Тема 6. Психологічна корекція

 

Лекція – 2 год.

Семінарське заняття — 2 год

 

Ключові слова: норма психічного розвитку, рівні норми психічного розвитку, нейропсихологічний рівень, загальнопсихологічний рівень, віково-психологічний рівень, позиції орієнтації на клієнта.

 

Мета заняття: Створити у студентів поняття про основні закономірності психологічної корекції як сфери діяльності практичногоь психолога, актуалізуючи знання, набуті ними під час вивчення предмету «Вступ до спеціальності». Створити у студентів чітке уявлення про критерії та рівні такої базової для психологічної корекції категорії як психічна норма. Оглядово розглянути корекційні міроприємства, які застосовуються на кожній стадії порушення психічної норми.

 

 

Відпрацювати питання до семінарського заняття:

1. Рівні аналізу психологічної норми, які використовує практичний психолог перед вирішенням завдань психологічної корекції.
2. Нейропсихологічні порушення та їхня корекція
3. Вікові психічні новоутворення та корекційні міроприємства з приводу порушень їхньої сттуктури.
4. Загальнопсихологічні феномени, якість розвитку яких розглядає практичний психолог з метою корекції.

 

Завдання для самостійного опрацювання:

 

З якою психологічною проблемою стикається в кожній з наведених ситуацій психолог? Якби ви були практичним психологм, яку програму психологічного обстеження ви б склали? Які методи психологічної корекції ви могли б застосувати в кожному випадку? (Надано мовою оригіналу):

 

1. Подросток 13 лет поступил в больницу с резковыраженным характерным сдвигом в виде асоциального поведения. При исследовании выявлено: значимые отношения с отцом, психологическая травма, потеря дружбы с отцом. Для привлечения внимания демонстрирует «плохое поведение».

2. Подросток, который до недавнего времени отличался устойчивым положительным поведением и отношением с окружающими, вдруг сбежал из дома. Родители с трудом разыскали мальчика в одном из подвалов в компании бомжей. Обеспокоенные его поведением, они привели подростка на консультацию к психологу.

3. Девятый класс внезапно стал «неуправляемым», хотя случаев открытого группового сопротивления или сопротивления лидеров класса не было отмечено. Зато учитель чувствовал скрытое методическое и организованное сопротивление любым педагогическим воздействиям в форме ригидного поведения, молчания, скуки, отсутствия эмоционально-заинтересованного отношения учащихся к вовлечённости в поцесс обучения. Учитель решил обратиться за помощью к психологу.

(за О.В.Трусовою).

 

 

Література.

1. Абрамова Г.С. Практическая психологоия.-М.:Academia,1997.-386с

2. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, котрыеиграют в игры.- Л.,1992.

3. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь:теория и практика: учебное пособие для студентов старших курсов психол.фак. и отд-ний ун-тов.-К.:Укртехпрес,1997.-216с.

4. Веккер Л.М. Психика и реальность: единая теория психических процессов.М.,1998.

5. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психологические проблемы готовности к деятельности.-Минск:Изд-во Белорус. ун-та,1976.-176с.

6. Рабочая книга практического психолога: Тенхнология эффективной профессиональной деятельности:Пособие для сепциалистов, работающих с пресоналом.-М.:Изд.дом»Красная площадь»,1996.-400с.

7. Социально-психологическая служба промышленного предприятия:теория, опыт,практика.-Курган,1983.

8. Рабочая книга школьного психолога/Под ред. И.В.Дубровиной.-М.:Просвещение,1991.-303с.

9. Раттер М. Помощь трудным детям.-М.,1987.

10. Настольная книга практического психолога в образовании:Учебное пособие.-М.:Владос,1996.-529сю.

11. Харькин в.,Гройсман А. Тренинги самооздоровления и самосозидания.-М.:Магистр,1996.-196с.

12. Основи практичної психології /В.Панок,Т.Титаренко, Н.Чепелєва та ін.: Підручник.К.:Либідь,1999.-536с.

13. Цимбалюк І.М. Психологічне консультування та корекція. Модульно-рейтинговий курс:Навчальний посібник.-К.:ВД”Професіонал”,2005.-656с.

