Українські землі у складі румунії

- Перебування у складі Румунії Північної Буковини, Ізмаїльського, Акерманського, Хотинського повітів Бессарабії, а також українського населення румунського повіту Мармарош.

- Найгірше становище українських земель.

- Переселення румунських колоністів на землі Північної Буковини.

- Запровадження воєнного стану на окупованих українських територіях (1918—1928 рр.).

- Політика румунізації.

- Закриття українських шкіл, ліквідація української кафедри в Чернівецькому університеті, заборона на ввезення українських книжок тощо.

- Переслідування Української церкви.

- Антирумунські повстання українців (Хотинське 1919 р., Татарбунарське 1924 р.).

- Відсутність умов для легальної політичної діяльності.

- Діяльність (із 1918 р.) Комуністичної партії Буковини, лідерами якої були С. Канюк, В. Гаврилюк (нелегальна діяльність, злиття з Комуністичною партією Румунії у 1926 р.).

- Діяльність із 1927 р. єдиної легальної партії Українська національна партія (УНП) на чолі з В. Залозецьким (шукали компроміс із урядом Румунії, здобули декілька місць у румунському парламенті).

- Виділення з УНП радикального крила на чолі з О. Зибачинським (нелегальна діяльність конспіративних груп за зразком оунівських).

- 1938 р. – установлення в Румунії військової диктатури, заборона всіх політичних партій.

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ЧЕХОСЛОВАЧЧИНИ

- Перебування у складі Чехословаччини Закарпаття.

- Найкраще становище українських земель.

Більш сприятливі, ніж в інших державах, умови для економічного розвитку, хоча капіталовкладення недостатні.

- Намагання чеської влади вирішити проблеми в аграрному секторі шляхом передачі селянам окремих земель угорських поміщиків.

- Заснування українських шкіл, гімназій.

- Діяльність «Просвіт».

- Створення українських театральних осередків, хорів тощо.

- Невиконання чеським урядом зобов’язання надати автономні права українцям.

- Відсутність суто українських політичних партій.

Проголошення Карпатської України

30 вересня 1938 р. – Мюнхенська змова Німеччини з іншими європейськими державами (Франції, Великобританії), яка поклала початок розчленуванню Чехословаччини. Чехословаччина перестає існувати як незалежна держава.

11 жовтня 1938 р. – надання автономії Підкарпатській Русі (офіційна назва Закарпаття). Голова автономного уряду – А. Волошин.

2 листопада 1938 р. – Віденський арбітраж, за рішенням якого частина території Закарпаття передавалася Угорщині. Український уряд переїхав до Хусту.

30 грудня 1938 р. – зміна назви «Підкарпатська Русь» на «Карпатська Україна». Проведення низки реформ (українізація адміністративної влади та освіти, початок створення збройних сил – «Карпатської Січі», вибори до Сейму тощо).

14 березня 1939 р. – початок окупації Закарпаття угорськими військами.

15 березня 1939 р. – проголошення незалежності Карпатської України, обрання президентом А. Волошина (столиця – Хуст, прапор – синьо-жовтий, армія – Карпатська Січ).

Кінець березня 1939 р. – остаточна окупація те­риторії Закарпаття угорськими військами.

Таким чином, у 1939 р. українські землі були у складі таких трьох держав: Східна Галичина у складі Польщі, Північна Буковина у складі Румунії та Закарпаття у складі Угорщини.

 

 

Історія України. Тема 38. Культура України 1917-1941 рр.

Загальна характеристика української культури 1917 – 1941 рр.

1920-ті роки були часом бурхливого розвитку, відкриттів і сподівань в українській культурі. Головним поштовхом до культурного ренесансу (відродження) 20-х рр. були наслідки Української революції, поява нової плеяди молодих талантів: частина з них вірила, що сила мистецтва може оновити суспільство; інші вбачали у нових умовах можливість для самовираження.

 

Розвиток культури пов’язаний також з політикою «українізації», яку проводили більшовики в 20-ті роки. Головну роль у її проведенні відіграли тодішні керівники Наркомату освіти УРСР -О. Шумський (1925-1927 рр.) і М. Скрипник (1927-1928рр.).

Важливе значення у національно-культурному розвитку мала Українська автокефальна православна церква на чолі з митрополитом В. Липківським, створена у 1921 р.

