Припинення боротьби регулярних українських військ 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Припинення боротьби регулярних українських військ



Після завершення радянсько-польської війни із бійців загонів УНР були сформовані загони добровольців під назвою Українська повстанська армія. У листопаді 1921 р. ці загони здійснили рейд по території України з метою організації антирадянського повстання. Ці події дістали назву Другого Зимового походу, або Листопадового рейду.

Другий Зимовий похід військ УНР
Дата Листопад 1921 р.
Мета Об’єднання дій розрізнених повстанських загонів, повалення радянської влади на Україні
Учасники Добровольці, колишні вояки армії УНР, що перебували на території Польщі, на чолі з отаманом Ю. Тютюнником (близько 1500 осіб)
Результат Учасники рейду були оточені кінною бригадою червоноармійців, очолюваною Г. Котовським, поблизу м. Базар на Житомирщині. У полоні опинилися майже 450 повстанців, більшість з яких була розстріляна 23 листопада 1921 р. Невелика група разом з Ю. Тютюнником вирвалася з оточення в Польщу. Це була остання спроба військ УНР відновити незалежність України

Завдання

• Якими подіями закінчилася збройна боротьба військ УНР за незалежність України?

Узагальнення та систематизація знань

Перевірка складання учнями хронологічної таблиці, яка може мати такий вигляд:

Радянсько-польська війна та Україна (1920–1921 рр.)
Дата Подія
25 квітня 1920 р. Початок наступу польсько-українських військ
6 травня1920 р. Вступ польської армії і частин УНР до Києва
14–26 травня 1920 р. Початок наступу Червоної армії
12 червня 1920 р. Захоплення Києва більшовицькими військами
Липень 1920 р. Відступ польсько-українського війська з території Наддніпрянської України та Білорусії; перенесення військових дій на територію Польщі та Галичини. На загарбаних територіях радянське командування створювало радянські органи влади, які втілювали в життя програму більшовиків
Серпень– вересень 1920 р.   Наступ польських військ, у результаті якого Червона армія залишила територію Польщі та Західної України. Початок переговорів про укладення перемир’я між Польщею та Росією
12 жовтня 1920 р.   Підписання радянсько-польського перемир’я, що озна- чало денонсацію Варшавського договору Польщі з УНР. Українські війська продовжували вести відчайдушну боротьбу з більшовиками самостійно
18 березня 1921 р.   Ризький мир. Визнання Польщею існування УРСР. Перехід частини українських земель до Польщі. Завершення війни

 

 

Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Повстанські рухи

. Повстанський рух в Україні у 1917–1922 рр., з огляду на його ідейність, організацію і спосіб ведення боротьби, можна поділити на три періоди, причому кожний з них має свої характерні ознаки.

1. Перший період — від початку Української революції до початку 1919 р.

2. Другий — від початку 1919 р. до відходу Армії УНР за Збруч (листопад 1920 р.).

3. Третій — це перші 2 роки окупації України більшовиками (листопад 1920–1922 рр.).

Реальна боротьба українського народу проти «червоних» і «білих» під час першого і другого періодів виявлялася у двох формах: у регулярній війні і повстанських діях. Головним завданням повстанських відділів було дезорганізувати ворожу владу, руйнувати тактичні й адміністративні осередки, нищити комунікаційні шляхи, військові частини та поодиноких представників влади, зривати продовольчу роботу.

Робота в групах за методом «Знаю — хочу дізнатися — дізнався»

Учні діляться на дві групи і працюють з текстами, де характеризується діяльність повстанського руху на перших двох етапах.

Перш ніж розпочати роботу з текстом, учні креслять у зошитах таблицю:

Знаю Хочу дізнатися Дізнався
     

У першому розділі таблиці учні записують факти про повстанський рух, які вже їм відомі: коли і де він розгортався, хто брав участь, проти кого боролись повстанці, яку роль відігравали у визвольних змаганнях тощо. У другому розділі — факти, про які вони хочуть дізнатися, працюючи з текстом. І в останньому розділі — нові факти, про які вони дізналися, виконуючи завдання. Результати роботи учні презентують після завершення роботи із текстом.

Перший період повстанського руху (березень 1917 — початок 1919 р.)

У 1917–1918 р. в Україні в панував великий революційний хаос.

