Лабораторне заняття № 1 (4 години) 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Лабораторне заняття № 1 (4 години)



Тема 2. Будова атома. Періодична система

План лабораторного заняття №1

1. Повторення матеріалу теми по питаннях.

· Відкриття Д.І. Менделєєвим Періодичного закону і створення ним

· Періодичної системи елементів.

· Будова Періодичної системи (періоди, ряди, групи і підгрупи).

· Визначення властивостей елементів на основі їх розміщення в Періодичній системі.

· Загальні закономірності зміни найважливіших властивостей елементів в рядах, періодах і групах в зв’язку з будовою енергетичних рівнів їх атомів.

· Ядерна модель атома. Ядро. Склад ядра. Ізотопи. Ізобари.

· Основні положення теорії будови атома Бора. Поняття про хвильові властивості електронів. Квантові числа. s–, p–, d–, f–електрони. Принцип Паулі.

· Розміщення електронів на енергетичних підрівнях в нормальному і збудженому стані.

· Правила і послідовність заповнення електронами енергетичних рівнів в атомах.

· Атомний радіус і заряд ядра та їх вплив на зв’язок зовнішніх електронів з ядром.

· Енергія йонізації, спорідненість до електрона, електронегативність.

· Хімічні зв’язки: ковалентний (полярний і неполярний), йонний, донорно-акцепторний, водний і металічний.

2. Письмова контрольна робота.

3. Оцінка знань теорії.

Завдання для самостійної підготовки

до лабораторного заняття

1. Квантові числа, що вони характеризують? Для атому, що має електронну структуру 1s2 2s2 2p6 3s2 3p4, охарактеризуйте значення квантових чисел.

2. Що таке орбіталь? Скільки орбіталей можливо для d – підрівня? Скільки орбіталей міститься в атомі Титану і Ванадію? Запишіть електронні формули атомів цих елементів.

3. Як, виходячи з електронної формули, можна визначити, до якої родини, групи та підгрупи належить даний елемент (на прикладі Фосфору)? Запишіть електронні формули атомів Натрію, Хрому та Феруму.

4. Відповідно до правила Гунда, запишіть розміщення електронів в атомах сірки та хрому в нормальному стані.

5. Запишіть електронні формули для атомів Хлору та Мангану. Який тип зв’язку характерний для молекули Хлору?

6. Виходячи з положення Алюмінію в Періодичній системі, складіть електронну формулу Алюмінію та визначте, скільки протонів та нейтронів в ядрі атома?

7. Записати електронні формули атомів Карбону і Ванадію. Вкажіть валентні електрони. До яких родин відносяться ці елементи?

8. Запишіть електронні формули атомів Натрію і Купруму. Поясніть, чому ці елементи розміщені в одній групі, але в різних підгрупах?

9. Що показує електронна формула атома? Яке максимальне число електронів знаходиться в цих атомах на s, p, d – підрівнях? Складіть електронні формули для елементів з номерами 20 і 24. До яких родин елементів вони належать?

10. Запишіть електронні формули атомів з зарядом ядра 27 і 33. Визначте, скільки протонів та нейтронів в ядрах цих атомів? До яких родин вони належать?

Література: 1, с.40-130; 2, с.28-104

 

ТЕМА 3. Класи неорганічних сполук.

Методичні поради до вивчення теми

До основних класів неорганічних сполук відносяться оксиди, гідроксиди (основи), кислоти, солі.

Оксиди

Оксидами називаються сполуки будь-якого елементу з Оксигеном. Оксиди бувають солетворні і несолетворні. Несолетворні оксиди (NO, N2O, CO, SіО2) ні при яких умовах не утворюють солей. Солетворні оксиди за хімічними властивостями діляться на основні, кислотні і амфотерні.

