Охарактеризуйте найдавніші часи на території України. Початки людської цивілізації.

Охарактеризуйте найдавніші часи на території України. Початки людської цивілізації.

Археологічними розкопками доведено, що поселення первісних людей на території України з'явилися близько 1 млн. років до н.е., за так званої кам'яної доби, найдавнішим періодом якої був палеоліт - понад 1 млн. - 10 тис. років до н.е. За палеоліту відбулися процеси розселення первісних людей та формування людини сучасного типу. Люди селилися невеликими групами (стадами), головними їхнім заняттями були мисливство, збирання їстівних рослин. Неабияку роль у житті первісних людей відігравало використання вогню. Існуючий на той час вид людського соціального устрою - стадо, яке проіснувало протягом сотень тисяч років. Рід стає основою організації людського життя. Виникають перші релігійні уявлення та вірування. Важливі зміни в житті людського суспільства відбулися за мезоліту. Провідне місце в господарстві первісних людей поряд з полюванням і збиральництвом посіла нова галузь - рибальство. Почали застосовуватися лук і стріли. Наприкінці мезолітичної епохи виникла нова форма людського устрою: об'єднання споріднених родів у племена. Заключним періодом кам'яної доби був неоліт. Це період від 7 до 3 тис. років до н.е., який характеризувався подальшим розвитком продуктивних сил. Людина переходить від привласнюючих способів існування - збиральництва, мисливства, рибальства, до відтворюючих форм господарства - землеробства й скотарства. Відбувається також подальший розвиток обробки дерева, каменю і кістки, застосовуються шліфування й свердління. Перехідним періодом від неоліту до бронзового віку був енеоліт, початок якого датується IV - III тис. до н.е. Найяскравішою археологічною знахідкою цього періоду є трипільська культура. ІІ-І тис, до н.е. - черговий етап життя на Землі - бронзова доба, яка характеризується появою металів. Відбувається поступовий перехід від матріархату до патріархату. У IX ст. до н.е. в українських степах з'являються племена кіммерійців. У III ст. до н.е. в українські степи прийшли сармати, етнічно споріднені зі скіфами. В українських землях готи перебували до IV-V ст. Кінець гегемонії готів наприкінці IV ст. поклали гуни. Перші відомості про слов'ян, які мешкали на і великій за обсягом території між Дніпром та Віолою, від степів Північного Причорномор'я до берегів Балтики, належать до І ст. н.е.

Обгрунтуйте проблему походження східних слов*ян,їх госп. та побут.

Питання походження східних слов'ян і на сьогодні є недостатньо вивченим. Існує декілька версій відносно територій, де формувався східнослов'янський етнос, та часу, коли це відбувалось. Найбільш поширеною є та, згідно якої перший етап складання слов'янства, так званий перед слов'янський, сягає другої половини II- I тис. до н. е. Саме тоді почалося формування декількох археологічних культур, які пізніше стали характерними для слов'ян. Перед слов'янський період пов'язаний із виникненням на правобережній лісостеповій Наддніпрянщині Зарубинецької культури, яка, на думку більшості вчених, є спільною для всього слов'янства. Уперше слов'яни згадуються у працях Тацита, Птоломея (I ст. н.е.) під назвою "венеди".. Пізніше, на середину I тис. н. е., з венедів вирізнилися дві групи слов'янського населення - анти і склавіни. Перші заселили територію від Дунаю до витоків Дону та Азовського моря й склали згодом східну гілку слов'янства. Основним заняттям слов'ян було землеробство. Археологічні знахідки того часу говорять нам, що слов'яни користувалися-досить добрими знаряддями праці, зокрема, у них вже був залізний серп, мотики, кістяні і дерев'яні сохи з металевими наконечниками. Слов'яни займалися також скотарством. Вони вирощували велику рогату худобу, коней, свиней. Слов'яни полювали на хутрових звірів, хутра були цінним товаром. А ще вони займалися рибальством бджолярством.У слов'ян було розвинене ремесло. Найбільше було поширене ковальство, залізоробне ремесло, гончарство, прядіння,і ткацтво. Життя і праця східних слов'ян були тісно пов'язані зі своєю сім'єю і природою. Це і визначило два основних культи - обожнення сил природи і культу пращурів. Розвивалось у східних слов'ян й ужиткове мистецтво зі "звіриним" і "геометричним" жанровими стилями. Вдосконалювалась й музична творчість. Східні слов'яни створили високу культуру, яка поступово стала першоосновою духовного розвитку майбутньої України. Пожвавилася й зовнішня торгівля. Особливо розвивались торгові зв'язки з Хазарією, Візантією. Таким чином, зміни, що відбулися в суспільному житті східних слов'ян у VI-IX ст., перш за все - піднесення землеробства, ремесел і торгівлі, розклад родовообщинного ладу і класова диференціація, виділення дружини на чолі з князем у привілейований стан, поява перших протодержав, сприяли створенню фундаменту, на якому в IX ст. зросла Древньоруська держава - Київська Русь.

