Особливості комплектування групи

При комплектуванні корекційної групи необхідно керуватися двома основними принципами:

1. Добровільності.

2. Поінформованості.

Принцип добровільності полягає в тому, що клієнт самостійно приймає рішення в корекційній групі, тому що він повинен бути особистісно зацікавлений у власних змінах. Не можна примушувати або зобов'язувати відвідувати групу, тому що не можна змусити людину змінитися, якщо вона сама цього не хоче.

Принцип поінформованості припускає, що клієнт має право заздалегідь знати все, що з ним може відбутися, а також ті процеси, які будуть відбуватися в групі. Тому із клієнтами перед початком занять проводиться бесіда про те, що таке групова робота, які її цілі і які результати можуть бути отримані.

Віковий і статевий склад групи. Групова психокорекція застосовується в самих різних вікових групах: від дошкільних (наприклад, А.В. Спиваковская, А.И. Захаров) до старечих (И.А. Мизрухин).

Бажано, щоб вік учасників однієї групи був приблизно однаковий. На думку багатьох фахівців, участь у групі осіб у віці після 45 років не дає істотних результатів. Структура особистості до цього вікового періоду стабілізується і її зміна буде вимагати від суб'єкта значних зусиль, на що людина не завжди згодна й здатна.

Для осіб старше 50 років і молодше 18 бажано створювати групи не тільки однорідні за віком, але й приблизно з рівною кількістю чоловіків і жінок. Безумовних протипоказань включення в групу немає, крім украй низького інтелекту.

При комплектуванні групи завжди постає питання: "Яка вона повинна бути по складу: гетерогенною або гомогенною?" В основі визначення однорідності або неоднорідності групи звичайно лежать три основних критерії: демографічний (вік, стать, освіта), проблематичний (симптоми, характер порушень, психологічний діагноз), особистісний (характер, інтелект, коло інтересів).

Прихильники гетерогенних груп аргументують свою точку зору бажанням створити модель суспільства в мініатюрі. У гетерогенних групах емоційна напруга й ступінь конфронтації можуть бути більше вираженими, а способи вирішення конфліктів - більше природними. Однак гетерогенність може сприяти ізоляції окремих членів групи, що не сприяє поліпшенню корекційного впливу. Літня інтелігентна людина, потрапивши в групу сучасної й не дуже делікатної молоді, у найкращому разі буде почувати себе незатишно, у гіршому - може стати предметом глузувань.

Гетерогенні групи забезпечують більш глибоку психокорекцію, всебічну перевірку дійсності, швидке формування групового перенесення, полегшення процесу створення групи.

Гомогенні групи більше згуртовані, менш конфліктні, члени її більше, ніж у гетерогенних групах, схильні до емоційної підтримки один одного. У гомогенних групах швидше відбувається взаємна ідентифікація, прискорюється досягнення інсайту, зменшується тривалість психокорекційного впливу, опір і прояви деструктивної поведінки, набагато рідше створюються підгрупи, відбувається швидке усунення хворобливих симптомів. Подібність клієнтів сприяє виникненню взаємної емпатії, більш глибокому розумінню - катарсису. Клієнти використовують свої спостереження за поведінкою учасників групи як зразок для наслідування.

Гомогенність і гетерогенність групи є предметом вибору. Перше - більш ефективним є там, де строки корекції невеликі, а метою впливу є найбільш швидке створення м'якого психокорекційного клімату. Друге - більш доцільно в тих випадках, коли корекційний вплив розрахований на більш тривалий строк і спрямований в основному на корекцію характеру й поведінки.

Професійний склад групи. При формуванні групи бажана дотримуватися принципу однорідності за професійним складом (наприклад, групи вчителів шкіл і групи вихователів дитячих садків комплектуються роздільно). Така група, як правило, складається з 8-12 чоловік, гомогенна по проблематиці й гетерогенна відносно інших характеристик (стать, вік, освіта, психологічні особливості, специфіка психологічного конфлікту й т.д.).

