Способу дії в поемі «енеїда» І. П. Котляревського

 

Прислівники способу дії в українській мові вказують на те, як саме, яким чином, способом відбувається розгортання чи реалізація дії, тому без цих прислівників письменникові неможливо відобразити події в художньому творі.

Мета нашої наукової розвідки – дослідити структурні та семантичні особливості прислівників способу дії в бурлескно-травестійній поемі «Енеїда» І. П. Котляревського. Фактичний матеріал збирався методом суцільної вибірки, усього вилучено та проаналізовано 91 прислівник способу дії.

Прислівники способу дії в українській мові досліджували С. П. Бевзенко, О. Д. Борошняк, К. Г. Городенська, Т. М. Довга, В. М. Русанівський, І. Й. Ощипко, І. М. Уздиган та ін.

У творі зафіксовані прислівники як морфологічного, так і неморфологічного способу творення, переважають прислівники утворені морфолого-синтаксичним способом творення і його різновид – адвербіалізація «(від лат. adverbium – прислівник) – вид транспозиції, що полягає в переході у прислівник або вживанні у прислівниковій функції інших частин мови» [1, c. 11].

Серед морфологічного способу словотвору переважають прислівники, утворені суфіксальним способом за моделями: 1) «прикметникова основа суфікс о», наприклад: грімко, голосно, злиденно, поспішно, єдинодушно, різно; 2) «прикметникова основа суфікс и», наприклад: братерськи; 3) «прислівникова основа суфікс еньк», наприклад: помаленьку, потихеньку.

Адвербіалізація представлена за такими структурними моделями: 1) прислівники, співвідносні з іменниками у знахідному відмінку з прийменниками на, у, наприклад: вголос, вмах, вмиг, вкупу, врозтіч та ін.; 2) прислівники, співвідносні з іменниками в родовому відмінку з прийменником до, наприклад: докупи; 3) прислівники, співвідносні з іменниками в орудному відмінку з прийменником під, наприклад: підтюпцем; 4) прислівники, співвідносні з субстантивованими нечленними прикметниками у формі середнього роду знахідного відмінка однини з прийменником на, наприклад: наголо; 5) прислівники, співвідносні з субстантивованими нечленними прикметниками у формі чоловічого-середнього роду місцевого відмінка однини з прийменником по, наприклад: помалу; 6) прислівники, співвідносні з числівниками у формі місцевого відмінка з прийменником в, наприклад: вдвох; 7) прислівники, що зберігають зв’язок із старою формою орудного відмінка множини, наприклад: рачки, задки; цей структурний тип може бути доповнений прислівником навкулачки; 8) прислівники, співвідносні з іменниками в орудному відмінку, наприклад: гуртом, викрутасом, вихилясом, наскоком, пішком, разом, нишком, нищечком, миттю, живцем, прожогом, тайком, тишком.

У складі прислівників способу дії за семантичними особливостями виділяємо такі лексико-семантичні групи:

1. Прислівники, які позначають спосіб розташування предмета, положення живої істоти: вверх (ногами) – «у напрямку від землі вгору» [3, І, 335]; набік – «на правий (лівий) бік чого-небудь» [3,V, 16]; навзнич – «обличчям догори, на спині; на спину» [3, V, 30]; ниць – «обличчям вниз; на животі; протилежне горілиць» [3, V, 416]; покотом – «один біля одного, без певного порядку» [3, VІІ, 41]; сторч – «у стоячому, вертикальному положенні; стійма» [3, ІХ, 739]; шкереберть – «вниз головою (перев. про падіння кого-, чого-небудь); догори ногами, сторч» [3, ХІ, 473], наприклад: Я всіх поставлю вверх ногами, не подарую вас душами, а більш Енею докажу [2, с. 133]; І зачало човни бурхати, то сторч, то набік колихати [2, с. 116]; І дома за люльки взялися, лежали боком, навзнич, ниць [2, с. 197]; Троянці повалом лежали і на дозвіллі добре спали [2, с. 171]; Всіх тормошив, валяв на купку, дивився бісом, гадом, сторч [2, с. 116]; Шкереберть к чорту все пішло [2, с. 163].

