Хід радянсько-польської війни

. Варшавський договір фактично став трампліном для початку радянсько-польської війни. Вже 25 квітня 1920 року об’єднані польсько-українські військові формування (20 тис. польських і 15 тис. українських воїнів) перейшли Збруч і почали активні бойові дії. Раптовість удару, краще озброєння та потрійна перевага в силах принесли успіх.

Робота з таблицею

Таблиця

Співвідношення сил сторін на початку війни
Показники	На території Білоруси	На території України
Червона армія	Польська армія	Співвід-ношення	Червона армія	Польська армія	Співвід-ношення
Особовий склад	169 260	158 364	1,1: 1	55 033	142 074	1:2,6
Кулемети			1:1,2			1:1,6
Гармати та міномети			1:1,3			1:2,5
Бронепо- їзди		—			—
Бронеав- томобілі			2:1	—
Літаки	—					1:1,2

Завдання

• Охарактеризуйте співвідношення радянських і польських військ на початку війни.

(Під час розповіді учителя учні складають хронологічну таблицю «Радянсько-польська війна та Україна».)

. Маючи перевагу в силах, польське командування розраховувало оточити й знищити обидві армії Південно-Західного фронту, а потім захопити Київ і Правобережну Україну. Разом з польськими військами наступала армія С. Петлюри. За два дні до вторгнення розташовані в районі Вінниці дві бригади УГА перейшли на бік поляків. Проте польське командування не довіряло галичанам і не погодилося використати їх у боях: галицькі війська були роззброєні і розформовані. Не довіряло воно повністю і петлюрівцям. Згідно з військовою конвенцією Петлюра мав сформувати чотири дивізії, але не дістав на це дозволу.

Ефект раптовості і перевага у живій силі та озброєнні дали можливість польським військам протягом першого тижня боїв захопити Житомир, Бердичів і Козятин. 6 травня було здобуто Київ.

Проте радянські війська, які діяли на київському напрямку, зберегли боєздатність і відступили організовано.

Завдання

1. Покажіть на карті українські території, які були захоплені поляками на початку війни.

2. Поміркуйте, які чинники сприяли перемозі польської армії на початку війни.

На території України, захопленій польськими військами, встановився окупаційний режим, за якого було вжито таких заходів:

• утворено польський адміністративний апарат;

• відновлено поміщицьку владу на землю;

• проведено репресії щодо українського населення;

• вивезено до Польщі промислового устаткування, товарів, сиро-

вини;

• ігноровано адміністрацію УНР.

На території Волині та Поділля вся повнота влади належала польській адміністрації, оскільки української тут не було. Грабежі, репресії, єврейські погроми — ось складові польського окупаційного режиму.

Завдання

1. Яким було становище українського населення під польською окупацією?

2. Чому за польського окупаційного режиму в Україні починаються селянські повстання?

Воєнний успіх кампанії виявився для польської армії короткочасним. Водночас на території України, підконтрольній більшовикам, розпочалася мобілізація до Червоної армії, яку здійснювали не тільки органи влади — військові комісаріати, а й профспілки. Створювалися частини особливого призначення (ЧОП), які паралізували виступи незадоволених радянською владою. Нарешті, організований чекістами під керівництвом «залізного Фелікса» (Ф. Дзержинського) кривавий терор протии «контрреволюційних елементів» також відіграв свою роль у тому, що антибільшовицьке повстання, на яке розраховував С. Петлюра, не відбулося.

Більшовики нарощували кількісну перевагу, звідусіль перекидаючи на польський фронт найбільш боєздатні з’єднання: з Кавказького фронту — 1-шу Кінну армію, з Туркестанського — 25-ту Чапаївську дивізію, з-під Перекопу — 8-му Червонокозачу дивізію. На Південно-Західний фронт було направлено близько 40 тис. бійців. Командуючим фронтом став О. Єгоров.

На світанку 5 червня 1920 р. Червона армія прорвала фронт противника і вийшла в тили польської армії. Через два дні вона оволоділа Житомиром і Бердичевом. Водночас 12-та армія форсувала Дніпро на північ від Києва і почала пробиватися до нього.

Перша Кінна армія, просуваючись назустріч 12-й, створила загрозу цілковитого оточення польської армії. Остання почала в паніці відкочуватися на захід. 12 червня Київ було звільнено.

Армії Пілсудського залишили Мінськ. Війська Західного фронту під командуванням Тухачевського увійшли в Польщу і почали розвивати наступ на Варшаву. Очолювані Єгоровим війська Південно-Західного фронту повели наступ на Львів.

