Методи оцінки якості продукції

Для визначення рівня якості продукції, що виробляє підприємство, застосовують кілька методів, основними з яких є органолептичний, лабораторний та економіко-статистичний.

Органолептичний метод широко використовується в практиці для оцінки якості продукції самою людиною, на підставі інформації, яку вона одержує від органів чуття - за допомогою зору, нюху, смаку і дотику. В такий спосіб можна виявити механічні пошкодження, підморожену продукцію, гнилість, прілість, смакові недоліки тощо. Правдивість оцінки якості продукції залежить від досвіду, знань, практики і кваліфікації експертів..

Лабораторний метод дає точнішу та об'єктивнішу оцінку якості продукції, яку визначають за допомогою технічних засобів у лабораторних умовах. Використовуючи вимірювальні засоби, виявляють фізичні, хімічні, механічні і технологічні властивості продукції. У такий спосіб визначають вміст жиру в молоці, його кислотність і бактеріальну забрудненість, цукристість буряків, вміст клейковини в зерні пшениці, крохмалю в картоплі, олії в насінні соняшнику, вміст нітратів у продукції овочівництва.

Важливо у виробничих умовах поєднувати органолептичний і лабораторний методи, які доповнюють один одного. Різновидом такого поєднання є соціологічний метод. Аналізуючи усні опитування, спеціальні анкетування, через організацію різних виставок, конференцій, аукціонів тощо їх організатори узагальнюють інформацію, виявляють побажання і претензії споживачів і на основі цього вносять зміни у технологічний процес з метою поліпшення якості продукції.

Економіко-статистичний метод використовується для визначення в процесі аналізу відхилення окремих показників якості від прийнятих стандартів. З його допомогою здійснюють пошук резервів підвищення якості продукції, а також оцінку діяльності окремих підрозділів, готують план заходів про відповідальність за зниження якості продукції або матеріального стимулювання за кращі якісні показники.

Управління якістю продукції

Управління якістю за сучасними підходами розглядається одночасно як органічна складова системи управління організацією і як самостійний напрям управління процесами, спрямованими на досягнення цілей в сфері якості.

За міжнародними стандартами ISO, управління якістю визначається як скоординована діяльність, яка полягає у спрямуванні та контролюванні організації щодо якості.

В науковій літературі управління якістю розглядається в більш ширшому розумінні і трактується як цілеспрямований вплив на об’єкт управління з метою встановлення, забезпечення і підтримки необхідного рівня якості, який би задовольняв вимоги споживачі та суспільства в цілому.

Особливості управління якістю розкриваються через характеристику таких її основних елементів: планування якості; забезпечення якості; контроль якості; поліпшення якості.

Процедура планування якості полягає в тому, що на основі вивчення характеру та обсягу потреб споживачів, а також, технічних і організаційних можливостей організації їх задовольнити, встановлюються планові завдання з якості та конкретизуються цілі у сфері якості.

Контроль якості є процедурою відстеження результатів діяльності організації з метою встановлення їх відповідності стандартам якості. За висновками такого контролю, виробляються шляхи усунення причин, які негативно впливають на якість.

Поліпшення якості є діяльністю, яка спрямовується на підвищення рівня виробництва, удосконалення процесів та систем якості в організації, що підвищує можливості організації виконувати всі вимоги щодо якості. Ідеологія поліпшення якості прямо пов’язується з підвищенням конкурентоспроможності продукції, яка має високу якість при більш низькій ціні.

Відповідно до міжнародних стандартів ІSО серії 9000 система управління якістю є загальновизнаним запобіжним механізмом, який забезпечує високу якість продукції (процесів, робіт, послуг) та спрямована на постійне поліпшення результатів діяльності організації з урахування потреб споживачів (замовників). В економічно розвинутих країнах впровадження системи управління якістю є обов’язковим правилом, оскільки її наявність є гарантією того, що організація виробляє і реалізує стабільно якісну продукцію, дотримується вимог технічної документації, задовольняє очікувані потреби споживачів та замовників щодо якості, є надійним партнером та виконує прийняті договірні умови.

Система управління якістю розробляється з урахуванням конкретної діяльності організації, але за своєю суттю, вона має охоплювати всі стадії життєвого циклу продукції/послуги. В основу такого управління закладається «петля якості», яка є методологічною базою міжнародних стандартів ISO. У відповідності з цими стандартами життєвий цикл самої продукції визначається як «петля якості» і складається з 11 етапів:

«Петля якості» відображає замкнутий життєвий цикл продукції, який включає такі основні етапи: маркетинг, дослідження та вивчення ринку; проектування і розробка технологій, розробка продукту; матеріально-технічне забезпечення; підготовка і розробка виробничих процесів; виробництво; контроль, випробування, вимірювання; пакування і зберігання; розподіл і реалізація; монтаж та експлуатація; технічна допомога та обслуговування; утилізація після використання. В практичній діяльності організацій зазначені етапи можуть деталізуватися на окремі складові. Важливо забезпечити цілісність процесів управління якістю на всіх етапах життєвого циклу продукції. За допомогою "петлі якості" здійснюється взаємозв’язок виробника і споживача з усіма об’єктами управління якістю в організації.