Суть, види та показники ефективності діяльності підприємства

Ефективність виробництва – це узагальнене і повне відображення кінцевих результатів використання засобів, предметів праці і робочої сили на підприємстві за певний проміжок часу. Часто ефективність виробництва визначають як «продуктивність виробничої системи».

Загальна методологія визначення економічної ефективності полягає у відношенні результату виробництва до затрачених ресурсів, тобто, співставляють одержаний економічний ефект із витратами на його досягнення.

При цьому результативність виробництва розглядають у двох аспектах:

1) кінцевий результат процесу виробництва, що вимірюється обсягом випуску продукції та величиною одержаного прибутку;

2) кінцевий народногосподарський результат роботи підприємства, який охоплює не лише обсяг випуску, але й її споживчу вартість, цінність для суспільства.

Видова класифікація ефективності виробництва здійснюється за такими ознаками:

- одержаний результат

Економічна ефективність, яка відображаєтьсячерез систему вартісних показників, що характеризують проміжні та кінцеві результати виробництва на підприємстві чи в іншій інтеграційній виробничій структурі (обсяг товарної, чистої або реалізованої продукції, розмір прибутку, рентабельність виробництва, економія ресурсів, продуктивність праці тощо).

Соціальна ефективність враховує соціальні наслідки процесу виробництва (збільшення кількості робочих місць, рівня зайнятості, покращення умов праці та побуту, стану довкілля тощо). Проте, соціальні наслідки виробництва можуть бути і негативними (зростання безробіття, посилення інфляції, погіршення екологічних показників).

- місце одержання ефекту:

Локальна (комерційна) ефективність визначає конкретний результат виробничо-господарської, тоді як народногосподарська ефективність характеризує сукупний ефект у сферах виробництва і споживання виробів.

- метод розрахунку:

Абсолютна ефективність характеризує загальну або питому (у розрахунку на одиницю витрат) ефективність діяльності підприємства за певний проміжок часу.

Порівняльна ефективність відображає результат порівняння можливих варіантів господарювання і вибору кращого на основі виявлення економічних та соціальних переваг обраного варіанту реалізації господарських рішень.

- ступінь збільшення ефекту.

Первинна ефективність – початковий одноразовий ефект, одержаний підприємством внаслідок запровадження комплексу організаційно-технічних заходів.

Мультиплікаційна ефективність є наслідком багаторазового та багатоцільового використання системи заходів не лише на даному, але й на інших підприємствах і навіть різних галузях діяльності.

Синергічна ефективність характеризує комбінований вплив сукупності заходів на фінансово-економічний стан підприємства, при якому він перевищує суму ефектів, отриманого за рахунок кожного окремого заходу.

Кількісне вираження критерію економічної ефективності виробництва відображається через систему показників. Ця система містить такі групи показників:

І. Узагальнюючі показники економічної ефективності ви­робництва.

ІІ.Показники ефективності використання живої праці.

III. Показники ефективності використання основних вироб­ничих фондів

IV. Показники ефективності використання матеріальних ресурсів

V. Показники ефективності використання фінансових коштів

VI. Показники якості продукції.

Під резервами підвищення економічної ефективності вироб­ництва розуміють невикористані можливості збільшення ви­пуску продукції в розрахунку на одиницю сукупних витрат завдяки більш раціональному використанню усіх видів ре­сурсів підприємства.

Основні фактори підвищення ефективності виробни­цтва - це підвищення його технічного рівня, вдосконалення управління, організації виробництва і праці, зміна обсягу і структури виробництва, поліпшення якості природних ре­сурсів та інші.

Економічна ефективність діяльності підприємства безпо­середньо пов'язана із соціальною ефективністю цієї діяль­ності, оскільки результати роботи підприємства є базою для вирішення цілого ряду соціальних проблем. Соціальну ефек­тивність слід розглядати як на рівні окремо взятого під­приємства (локальна ефективність), так і на загальнодержав­ному чи муніципальному рівні. Визначення рівня соціальної ефективності повинно охоплювати ті заходи, які піддаються кількісному вимірюванню, а також ті, які не піддаються прямому кількісному вираженню.