Способи одержання:

Сполученням елементу з киснем:

2 Са + О2 = 2 СаО

4 Аl + 3 О2 = 2 Al2О3

S + О2 = SО2

2. Розкладом солей, основ, кислот:

СаСО3 = СаО + СО2

Cu(OH)2 = CuO + H2O

H2SO3 = H2O + SO2

3. При взаємодії металів з концентрованими кислотами (окислювачами):

Cu + 2 H2SO4 = CuSO4 + SO2 + 2 H2O

Cu + 4 HNO3 = Cu(NO3)2 + 2 NO2 + 2 H2O

Основні оксиди – це сполуки металів з низьким ступенем окиснення з Оксигеном, наприклад, Na2O, BaO, CaO, FeO, CuО.

Кислотні оксиди – це сполуки неметалів (SO3, P2O5, CO2, SiO2, NO2, N2O5) і металів з високим ступенем окиснення (Мn2O7, V2O5, CrO3, МоО3) з киснем.

Амфотерні оксиди Аl2O3, ZnO, SnO, SnO2, PbO, MnО2 мають двоякий характер. Вони взаємодіють як з кислотами і кислотними оксидами, проявляючи властивості основних оксидів, так і з основами і основними оксидами, проявляючи властивості кислотних оксидів:

Гідроксиди

Продукти сполучення оксидів з водою називаються гідроксидами.

Вони, як і оксиди, бувають основні, кислотні і амфотерні.

Основні гідроксиди (основи) – це сполуки металів з гідроксильною групою – ОН (електронегативною частиною сполуки).

Основні гідроксиди діляться на розчинні і нерозчинні сполуки у воді. Розчинні у воді всі гідроксиди лужних і лужноземельних металів (LiOH, NaOH, KOH, Ca(OH)2, Ba(OH)2, Sr(ОН)2). Їх називають лугами. Луги одержують при взаємодії основних оксидів з водою:

СаО + Н2О = Са(ОН)2

К2О + Н2О = 2 КОН

Нерозчинні у воді гідроксиди Fe(OH)2, Fe(OH)3, Cu(OH)2, Mn(OH)2, утворюються при взаємодії солей даного металу з лугами:

FeSO4 + 2 NaOH = Fe(OH)2 ↓ + Na2SO4

Cu(NO3)2 + 2 KOH = Cu(OH)2 ↓ + 2 KNO3

Кислотні гідроксиди (кислоти) – це сполуки, що містять водень, здатний заміщуватися металом з утворенням солей, і кислотний залишок.

Кислоти розрізняють по основності, яка визначається кількістю атомів, здатних заміщуватися на метал. Наприклад: НNO3 – одноосновна нітратна кислота; Н3РО4 – трьохосновна фосфатна кислота.

Кислоти бувають кисневі і безкисневі.

Кисневі кислоти: НNO3, Н2SO3, HМnО4.

Безкисневі: Н2S, HCl, HF, HBr, HCN.

Назви кислот утворюють від назви центрального атома з додаванням закінчення – на або – ова для елемента з вищим ступенем окислення, для елементів з меншим ступенем окислення додається закінчення –иста або –овиста.

Так НNO3 – нітратна кислота; HМnО4 – марганцева кислота, НNO2 – нітритна кислота; HМnО4 – марганцовиста кислота.

Кисневі кислоти одержують розчиненням кислотних оксидів у воді:

СО2 + Н2О = Н2СО3

3 + Н2О = Н24

Кислоти нерозчинених у воді оксидів, одержують при взаємодії солі даної кислоти з кислотами:

Na2SiO3 + 2 HCl = H2SiO3 + 2 NaCl

Безкисневі кислоти одержують сполученням елементів і розчиненням одержаного продукту в воді:

Н2 + S = H2S

H2 + Cl2 = 2 HCl

Для кислотних гідроксидів (кислот) характерні реакції взаємодії з основними оксидами і основними гідроксидами з утворенням солей.

