Порівняльне правознавство та міжнародне приватне право

В усіх наукових працях про взаємодію порівняльного правознавства й міжнародного приватного права відзначається науково-теоретична та практико-прикладна актуальність цього питання. Річ у тім, що в міжнародному приватному праві при розв'язанні будь-якої проблеми «перед тим як вибрати, слід співставити», тому вся література цієї галузі права зорієнтована головним чином на застосування порівняльного методу. Але це — тільки один бік проблеми. Можливе й більш широке розуміння теми та їх взаємодія як окремих наукових дисциплін.

Звертаючи увагу на значення порівняльного методу для міжнародного приватного права, чеський юрист П. Каленскі підкреслював, що порівняльне вивчення може успішно застосовуватися тільки тоді, коли воно сприйматиметься не як механічне порівняння, а як один з методів, що дає можливість пізнати дійсність в її широких взаємозв'язках та взаємозалежностях.

Усі методи вирішення колізій законів передбачають застосування в низці випадків іноземного закону. При цьому норми національного права співставляються з нормами іно­земного закону, й на більш або менш широкій порівняльно-правовій основі вивчається конкретна проблема, як правило, з наявністю «іноземного елементу». Порівняльне право­знавство надає в розпорядження міжнародного приватного права інструментарій, який дозволяє правильно побудувати відповідні інститути національного цивільного права.

Особливого значення порівняльне правознавство набуває при розробці норм міжнародних договорів, оскільки, як висловлювався один з відомих компаративістів, рішення, що приймаються „з неба не падають”, а розробляються на основі правового досвіду, перш за все, держав, що приймають участь в розробці та укладанні міжнародного договору. Крім того порівняльне правознавство широко застосовується при розробці і підготовці міжнародних конвенцій універсального характеру. Саме таку роль відіграло порівняльне правознавство при підготовці Віденської конвенції 1980 року щодо договорів міжнародної купівлі-продажу товарів.

Важливу роль порівняльне правознавство відіграє в процесі реалізації норм міжнародного приватного права. Зокрема, при виникненні проблеми у вирішенні справ у в колізійному праві. Для цього часто звертаються до порівняльно-правового методу, здійснюючи порівняння національного права з колізійним правом інших країн. Порівняльно-правовий метод використовується в процесі застосування колізійних норм при вирішенні проблем, так званих... відсилки або відсилки до третьої особи.

Особливу роль порівняльне правознавство відіграє при вирішені такої складної проблеми як проблема кваліфікації, яку вважають мостом між правопорядками, який має бути побудований місцевим суддею при вирішенні справи з міжнародним елементом. Без порівняльного правознавства побудувати такий міст неможливо, оскільки проблема кваліфікації в процесі застосування колізійних норм пов’язана з наданням понять використованих в формулюванні самої колізійної норми, що вкрай важливо для визначення матеріального права, яке має застосовуватись.

Спеціалісти міжнародного приватного права завжди проявляють значний інтерес до порівняльного правознавства, а угорський вчений Ф. Мадл навіть запропонував ідею ство­рення «порівняльного міжнародного приватного права».

Особливо сприятливі умови для застосування даних порівняльного правознавства створює підготовка та прийняття кодифікаційних актів у міжнародному приватному праві. В такому випадку відкривається можливість проведення розгорнутих порівняльних досліджень з проблем міжнародного приватного права. При цьому порівняльне правознавство допомагає виявленню як позитивного, так і негативного зарубіжного юридичного досвіду.

Однією з можливих сфер застосування порівняльно-правових досліджень у галузі цього права є уніфікація, яка може здійснюватися двома способами: шляхом розробки одностайного акта, який сприймається багатьма країнами, або шляхом укладення міжнародного договору. Після того як уніфікація здійснена, виникає проблема одностайного тлумачення й застосування уніфікованого права.

Питання щодо взаємовідносин порівняльного правознавства й міжнародного приватного права в сукупності взаємозв'язків та аспектів не може бути вирішене тільки з позиції однієї з цих дисциплін. У цьому випадку потрібен міждисциплінарний підхід.