14. Цзен Н.В., Пахомов Ю.В. Психотехнические игры в школе.-М.,1985.

 

 

Тема 7. Психологічне консультування.

 

Лекція - 2год.

Практичне заняття — 2 год

 

Ключові слова: рапорт, взаємодія,інтерв’ю, структура консультування,психологічні захисти, методи впливу, директива, індивідуальне консультування, групове консультування, маніпулювання.

 

Мета заняття: сформувати у студентів явлення про психологічне консультування як одну з форм роботи практичного психолога. Надати студентам загальну інформацію про фази процесу консультування, особливості кожної фази (етапу). Розглянути види психічних захистів, які свідомо, або ж несвідомо застосовують клієнти в процесі консультування. Розібрати стратегії впливу на клієнтів та директиви, які застосовують представники різних шкіл. Розглянути особливості та відмінності процесу індивідуального та групового консультування, позитивні та негативні боки кожного виду.

 

Відпрацювати питання до семінарського заняття:

1. Психологічне консультування як інтегративний вид діяльності практичного психолога.
2. Інтерв’ю як основний метод психологічного консультування. Особливості методу.
3. Стадії інтерв’ю. Відмінності та особливості кожної.
4. Види психологічного консультування.

 

Завдання для самостійного опрацювання:

 

І. Нижче наведені поширеніші психологічні рекомендації зі сфери популярної психології. Як ви вважаєте, чи можна їх використовувати в психологічному консультуванні як універсальні рекомендації? Чому? Визначте позитивні грані та наявний дефект рекомендацій такого роду. (Надано мовою джерела):

1. Поль Брегг предлагает список «заповедей»: «Самый большой грех – страх! Самый лучший день – сегодня! Самый лучший город – там, где ты проживаешь! Самая лучшая работа – та, которую ты любишь! Самый лучший отдых – работа. Самый большой камень преткновения – самомнение. Самая большая ошибка – предаваться безнадёжности. Самая большая слабость – ненависть. Самый большой нарушитель спокойствия – тот, кто слишком много говорит. Самая нелепая черта характера – ложная гордость. Самый опасный человек – лжец. Самая большая потребность – чувство общности. Самая величайшая мысль – Бог. Самое большое богатство – здоровье. Самый большой дар, который ты можешь дарить или получить – любовь. Самый большой друг и товарищ – хорошие книги. Твои враги –зависть, жадность, потакание собственным слабостям, жалость к самому себе. Самое большое событие (переживание) в жизни – рост (в физическом, ментальном и духовном плане). Самое отвратительное в человеке - зазнайство. Самое отталкивающее – тирания. Наиболее подавляющая черта – высокомерие, надменность. Самый большой камень преткновения, о который постоянно спотыкается человек, - невежество. Величайший контроль, который можно осуществить, - перед тем, как сказать что-либо, спроси себя: то ли я говорю? Истинно ли это? Необходимо ли это? Самый умный человек – тот, который всегда делает то, что ему думается. Это правило, следуя которму можно стать умным человеком».
2. Дейл Карнеги предлагает руководствоваться шестью правилами, чтобы всегда нравиться людям:

1) Искренне интересуйтесь дугими людьми;

2) Улыбайтесь;

3) Помните, что имя человека – это самый сладостный и самый важный для него звук на любом языке;

4) Будьте хорошим слушателем, поощряйте других говорить о самих себе;

5) Говорите о том, что интересует вашего собеседника;

6) Внушайте вашему собеседнику сознание его значимости и делайте это искренне.

(за О.Є.Сапоговою).

 

І. Із наведеного переліку ролей псхолога-консультанта виокремте ті, які найбільш часто актуалізуються в сучасній практиці практичними психологами (кваліфікованими і некваліфікованими). Які з них найбільш ефективни, з вашої точки зору? Чому?

Надано мовою джерела:

 

1) Терпеливый слушатель;

2) «жилетка», в которую можно поплакаться;

3) Умный аналитик;

4) Суггестолог (гипнотизёр);

5) Знаток психологических закономерностей;

6) Духовный наставник;

7) Собеседник;

8) «врачеватель души»;

9) Советник;

10) «второе Я» клиента;

11) Умелый фасилитатор (фокусник) для тех, кто пришёл в уныние;

12) Посредник;

13) «Третейский судья».