Чому Запорізьку Січ називали українською козацькою республікою? Обгрунтуйте.

Зародком нової української державності — козацької — стала Запорозька Січ. її демократичний характер пояснюється тим, що Запорозьку Січ створив сам народ для подолання загрози знищення; козакам були потрібні злагода й порозуміння.

Козацька Січ мала надійні укріплення. її оточували глибокі рови і високі земляні вали з гарматами, вежами з бійницями, де постійно чергували озброєні козаки.

Запорозькій Січі були притаманні ознаки республіки: власна територія, система виборних органів влади, правові звичаї, військо. Вищим законодавчим, адміністративним та судовим органом Січі була Січова Рада. Її рішення вважалися думкою всього війська і були обов'язковими для виконання. Рада розглядала найважливіші питання внутрішньої політики: проводила розподіл земель, угідь та рибних ловищ, судила за тяжкі злочини. Загальна (військова) рада проходила на Січі 2— З рази на рік (1 січня, після Великодня, 1 жовтня). На Радах обирали козацький уряд. Хоча в руках козацької старшини були зосереджені влада й багатство, у Запорозькій Січі не було кріпацтва. Існувала формальна рівність між козаками, які могли користуватися землею, угіддями, брати участь у загальновійськових радах, обирати старшину.

Оцініть значення козацтва в історії українського народу.

Козацтво було провідною суспільною силою в боротьбі за національне визволення України. Діяльність козаків торкалася всіх сфер життя українського народу: вони боронили українські землі, освоювали південні степи, підтримували українську культуру і православну церкву, брали участь в антифеодальних виступах, зробили головний внесок у визволення України з-під влади Речі Посполитої. Козаки створили Запорозьку Січ, яка стала важливим етапом у формуванні української державності. Запорозька Січ була ініціатором боротьби українців проти панування шляхетської Польщі, турецько-татарської агресії та феодально-кріпосницького гніту. Вона була прообразом демократичної республіканської держави.

Проаналізуйте характер, причини та рушійні сили Визвольної війни укр. народу середини XVII ст. під проводом Б. Хмельницького.

Причинами повстання, яке переросло у Національно-визвольну війну 1648—1657 pp., були зростання та зміцнення феодального землеволодіння, посилення панщини (5—6 днів на тиждень), закріпачення селян, утиски польською адміністрацією міщан та дрібної шляхти. Значно погіршилося становище козацтва, особливо після придушення повстань 1637—1638 pp. та прийняття польським урядом «Ординацій», які ставили його під повний контроль польської влади. Продовжувався наступ католицтва та уніатів на православ'я, українську культуру.

За своїм характером цей всенародний рух був національно-визвольним, релігійним, антифеодальним. Рушійними силами Національно-визвольної війни стали козаки, селяни, міщани, православне духовенство, частина дрібної української шляхти.

Найважливішу роль у Національно-визвольній війні відігравало козацтво, яке винесло на своїх плечах основний тягар боротьби за незалежність.

Зовнішня політика

Директорії вдалося добитися розширення міжнародних зв'язків УНР. Україну визнали Угорщина, Чехословаччина, Голландія, Ватикан, Італія і ряд інших держав. Але їй не вдалося налагодити нормальних стосунків з країнами, від яких залежала доля УНР: радянською Росією, державами Антанти та Польщею.

31 грудня 1918 року Директорія запропонувала Раді Народних Комісарів РСФРР переговори про мир. Раднарком погодився на переговори, незважаючи на те, що не визнавав Директорію представницьким органом українського народу. Під час переговорів радянська сторона відкинула звинувачення у веденні неоголошеної війни, лицемірно заявивши, що ніяких регулярних російських військ в Україні немає. Зі свого боку, Директорія не погодилася на об'єднання Директорії з українським радянським урядом і відмовилася прийняти інші вимоги, що означали самоліквідацію УНР.

 

Проте і воно зазнавало негативного впливу тоталітарного режиму. Розвиткові наукових досліджень у Радянському Союзі, і зокрема в УРСР, надавалося великого значення. Так, Академія наук УРСР на чолі з Б.Патоном стала провідним науковим центром України. З'явилися роботи істориків М. Брайчевського про походження Русі, виникнення Києва, Ю. Бадзьо про походження російського, українського і білоруського народів.

У цей час динамічно розвивалася українська література: видавалися твори М. Стельмаха, П.Загребельного, Д.Павличка, І. Драча, Б. Олійника та ін. Стали відомими імена нових поетів, і серед них В. Стуса, твори якого не видавалися в Україні за життя поета. Але на початку 1970-х рр. після цькування О. Гончара за роман «Собор», у якому зображуються події української історії, розкривається глибока повага до його традицій і звичаїв, починається відкритий перехід до «закручування гайок» в ідеологічній і культурній сферах.

