Лабораторно-практичне заняття № 10

Тема. Азотовмісні сполуки.

План лабораторного заняття №10

1. Повторення матеріалу теми.

2. Письмова контрольна робота.

3. Виконання експериментальної частини

4. Оцінка знань теорії

Завдання для самостійної підготовки

до лабораторного заняття №10

Контрольні питання для самостійної підготовки

1. Будова, номенклатура амінів жирного ряду.

2. Довести основний характер амінів.

3. Методи одержання амінів. Застосування окремих представників.

4. Будова, класифікація і номенклатура амінокислот.

5. Доказ амфотерного характеру амінокислот.

6. Ізоелектричний стан, ізоелектрична точка. Значення. Засоби виходу з ізоелектричного стану.

7. Властивості амінокислот по функціональних групах.

8. Відмінні властивості a, b, g - амінокислот.

Завдання до лабораторного заняття №10 та методичні рекомендації

Дослід 1. Доведення основних властивостей аніліну

МАТЕРІАЛИ: анілін, концентрована соляна кислота, гідроксид натрію, розведена сірчана кислота.

До 5-6 крапель додати 2 мл води, суміш сильно струснути. У отриману емульсію опустити червоний лакмусовий папір. Чи змінюється забарвлення індикатора? Отриману емульсію аніліну розділити на 2 частини. До однієї із них долити по краплі, при струшуванні, концентровану соляну кислоту. До іншої частини емульсії аніліну, при струшуванні, долити по краплях розведену сірчану кислоту. Що відбувається у першій і другій пробірках?

До одержаних продуктів першої і другої пробірок долити розчин гідроксиду натрію. Спостерігати помутніння рідини. Представити рівняння взаємодії аніліну з кислотами і розкладання отриманих солей у лужному середовищі. Про що свідчить помутніння у лужному середовищі?

Дослід 2. Кольорові реакції аніліну

МАТЕРІАЛИ: анілін, розчини соляної кислоти, K₂Cr₂O₇, 2н H₂SO₄, насичений розчин СаОСl₂ (хлорне вапно).

1. До 1-2 крапель аніліну додати соляну кислоту. У отриману реакційну суміш опустити смужку газетного паперу. Спостерігається пожовтіння паперу, що вказує на присутність у ній лігніну.

2. Приготувати розчин солянокислого аніліну (див. попередній дослід). 2 краплі розчину помістити на предметне скло. До однієї з них додати краплю 0,5 н Н₂SO₄, до другої - 1 краплю насиченого розчину хлорного вапна СаОСІ₂. Внаслідок утворення продуктів окиснення аніліну, краплі поступово забарвлюються: з К₂Cr₂O₇ у темно-синій, що переходить у чорний колір, а з СаОСl₂ у темно-фіолетовий, що переходить у темно-синій.

Дослід 3. Утворення комплексної мідної солі амінооцтової кислоти

МАТЕРІАЛИ: 0,2н розчин гліцину, купрум оксид - порошок, 2н розчин купрум гідроксиду.

Помістити у пробірку невеличку кількість оксиду міді, додати 3-4 краплі розчину гліцину, нагріти. Після відстоювання гліцину видно синє забарвлення розчину. Відлити трохи розчину і додати декілька крапель розчину гідроксиду натрію. Чи випадає осад гідроксиду міді (ІІ)? Іншу рідину злити з осаду оксиду міді, остудити в склянці з крижаною водою. Випадають кристали мідної солі гліцину. Представити рівняння утворення комплексної мідної солі гліцину.

Дослід 4. Реакція a-амінокислот з нінгідрином

МАТЕРІАЛИ: 1 % розчин гліцину, 0,1% розчин нінгідрину, розчин аланіну та інші a-амінокислоти.

До кількох крапель різноманітних a-амінокислот долити 2-3 краплі розчину нінгідрину. Струснути. Спостерігати характерне забарвлення.

Дослід 5. Осадження білків солями важких металів

МАТЕРІАЛИ: розчин яєчного білка, 5% розчин сульфату міді, 5% розчин ацетату свинцю.

У дві пробірки помістити 5-6 крапель розчину білка і повільно по краплях додати в одну пробірку розчин сульфату міді, у другу - розчин ацетату свинцю. До пластівчастих осадів, що випали, долити надлишок цих реактивів. Яке осадження викликають вищевказані солі?