Наприклад:

Н24 + Сu(ОН)2 = СuSО4 + 2 Н2О

2 НCl + СuО = СuCl2 + Н2О

Амфотерні гідроксиди в залежності від умов проявляють як властивості основних гідроксидів, взаємодіючи з кислотами і кислотними оксидами, так і властивості кислотних гідроксидів, взаємодіючи з основними оксидами і гідроксидами:

2 Аl(OH)3 + 3 Н24 = Аl2(SО4)3 + 6 Н2О

Аl(OH)3 = H3AlO3 = Н2О + HAlO2

Аl(OH)3 = H3AlO3 + NaOH = 2 Н2О + NaAlO2

Солі

Солі – це продукти заміщення атомів Гідрогену кислоти металом або гідроксильної групи основного гідроксиду кислотним залишком.

Солі бувають середні (нормальні), кислі і основні.

Середні солі – це продукти повного заміщення атомів Гідрогену кислоти металом або гідроксильних груп основного гідроксиду кислотним залишком, наприклад ZnCl2, CuSO4, Al(NO3)3.

Cu(OH)2 + Н24 = CuSО4 + 2 Н2О

Аl(OH)3 + 3 НNO3 = Аl(NО3)3 + 3 Н2О

Кислі солі – продукти неповного заміщення атомів Гідрогену в кислоті атомами металу. Кислі солі можуть бути утворені тільки багатоосновними кислотами, взятими в надлишку. Наприклад: Са(НСО3)2, МgHPO4, Cu(HSO4)2.

Ca(OH)2 + 2 H2CO3 = Са(НСО3)2 + 2 Н2О

Cu(OH)2 + 2 Н24 = Cu(HSО4)2 + 2 Н2О

Основні солі – продукти неповного заміщення гідроксильних груп основного гідроксиду кислотним залишком. Основні солі – це продукти часткової нейтралізації багатоосновної основи кислотою (СuOH)24, AlOHSO4, MgOHCl.

2 Cu(OH)2 + Н24 = (CuОН)24 + 2 Н2О

MgOHCl + НCl = MgCl2 + Н2О

Щоб перевести основну сіль в середню необхідно подіяти кислотою:

2 AlOHSO4 + Н24 = Al2(SO4)3 + 2 Н2О

MgOHCl + НCl = MgCl2 + Н2О

Назви середніх солей утворюються від кореня латинської назви елементу, що утворює кисневу кислоту, добавляючи суфікс –ат, коли елемент має вищий ступінь окислення; суфікс –іт, коли елемент має менший ступінь окислення. Назви середніх солей безкисневих кислот утворюється від кореня латинської назви елементу (кислотного залишку) з додаванням суфіксу –ід.

Наприклад: CuSO4 – сульфат Купруму; CuSO3 – сульфіт Купруму; CuS – сульфід Купруму.

Назви кислих солей утворюють від назви середньої солі з додаванням префіксу гідро-. Наприклад: NaH2PO4 – дигідрофосфат Натрію, Na2HPO4 – гідрофосфат Натрію.

Назви основних солей утворюють від назв кислих солей з додаванням слова "гідроксо". Наприклад: MgOHNO3 – гідроксонітрат Магнію; Al(OH)2Cl – дигідроксохлорид Алюмінію.

Подвійні солі. Молекули цих солей складається із двох різних металів і одного й того ж аніона кислотного залишку. Наприклад: KAl(SO4)2 – сульфат Калію-Алюмінію; КМgCl3 – хлорид Калію Магнію.

У назвах подвійних солей катіони називають в родовому відмінку.

Термінологічний словник

Кислоти – це сполуки, що містять водень, здатний заміщуватися металом з утворенням солей, і кислотний залишок

Гідроксиди - п родукти сполучення оксидів з водою.

Середні солі – це продукти повного заміщення атомів Гідрогену кислоти металом або гідроксильних груп основного гідроксиду кислотним залишком

Основні солі – продукти неповного заміщення гідроксильних груп основного гідроксиду кислотним залишком.

Лабораторне заняття № 2



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 176; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.222.113.28 (0.016 с.)