Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Психологічна корекція і її видиСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Психологія - наука про душу, про внутрішній психічний світ людини, і саме та її частина, що називається практичної, покликана допомогти людині вирішити життєво важливі для неї проблеми. На жаль, у нашому суспільстві недостатньо розвинена психологічна культура, володіння якою дозволяє людині краще розібратися у своїх проблемах і відносинах з іншими людьми. Психологічна культура - це турбота про своє психічне здоров'я, уміння виходити із психологічних криз самому й допомагати близьким людям. У психологічній культурі виділяють три основних компоненти: 1. Самопізнання й самооцінка. 2. Пізнання інших людей. 3. Уміння керувати своєю поведінкою, емоціями, спілкуванням. Оволодіння психологічною культурою саме по собі несе великий психотерапевтичний потенціал. Багато проблем людина може вирішувати самостійно, використовуючи рекомендації фахівців - психологів. Кожна людина може бути сама для себе інтуїтивним психологом, оцінювати свої психічні стани, особливості поведінки й прояву емоцій. Однак бувають ситуації, коли людина не може самостійно впоратися зі складними проблемами, які зустрічаються на її життєвому шляху, і потребує психологічної допомоги. Психологічна допомога містить у собі: психодіагностику, психокорекцію, психотерапію, психологічне консультування, профорієнтацію й ін.. Досить дискусійним і по теперішній час є питання про поділ двох сфер психологічної допомоги - психологічної корекції й психотерапії. На думку Ю.Е. Алешиної, розходження термінів "психокорекція" і "психотерапія" виникло не у зв'язку з особливостями роботи, а з думкою, що психотерапією можуть займатися люди, що мають спеціальну медичну освіту. Крім того, термін "психотерапія" є міжнародним і в багатьох країнах світу однозначно використовується стосовно методів роботи, які здійснюються професійними психологами. Існують певні труднощі в розмежуванні на практиці понять "психологічна корекція" і "психотерапія". Термін "корекція" буквально означає "виправлення". Психокорекція - це система заходів, спрямованих на виправлення недоліків психології або поведінки людини за допомогою спеціальних засобів психологічного впливу. Психокорекції підлягають недоліки, що не мають органічної основи й не представляють собою такі стійкі якості, які формуються досить рано й надалі практично не змінюються. Виділяють специфічні риси психокорекційного процесу, що відрізняють його від психотерапії. Психокорекція орієнтована на клінічно здорову особистість, яка має психологічні труднощі, проблеми, а також на людей, які бажають змінити своє життя або які ставлять перед собою за мету особистісний розвиток.Корекція орієнтується на здорові сторони особистості незалежно від ступеня порушення. В психокорекції частіше орієнтуються на теперішнє і майбутнє клієнтів. Психокорекція переважно орієнтуеться на середньотривалу допомогу (на відміну від короткотривалої допомоги при консультуванні и довготривалої - до декількох років - допомоги при психотерапії). Психокорекційні впливи спрямовані на зміну поведінки і на розвиток особистості клієнта. Основна відмінність психокорекції від впливів, спрямованих на психологічний розвиток людини, полягає в тому, що психокорекція має справу із уже сформованими якостями особистості або вадами поведінки й спрямована на їхню переробку, у той час як основне завдання розвитку полягає в тім, щоб при відсутності або недостатньому розвитку сформувати в людини потрібні психологічні якості. Розходження між психотерапією й психокорекцією полягає в тому, що психотерапія має справу з різного роду порушеннями в людей, що страждають різними видами соматичних або психічних захворювань (розладів). Багато аномалій психіки й поведінки людей, які проявляються в захворюваннях, схожі на ті, з якими має справа психолог, що займається психокорекцією. Однак людей, що звертаються за допомогою до психотерапевта, звичайно називають хворими або пацієнтами, а тих, хто потребує тільки корекційної допомоги, називають клієнтами. Клієнт - це нормальна, фізично й психічно здорова людина, у якої в житті виникли проблеми психологічного або поведінкового характеру. Вона не здатна самостійно вирішити їх і тому потребує сторонньої допомоги. Як об'єкти корекційного впливу можуть виступати особистість, родина або група. Види психокорекції: Виходячи з певних критеріїв, психокорекційні заходи можна класифікувати. 1. За характером спрямованості виділяють корекцію: · симптоматичну; · каузальну. Симптоматична корекція (корекція симптомів), як правило, припускає короткочасний вплив з метою зняття гострих симптомів відхилень у розвитку, які заважають перейти до корекції каузального типу. Каузальна (причинна) корекція спрямована на джерела й причини відхилень. Даний вид корекції є більш тривалим за часом, вимагає значних зусиль, однак більш ефективний у порівнянні із симптоматичною корекцією, тому що ті самі симптоми відхилень можуть мати зовсім різну природу, причини й психологічну структуру порушень. 