Бенчмаркинг як метод управління ефективністю підприємства 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Бенчмаркинг як метод управління ефективністю підприємства



Бенчмаркінг (еталонне порівняння) є методом системного співставлення власної діяльності з роботою кращих організації (лідерами, конкурентами, аналогами) з метою досягнення досконалості. Порівнянню підлягають як самі організації, так і їх продукція, результати діяльності, якісні параметри виробів.

Основним завданням бенчмаркінгу є виявлення причин успішного функціонування еталонних підприємств і недопущення значних відхилень в результатах діяльності організації, яка проводить таке дослідження. За об’єктом порівняння виділяють: бенчмаркінг процесів і показників, стратегічний, конкурентний та функціональний бенчмаркінг. За масштабами порівняння використовується: зовнішній партнерський бенчмаркінг (проводиться декількома організаціями на основі укладених угод про спільні порівняльні дослідження), індивідуальний бенчмаркінг (передбачає процедури самооцінки діяльності організації); внутрішній бенчмаркінг (співставляються результати роботи структурних підрозділів організації, внутрішні процеси).

При цьому слід чітко розмежовувати бенчмаркинг та промислове шпигунство. Бенчмаркинг завжди ґрунтується на принципах добросовісної конкуренції, відповідає етиці бізнесу та передбачає складний механізм реалізації. Основне завдання підприємства при цьому полягає в адаптації передових знань і принципів діяльності конкурентів, що сприяє збільшенню прибутковості, скороченню витрат, оптимізації стратегічних орієнтирів діяльності та пошуку потенційних резервів подальшого зростання. Промислове шпигунство передбачає більш вузький масштаб завдань, націлених на одержання комерційної таємниці підприємства незаконними шляхами та використання її як інструменту випередження галузевого конкурента

Процедура проведення бенчмаркінгу включає:

1) визначення об’єкту аналізу досконалості;

2) вибір еталонного підприємства;

3) визначення способів досягнення еталонним підприємством високого рівня якості;

4) встановлення стандартів якості для ключових аспектів діяльності, які перевершують рівень еталонного підприємства;

5) розробка заходів щодо досягнення оптимальних показників якості в організації.

Сучасні процеси бенчмаркингу прямо пов’язані з процедурами самооцінки організації та критеріями оцінювання, закладеними для отримання нагороди з якості. Недоліками даного методу є труднощі в отриманні реальних даних та достатнього для порівняння обсягу інформації, а також, можливості перенесення прихованих проблем і помилок в організації бізнес-процесів еталонної організації.

4. Сутність реструктуризації підприємства, її види та форми

Під реструктуризацією розуміютькомплекс організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, його управління, форм власності, оздоровлення, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва.

Метою реструктуризації є створення повноцінних суб’єктів підприємницької діяльності, здатних ефективно функціонувати. Таким чином, реструктуризація виступає постійною функцією управління, за допомогою якої підприємство адаптується до вимог ринку.

Характер та особливості реструктуризаційних процесів значною мірою залежать від форми та виду реструктуризації. Проведення реструктуризації передбачає досягнення двох основних цілей: забезпечити виживання підприємства в короткостроковому періоді та відновити стратегічні позиції на ринку. Відповідно до цих цілей виокремлюють дві взаємопов'язані форми реструктуризації: оперативну і стратегічну.

Оперативна реструктуризація здійснюється у короткостроковому періоді (3-4 місяці), коли підприємство не може розраховувати на зовнішні джерела фінансової допомоги і розв'язує питання підвищення своєї ліквідності за рахунок внутрішніх резервів. Комплекс заходів оперативної реструктуризації містить у собі дії зі зниження всіх видів витрат (без будь-яких суттєвих інвестицій), збільшення обсягів збуту продукції та пришвидшення обігу коштів.

Реалізація програми стратегічної реструктуризації ставить за мету формування адаптивної структури управління для досягнення своїх стратегічних цілей. На відмінну від оперативної, стратегічна реструктуризація охоплює значно довший період, базується на попередньо розроблених корпоративній та функціональних стратегіях та потребує суттєвих капіталовкладень, які підприємство залучає як з внутрішніх, так і зовнішніх джерел.

Розрізняють такі види реструктуризації:

- залежно від мети змін — санаційну, адаптаційну, випереджаючу;

- залежно від об'єкту зміни — операційну, фінансову, реструктуризацію власності;

- залежно від повноти охоплення проблем – часткову та комплексну.

Санаційна або відновна реструктуризація застосовується, коли підприємство знаходиться у передкризовому або кризовому стані, основними ознаками якого може бути: погіршення ринкових позицій; наявність значних запасів нереалізованої готової продукції; зростання кредиторської заборгованості. Основні напрямки реструктуризаційних дій наступні: скорочення ресурсів, які використовуються підприємством; вихід із нерентабельних ринків; відмова від нерентабельної продукції, сфер діяльності, організаційних одиниць.

Адаптаційна або прогресивна реструктуризація здійснюється за відсутності кризових явищ, але при появі негативних тенденцій з метою їх подолання та адаптації підприємства до нових ринкових умов. Ознаки необхідності проведення цього виду реструктуризації такі: зниження загальної ефективності господарювання; вичерпання ринкового потенціалу; наявність перспектив для роботи на інших ринках; недостатня ефективність управління.

Випереджувальна реструктуризація здійснюється на підприємствах, які передбачають можливість зміни умов функціонування (виникнення нових або підсилення наявних конкурентів, впровадження сучасних технологій, виникнення нових або втрата існуючих ринків) і прагнуть покращити свої конкурентні позиції. Характерними рисами такої реструктуризації є створення стратегічних альянсів, купівля структурних одиниць тощо.

Техніко-технологічна реструктуризація охоплює модернізацію або заміну застарілих основних фондів, впровадження нових технологічних процесів, інвестування заходів, спрямованих на краще використання виробничих потужностей та інших ресурсів підприємства. Фінансова реструктуризація передбачає оптимізацію структури капіталу підприємств, що досягається, насамперед, переоформленням боргових зобов'язань (розстрочка, списання виплат), підвищення фінансової автономії, відновлення платоспроможності і ліквідності. Управлінська або організаційна реструктуризація охоплює заходи з удосконалення або зміни організаційної структури підприємства, адаптації персоналу до роботи в нових економічних умовах. Правова реструктуризація полягає у зміні організаційно-правового статусу підприємства, що полегшує здійснення всіх інших напрямів реформування підприємства.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-21; просмотров: 202; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.81.222.152 (0.004 с.)