Оптимальні методи та прийоми опрацювання життєпису ліни костенко на уроці української літератури

 

Одним із найефективніших засобів, які впливають на рівень знань учнів із літератури, є знайомство з біографією письменника. На визначальну роль опрацювання життєпису митця вказує цілий ряд методистів: Л. Мірошниченко, Ю. Ковбасенко, Є. Пасічник, Н. Волошина, І. Каштан, праці яких спрямовані на дослідження особливостей вивчення біографії письменників у школі.

Незважаючи на те, що вже висвітлено багато питань про потребу опрацювання життєпису майстрів пера, біографії в підручниках продовжують рясніти нецікавими для учнів датами, які не завжди ефективно використовуються учителем на уроці. Практика також показує, що школярі просто переказують окремі віхи життя того чи того письменника, а словесники мовчки приймають цей факт, позаяк і самі часто не знають, як правильно презентувати особу митця перед класом (особливо це стосується сучасних письменників). Такий досвід підтверджує актуальність обраної нами теми і необхідність дослідження оптимальних форм і методів вивчення на уроках біографії класика української літератури – Ліни Костенко, що й ставимо за мету.

Відомо, що є різні види уроків літератури. Проте, вважаємо, для вивчення життєпису того чи того митця слід обирати не одні й ті ж форми роботи. Наприклад, для широкомасштабного розгляду життєвого шляху Ліни Костенко в 11 класі радимо скористатися типами уроків, які запропонував О. Демчук:

1) лекція-дослідження;

2) урок-семінар;

3) урок-інсталяція;

4) комбінована лекція (мистецтво і психологія);

5) інтегрований урок – психологічний портрет;

6) лекція-огляд;

7) лекція-коментар;

8) компаративний урок;

9) лекція-літературознавче дослідження;

10) урок-політичний діалог;

11) комбінований урок;

12) спарений інтегрований урок;

13) колективна лекція;

14) урок-інтерв’ю [1, с. 3].

Разом із тим учителю необхідно правильно підібрати методи й прийоми для ефективного вивчення біографії Ліни Костенко.

Є. Пасічник зауважує, що найголовніший метод викладання біографії – слово вчителя, тобто художня розповідь (монологічний виклад матеріалу з застосуванням ораторських прийомів, що підсилюють емоційний вплив на учнів) [4, с. 199].

Використавши такий метод для розкриття життєпису Ліни Костенко, учитель передусім повинен відібрати, що саме він розкаже: які моменти з її життя переказуватиме детально, які перелічить без коментарів, що цитуватиме, як унаочнюватиме розповідь, як активізуватиме увагу школярів. Наведемо приклад вступного слова вчителя.

Слово вчителя: «Ліна Костенко – її ім’я, таке популярне серед читацького загалу, має чимало розшифрувань і «по горизонталі», і «по вертикалі», і під будь-яким кутом загальнокультурних чи загальнолітературних проблем», – так писав про поетесу М. Слабошпицький [5].

Слово вчителя втілюється в методи, важливим серед яких є монологічна розповідь із широкою постановкою завдань, що активізують мислення учнів. Узагалі, однією з чільних проблем є активізація мислення та уваги учнів і головне завдання вчителя – подати матеріал так, щоб його слухали з захопленням і високим показником запам’ятовування. Наприклад, за допомогою такого методу можна простежити світогляд Ліни Костенко та її характер.

Монологічна розповідь учителя з постановкою завдання: Кажуть, ріки мають великий уплив на людей. Чим більша ріка – тим щедріші дарунки. А зі Ржищева маленька Ліна мала нагоду з юних літ споглядати красу Дніпра, відчувати його впевнену могутність і силу. Доленосна ріка супроводжувала її й по переїзді до Києва. А ще в передвоєнні часи столичний Київ говорив майже виключно українською мовою. Мужнє чекання разом з матір’ю безневинно засудженого батька теж уплинуло на формування духовного світу майбутньої поетеси. А потім була війна, жахливі й сумні «біженські мандри». Тоді Ліні було одинадцять років. Упродовж цілого життя переходила борознами випробувань – а вони укріплюють душу. І війна – чи не найглибша із цих борозен. Вона поставила першу зарубку на дереві творчості.

