Заснування Головної української ради та Союзу визволення України

. Як уже зазначалося, з початком війни українські землі перетворилися на арену воєнних дій, а самі українці мусили воювати за чужі інтереси і брати участь у братовбивчому протистоянні, адже

в російській армії перебувало 3,5 млн українців, в австро-угорській — 250 тис. Війна зумовила глибокий розкол національного руху, який відбувся у двох площинах: як між українцями воюючих сторін, так і в межах Російської та Австро-Угорської імперій. Суспільство розділилося на прибічників та противників переможної війни.

Відверто проавстрійські позиції посіла утворена в серпні 1914 р. у Львові Головна українська рада, що була міжпартійним блоком, до складу якого входили радикальна, соціал-демократична та націонал-демократична партії.

На чолі цього об’єднання став К. Левицький. У Маніфесті, випущеному Радою 3 серпня 1914 р., зазначалося: «Зажерливість царської імперії загрожує також нашому національному життю …яке знайшло охорону в конституційному ладі австрійської держави».

За ініціативи Головної Української Ради незабаром було створено легіон Українських січових стрільців (УСС). Дотримуючись класичного імперського правила «не озброювати підкорені народи та не створювати з їх представників численні національні бойові одиниці», Австрійська імперія, навіть маючи гостру потребу в живій силі, чинила певні перешкоди при формуванні легіону.

Так, з 28 тис. охочих приєднатися до УСС було зараховано лише 2,5 тис. осіб.

Водночас з утворенням Головної української ради група емігрантів зі Східної України (Д. Донцов, В. Дорошенко, А. Жук, О. Скоропис-Йолтуховський та ін.) заснували у Відні свою організацію — Союз визволення України (СВУ).

Програмовою метою СВУ було утворення самостійної Української держави, заснування демократичного ладу, надання рівних прав і свобод представникам усіх національностей, забезпечення самостійності української церкви. СВУ вів активну пропагандистську та агітаційну роботу, домігся, щоб українські полонені в Австрії та Німеччині були виділені в окремі табори. Він отримував матеріальну допомогу від країн Четверного союзу, яка зараховувалася як державний борг майбутньої самостійної України.

Робота з документами

З маніфесту Головної української ради (3 серпня 1914 р.)

«Ідучи війною на австро-угорську монархію, Росія грозить загином також українському національному життю, яке найшло охорону в конституційнім ладі австрійської держави. Побіда Росії мала би принести українському народові австро-угорської монархії те саме ярмо, в якім стогне 30 мільйонів українського народу в Російській імперії. І тому дорога наша ясна…Теперішня хвиля кличе

український народ стати однодушно проти царської імперії при тій державі, в якій українське національне життя знайшло свободу розвитку…

Побіда австро-угорської монархії буде нашою побідою. І чим більше буде пораженіє Росії, тим швидче виб’є година визволення України…

Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце вільної України!»

З платформи Союзу визволення України (серпень 1914 р.)

«Об’єктивна історична конечність вимагає, аби між Західною Європою і Московщиною повстала самостійна українська держава.

Потрібне се для осягнення і утримання європейської рівноваги, є се в інтересі народів Австро-Угорської держави, а передовсім в інтересі німецького народу в обох цісарствах, а для українського народу було б се здійсненням вікових його мрій і зусиль…

Національно-політичною платформою Союзу є державна самостійність України».

Завдання

• На основі документів визначте програмові засади діяльності ГУР та СВУ.

Зі статті С. Петлюри «Війна і українці»

«Українці не піддадуться провокаційним впливам і виконають свій обов’язок громадян Росії в цей тяжкий час до кінця і не тільки на полі бою… але й як громадяни-обивателі, що повинні… сприяти успішному виконанню російською армією виїмково відповідального завдання, що випало на її долю…

Національна проблема, зокрема українська, вимагає свого невідкладного розв’язання. Такі струси в державному житті, як війна, відкривають очі суспільству державної нації на одну з її помилок у відношенні до недержавних народів. Воно переконується, що ці народи в однаковій мірі з ним відстоюють цілість держави, обороняють її нерозривність та добро і не є тією небезпекою, що в ній дехто вбачає загрозу цілості Росії.

Якщо в найбільш критичні дні проби народи Росії виконують свої обов’язки у відношенні до неї, то у свідомість суспільства і його керівних сил повинна просякти думка про надання цим народам і відповідних прав. У цьому відношенні можна завважити вже сприятливі симптоми. Логіка речей промовляє за те, що зміна відношення до інородців торкнеться також і українців, і в перспективах розв’язання національного питання в Росії і українське питання теж буде поставлене на денний порядок. Москва, липня 30 дня 1914 року»

Завдання

1. Як ви вважаєте, чому війна внесла розкол в український національний рух? Свою думку аргументуйте.