Польща звернулася до держав Антанти. Англія і Франція пообіцяли допомогу, але Польща повинна була обмежитися на сході лінією кордону, накресленою в декларації Антанти від 8 грудня 1919 p., і прийняти будь-яке її рішення щодо майбутнього статусу Східної Галичини. Польща погодилася на ці умови. Тоді британський міністр закордонних справ лорд Дж. Керзон звернувся з нотою до Росії. Він вимагав, щоб радянські війська зупинилися на відстані 50 км на схід від лінії, визначеної як східний кордон Польщі в декларації. Таким чином, ця лінія (відтепер вона дістала назву «лінія Керзона») вперше ставала політичною реальністю.

Встановлення радянсько-польського кордону обмежувало Польщу в її етнографічних межах, однак Холмщина, Підляшшя, Посяння і Л емківщина залишалися під її контролем. У Східній Галичині воюючі сторони мали зупинитися на лінії фактичного перебування на день перемир’я.

Робота з картою

• Користуючись картою, визначте, які українські землі, відповідно до «лінії Керзона», залишалися під контролем Польщі?

. Але радянська Росія відмовилася від посередництва Англії. 23 липня Західний фронт розпочав наступ на Варшаву, а Південно-Західний — на Львів. Червона армія зайняла Броди, а потім Буськ. Але польські війська мали тут чисельну перевагу і завдали контрудару в районі Бродів. Однак 1-а Кінна армія знову перейшла у наступ, зайняла Броди і підступила до Львова.

Робота з картою

• Визначте, які українські території у серпні 1920 р. контролювалися більшовиками, а які — поляками.

Після вступу Червоної армії на територію Східної Галичини, у Тернополі 8 липня 1920 р. було утворено Галицький ревком як тимчасовий уряд терміново проголошеної Галицької Соціалістичної Радянської Республіки (ГСРР). На чолі Галревкому став В. Затонський. Ревком видав декрети про конфіскацію поміщицької та церковної земель, націоналізацію промисловості й банків, відокремлення школи від церкви і церкви від держави. Але спроба прорватися до Львова знову виявилася невдалою.

Наступ на Варшаву поступово згасав. Радянські війська були відірвані від баз постачання та знесилені втратами. Загроза втрати державності згуртувала навколо уряду Польщі найширші верстви суспільства, зокрема і селянство. Уряд терміново видав закон, який обмежував на користь селян поміщицьке землеволодіння. Негайну допомогу Польщі зброєю та боєприпасами надала Франція.

13 серпня радянські війська підійшли до фортеці Модлін. Це був їх останній успіх. Польське командування створило шестикратну перевагу сил на напрямку головного удару і перейшло у контрнаступ. Через десять днів основна частина радянських військ була відкинута за Буг. В останній декаді вересня 1920 р. фронт перемістився в район Житомира і Бердичева.

Робота з картою

1. Визначте, по якій території проходила лінія фронту наприкінці 1920 р. Що ви можете сказати про її динаміку протягом радянсько-польської війни? Якою при цьому була доля українських земель?

2. Назвіть фактори, які зумовили невдачу радянських військ під Варшавою.

Ще у серпні 1920 р. у Мінську починаються мирні переговори, а потім вони були перенесені в Р игу. Польський уряд затягував їх, прагнучи дістати якнайбільші вигоди з контрнаступу.

Виявилося, однак, що польські війська чим далі, тим більше втрачають боєздатність. Червона армія також не могла більше воювати.

Делегації радянської Росії та України вимушені були дати згоду на встановлення такого кордону, за яким Західна Україна і Західна Білорусія залишалися у межах Польщі. На цих умовах у жовтні було підписано перемир’я, а пізніше, у березні 1921 p., — мирний договір. Ризький мир був підписаний між Польщею, з одного боку, та РСФРР і УСРР — з іншого. Договір було ратифіковано: ВЦВК РСФРР — 14 квітня 1921 p., ЦВК УСРР — 17 квітня 1921 p., польський Сейм — 15 квітня. 28 квітня 1921 р. в Мінську було здійснено обмін ратифікаційними грамотами.

Робота з таблицею

Таблиця

Основні умови Ризького мирного договору

• Гарантування державного суверенітету обом сторонам й утримання від будь-якого втручання у внутрішні справи. • Зобов’язання не створювати і не підтримувати організацій, що мають за мету збройну боротьбу з другою договірною стороною або зазіхають на її територіальну цілісність. • Припинення стану війни. • Визнання Польщею незалежності УСРР і БСРР. • Негайне встановлення дипломатичних відносин. • Визначалася лінія кордону між державами: до Польщі відходили західноукраїнські (Східна Галичина, Західна Волинь, Західне Поділля, Холмщина, Підляшшя) і західнобілоруські землі. • Радянська сторона зобов’язувалася сплатити Польщі 30 млн руб. золотом і передати залізничне майно на суму 18 245 тис. руб. золотом. • Передбачалося укладання економічної угоди. • Визначалися права національних менших і релігійних громад на території договірних сторін. • Сторони взаємно відмовилися від компенсації воєнних витрат. • Визначалися принципи утримання військовополонених та їх обміну

 

Завдання

• Які наслідки мав Ризький мирний договір для України?