Віднайдіть та зачитайте автобіографічну поезію, у якій розкривається цей стан поетеси.

Учень:

Мій перший вірш написаний в окопі,

на тій сипкій од вибухів стіні,

коли згубило зорі в гороскопі

моє дитинство, вбите на війні [2, с. 31].

Це традиційні шляхи розкриття біографії мисткині, але ми пропонуємо вчителям-словесникам звернути особливу увагу на інтерактивні методи та прийоми. Розглянемо їх докладніше.

Метод спостереження. Провідною особливістю цього методу можна вважати велику сфокусованість на унікальних аспектах історії життя людини і на суб’єктивному особистісному підході до опису людського життя [6, с. 72]. Основні прийоми цього методу такі: «Запитай у автора», біографічний опитувальник, імпровізовані ситуації [6, с. 72].

«Запитай у автора». Для цього прийому потрібно створити експертну групу. Питання, що задаються учасниками експертної групи або самим учителем, повинні відображати певні життєві ситуації, моральний вибір, ціннісні орієнтири, наприклад:

1. За яку книгу вам присуджено премію Франческа Петрарки? («Інкрустації»).

2. У якому році ви стали першим лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Олени Теліги? (У 2000 р.).

3. Якою ви себе бачите в перших своїх книгах? (Безкомпромісною, чесною, самобутньою).

4. Назвіть, будь ласка, твори, за які ви отримали Державну премію України ім. Т. Шевченка. (Роман у віршах «Маруся Чурай», збірка «Неповторність»).

Далі узагальнюється вивчений матеріал і робляться відповідні висновки.

Після цього учнями під керівництвом учителя потрібно зробити виважені висновки.

Біографічний опитувальник може бути застосований у роботі зі старшокласниками з метою з’ясування значущих для них життєвих засад письменника, наприклад:

1. Хто чи що є для Л. Костенко найвищою цінністю у її художніх роздумах? (Людина).

2. Які проблеми порушує поетеса у своїх творах? (Добро і зло; бережливе ставлення до природи; дружба і зрада; індивідуальність, її переслідування та ін.).

3. Які риси характеру вона цінує в людині? (Патріотизм, чесність, гуманізм).

Імпровізовані ситуації. До цього прийому відносимо:

1) учнівський твір-імпровізацію (спираючись на життєвий досвід, узятий з біографії Ліни Костенко, і на власні життєві враження, продовжити розповідь на певну тему; придумати продовження незакінченої ситуації з урахуванням історичної епохи, в яку жива мисткиня; відповісти на несподівані питання, виявлені в біографії Ліни Костенко, безпосередньо поставлені самою поетесою; доповнити якесь її авторське висловлювання);

2) «Уявне кіно» (уявне створення визначеного образу, що має безпосередній уплив на світогляд Ліни Костенко);

3) «Модальність» (програвання однієї і тієї же ситуації від імені різних дійових осіб, що беруть участь у тій чи тій значущій для поетеси події);

4) «Добудова» (завдання на вироблення умінь «дивитися» і «бачити», «слухати» і «чути». Використовуючи відеоматеріал з біографії Ліни Костенко, а також ряд друкованого матеріалу, учитель пропонує школярам зробити вибірку на певну тему, зіставивши та зробивши відповідні висновки. Відтак, в учнів є прекрасна можливість не тільки отримати інформацію, а й обробити її, взяти для себе найбільш значимі епізоди з біографії поетеси, задіявши зорову і слухову пам’ять);