Розмір групи

Групова психокорекція проводиться як у відкритих, так й у закритих групах складом 25-30 чоловік (більші групи) і 8-12 чоловік (малі групи). У закритій групі число учасників є сталим. У відкритій групі - може бути постійний приплив нових клієнтів. Така група функціонує необмежений час.

Групи можуть бути більшими - до 30 чоловік і малими - 4-5 чоловік. Коли група занадто велика, виникає тенденція до відокремлення окремих підгруп зі своїми інтересами й зворотними зв'язками. Такі групи важко керовані, а їхній корекційний ефект є низьким. Якщо група занадто мала, то різко знижується інтенсивність міжперсональних взаємодій.

Оптимальне число членів групи залежить від частоти й тривалості групових зустрічей. Для групи, що збирається 1-2 рази в тиждень й орієнтується на інтеракцію, оптимальним вважається склад 7-10 чоловік. При плануванні розмірів групи потрібно прагнути до того, щоб забезпечити всіх учасників достатньою кількістю інтеракцій. Можливість інтеракцій буде занадто мала, якщо група буде складатися з 3-4 чоловік, з іншого боку, зі зростанням числа учасників до 12 і вище число можливих інтеракцій настільки підвищується, що вони не можуть реалізуватися в повному обсязі.

У більших групах росте число людей, які залишаються протягом зустрічі без уваги і які можуть свідомо залишатися в тіні, якщо більш активні й агресивні члени групи будуть їх спонтанно придушувати. Таким чином, у групі повинно бути стільки людей, щоб кожний міг знайти собі застосування.

Не рекомендується включати в групу осіб з вираженими фізичними дефектами, порушенням психічного здоров'я; осіб, які самі почувають свою непридатність до роботи в групі; близьких родичів; осіб, що перебувають у службовій залежності один від одного або тих, що відчувають тійку ворожість один до одного.

Частота й тривалість зустрічей

Група може бути короткочасною(1-6 місяців) або довгостроковою (до декількох років).

Частота й тривалість занять визначається багатьма факторами: особливостями установи, у якій проводиться корекція, формою й метою корекційних впливів. Оптимальними вважаються 3-4 заняття в тиждень, кожне тривалістю 60-90 хв. Частота зустрічей може становити від 1 до 5 разів у тиждень.

Звичайно тривалість однієї зустрічі коливається від 80 до 90 хв. Більш короткі зустрічі можуть позбавити групу можливості палких дискусій, тому що саме в останні півгодини обговорення перебуває в самому розпалі, спостерігається сильна емоційна реакція, і люди найбільш відверті. Якщо ж зустріч триває більше півтори годин, то увага членів групи починає падати, і знижується бажання зосередитися на якій-небудь дії.

Зустрічі, складовою частиною яких є які-небудь фізичні дії, наприклад психодрама, психогімнастика, арттерапія, можуть тривати близько 2 г.

Виключення із цих правил представляють так звані марафони, у яких втома й ослаблення уваги вважаються одним з діючих факторів. Марафони тривають без перерви 16-18 год, іноді й уночі, причому з мінімальною можливістю відпочинку. Учасники групи можуть під час зустрічі приймати їжу, пересуватися, ненадовго вийти, зручно влаштовуватися, а при сильній утомі навіть спати. Вважається, що втома, сонливість, тривалий тісний контакт без перерви приведуть до зближення, розкутості й зниженню самоконтролю. Члени марафонських груп занадто утомлюються, щоб бути чемними, тому значно швидше переборюються умовності й соціальні ігри.

Прихильники марафонських сеансів вважають, що розвиток групи пришвидчується і її члени випробовують незвичайні інтенсивні емоційні переживання. Наприкінці зустрічі учасники марафонів заявляють, що в їхньому житті відбувся глобальний переворот. Однак поки не доведено, наскільки тривалі й постійні ці зміни.

Оптимальна тривалість групової психокорекції становить від 30 до 70 зустрічей.