2. Як, на думку С. Петлюри, буде розв’язане українське національне питання? Чи погоджуєтесь ви з його позицією? Чому?

Складання порівняльної таблиці

Назва	ГУР	СВУ
Дата заснування	1 серпня 1914 р.	4 серпня 1914 р.
Лідери	К. Левицький М. Павлик М. Ганкевич	А. Жук Д. Донцов В. Дорошенко
Програмові засади	• Посідали антиросійську позицію. • Підтримка австрійського уряду у війні. • Активна участь у формуванні військових підрозділів УСС. • Виступали за утворення незалежної Української держави	• Утворення самостійної Української держави. • Утвердження демократичного устрою, надання рівних прав і свобод представникам усіх національностей. • Співпраця з урядами Німеччини та Австро- Угорщини

Завдання

• Порівняйте програмні засади та діяльність ГУР і СВУ.

Складання узагальнюючої таблиці

Українські політичні сили Наддніпрянщини
Назва	Характеристика
Товариство україн- ських поступовців (ТУП)	Закликали до підтримки Російської імперії, сподіваючись на надання Україні автономії в майбутньому; пізніше перейшли на позиції нейтралітету
Українська соціал- демократична робітнича партія (УСДРП)	Розкол у партії: група на чолі із С. Петлюрою виступила на боці Російської імперії; група на чолі з В. Винниченком засудила війну та відстоювала ідею автономії України
Карпато-Руський визвольний комітет	Створений у Києві емігрантами з Г аличини; виступав за возз’єднання всіх українських земель у складі Російської імперії, поширював серед галичан заклики зустрічати російські війська як визволителів
Комітет Південно- Західного фронту Всеросійського союзу земств і міст	Створений із метою підтримки російської армії; членами комітету були відомі представники укра- їнського національного руху — А. Вязлов, Д. Дорошенко, А. Ніковський Формування легіону Українських січових стрільців

. Легіон Українських січових стрільців — українська військова частина у складі австрійської армії, що діяла на російському фронті 1914–1918 рр. Історія створення УСС розпочалася напередодні Першої світової війни. У 1912 р. австрійський уряд для популяризації воєнщини звернув увагу на відродження антиросійського польського мілітаризму і дав дозвіл на створення легальних військових польських товариств. Із цієї нагоди скористались українці, і вже навесні 1913 р. у Л ьвові заклався Український січовий союз, а згодом було затверджено Статут українських січових стрільців на чолі з В. Старосольським та Д. Катамаєм. Організація поділялась на два напрямки: УСС-І — студенти і УСС-ІІ — робітнича та селянська молодь. Всього існувало

96 організацій. Від самого початку в товаристві не було ідейної одностайності, а утворилися дві течії щодо шляху розвитку стрільців:

самостійницько-державницька та австрофільська. Але зрештою перемогла остання. Діяльність УСС розгорнулась на теренах Галичини і Буковини та виявилась у військово-організаційній і технічній підготовці їх членів.

Робота з документом

Зі статті «Ціль і Завдання молоді» (журнал «Відгуки», лютий 1913 р.)

«Коли серед воєнної музики і ожидання гучнішої симфонії виринає українська справа перед форумом Европи, ми не сміємо остатися байдужними і жити дальше цим сірим, безкровним «своїм життям». Отже, зорганізовання перше себе і ясне поставлення цілі і засобів ії добуття…

Вольна, Самостійна Україна! Під цим девізом хай згуртується вся наша молодь і тому слову надасть повний зміст. Хай це поставить як ціль свого життя, але… цим словом хай не спідляться ті, що його вимовляють.

Силу рукам дай, щоб пута ломати,

Ясність думкам — в серце кривди влучать,

Дай працювать, працювать, працювати,

В праці сконать!..

Це наша програма на нині, а стимулом тієї праці буде сильна віра у яснее Завтра».

Завдання

• Яку мету ставили перед собою січові стрільці?

Учитель знайомить учнів з військовою формою січових стрільців.

У ч и т е л ь. 6 серпня 1914 р. у львівській газеті «Діло» з’явилося звернення Головної Української Ради «до всього українського народу», в якому проголошувалась необхідність утворювати полки українських добровольців під назвою Українські Січові Стрільці (УСС). Ініціатива українських політиків і масовий ентузіазм населення Східної Галичини в створенні УСС захопили віденські урядові кола зненацька.

Під командуванням М. Галущинського 3 вересня 1914 р. новобранці прийняли у Стрию (Львів уже був окупований царськими військами) присягу і відбули на доукомплектування у закарпатські села Горонда і Страбичій під Мукачеве. Ядро легіону становили активісти січового, сокільського і пластового руху, вчорашні гімназисти та студенти. Загалом бійці підрозділів українських січових

стрільців дуже добре показали себе в бойових діях у Карпатах 1914–1915 рр., відзначилися в боях за Маківку та Лисоню.