм: програмовану; імпровізовану. 5. За характером керування корекційними впливами,: директивну; недирективну. 6. За тривалістю: надкоротку; коротку; тривалу; надтривалу. Надкоротка психокорекція триває хвилини або години й спрямована на вирішення актуальних ізольованих проблем і конфліктів. Її ефект може бути нестійким. Коротка психокорекція триває кілька годин і днів. Застосовується для вирішення актуальної проблеми, як би "запускає" процес зміни, що триває й після завершення зустрічей. Тривала психокорекція триває місяці, у центрі уваги -особистісний зміст проблем. Під час корекції проробляється безліч деталей, ефект розвивається повільно й носить стійкий характер. Надтривала психокорекція може тривати роки й зачіпає сфери свідомого й несвідомого. Багато часу приділяється досягненню розуміння суті переживань. Ефект розвивається поступово, носить тривалий характер. 7. За масштабом розв'язуваних завдань розрізняють психокорекцію: загальну; часткову; спеціальну. Під загальною корекцією маються на увазі заходи загальнокорекційного порядку, що нормалізують спеціальне мікросередовище клієнта, регулюють психофізичне, емоційне навантаження відповідно до вікових і індивідуальних можливостей, оптимізують процеси дозрівання психічних властивостей в особистості, що саме по собі може сприяти ліквідації психічних порушень і гармонізації особистості в ході подальшого розвитку. Під частковою психокорекцією розуміють набір психолого-педагогічних впливів, що представляють собою адаптовані для дитячого й підліткового віку психокорекційні прийоми й методики, які використовуються в роботі з дорослими, а також спеціально розроблені системи психокорекційних заходів, заснованих на провідних для певного віку онтогенетичних формах діяльності, рівнях спілкування, способах мислення й саморегуляції.
Спеціальна психокорекція - це комплекс прийомів, методик і організаційних форм роботи із клієнтом або групою клієнтів одного віку, що є найбільш ефективними для досягнення конкретних завдань формування особистості, окремих її властивостей або психічних функцій, що проявляються в відхиленій поведінці і утрудненій адаптації (сором'язливість, агресивність, непевність, невміння діяти за правилами й утримувати взяту на себе роль, чітко викладати свої думки, боязкість, аутичність, конфліктність, завищена самооцінка й т.д.). Спеціальна психокорекція, таким чином, покликана виправляти наслідки неправильного виховання, що порушило гармонійний розвиток, соціалізацію особистості. Негативні аспекти можуть бути обумовлені як суб'єктивними, так і об'єктивними факторами. Особливий випадок представляють умови дитячих будинків, виправних установ для неповнолітніх, виховання в яких невіддільно від корекції. У цих випадках первинним фактором, що порушує психічний онтогенез, є психогенія, і психокорекція спрямована на подолання результатів неправильного виховання. Психокорекційна ситуація Незважаючи на розходження в теоріях, цілях, процедурах і формах корекційної роботи, психологічний вплив зводиться до того, що одна людина намагається допомогти іншій. Корекційна ситуація містить у собі 5 основних елементів: 1. Людина, що страждає й шукає полегшення своєї проблеми. Людина, що має цілий ряд проблем різного роду й потребує психологічної допомоги, у психокорекції - це клієнт. 2. Людина, що допомагає й завдяки навчанню або досвіду сприймається як здатна надавати допомогу, - це психолог, психокоректор. 3. Теорія, яка використовується для пояснення проблем клієнта. 4. Набір процедур (технік, методів), що використовуються для вирішення проблем клієнта. Ці процедури безпосередньо пов'язані з теорією. 5. Спеціальні соціальні відносини між клієнтом і психологом, які допомагають полегшити проблеми клієнта. Психолог повинен прагнути до створення такої атмосфери, що дозволяє клієнтові з оптимізмом дивитися на вирішення своїх проблем. Таке спеціальне відношення є чинником, характерним для всіх форм впливу.
|
||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-06; просмотров: 1448; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.200.171.156 (0.012 с.) |