ПОЛІТИКА ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Л. КРАВЧУКА (1991 – 1994 рр.)




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ПОЛІТИКА ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Л. КРАВЧУКА (1991 – 1994 рр.)



- втілення ідеї незалежності;
- не допустив, завдяки поміркованій політиці, виплеску соціальної напруги;
- не зміг реалізувати обіцяну під час виборчих перегонів програму глибоких соціально-економічних перетворень;

Економічний розвиток України в перші роки незалежності (правління Л.Кравчука)

- вплив негативних чинників як спадок СРСР (підпорядкування більшості підприємств центру, монополізм, відсутність різних форм власності, неконкурентоспроможність на світових ринках, екстенсивний розвиток, диспропорційність (переважання промисловості групи «А»), застарілість матеріально-технічної бази, міцний зв'язок з економікою країн колишнього СРСР, залежність від енергоносіїв (гас, нафта), високий рівень мілітаризації економіки);
- економічна криза (тіньова економіка, гіперінфляція, зростання безробіття, дефіцит державного бюджету, катастрофічне падіння виробництва, борги по зарплаті);
- прийняття низки законів: «Про власність», «Про селянське (фермерське) господарство», «Про приватизацію майна державних підприємств»…;

Необхідні поняття сучасної економіки:

Тіньова економіка – господарська діяльність, яка розвивається поза державним обліком та контролем, а тому не відображається в офіційній статистиці (несплата податків, приховування доходів, доходи від заборонених видів діяльності тощо).

Інфляція – зростання цін внаслідок додаткового випуск грошових знаків.

Гіперінфляція – швидке зростання товарних цін і грошової маси в обігу, що веде до різкого знецінення грошової одиниці, порушення платіжного обігу і нормальних господарських зв’язків.

Грошова емісія - додатковий випуск в обіг грошових знаків.

Девальвація – пониження курсу національної чи міжнародної (регіональної) грошової одиниці щодо валют інших країн або дорогоцінних металів.

Дефолт – нездатність країни сплачувати за своїми борговими зобов’язаннями.

Дефіцит – перевищення попиту над пропозицією (відсутність певних товарів на ринку). Особливо дефіцит на всі групи товарів був за часів «Застою» та «Перебудови».

Дефіцит бюджету - перевищення видатків бюджету над доходами.

Причини невдач економічної політики в перехідний період:

- відсутність чіткої економічної програми;
- нерішучість, повільність, непослідовність у проведенні нагальних економічних реформ;
- політична нестабільність, часта зміна урядів;
- відсутність законодавчої бази для розвитку ринкової економіки…

БЕЗ’ЯДЕРНИЙ СТАТУС УКРАЇНИ

Причини:

- аварія на ЧАЕС;
- складнощі утримання ядерної зброї;
- жорстка позиція США та Росії;

14 січня 1994 р. відбулося підписання Тристоронньої угоди Росії, України, США:

- Росія та США гарантують Україні безпеку;
- Україна підтверджує, що приєднається до Договору про непоширення ядерної зброї.

Результати:

- Росія стала єдиною пострадянською ядерною державою;
- Україна втратила ядерний потенціал, але так і не отримала компенсацій за роззброєння.

ДОСТРОКОВІ ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА Й ПЕРШІ ВИБОРИ ДЕПУТАТІВ ВЕРХОВНОЇ РАДИ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ (1994 р.)

Причини дострокових виборів:
- загострення протистояння між Верховною Радою та Президентом;
- наростання економічної кризи;
- невдоволення населення погіршенням умов життя (у 1993 р. почали страйк шахтарі);

Особливості виборів до Верховної Ради України:

- були позачерговими;
- відбулися в березні 1994 р.;
- проводилися за мажоритарною системою.

Мажоритарна виборча система – виборча система, за якою враховуються голоси виборців, подані за кандидата, який одержав більшість голосів у конкретних виборчих округах.

Результати виборів до Верховної Ради: КПУ – 25%, Рух – 5,9%, Селянська партія – 5, 34%, СПУ – 4,15%, безпартійні – 55, 6%.

Пропрезидентські сили зазнали поразки. Прорахунки влади зробили привабливими гасла комуністів та соціалістів.

Особливості виборів Президента:

- відбулися в червні-липні 1994 р.;
- зареєстровано 7 кандидатів;
- відбувалися в 2 тури.

Результати виборів Президента: переміг Л.Кучма (52%)

Липня 1994 р. Л.Кучма склав присягу на вірність українському народові й офіційно став Президентом України.

ПОЛІТИКА ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Л. КУЧМИ (1994 – 1999 рр.

- призупинення падіння обсягів виробництва;
- гальмування економічної кризи в країні;
- зупинення гіперінфляції;
- введення гривні (1996 р.);
- прийняття Конституції України (28 червня 1996 р.);
- утвердження України на міжнародній арені;
- дуже повільні темпи соціально-економічних реформ;
- політична та економічна нестабільність (за 1994 – 1999 рр. в Україні змінилося 4 уряди).

КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ

Конституційний Договір – політико-правова угода між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України. Цей документ укладено 8 червня 1995 р. у м. Києві і підписано Головою Верховної Ради України О. О. Морозом та Президентом України Л. Кучмою.

28 червня 1996 р. була прийнята Конституція України. Конституція УРСР 1978 р. з усіма змінами та доповненнями втратила чинність.

Зміни до Конституції України були прийняті 8 грудня 2004 р.

У жовтні 2010 р. Конституційний суд України визнав зміни до Конституції 2004 р. недійсними, тому сучасна Україна живе за редакцією Конституції 1996 р.

Основні положення Конституції

15 розділів, 161 стаття

- Україна – суверенна, незалежна, демократична, соціальна і правова держава;
- єдиним джерелом влади в Україні є народ;
- Україна – президентська-парламентська республіка;
- Україна – унітарна республіка;
- державною мовою є українська;
- закріплення різноманітних форм власності

ВИБОРИ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 1998 р.

- відбулися за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою

Мажоритарно-пропорційна виборча система – це виборча система, за якою половина депутатів обиралася одномандатними виборчими округами, інша половина – за списками кандидатів у депутати від політичних партій на основі пропорційного представництва.

- необхідний 4% бар’єр подолали такі партії: КПУ (24,65%), Народний Рух (9,4%), виборчий блок СПУ та СелПУ (8,6%), Партія зелених (5,4%), НДП (5%), Всеукраїнське об’єднання «Громада» (4,7%), ПСПУ (4%), СДПУ (4%);
- домінування в парламенті лівих партій (комуністичних та соціалістичних);
- жодна політична сила не отримала необхідної кількості голосів для створення парламентської більшості, що гальмувало прийняття найважливіших рішень і законів.

ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ 1999 р.

- відбулися в листопаді 1999 р.;
- зареєстровано 13 кандидатів;
- відбулося 2 тури, до 2-го туру вийшли Л.Кучма та П.Симоненко (лідер КПУ);
- остаточну перемогу одержав Л.Кучма (56,25%).

Л. Кучма був переобраний на посаду Президента України на другий строк.

ПОЛІТИЧНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ 2000 – 2002 рр.

21 січня – 1 лютого 2000 р. – загострення суперечностей у Верховній Раді, у результаті було створено парламентську більшість, переобрання Голови Верховної Ради (Головою став І.Плющ).

16 квітня 2000 р. – Всеукраїнський референдуміз питань зменшення кількості народних депутатів і скасування їх недоторканості; створення двопалатного парламенту; права Президента розпускати парламент у разі не створення постійно діючої більшості та неприйняття бюджету країни. Більшість українців підтримали винесені на референдум питання, але зміни не були реалізовані.

28 листопада 2000 р. – початок «касетного скандалу» у зв’язку зі зникненням журналіста Г.Гонгадзе, який писав критичні статті про діяльність Президента. Загострення політичної ситуації.

9 березня 2001 р. – масові сутички представників опозиції з правоохоронними органами під час святкування чергової річниці від дня народження Т.Г.Шевченка.

26 квітня 2001 р. – відставка уряду В.Ющенка, який разом із Ю.Тимошенко очолив формування опозиції Л.Кучмі.

31 березня 2002 р. – відбулися чергові вибори до Верховної Ради: «Наша Україна» на чолі з В.Ющенко (23,57%), КПУ (19,98%), блок «За єдину Україну» (11,77%), БЮТ (7,26%), СПУ (6,87%), СДПУ(о) (6,27%). Вибори засвідчили поразку лівих партій.

21 листопада 2002 р. – створення коаліційного уряду на чолі з В.Януковичем.

Спроба політичної реформи

24 серпня 2002 р. була ініційована Л.Кучмою дискусія про необхідність політичної реформи в Україні та внесення змін до Конституції України:
- обрання депутатів за партійними списками;
- формування коаліційного уряду парламентською більшістю;
- парламент призначає прем’єр-міністра, а Президент призначає міністра оборони, внутрішніх справ, закордонних справ, міністра з питань надзвичайних ситуацій тощо.
- наділення Президента правом розпускати парламент у разі не створення більшості, неухвалення бюджету тощо;
- розподіл парламенту на 2 палати;
- визнання результатів Всеукраїнського референдуму без затвердження будь-яким органом влади.

6 березня 2003 р. – Указ Президента про винесення на всенародне обговорення проекту закону «про внесення змін до Конституції України», у результаті обговорення відмовилися від ідеї двопалатного парламенту та скорочення кількості депутатів.

4 вересня 2003 р. – зустрічний проект Медведчука-Симоненка, за яким Президента обирає не народ, а Верховна Рада (проект спричинив політичну кризу і був скасований).





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.204.42.98 (0.016 с.)