(за О.Є.Сапоговою)

 

Література.

 

1. Абрамова Г.С. Практическая психологоия.-М.:Academia,1997.-386с.

2. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, котрыеиграют в игры.- Л.,1992.

3. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь:теория и практика: учебное пособие для студентов старших курсов психол.фак. и отд-ний ун-тов.-К.:Укртехпрес,1997.-216с.

4. Вопросы практической психодиагностики и психологического консультирования в ВУЗе/Под ред.Н.Н.Обозова.-Л.:ЛГУ,1984.-152с

5. Васьковская С.В.,Горностай П.П. Психологическое консультирование. Ситуационные задачи.-К.:Выща шк.,1996.-192с.

6. ГорностайП.П.,Васьковская С.В.Теория и практика психологического консультирования.-К.:Наук.думка,1995.-128с.

7. Кочюнас Р. Основы психологического консультирования/Пер.с лит.-М.:Академический Проект,2000.

8. Маслоу А.Психология бытия.-М.,1997.

9. Мэй Р.Искусство психологического консультирования:Пер.с англ.Т.К.Кругловой.-М.:Независимая фирма «Класс»,1997.-160с Настольная книга практического психолога в образовании:Учебное пособие.-М.:Владос,1996.-529с.

10. Обозов Н.Н. Психологическое консультирование: Метод.пособие.- СПб., 1993.

11. Основи практичної психології /В.Панок,Т.Титаренко, Н.Чепелєва та ін.: Підручник.К.:Либідь,1999.-536с.

12. Психолого-педагогическая профконсультация у учащихся/Под ред.Е.А.Климова.-Л.,1975.-99с.

13. Рабочая книга практического психолога: Тенхнология эффективной профессиональной деятельности:Пособие для специалистов, работающих с персоналом.-М.:Изд.дом»Красная площадь»,1996.-400с.

14. Рабочая книга школьного психолога/Под ред. И.В.Дубровиной.-М.:Просвещение,1991.-303с.

15. Тобиас Л.Психологическое консультирование и менеджмент:Взгляд специалиста:Пер.с англ. А.И.Сотова.-М.:Независимая фирма «Класс»,1997,-160с.

16. Харькин в.,Гройсман А. Тренинги самооздоровления и самосозидания.-М.:Магистр,1996.-196с.

17. Цимбалюк І.М. Психологічне консультування та корекція. Модульно-рейтинговий курс:Навчальний посібник.-К.:ВД”Професіонал”,2005.-656с.

 

 

Тема 8. Психотерапія.

 

Лекція – 2 год.

Семінарське заняття — 2 год

 

Ключові слова: діагноз, психологічний діагноз, невози, девіантна поведінка, адиктивна поведінка, клієнт, пацієнт, моделі психотерапії, методи впливу, індивідуальна психотерапія, групова психотерапія.

 

Мета заняття: Сформувати у судентів чітке уявлення про різне та подібне в роботі психотерапевта та практичного психолога; опрацювати розуміння студентами меж роботи практичного психолога в галузі психотерапії; закріпити розуміння особливостей та протипоказань щодо роботи в індивідуальній та груповій психотерапії.

 

Відпрацювати питання до семінарського заняття:

1. Психотерапія як професійна діяльність практичного психолога.

2. Основні методи психотерапевтичного впливу.

3. Види психотерапевтичної роботи практичногопсихолога.

4. Проблема критеріїв ефективності психотерапевтичної та консультативної роботи практичного психолога.

 

Завдання для самостійного опрацювання:

Чи має, на ваш погляд, право на існування термін «психологічний діагноз»? Узагальніть сенс наведених фрагментів, дайте визначення психологічному діагнозу. Чим він відрізняється від медицинского?

 

1. В практичній психології термін «діагноз» отримав розповсюдження в широкому та невизначеному значенні – як констатація кількісної або якісної характеристики ознаки.

2. В зарубіжній психології й психометріці поняття «діагноз» є похідним від процедур тестового вимірювання і не має, по суті, самостійного значення. Достатньо сказати, що психологічна діагностика визначається як «ідентифікація психологічних характеристик індивіда за допомогою спеціальних методів».

