Та характеристика її складових елементів

Техніко-технологічна база виробництва – це системна сукупність найбільш активних елементів виробництва, яка визначає технологічний спосіб одержання продукції, що здійснюється за допомогою машинної техніки.

Техніко-технологічна база виробництва складається з таких елементів:

- технічна складова, яка представлена активною частиною основних виробничих фондів, тобто, тих засобів праці, які беруть участь у процесі виробництва;

- технологічна складова, що характеризує процес перетворення виробничих ресурсів у кінцевий результат діяльності підприємства (продукція, послуга).

Функціонування техніко-технологічної бази виробництва здійснюється через виробничий процес.

Виробничий процес – це сукупність дій людей, засобів праці та природи, внаслідок яких вихідні матеріали і напівфабрикати перетворюються на готову продукцію.

Основну частину виробничого процесу становить технологічний процес, який забезпечує зміну форм, розмірів і властивостей оброблюваних предметів праці і одержання готових виробів (продукції). Будь-який технологічний процес може бути поділений на певну кількість технологічних ланцюгів або операцій і представлений технологічною схемою.

Виробничі процеси класифікуються за різними ознаками, основною з яких є їх роль у загальному процесі виготовлення продукції. за цією ознакою виробничі процеси поділяються на основні, допоміжні, обслуговуючі, управлінські.

Основні процеси – це технологічна зміна форм, розмірів і фізико-хімічних властивостей виробів. випуск яких передбачений профілем підприємства.

Допоміжні процеси забезпечують безперебійність основних процесів; передбачають виготовлення і ремонт інструменту та оснащення, ремонт устаткування. вироблення енергоносіїв тощо.

Обслуговуючі процеси призначені для обслуговування основних і допоміжних процесів (складування і зберігання, транспортування та ін.)

Окремо виділяють управлінські процеси, які переплітаються з виробничими і пов’язані з розробкою і ухваленням рішень, координацією і регулюванням виробництва, обліком і аналізом роботи та ін.

Інколи управлінські процеси вважають специфічними виробничими процесами, оскільки сучасні засоби праці оснащені контрольно-керуючими механізмами, інтегрованими з робочими машинами (наприклад, верстати з ЧПУ, автоматизовані потокові лінії, автоматизовані системи управління технологічними процесами тощо).

Основною структурною одиницею виробничого процесу є виробнича операція – завершена його частина, яка виконується на одному робочому місці без переналагодження устаткування відносно одного й того ж самого предмету праці одним або кількома робітниками.

Виробничі операції поділяються на основні (технологічні), внаслідок яких змінюються форма, розміри, властивості виробів, та допоміжні, пов’язані із зміною просторового розміщення виробів (транспортування, складування) або контролем якості продукції.

Хоча виробничі процеси є досить різноманітними, відмінними є умови виробництва, проте усіх їх можна організувати за такими загальним принципами: спеціалізація, пропорційність, паралельність, ритмічність, прямоточність, безперервність.

Всі згадані принципи організації виробничих процесів „співіснують” між собою у суперечності, оскільки дотримання одних здійснюється за рахунок інших. В такому разі слід шукати компромісний варіант на підставі економічних міркувань. Суть їх в тому, що невиконання одних принципів за рахунок виконання інших пов’язане з певними втратами і перевагу надають тому з них, невиконання якого пов’язане з меншими втратами. Найповніше всі ці принципи втілюються в умовах потокового виробництва.