Дослід 1. Визначення реакцій середовища деяких кислот

МАТЕРІАЛИ: розчини – мурашиної, оцтової, щавлевої кислот, універсальний індикаторний папір.

На смужку універсального індикаторного паперу помістити по краплі розчинів таких кислот: мурашиної, оцтової, щавлевої. Зробити висновок про ступінь іонізації кислот.

Дослід 2. Доведення кислотних властивостей карбонових кислот

МАТЕРІАЛИ: розчин оцтової кислоти, цинк, магній, сода в кристалах, оксид міді.

1. У пробірку з 4-5 краплями розчину оцтової кислоти внести цинк (магній). Пробірку обережно нагріти.

2. До декількох крапель розчину оцтової кислоти внести трохи оксиду міді. Пробірку нагріти.

3. У пробірку помістити трохи кристалів соди. Прилити декілька крапель розчину оцтової кислоти.

Рівняння реакцій. Що доказують проведені реакції?

Дослід 3. Одержання естерів

МАТЕРІАЛИ: концентрована оцтова кислота, етиловий спирт, концентрована сірчана кислота, насичений розчин хлориду натрію, ізоаміловий спирт, масляна кислота.

1. Утворення оцтово-етилового ефіру.

У пробірці змішати 2-3 краплі концентрованої оцтової кислоти, стільки ж етилового спирту. Додати 1-2 краплі концентрованої сірчаної кислоти. Отриману суміш прокип'ятити декілька хвилин і після охолодження вилити в пробірку з насиченим розчином хлориду натрію. Відчуйте запах ефіру. Хімізм процесу.

2. Утворення оцтово-ізоамілового ефіру.

Змішати у пробірці 2-3 краплі концентрованої оцтової кислоти, 2-3 краплі ізоамілового спирту і 1-2 краплі сірчаної кислоти. Обережно нагріти декілька хвилин. Продукт реакції вилити у стакан із холодною водою. Ефір спливає на поверхню води. З'являється характерний запах. Навести хімізм процесу.

3. Утворення масляно-етилового ефіру.

У пробірку внести 2 краплі етилового спирту, 2 краплі масляної кислоти, 2 краплі концентрованої сірчаної кислоти. Суміш нагріти до кипіння. Вміст пробірки вилити в стакан із холодною водою. Маслянисті краплі, що з'явилися на поверхні води, являють собою масляно-етиловий ефір із характерним запахом. Хімізм процесу.

Література: 1 (167-182, 185-196, 201, 409-414), 2 (210-235), 5 (104-122).

МОДУЛЬ 2. ВУГЛЕВОДИ ТА НІТРОГЕНОВМІСНІ СПОЛУКИ

ТЕМА 8. ВУГЛЕВОДИ. моносахариди

Методичні поради до вивчення теми

Для засвоєння матеріалу цієї теми треба насамперед засвоїти класифікацію вуглеводів. Слід звернути увагу на прості вуглеводи та складні. Вивчаючи прості вуглеводи, слід звернути увагу на їх будову, на присутність раніше вивчених функціональних груп: -ОН, , .

Вуглеводи повинні мати властивості спиртів, альдегідів, кетонів. Прості вуглеводи (моноцукри) вивчають на прикладах глюкози, фруктози. На цих представниках слід розібратися в явищі таутомерії як одного з видів ізомерії. На прикладах ізомерах-таутомерах засвоїти властивості циклічних структур простих вуглеводів.

Термінологічний словник

Глікозидний гідроксил – нова гідроксильна група, що виникає в результаті переходу карбонільної форми сахариду в циклічну.

Моносахариди (монози)- це прості вуглеводи, які не піддаються гідролізу з утворенням простіших сахаридів.

Мутаротація –це оптичний ефект, що супроводить процес розчинення моносахариду у воді. Відбувається зміна величини кута обертання площини поляризації (збільшення або зменшення) після приготування розчину моносахариду.

Оксикислоти (оксикарбонові кислоти), або спиртокислоти,— це органічні сполуки, молекули яких містять одночасно карбок­сильну і гідроксильну групи.

Оптично активними називаються речовини, що здатні обертати площину поляризації поляризованого світла.

Оптичною ізомерією (або дзеркальною) нази­вається такий вид прос­торової ізомерії, при якій два ізо­мери подібні один до одного так, як пред­мет і його дзеркальне відображення.

Піранозна форма моносахаридів – це шестичленна циклічна форма.

Фуранозна форма моносахаридів – це п’ятичленна циклічна форма моносахаридів.