5) імпровізація на висловлення власної думки і ставлення до піднятої проблеми (мікровиступ «Я і Ліна Костенко», міні-твір «Що я знаю про Ліну Костенко?», колективне обговорення «У чому цінність людини для Ліни Костенко?»);

6) «Якби...» (міркування, поведінка в змодельованій навчальній діяльності, наприклад: «Якби я була Ліною Костенко, то я...»);

7) «Аж раптом...» (виконання способів виходу з непередбачених ситуацій, що виникають у навчальної діяльності);

8) «Миттєва реакція» (завдання учнів почергово реагувати на прочитання вчителем певної ситуації з життєпису Ліни Костенко та пояснити, на чому ґрунтувалася реакція).

Не менш цікавим є і метод контент-аналізу. Це може бути контент-аналіз літературних творів у зіставленні з біографіями їх авторів, а також біографій письменників у зіставленні з автобіографіями учнів тощо. Головною особливістю цього методу є те, що він вивчає документи в їхньому соціальному контексті. За таких умов у документ як об’єкт такого дослідження можуть уходити автобіографії, щоденники, офіційна та особиста документація (в тому числі листи), спогади та ін. [6, с. 73].

В основному школярам доводиться аналізувати лише письмові тексти без прослуховування, але це не пройде з біографією Ліни Костенко, адже на сьогодні у вільному доступі є її яскраві промови, у яких вона чітко виражає свою життєву та громадянську позицію.

Проводити контент-аналіз можна як в індивідуальному порядку, так і попарно чи в групах.

Виділяється серед інших і метод позитивного прикладу, або ж метод наслідування. Дуже часто можна побачити, що в колективі учнів простежується наслідування. І це закономірно та психологічно пояснено. Шляхом наслідування в школярів формуються соціально-моральні цілі особистісної поведінки, суспільні уклади діяльності. Тому педагоги вважають, що наслідування може і має бути використане в педагогічному процесі [8, с. 84–85].

Корисним видається прийом інсценівки епізоду. На думку науковців, розвиток творчих здібностей та формування естетичного смаку в цьому прийомі перевіряється двома шляхами:

1) створенням вступної частини інсценованого епізоду з біографії досліджуваного письменника з поданням епохи, історичної довідки, життєвої ситуації тощо (наприклад, епізод з біографії Ліни Костенко «Сім’я та оточення, в якому виросла поетеса»);

2) самою інсценівкою епізоду з біографії, можливо, в оцінці сучасного дня (наприклад, «Роки навчання Ліни Костенко») [6, с. 74].

Особливо вирізняється з-поміж інших і метод біографічного дослідження, до основних прийомів якого слід віднести досьє та статичну обробку.

Використовуючи прийом досьє, учитель повинен поставити класу завдання зібрати «дослідницький матеріал». При цьому клас ділиться на пари або трійки. Звучать питання, відповіді на які необхідно творчо підготувати. Серед зібраних матеріалів досьє можуть бути довідки, виписки з архівів, свідоцтва очевидців, чутки тощо. Для швидкості пошуку до питань указуються окремі матеріали, сторінки й ін. [6, с. 75]. Наведемо зразок застосування цього прийому під час опрацювання в класі громадянської позиції Ліни Костенко.

Учитель: Ліна Василівна нечасто з’являється перед своїми читачами, тому кожен її публічний виступ, кожна публікація у пресі є резонансною подією.

Саме такою подією стала лекція Ліни Костенко, прочитана 1 вересня 1999 року в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (традиційно у День знань вступну лекцію для студентів читають люди зі світовим ім’ям). Зустріч із Ліною Костенко завершилася урочистою церемонією вручення поетесі диплома та мантії Почесного професора НаУКМА.

Тема лекції звучала так: «Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала».

Ваше завдання таке: віднайдіть цей виступ та поясніть, що ж таке гуманітарна аура?

