Поняття змішаних правових систем.

В сучасному світі кожна країна, як правило, має своє національне право. Але відомі непоодинокі випадки дії в одній державі декількох різних, до того ж конкуруючих правових систем. Йдеться про такі різновиди права, як канонічне, мусульманське, індуїстське, іудейське. Це є об'єктивним підґрунтям для виникнення й розвитку змішаних правових систем, які зустрічаються не тільки у федеральних, айв унітарних державах.

Причини такого юридичного плюралізму змішаних правових систем є різними. Це може бути наслідком подій політичного характеру (анексія, колонізація, поступка те­риторії), а також свідомого зближення з іншими правови­ми системами (законодавче запозичення, рецепція права тощо), що, до речі, певною мірою є характерним для сучас­ного етапу розвитку правової системи України і не виклю­чає можливості її еволюції в бік змішаної системи права.

Нарешті, існують правові системи, що базуються на юридичних традиціях різних правових сімей. Але їх особ­ливість полягає в тому, що складовою частиною таких змішаних правових систем є саме прецедентне право, яке існує в співдії з континентальним (французьким або романо-голландським) або з мусульманським чи індуїстським правом. Такий стан речей є результатом особливостей істо­ричного розвитку правових систем певних країн.

Отже, особливість змішаних правових систем полягає в поєднанні в них елементів континентальної правової сім'ї з елементами правової сім'ї загального права, а також з елементами традиційних і релігійних правових систем.

В цілому, змішаними є правові системи багатьох країн, і вже очевидно, що ними можуть стати правові системи багатьох регіональних міждержавних організацій та об'єднань, таких як Європейський союз, Рада Європи, Співдружність незалежних держав тощо, що об'єднують правові системи інтегрованих до них країн, які належать до різних правових сімей.

А поки що різні автори наводять характеристики змішаних правових систем. У таких переліках завжди присутні правові системи канадської провінції Квебек та американського штату Луїзіана, в яких прецедентне право існує поряд із французьким правом; правова система Ізраїлю, в якій відобразилися елементи різних юридичних традицій і правових впливів, що залишили значний слід у розвитку ізраїльського права; правова система Південно-Африканської Республіки, в якій співіснують африканське звичаєве право й норми романо-голландського та англійського загального права;

правова система Малайзії, де діють загальне право, право справедливості Англії, статути загального застосування та інші правові системи при врегулюванні особистого статусу окремих груп населення — малайців, китайців, хінді; ряду африканських країн (Зимбабве, Лесото, Ботсвана, Свазіленд, Танзанія, Гамбія, Кенія тощо), в яких поряд з нормами загального права, права справедливості широко використовувалися африкансь­ке звичаєве й мусульманське право, а також Кіпра, деяких країн Карибського басейну (Тринідад і Тобаго, Сент-Лусія), Маврикію, Сейшельських островів, Гайа­ни, Філіппін, Індонезії та інших.

У зв'язку з віддаленістю сфер їх дії детальний розгляд і аналіз характерних рис зазначених змішаних правових систем вважаємо неактуальним, а можливостям еволюції правових систем України й регіональних міждержавних організацій та об'єднань в бік змішаних правових систем увага приділятиметься в наступних главах.

З тих же міркувань обмежимося розглядом лише деяких із згаданого у вступній частині цього параграфу змішаних правових систем Квебеку та Луізіани, Ізраїлю, Південно-Африканської республіки (ПАР) та інших змішаних правових систем, включаючи Північноєвропейську (скандинавську) та латиноамериканську правові системи.