Але на кінець 20-х років більшовики поступово почали встановлювати жорсткий контроль над культурою, втискуючи її в рамки комуністичної ідеології. В умовах утвердження сталінського тоталітарного режиму на зміну українському відродженню 20-х рр. прийшов терор тридцятих. Тоталітарний режим поширював неприязне ставлення до інтелігенції, впроваджуючи його до масової свідомості. Внаслідок репресій було знищено значну частину української інтелігенції; в зарубіжному українознавстві навіть увійшов до обігу термін «Розстріляне відродження». Багато з тих, хто залишився живим» стали на шлях пристосування до ідеологічних і творчих обмежень, що їх створював режим.

Водночас відбувалося цілеспрямоване формування нової генерації радянської людини за допомогою масової системи народної освіти. Важливу роль у цьому відігравав і прискорений розвиток преси, радіо.

Можна стверджувати, що розвиток культури цього періоду мав складний, суперечливий характер.

Освіта	1918р. – за часи Української держави П.Скоропадського – заснування українських університетів у Києві та Кам’янець-Подільському, створено Національну бібліотеку. 1928-1924 рр. – запровадження обов’язкового 4-річного навчання. Рівень грамотності протягом 20-х рр. зростає з 24 % до 57 % (боротьба радянської влади з неписьменністю – створювалися «лікнепи» – товариства з ліквідації неписьменності). Кількість педінститутів збільшується до 46, технікумів» – до 84. Кваліфікованих робітників готують ФЗУ (школи фабрично-заводського учнівства). Внаслідок українізації 80% шкіл, 50% технікумів, 25% вузів стають україномовними1930 р. — початок переходу до обов’язкової семирічної освіти 1934 р. — встановлено три типи загальноосвітніх шкіл: початкова (4 роки), неповна середня (7 років) і середня (10 років) 1939 р. — запровадження оплати навчання в середній школі
Наука	1918 р. – створення Національного архіву (за часи Української держави П.Скоропадського) 1918 р. (листопад)- створення Української Академії наук, яку очолив В.Вернадський(за часи Української держави П.Скоропадського) 1928 р. — створення в Харкові Українського фізико-технічного інституту 1932 р. — з ініціативи Є. Патона створюється Інститут електрозварювання Академії Наук. В Україні працюють багато вчених світового рівня: математик М. Боголюбов, творець теорії космічних польотів Ю. Кондратюк, біохімік О. Палладій, фізіолог О. Богомолець, лікарі В. Філатов і М. Стражеско, генетики М. Холодний та О. Сапєгін, фізики Л. Ландау і П. Капиця, історики М. Грушевський і Д. Баталій
Література	20-ті рр. — створення різноманітних письменницьких організацій: «Спілка революційних письменників», «Плуг», «Гарт», «Молодняк», «Нова генерація», «Неокласики» та ін. ВАПЛІТЕ (Вільна Академія Пролетарської Літератури) – літературне об’єднання в Україні, що діяло з лютого 1926 р. по лютий 1928 р. Виникло у Харкові. Очолювали М. Хвильовий, М. Яловий, М. Куліш. Творчість П. Тичини, М. Рильського, М. Зерова, М. Драй-Хмари, Є. Плужника, В.Сосюри, М. Бажана, М. Хвильового, Г. Косинки, Ю. Яновського, М. Куліша. 30-ті рр. — П. Панч, О. Довженко, З. Тулуб, А. Головко, Ю. Смолич. І. Микитенко, О. Корнійчук, О. Вишня.
Мистецтво	1918 р. – створено Національну галерею мистецтві, Український національний театр під керівництвом П. Саксаганського; «Молодий театр» Л. Курбаса. У 20-ті роки в театрі працюють режисер Л.Курбас, актори Г. Юра, А. Бучма, О.Сердюк, Н. Ужвій, М. Крушельницький. На кінець 1925 р. в УРСР 46 постійних театрів. «Березіль» – український театр, заснований у Києві Л.Курбасом у 1925 р. У 1926 р. перенесений у Харків. Музичне мистецтво: М. Леонтович, Я. Степовий, Л. Ревуцький, Б. Лятошинський, В. Косенко, К. Данькевич (опера «Богдан Хмельницький). 1926-1926 рр. — відкрито національні театри опери та балету в Харкові, Києві, Одесі 1928 р. — перший фільм О. Довженка «Звенигора» Протягом 1929-1987 рр. в УРСР знято 180 фільмів Живопис: М. Бойчук, І. Їжакевич, В. Касіян, О. Шовкуненко, М. Дерегус. Скульптори: М. Лисенко, В. Іванов, Л.Муравія. 1934 р. — на заключному етапі республіканської олімпіади міста та села заарештовано й розстріляно триста кобзарів і лірників.

 

 

Історія України. Тема 39. Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)