3. В роботах, присвячених дітячому розвитку, Л.С.Виготський поставив питання про сутність та специфіку психологічного діагноза на основі практики педологічного консультування. Перші ж кроки виявили дві характерні особливості: підміну психологічного діагноза медицинским й схильність до емпіричного опису проявлень неблагополуччя. («переказу скарг»). Питання про психологічний діагноз він пропонував розглядати в контексті вікової періодизації, специфіки розвитку на різних вікових щаблях, врахування особливостей всього психологічного онтогенезу. Особливе місце при цьому займає виявлення каузально-динамічних зв’язків з джерелами й умовами виникнення негараздів.

4. Л.С.Виготський не ставив в центр психологічного діагноза негативні або хворобливі проявлення навіть у випадках аномалій розвитку. Він писав: «Діагноз завжди повинен мати на увазі складну структуру особистості». В практичному плані це означало необхідність двостороннього аналізу: як в напрямку «розчленування складних психологічних функцій», так і в напрямку встановлення «складних структурних й функціональних зв’язків між розвитком окремих сторін особистості дитини». В більш пізніх роботах Л.С.Виготський до наведених вимог до вікового діагнозу додав тезу про необхідність аналізу зони найближчого розвитку.

5. Поняття психологічного діагноза наближається до поняття прогнозу розвитку. В межах консультативної практики говорять про умовно-варіативний прогноз, маючи на увазі можливі шляхи подальшого розвитку дитини у випадку реалізації різних умов.

 

 

Література.

1. Абрамова Г.С. Практическая психологоия.-М.:Academia,1997.-386с.

2. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь:теория и практика: учебное пособие для студентов старших курсов психол.фак. и отд-ний ун-тов.-К.:Укртехпрес,1997.-216с.

3. Рабочая книга практического психолога: Тенхнология эффективной профессиональной деятельности:Пособие для сепциалистов, работающих с пресоналом.-М.:Изд.дом»Красная площадь»,1996.-400с.

4. Вопросы практической психодиагностики и психологического консультирования в ВУЗе/Под ред.Н.Н.Обозова.-Л.:ЛГУ,1984.-152с.

5. Захаров Л.И. Психотерапия неврозов у детей и подростков.- М.,1982.

6. Зейгарник Б.В. Патопсихология.-М.,1976.

7. Карвасарский Б.Д. Психотерапия.-Л.,1985.

8. Коломінський Н.Л.Психологія педагогічного менеджменту.-К.:МАУП,1996.-176с.

9. Кочюнас Р. Основы психологического консультирования/Пер.с лит.-М.:Академический Проект,2000.

10. Мэй Р.Искусство психологического консультирования:Пер.с англ.Т.К.Кругловой.-М.:Независимая фирма «Класс»,1997.-160с

11. Настольная книга практического психолога в образовании:Учебное пособие.-М.:Владос,1996.-529сю.

12. Маслоу А.Психология бытия.-М.,1997.

13. Мэй Р. Искусство психологического консультирования.-М.:Класс,1994.

14. Обозов Н.Н. Психологическое консультирование: Метод.пособие.- СПб., 1993.

15. Огинская М.М., Разин М.Ф. Мифы психотерапии и их функции // Вопросы психологии.-1991.-4.

16. Основи практичної психології /В.Панок,Т.Титаренко, Н.Чепелєва та ін.: Підручник.К.:Либідь,1999.-536с.

17. ТобиасЛ.Психологическое консультирование и менеджмент:Взнгляд специалиста:Пер.с англ. А.И.Сотова.-М.:Независимая фирма «Класс»,1997,-160с.

18. Харькин в.,Гройсман А. Тренинги самооздоровления и самосозидания.-М.:Магистр,1996.-196с.

19. Цимбалюк І.М. Психологічне консультування та корекція. Модульно-рейтинговий курс:Навчальний посібник.-К.:ВД”Професіонал”,2005.-656с.

20. Эйдемиллер Э.Г., Юстицкий В.В.Семейная психотерапия.- Л.,1990.