Тема 9. Загальні властивості перехідних металів

Електронна будова і загальна характеристика d-елементів І-VІІ груп. Найважливіші ступені окиснення. Зміна валентностей оксидів перехідних елементів зі збільшенням їх ступеня окиснення. Внутрішня періодичність. Вплив лантаноїдного стиснення на властивості d-елементів. Комплекснотворна і окисно-відновна здатність d-елементів та їх сполук. Закономірність розповсюдження d-елементів у природі. Фізичні властивості металів та їх застосування.

Найважливіші хімічні властивості елементів групи мангану. Сполуки мангану. Залежність окисно-відновних властивостей перманганатів від середовища. Застосування перманганату калію в медицині, хімічному аналізі, при дублінні шкіри.

Найважливіші хімічні властивості елементів підгрупи хрому. Оксид і гідроксид хрому (ІІ) і (ІІІ), хромати, їх окиснення до хроматів. Застосування хрому, молібдену, вольфраму для виготовлення спеціальних сплавів та покриттів.

Найважливіші хімічні властивості елементів підгрупи ванадію. Сполуки ванадію (ІV) i (V).

Найважливіші хімічні властивості елементів підгрупи титану. Амфотерність діоксидів цих елементів. Діоксид титану, як основний компонент титанових білил. Застосування титану, цирконію і графію в сучасній техніці. Найважливіші хімічні властивості елементів підгрупи цинку. Оксиди і гідроксиди цинку, кадмію, ртуті (ІІ). Найбільш поширені солі і комплексні сполуки цих елементів. Сполуки ртуті (І). Застосування цинку, кадмію і ртуті для виготовлення промислових товарів, зокрема, - пігментів, джерел струму, будівельних матеріалів. Найважливіші хімічні властивості елементів підгрупи срібла. Прості і комплексні сполуки міді (І) і (ІІ), срібла (І), золота (ІІІ). Застосування. Застосування сплавів цих металів для виготовлення електро- та радіотоварів, валюти, ювелірних виробів. Світлочутливість сполук срібла і застосування їх для виробництва кінофототоварів. Найважливіші хімічні властивості елементів родини заліза. Оксиди і гідроксиди (ІІ) і (ІІІ). Комплексні сполуки заліза, їх застосування. Хімічні основи металургії заліза. Сплави на основі заліза. Сполуки кобальту і нікелю. Загальна характеристика елементів родини платини та їх застосування в каталізі, металургії, для виготовлення ювелірних виробів.

Тематичний план дисципліни Хімія (І семестр)

	Назва розділу, модуля, теми	Кількість годин	Позааудиторні
		лекції	лабораторні	ІКР*	Самос-тійна робота
Модуль 1.ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОЇ ХІМІЇ
	Основні поняття хімії.
	Будова атома. Періодична система
	Класи неорганічних сполук.
	Окисно-відновні реакції.
	Вода. Розчини. Склад розчинів.
	Електролітична дисоціація
	Хімія неметалів
	Хімія металів
	Загальні властивості перехідних металів
	Разом
	ВСЬОГО

* - індивідуально-консультативна робота

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ “Загальна та неорганічна хімія”

ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОЇ ХІМІЇ

ТЕМА 1. Основні поняття хімії.

Методичні поради до вивчення теми

Опрацювання теми є необхідною умовою для вивчення основ хімії. При цьому здійснюється зв’язок між знаннями з хімії, набутими при вивченні хімії в середній школі, і вузівською програмою курсу дисципліни Хімія, частина 1.

Адже вивчення хімії базується на вченні про будову атома і речовини та загальній і неорганічній хімії, які теоретично обґрунтовують методи і прийоми хімічного аналізу. Тому, приступаючи до вивчення курсу хімії, необхідно повторити такі питання ї:

атомно-молекулярне вчення;

сучасне вчення про будову речовини (будова атома, хімічний зв’язок, вчення про періодичну зміну властивостей хімічних елементів та їх сполук);

класифікація та номенклатура неорганічних сполук;

водні розчини;

координаційні (комплексні) сполуки;

окисно-відновні процеси.

Термінологічний словник

Атом -це найменша частинка хімічного елемента, що зберігає його типові властивості.

Молекула - це найменша частинка речовини, що має її хімічні властивості.

Елемент -це певний вид атомів, що характеризується певною сукупністю властивостей.

Речовина – це кожний окремий вид матерії, що має за певних умов сталі фізичні властивості.

Еквівалент елемента – така масова кількість його, яка сполучається з 1,008 масової частки водню чи з 8 масовими частками кисню або заміщує ті самі кількості кисню чи водню в їхніх сполуках.

Атомна маса – це маса атома, виражена в атомних одиницях маси.

Атомна одиниця маси (а.о.м.) дорівнює 1,667´10^{-24 г. атомна маса показує, в скільки разів маса даного елементу більша за 1/12 маси нукліду вуглецю (1 а.о.м.).}

Молекулярна маса речовини – це відносна маса молекули, що виражена в атомних одиницях маси.

Завдання для самостійної підготовки

1. Предмет хімії та суть хімічних перетворень.

2. Поняття про атом, молекулу, хімічний елемент, проста, складна речовина, алотропія.

3. Поняття відносної атомної і молекулярної маси та способи їх визначення.

4. Поняття кількості речовини. Моль. Молярна маса.

5. Суть хімічних законів у світлі атомно-молекулярного вчення: закону збереження маси речовини, закону еквівалентів, закону сталості складу. Закону Авогадро.

Література: 1, с.40-130; 2, с.28-104