СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ



Наддніпрянська Україна – аграрний (сільськогосподарський) край з феодальними (кріпосницькими) відносинами. 75% землі належало поміщикам, 60% населення – кріпаки. Основу економіки становило сільське господарство.

Сільське господарство (с/г):

1. У с/г Наддніпрянської України першої половини ХІХ ст. загострювалася криза феодально-кріпосницьких відносин. Прояв кризи феодально-кріпосницьких відносин:

- панування кріпацтва – поміщик мав право на майно і працю селянина, міг продати його з землею чи без землі;
– посилення феодальної експлуатації. Були поширені натуральна, грошова та відробіткова ренти;
– запровадження урочної системи – поміщик давав селянам завдання (урок), яке, як правило, неможливо було виконати за 1 день;
– панщина становила 4-6 днів на тиждень;
– витіснення селян на неродючі землі;
– державні селяни платили грошову ренту (податок) і виконували повинності на користь держави;
– примітивні, застарілі знаряддя праці, неефективне екстенсивне господарство і кріпацтво призводили до зниження прибутків поміщиків. У результаті велика частина феодальних маєтків перебувала під заставою;
– запровадження військових поселень (1817 – 1857 рр.) – так зване «самоутримання» війська, коли частина військових-селян одночасно виконували сільськогосподарські роботи і несли військову службу. Хлопчиків із 7 років зараховували до таких новобранців (кантоністів).

2. У першій половині ХІХ ст. у с/г Наддніпрянської України проникають капіталістичні відносини:

Капіталістичні відносини (капіталізм) – соціально-економічні відносини, засновані на вільнонайманій праці, товарно-грошовому обігу та приватній підприємницькій діяльності, спрямованій на прибуток.

- у с/г України починають використовувати найману працю;
– інколи земля передається в оренду заможнім селянам, купцям тощо;
– подекуди використовується с/г техніка;
– зростає роль товарного виробництва с/г.

Промисловість:

- 30-40-ві рр. ХІХ ст. у Наддніпрянській Україні починається промисловий переворот.

Промисловий переворотперехід від ручної праці до машинної, від мануфактур до фабрик і заводів.

Мануфактури – підприємства, засновані на ручній праці.

Заводи та фабрики – підприємства, засновані на машинному виробництві.

- початок розвитку кам’яновугільної, металургійної галузей промисловості та машинобудування;
– формування робітничого класу (пролетаріату) та промислової буржуазії (підприємців, власників засобів виробництва);
– тісний зв’язок промисловості із с/г: млини, гуральні та інші обробні підприємства. Виникають цукрові заводи(перший цукровий завод був побудований у 1824 р. у с. Трощині на Чернігівщині);
- використання в промисловості як вільнонайманої праці, так і праці кріпаків.

Торгівля:

1. Внутрішня торгівля:

- внутрішня торгівля була представлена ярмарками(діяло понад 2 тис. ярмарок в Україні: Харків, Суми, Полтава та ін.);
– вивозилося з України в Росію збіжжя, зерно, м’ясо, вовну, сало, тютюн, олію, цукор;
– завозилося з Росії тканини, вироби з металу, скло, посуд;
– розвивався чумацький промисел.

2.Зовнішня торгівля:

- здійснювалася через порти Чорного та Азовського морів: Херсон, Миколаїв, Одеса, Севастополь;
– Україна експортувала с/г продукцію (зерно, м’ясо, вовну, сало, тютюн, олію, цукор);
– імпортувала товари розкоші, машини тощо.

АНТИФЕОДАЛЬНИЙ РУХ У НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ

Антифеодальний рухсуспільний рух проти панування феодальних відносин – кріпацтва.


Причини антифеодального руху:

- посилення кріпосного гніту;
– безправне становище кріпаків;
– зловживання чиновників.

Мета антифеодального руху:

- скасування кріпацтва та отримання землі селянами.


Форми антифеодальної боротьби:

- скарги;
– відмова виконувати повинності;
– псування знарядь праці;
– підпали маєтків та вбивство поміщиків;
– утечі;
– збройні повстання;
– партизанська боротьба.


Масові антифеодальні повстання:

- Турбаївське повстання 1789 – 1793 рр. на Катеринославщині;

- у 1819 р. у Чугуєві (Харківщина) відбулося селянське повстання проти військових поселень;

- селянські рухи на Катеринославщині (1818-1820 рр.), Харківщині, Херсонщині, Чернігівщині (1832-1833 рр.);

- протягом 1813 – 1835 рр. тривала партизанська антифеодальна селянська боротьба на Поділлі на чолі з У.Кармелюком;

- «Київська козаччина» (1855 р.) – масовий рух селянства Київщини за повернення козацького стану.