Учень 1: Ліна Костенко, подаючи приклади зі світових культур, пояснює, що це «потужно емануючий комплекс наук, що охоплюють всі сфери суспільного життя, включно з освітою, літературою, мистецтвом, – в їхній інтегральній причетності до світової культури і, звичайно ж, у своєму неповторно національному варіанті» [3]. Іншими словами, це те незабутнє, коштовне, неповторне (із вірша «Вже почалось, мабуть, майбутнє»), що має непроминальну вартість – як-от «посмішка Джоконди».

Учень 2: Уся штука у високій точності моральної оптики. Уявіть собі складну систему дзеркал: якщо хоча б одне із них має дефект, то всі інші відбиватимуть спотворене зображення. Ця система є моделлю і людських стосунків, і суспільних. Маленька неправда тягне за собою велику брехню. Велика брехня переростає у велику трагедію. Брехня епохи побудови комунізму – підміна моралі, зневажання основоположних вартостей – вела Україну в історичне небуття. Головне дзеркало мало дефект. Що ми побачимо у спотвореному дзеркалі? Якщо хочете знайти дуже конкретну відповідь, зазирніть у радянські підручники історії, літератури. Там усе надзвичайно чітко зафіксовано: Іван Мазепа – зрадник, Тарас Шевченко – атеїст, Леся Українка – пролетарська письменниця, Винниченко – буржуазний націоналіст. У тих підручниках не було взагалі імен письменників «Розстріляного відродження», та й дотепер у підручниках ще багато білих плям.

Учень 3: Дефект головного дзеркала робить жахливі речі: він приховує страшні цифри жертв голодомору, репресій, розстрілів, замовних політичних убивств. Поверхня спотвореного дзеркала відбиватиме дійсність у фальшивих рожевих тонах – навіть в убивчі дні чорнобильського вибуху країна вихлюпне на площі святкувати Першотравень, з радіоактивними квітами в руках дітей…

Учень 4: Усунення дефекту – справа не одного десятиліття. І водночас справа кожного дня, кожної миті. Справа кожного з нас.

Учень 5: Ліна Василівна має особливу потребу перебувати тілом і душею в зоні боротьби, у зоні ризику. Ще тоді, наприкінці вісімдесятих, у часи перебудови, вона передбачала перетворення боротьби за долю України у «велике мискоборство». Відійшовши від суспільного життя на видноті, вона залишила собі зону відчуження – біль Чорнобиля.

Учень 6:

Душа здригнеться і в астралі:

Де ж те як писанка село?

В майбутнє підуть магістралі,

А України наче й не було [2, с. 84].

Учень 7: Кажуть, що коли один журналіст попросив Ліну Костенко про інтерв’ю, то вона призначила йому місце зустрічі в чорнобильській зоні. Щорічні народознавчі експедиції у 10-кілометрову чорнобильську зону, зустрічі з людьми, що повернулися в мертві поселення, фіксація на кіноплівці, документальні записи. Тепер для Ліни Василівни звичним одягом є захисне хакі. Вона готує велику документальну повість про Чорнобиль, а також нову книгу віршів. За її сценарієм та при її безпосередній участі в чорнобильській зоні знято фільм «Тризна» (режисер Роллан Сергієнко).

Учитель: Головне – усвідомити, що живе в Україні Ліна Костенко – поет світової величини. Чи стоїть вона в невижатих чорнобильських травах, чи замикається від настирливого світу в мушлі своєї домівки – вона є. І в дзеркалі її поезії – Україна.

Цікавим для учнів, на нашу думку, буде і звіт дослідної групи про особисте життя Л. Костенко. Під час підготовки до такої роботи в нагоді школярам стануть спогади сучасників та й самі твори поетеси.

Учень 1: Пахльовський – перше кохання Ліни Костенко, батько її доньки Оксани – української письменниці та культуролога.

Познайомилися вони ще студентами під час навчання в Літературному інституті ім. М. Горького в Москві. Невдовзі після цього в них народилася дитина. Хоча Ліна Костенко та Єжи-Ян Пахльовський так і не одружилися, дочка взяла прізвище батька.