Кіно залишалось найбільш масовим мистецтвом. Великим успіхом користувався фільм «Тіні забутих предків» режисера С. Параджанова. Кінофільми Ю. Ілленка, К. Муратової, І. Миколайчука. Л. Бикова стали гордістю українського кінематографа. У цей період у кіномистецтві зародився новий напрямок — «поетичне кіно». Позитивні зміни відбулися в розвитку українського театрального мистецтва.

Прославили Україну своїми виступами академічні драматичні театри імені І. Франка в Києві, ім. Т. Шевченка в Харкові, ім. М. Заньковецької у Львові. Найбільш яскравими серед театральних зірок були такі майстри, як Б.Ступка, А. Роговцева тощо. У цей період зросла кількість театрів.

У 1970-х рр. відбувався перехід до десятирічної загальної середньої освіти, що стало значним досягненням того часу. Зміни в системі освіти посилили процес русифікації навчання. Продовжувала діяти інструкція Міністерства освіти УРСР про вивчення української мови за згодою батьків. Кількість україномовних шкіл зменшувалася, особливо в Криму, Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Харківській областях.

Процеси, що відбувалися в даний період мали суперечливий характер. З одного боку - бурхливий розвиток науки, виникають нові напрямки в мистецтві, стають широко відомими імена нових театральних діячів, письменників, поетів, а з іншого боку - посилювався процес русифікації, наступ на національно-культурні права республіки.

Визначте шлях України до свободи та незалежності. Навесні 1990 р. відбулися вибори до Верховної Ради України, які ще більше посилили розшарування політичних сил. Зміцнюється опозиція режимові. З'являються організації з різними політичними концепціями, програмами культурного відродження: товариство "Меморіал", Спілка незалежної української молоді (СНУМ),Українська студентська спілка (УСС), Християнсько-демократичинй фронт, товариство "Спадщина", екологічна організація "Зелений світ". У лютому 1990 р. було утворено Товариство української мови ім. Т.Г. Шевченка. Тоді ж започаткований Народний Рух України за Перебудову. У липні 1991 р. утворено Спілку офіцерів України (СОУ). Відроджується Українська автокефальна православна церква. Сотні православних парафій по всій Україні оголошують себе автокефальними. Під тиском українських автокефалістів Російська православна церква на архієрейському соборі 30-31 січня 1990 р. у Москві прийняла рішення дати Екзархатові РПЦ в Україні назву Українська православна церква, УПЦ дозволено було самостійно вирішувати питання внутрішнього самоврядування при підпорядкованості Московському патріархатові у всіх основних питаннях церковного життя. Прохання надати повну самостійність УПЦ було відхилене архієрейським собором у Москві навесні 1992р. Продовжуються між церковні конфлікти. У Західній Україні вийшла з підпілля не законно заборонена у 1946 р. Українська греко-католицька церква.

У 1990р. в Україні розпочався новий етап демократизації і розмежування політичних сил-створення політичних партій, як правило, альтернативних комуністичній. У квітні 1990 р. була утворена Українська республіканська партія на чолі з Л.Лук'яненком. Платформа багатопартійності розширилася з утворенням Демократичної партії України, Партії зелених. Партії демократичного відродження України, Української селянсько-демократичної партії. На кінець 1990р. в республіці існувало 15 партій.

Розкрийте суть проголошення та розбудови Української незалежної держави. Початок розбудови незалежної української держави можна вважати з прийняття 16 липня 1990р. Верховною Радою УРСР „Декларації про державний суверенітет”, яка проголосила невід’ємне право українського народу на самовизначення, верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території.

Історичне значення Декларації полягало в тому, що вона поклала початок мирному відродженню незалежності України.

Прийняття 24 серпня 1991р. Верховною Радою історичного документу – „Акт проголошення незалежності України” припинило існування Української Радянської Соціалістичної Республіки і проголосило появу незалежної держави – Україна.

Це був документ величезної історичної ваги, підтверджений всенародним референдумом 1 грудня 1991 р. В ньому взяло участь 84,2% виборців, з яких 90,3% проголосували за незалежність України. Того ж дня Президентом України було всенародне обрано Л. Кравчука. 7 грудня 1991 р. у Біловезькій Пущі зібралися лідери Білорусії (С. Шушкевич), Росії (Б. Єльцин) та України (Л. Кравчук), провели переговори і наступного дня підписали угоду про створення натомість СРСР Співдружності Незалежних Держав (СНД).

Охарактеризуйте найдавніші часи на території України. Початки людської цивілізації.