2. За змістом розрізняють корекцію: пізнавальної сфери; особистості; афективно-вольової сфери; поведінкових аспектів; міжособистісних відносин; нутрішньо-групових стосунків (сімейних, подружніх, колективних); дитячо-батьківських взаємин. 3. За формою роботи із клієнтом розрізняють корекцію: індивідуальну; групову; у закритій природній групі (сім»я, клас, т.д.); у відкритій групі для клієнтів з подібними проблемами; змішану форму (індивідуально-групову). 4. По наявності програм: програмовану; імпровізовану. 5. За характером керування корекційними впливами,: директивну; недирективну. 6. За тривалістю: надкоротку; коротку; тривалу; надтривалу. Надкоротка психокорекція триває хвилини або години й спрямована на вирішення актуальних ізольованих проблем і конфліктів. Її ефект може бути нестійким. Коротка психокорекція триває кілька годин і днів. Застосовується для вирішення актуальної проблеми, як би "запускає" процес зміни, що триває й після завершення зустрічей. Тривала психокорекція триває місяці, у центрі уваги -особистісний зміст проблем. Під час корекції проробляється безліч деталей, ефект розвивається повільно й носить стійкий характер. Надтривала психокорекція може тривати роки й зачіпає сфери свідомого й несвідомого. Багато часу приділяється досягненню розуміння суті переживань. Ефект розвивається поступово, носить тривалий характер. 7. За масштабом розв'язуваних завдань розрізняють психокорекцію: загальну; часткову; спеціальну. Під загальною корекцією маються на увазі заходи загальнокорекційного порядку, що нормалізують спеціальне мікросередовище клієнта, регулюють психофізичне, емоційне навантаження відповідно до вікових і індивідуальних можливостей, оптимізують процеси дозрівання психічних властивостей в особистості, що саме по собі може сприяти ліквідації психічних порушень і гармонізації особистості в ході подальшого розвитку. Під частковою психокорекцією розуміють набір психолого-педагогічних впливів, що представляють собою адаптовані для дитячого й підліткового віку психокорекційні прийоми й методики, які використовуються в роботі з дорослими, а також спеціально розроблені системи психокорекційних заходів, заснованих на провідних для певного віку онтогенетичних формах діяльності, рівнях спілкування, способах мислення й саморегуляції. Спеціальна психокорекція - це комплекс прийомів, методик і організаційних форм роботи із клієнтом або групою клієнтів одного віку, що є найбільш ефективними для досягнення конкретних завдань формування особистості, окремих її властивостей або психічних функцій, що проявляються в відхиленій поведінці і утрудненій адаптації (сором'язливість, агресивність, непевність, невміння діяти за правилами й утримувати взяту на себе роль, чітко викладати свої думки, боязкість, аутичність, конфліктність, завищена самооцінка й т.д.). Спеціальна психокорекція, таким чином, покликана виправляти наслідки неправильного виховання, що порушило гармонійний розвиток, соціалізацію особистості. Негативні аспекти можуть бути обумовлені як суб'єктивними, так і об'єктивними факторами. Особливий випадок представляють умови дитячих будинків, виправних установ для неповнолітніх, виховання в яких невіддільно від корекції. У цих випадках первинним фактором, що порушує психічний онтогенез, є психогенія, і психокорекція спрямована на подолання результатів неправильного виховання. Психокорекційна ситуація Незважаючи на розходження в теоріях, цілях, процедурах і формах корекційної роботи, психологічний вплив зводиться до того, що одна людина намагається допомогти іншій. Корекційна ситуація містить у собі 5 основних елементів: 1. Людина, що страждає й шукає полегшення своєї проблеми. Людина, що має цілий ряд проблем різного роду й потребує психологічної допомоги, у психокорекції - це клієнт. 2. Людина, що допомагає й завдяки навчанню або досвіду сприймається як здатна надавати допомогу, - це психолог, психокоректор. 3. Теорія, яка використовується для пояснення проблем клієнта. 4. Набір процедур (технік, методів), що використовуються для вирішення проблем клієнта. Ці процедури безпосередньо пов'язані з теорією. 5. Спеціальні соціальні відносини між клієнтом і психологом, які допомагають полегшити проблеми клієнта. Психолог повинен прагнути до створення такої атмосфери, що дозволяє клієнтові з оптимізмом дивитися на вирішення своїх проблем. Таке спеціальне відношення є чинником, характерним для всіх форм впливу.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-06; просмотров: 1539; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.119.124.24 (0.007 с.) |