Місце правової системи серед правових систем світу

Протягом тривалого часу перебуваючи у складі Радянського Союзу Україна була складовою частиною правової системи СРСР. У цей період існування української держави правова система України, як і всі правові системи республік СРСР, належала до сім’ї соціалістичного права, тому не виникало питань щодо щодо класифікації українського права.

Після здобуття Україною незалежності у 1991 році розпочалося формування нової єдиної правової системи. Ця система формувалася на нових засадах як самостійна та незалежна, та спостерігалися суттєві позитивні тенденції у її розвитку: активне формування структурних елементів, приведення її у відповідність до міжнародних стандартів, і звільнення її від радянської сутності, утверджувалися принципи правової демократичної держави та громадянського суспільства, з’явилися нові підходи до право розуміння а також сформувалися нові інститути і галузі права. Тому постало питання про місце постсоціалістичних країн в тому числі і України на правовій карті світу.

Ткаченко В.Д. виділяє з цього приводу 3 концепції:

1.Концепція повернення постсоціалістичних країн до романо-германської правової сім’ї.

Суть цієї концепції полягає у тому,що історично країни постсоціалістичного простору належали саме до цієї правової сім’ї. Адже у цих країнах було поширеним рецепція Римського права, основні галузі права були кодифіковані, правова наука постійно зазнавала впливу з боку французької та німецької правових шкіл. Соціалістична революція трансформувала правові системи країн але на думку дослідників, після падіння комуністичного режиму країни відійшли від соціалістичного права і розвиваються у романо-германському напрямку.

2.Концепція самобутності слов'янських правових систем, прибічники якої наполягають на необхідності визнання самостійної слов'янської (євразійської) правової сім'ї.

Ця концепція наполягала на визначенні самобутності слов’янського права і державності,і доказування причин формування особливого типу правових відносин у Росії та постсоціалістичних країнах.

3. Концепція окремих шляхів для центрально-європейських, прибалтійських країн та слов'янських країн колишнього СРСР (Росії, України, Білорусі), яка є певним компромісом між першими двома напрямками.

Суть цієї концепції полягає в тому, що на початку 21 століття центрально-європейські країни приєдналися до романо-германського права, прибалтійські до скандинавського права, а Україна, Росія і Білорусь утворили самостійну слов’янську правову сім’ю, яка має свої особливості.

Якщо ж домінуючим критерієм вважати юридичну техніку, тобто структуру джерел та системи права, особливості тлумачення процесу правозастосування,то особисто я вважаю правильним вважати Україну країною романо-германської правової сім’ї. На сьогодні відмінність між національною правовою системою України та романо-германського права мінімальна і у способах створення правових норм, і у способах їх систематизації, і у способах їх тлумачення, і у способах їх використання у право-застосовній практиці. В Україні визнано ідеї верховенства права, пріоритету прав людини, правової соціальної демократичної держави, поділу права на публічне та приватне, непорушності приватної власності, характерні для європейської правової традиції. Тому, на цій підставі можна зробити висновок про те, що правова система України повертається до романо-германської правової сім'ї.

Але не можна впевнено заявляти, що наша правова система є повноправним членом романо-германської правової сім’ї, адже повернення до цього типу відбувається різними темпами. Деякі країни Східної Європи уже усунули всі перешкоди на шляху до входження до романо-германського права.

На сьогоднішній момент Україна лише тяжіє до романо-германського права і обраний нею напрямок євроінтеграції дозволяє спрогнозувати її подальше приєднання до сім'ї романо-германського права як повноправного члена після успішного завершення політико-правових реформ.

Основою повинно стати наближення української правової культури до європейських зразків: зокрема, утвердження принципів демократії, відповідальності державної влади і зв'язаності її правом, передбачуваності і визначеності державних рішень, незалежності і ефективності судової влади.. Але можливо враховуючи специфічні особливості розвитку країн СНД на правовій карті світу сформується і відокремлена слов’янська правова сім’я в яку увійде і Україна.