Підсумки повстань:

- повстання були стихійними й неорганізованими, успіху не мали;
– повстання засвідчили, що більшість населення України виступає проти кріпацтва і готова до збройної боротьби;
– повстання змусили частину поміщиків шукати шляхи покращення умов селянства.

Як правило, селян карали шпіцрутенами.

Шпіцрутен – довга тонка і гнучка палиця або прут, яким били засуджених у царській армії, проганяючи їх через шеренгу солдатів.

НАДДНІПРЯНСЬКА УКРАЇНА В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.

Російсько-турецька війна 1806-1812 рр.

- війна закінчилася перемогою Росії та підписанням Бухарестського миру;
– на долю українських земель випав тягар бути найближчим тилом бойових бій;
– у результаті перемог російських військ були приєднані до Російської імперії такі українські землі як Бессарабія.

Російсько-турецька війна 1828-1829 рр.

- війна закінчилася перемогою Росії та підписанням Адріанопольського миру;
– у 1828 р. українські козаки Задунайської січі на чолі із І.Гладким перейшли на бік російської армії. У 1832 р. на базі цих козаків було сформовано Азовське козацьке військо, завданням якого було охорона узбережжя Азовського моря. У 1864 р.Азовське козацьке військо було ліквідоване.

Україна у французько-російській (вітчизняній) війні 1812 р.

Під час походу 1812 р. на Росію армія французького імператора Наполеона з українських земель зайняла лише Західну Волинь.

Наполеон мав такі плани щодо України:

- Правобережжя повинно було відійти до створеного Наполеоном Великого герцогства Варшавського;
– Галичина і Волинь мали відійти до Австрії за воєнну допомогу в боротьбі з Росією;
– на території Лівобережжя та Південної України планувалося створити області на чолі з французькими маршалами та генералами (наполеоніди), які б підпорядковувалися Франції.
– Переважна більшість українців підтримали в цій війні Росію. Були сформовані козацькі кавалерійські полки, які воювали на боці російської армії, до лав якої увійшло 75 тис. українських ополченців. Одним з організаторів Полтавського козацького полку був український письменник І.Котляревський.

У Лейпцизькій битві 1813 р., де антифранцузька коаліція розбила наполеонівську армію, брало участь 8 український козацьких полків.

 

 

Історія України. Тема 22. Суспільно-політичні рухи в Наддніпрянській Україні в першій половині ХІХ ст.

Російська імперія – централізована абсолютна монархія із жорсткою політичною цензурою та забороною будь-яких опозиційних течій та рухів. Російську імперію очолював імператор (цар), влада якого була безмежною.

Роки правління російських імператорів у ХІХ – ХХ ст.

Олександр І (1801 – 1825 рр.)
Микола І (1825 – 1855 рр.)
Олександр ІІ (1855 – 1881 рр.)
Олександр ІІІ (1881 – 1894 рр.)
Микола ІІ (1894 – 1917 рр.)

Абсолютизм (абсолютна монархія)– необмежена влада правителя, яка ґрунтується на сваволі і за якої досягається високий ступінь державної влади. У Росії абсолютна монархія набула формисамодержавства.

Цензура – система державного нагляду за змістом та розповсюдженням інформації.

Опозиція – протидія, опір панівній думці влади.

Суспільно-політичний рух – рух, учасники якого пропонують різноманітні ідеї вдосконалення життя суспільства.

Напрями суспільно політичних рухів Наддніпрянської України:

- масонство;
- польський національно-визвольний рух;
- російський суспільно-політичний рух;
- український національно-культурний рух.

МАСОНСТВО

Масонство– релігійно-етичний рух, прибічники якого закликали до морального самовдосконалення й об’єднання людей за принципами Свободи, Рівності, Братерства. Хоча масони заявляли про невтручання в політику, вони відігравали помітну роль у революційних та національно-визвольних рухах.

Уперше масони виникають в Англії у ХVIIIст. і поширюються в інших країнах Європи. У Росію та Україну масони потрапляють наприкінці ХVIII ст.

Масонські організації називалися масонські ложі.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.237.124.210 (0.008 с.)