Археологічними розкопками доведено, що поселення первісних людей на території України з'явилися близько 1 млн. років до н.е., за так званої кам'яної доби, найдавнішим періодом якої був палеоліт - понад 1 млн. - 10 тис. років до н.е. За палеоліту відбулися процеси розселення первісних людей та формування людини сучасного типу. Люди селилися невеликими групами (стадами), головними їхнім заняттями були мисливство, збирання їстівних рослин. Неабияку роль у житті первісних людей відігравало використання вогню. Існуючий на той час вид людського соціального устрою - стадо, яке проіснувало протягом сотень тисяч років. Рід стає основою організації людського життя. Виникають перші релігійні уявлення та вірування. Важливі зміни в житті людського суспільства відбулися за мезоліту. Провідне місце в господарстві первісних людей поряд з полюванням і збиральництвом посіла нова галузь - рибальство. Почали застосовуватися лук і стріли. Наприкінці мезолітичної епохи виникла нова форма людського устрою: об'єднання споріднених родів у племена. Заключним періодом кам'яної доби був неоліт. Це період від 7 до 3 тис. років до н.е., який характеризувався подальшим розвитком продуктивних сил. Людина переходить від привласнюючих способів існування - збиральництва, мисливства, рибальства, до відтворюючих форм господарства - землеробства й скотарства. Відбувається також подальший розвиток обробки дерева, каменю і кістки, застосовуються шліфування й свердління. Перехідним періодом від неоліту до бронзового віку був енеоліт, початок якого датується IV - III тис. до н.е. Найяскравішою археологічною знахідкою цього періоду є трипільська культура. ІІ-І тис, до н.е. - черговий етап життя на Землі - бронзова доба, яка характеризується появою металів. Відбувається поступовий перехід від матріархату до патріархату. У IX ст. до н.е. в українських степах з'являються племена кіммерійців. У III ст. до н.е. в українські степи прийшли сармати, етнічно споріднені зі скіфами. В українських землях готи перебували до IV-V ст. Кінець гегемонії готів наприкінці IV ст. поклали гуни. Перші відомості про слов'ян, які мешкали на і великій за обсягом території між Дніпром та Віолою, від степів Північного Причорномор'я до берегів Балтики, належать до І ст. н.е.

Обгрунтуйте проблему походження східних слов*ян,їх госп. та побут.

Питання походження східних слов'ян і на сьогодні є недостатньо вивченим. Існує декілька версій відносно територій, де формувався східнослов'янський етнос, та часу, коли це відбувалось. Найбільш поширеною є та, згідно якої перший етап складання слов'янства, так званий перед слов'янський, сягає другої половини II- I тис. до н. е. Саме тоді почалося формування декількох археологічних культур, які пізніше стали характерними для слов'ян. Перед слов'янський період пов'язаний із виникненням на правобережній лісостеповій Наддніпрянщині Зарубинецької культури, яка, на думку більшості вчених, є спільною для всього слов'янства. Уперше слов'яни згадуються у працях Тацита, Птоломея (I ст. н.е.) під назвою "венеди".. Пізніше, на середину I тис. н. е., з венедів вирізнилися дві групи слов'янського населення - анти і склавіни. Перші заселили територію від Дунаю до витоків Дону та Азовського моря й склали згодом східну гілку слов'янства. Основним заняттям слов'ян було землеробство. Археологічні знахідки того часу говорять нам, що слов'яни користувалися-досить добрими знаряддями праці, зокрема, у них вже був залізний серп, мотики, кістяні і дерев'яні сохи з металевими наконечниками. Слов'яни займалися також скотарством. Вони вирощували велику рогату худобу, коней, свиней. Слов'яни полювали на хутрових звірів, хутра були цінним товаром. А ще вони займалися рибальством бджолярством.У слов'ян було розвинене ремесло. Найбільше було поширене ковальство, залізоробне ремесло, гончарство, прядіння,і ткацтво. Життя і праця східних слов'ян були тісно пов'язані зі своєю сім'єю і природою. Це і визначило два основних культи - обожнення сил природи і культу пращурів. Розвивалось у східних слов'ян й ужиткове мистецтво зі "звіриним" і "геометричним" жанровими стилями. Вдосконалювалась й музична творчість. Східні слов'яни створили високу культуру, яка поступово стала першоосновою духовного розвитку майбутньої України. Пожвавилася й зовнішня торгівля. Особливо розвивались торгові зв'язки з Хазарією, Візантією. Таким чином, зміни, що відбулися в суспільному житті східних слов'ян у VI-IX ст., перш за все - піднесення землеробства, ремесел і торгівлі, розклад родовообщинного ладу і класова диференціація, виділення дружини на чолі з князем у привілейований стан, поява перших протодержав, сприяли створенню фундаменту, на якому в IX ст. зросла Древньоруська держава - Київська Русь.