Дослідники творчості української поетеси вбачають великий уплив цього кохання на її творчість. Унаслідок спільного життя відбулося поєднання польськомовного світу Єжи-Яна та україномовного Ліни Костенко, що спричиняло появу полонізмів у мовленні поетеси.

Учень 2: Розлука з коханим для неї, очевидно, була непростою. Лiна Костенко навiть присвятила Єжи-Яну Пахльовському вiрш «Спогад» («Поїзд iз Варшави»), до якого композитор Володимир Верменич написав музику.

Учень 3:

Поїзд iз Варшави спогади навiяв,

Я ж на Українi згадую тебе.

Ти спiвав для мене пiсню вечорами:

Co komu do tego, ze my tak kohamy! [2, с. 379].

Інший прийом – прийом статистичної обробки – полягає в укладанні та обробці особистих листів письменника, які представляють особистість митця, його духовно-моральні якості, життєві орієнтири.

Не можемо оминути увагою і завдання, які запропонувала Г. Л. Токмань для ефективного опрацювання життєвого шляху письменників:

1) підготувати співдоповідь про період із життя;

2) заповнити хронологічну таблицю (не перевантажувати її датами і другорядними подіями, обов’язково називати в ній твори, написані письменником);

3) відповісти на питання, що вимагає розуміння життєвого шляху й особистості митця;

4) написати біографічний етюд;

5) написати біографічне есе;

6) провести бібліографічне дослідження: зробити список літератури – твори письменника і твори про нього у бібліотеці (школи, району, міста);

7) інсценувати сторінку з життя митця, створити за нею сценарій-монтаж;

8) виступити з повідомленням про зміст телепередачі;

9) виступити з рефератом-літпортретом;

10) виготовити і пояснити карту життя письменника;

11) продемонструвати і прокоментувати діафільм [7, с. 184–185].

На нашу думку, усі ці завдання правомірно використати і під час опрацювання біографії Ліни Костенко.

Отже, на сьогодні методика пропонує широкий діапазон методів і прийомів для ефективного вивчення біографії письменників у шкільному курсі української літератури. Проте, вважаємо, найбільшого результату вчитель може добитися, поєднуючи традиційні (наприклад, слово вчителя) та інтерактивні методи та прийоми.

Література

1. Демчук О. В. Життєпис письменника: Конспекти нестандартних уроків / О. В. Демчук. – К.: Педагогічна преса, 2002. – 192 с.

2. Костенко Л. В. Вибране / Ліна Костенко. – К: Дніпро, 1989. – 559 с.

3. Костенко Ліна. Гуманітарна аура нації або дефект головного дзеркала / Ліна Костенко. – Режим доступу: http://weareukrainians.com/.

4. Пасічник Є. А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: навч. посіб. / Є. А. Пасічник. – К.: Ленвіт, 2000. – 384 с.

5. Слабошпицький М. Ліна Костенко / М. Слабошпицький // Історія української літератури ХХ століття. У 2 кн. – Кн. 2. Друга половина ХХ століття: підручник / За ред. В. Г. Дончика. – К.: Либідь, 1998. – С. 120–125.

6. Меньших Е. В. Методы и приемы изучения биографий писателей: электронный ресурс / Е. В. Меньших // Ярославский педагогический вест ник. – 2011. – № 2. – Т. II (Психолого-педагогические науки). – С. 72–75. – Режим доступа: http://vestnik.yspu.org/releases/2011_2pp/19.pdf (дата обращения: 10.10.2014).

7. Мірошниченко Л. Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах / Л. Ф. Мірошниченко. – К.: Вища школа, 2007. – 415 с.

8. Токмань Г. Л. Методика навчання української літератури в середній школі: підручник / Г. Л. Токмань. – К.: Академія, 2012. – 312 с.

 

Наталія Семенова

Науковий керівник – доц. Конєва Т. М.