Населення після Першої світової війни здебільшого було здеморалізоване, національна свідомість не була ще пробуджена. Майже кожна волость і село організовували збройні загони. Кожний такий загін очолювали отамани: переважно малоосвічені, а нерідко й узагалі неписьменні, які легко піддавалися пропаганді, було національно малосвідомі. До лав повстанських загонів потрапляло чимало авантюристів і кримінальних елементів. Більшість повстанських відділів цього періоду не визнавали жодної підлеглості, відмовлялись співпрацювати з регулярною армією і діяли здебільшого на власний розсуд.

Тут варто згадати про кількох отаманів, які не тільки уникали співпраці з регулярною армією, але й часто виступали збройно протии неї. Так,

отаман Зелений мав досить поважний повстанський відділ, але в першому періоді виступав проти регулярних частин УНР. Отаман Хименко атакував частини регулярної армії в районі Гребінки, які внаслідок цього понесли великі втрати убитими й пораненими. На Херсонщині обеззброював регулярні частини отаман Дячишин. На лінії Кременчук–Чигирин грабував і обеззброював відступаючі українські частини отаман Коцур. Те саме на Звенигородщині робив отаман Туз. Правда, в цьому періоді були повстанські відділи, які брали участь у боротьбі за українську державність, але їх було дуже мало.

Завдання

1. Охарактеризуйте причини зародження повстанського руху в період Української революції.

2. Укажіть особливості розгортання повстанського руху в перший період.

Другий період повстанського руху (поч. 1919 — листопад 1920 р.)

Другий період, тобто від початку 1919 р. до кінця листопада 1920 р., був переломним. Повстанці уже здебільшого проводили боротьбу з «червоними» і «білими», виступаючи на захист української самостійності. Які ж були причини такої кардинальної зміни в лавах повстанців?

1) Пробудження національної свідомості, несприйняття населенням ворожої пропаганди.

2) Українська національна пропаганда.

3) Зростання серед керівництва повстанських загонів кількості старшин армії УНР.

4) Певні заходи уряду щодо централізації повстанських дій.

Окупація України «червоними» спричинила появу великої кількості повстанських загонів, більшість яких виступали протии більшовиків, захищаючи УНР. Щодо Денікіна, то В. Сальський стверджує, що з початком наступу «білих» населенню України спочатку були незрозумілими плани Денікіна щодо українського національного руху, багато повстанців навіть допомагали йому в боротьбі з «червоними», але після київських подій у серпні 1919 р. вони виступили проти Денікіна і тим самим спричинили розвал його армії. Також і більшовики помітили зміну, яка сталася серед

українського населення.

Завдання

1. Охарактеризуйте особливості українського повстанського руху на другому етапі порівняно з першим. Чим вони були спричинені?

2. Які позитивні та негативні моменти дій повстанців ви можете назвати?

Робота з документами

З таємного повідомлення київського більшовицького військово-окружного штабу від 25 березня 1920 р.

«Населення Гайсинського, Київського, Канівського, Таращанського, Чигиринського, Яготинського та інших повітів округи ставиться з симпатією до УНР. У цілій окрузі положення загрозливе, селянство поголовно озброєне, бандитизм росте, великий відсоток селян налаштований по-петлюрівськи. Оперує велика кількість банд, з яких частина рухомих, як банди Тютюнника, Гулого, Павленка і банди місцевого характеру».

Із листа командуючого більшовицьким фронтом Антонова-Овсієнка до Леніна

«Положение на Украине очень серьёзное, особенно в Киевщине оперирует ряд крупных петлюровских банд. К советской власти самое отрицательное отношение. В волостных советах сидят чистые петлюровцы».

Завдання

• Про яку особливість повстанського руху на другому етапі свідчать ці документи?

Підсумовуючи всі позитивні і негативні моменти повстанських дій в Україні впродовж першого і другого періодів, можна стверджувати, що уряд і штаб армії були неспроможні під час першого періоду опанувати ситуацію. Стосовно ж другого періоду, то з боку уряду було замало зроблено у справі організації, централізації і фахового керівництва повстанським рухом. Також недооцінено як слід значення цього руху, який за умов належної організації міг би виявитися вирішальним чинником у визвольній

боротьбі.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 128; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.119.159 (0.218 с.)