2. Адвербіальні лексеми, які виражають спосіб пересування істоти: боком – «не прямо, а боковою частиною» [3, І, 213]; викрутасом (розм.) – «вивертаючись, роблячи круті повороти» [3, І, 417]; вихилясом (розм.) – «вигинаючись, звиваючись, роблячи вихиляси» [3, І, 526]; вскач – «роблячи стрибки, дуже швидким бігом» [3, V, 42]; навкулачки – «кулаками, за допомогою кулаків» [3, V, 37]; наскоком (розм.) – «на повному ходу, не зупиняючи руху, з розгону» [3, V, 190]; неоглядком – «не оглядаючись» [3, V, 346]; підтюпцем (розм.) – «дрібними швидкими кроками» [3, VI, 517]; пішком (рідко) – «власними ногами, без допоміжних засобів» [3, VI, 553]; рачки (розм.) – «спираючись на обидві долоні й на обидва коліна» [3, VIII, 460], наприклад: Побіг старий не просто – боком і весь од радости згорів [2, с. 111]; І дома за люльки взялися, лежали боком, навзнич, ниць [2, с. 197]; Тут танцьовала викрутасом, і пред Енеєм вихилясом під дудку била третяка [2, с. 48]; Построївши рутульців в лаву, одборних молодців на славу, пустився на союзних вскач [2, с. 199]; Виходь же завтра навкулачки, відтіль полізеш, мабуть, рачки [2, с. 137]; Паллант Евандрович наскоком якраз Гібсона і насів [2, с. 200]; Прощайсь навік тоді з порядком, пішло все к чорту неоглядком [2, с. 145]; Не швидко бідні схаменулись і в ратуш підтюпцем сунулись [2, с. 140]; Венера без спідниці, боса, в халатику, простоволоса, к Вулкану підтюпцем ішла [2, с. 157]; До пекла напростець прямуйся пішком, – не треба і коня [2, с. 144]; Коли пішком – то марш шульгою [2, с. 76]; Евандр же в хату рачки ліз [2, с. 137].

3. Прислівники на позначення зовнішнього вигляду людини: набакир (розм.) – «з нахилом набік, зсунувши на одне вухо (переважно про головний убір)» [3, V, 11]; наголо – «2) не залишаючи волосся, до шкіри (про стрижку, гоління)» [3, V, 52], наприклад: Набакир шапочка стриміла, далеко дуже червоніла [2, с. 77]; Передо мною так, як мухи, і пудофети наголо [2, с. 63]; З підрізаними пеленами, стояли хльорки наголо [2, с. 91].

4. Прислівники, що виражають стан людини: в(у)голос – «так, що можна чути, голосно (говорити, сміятися, плакати, читати, думати і т. ін.)» [3, І, 308]; живцем – «у живому стані, живим» [3, ІІ,528]; мовчки – «не говорячи ні слова; без слів» [3, IV, 772]; мовча (розм.) – «те саме, що мовчки» [3, IV, 772], наприклад: Сього троянці і бажали, і всі уголос закричали [2, с. 60]; Спасеть же біг тебе, бабусю! – Троянки вголос загули [2, с. 70]; Шпурляли вгору всі шапками, кричали вголос на ввесь рот [2, с. 137]; І вголос грімко закричали, що на Латина всяк плює [2, с. 140]; І бовталися, як собаки, і вголос, як кішки, нявчать [2, с. 197]; Тогді не буду жить чрез силу, живцем полізу я в могилу [2, с. 160]; Живцем в землі їх загромадим, разком на той світ одпровадим [2, с. 168]; Видючий смерти він боявся, Енея у ногах валявся, просив живцем в неволю взять [2, с. 203]; І що робити, всі не знали, стояли мовчки всі смутні [2, с. 58]; Царя на дзиґлик посадили, а самі мовчки одступили [2, с. 125]; Собі ніколи не кладіте, а мовчки в зачіпках сидіте [2, с. 140]; Так наші смілиї вояки тут мовча проливали кров [2, с. 174].

6. Прислівники, які позначають спільне або роздільне виконання дії: в(у)двох – «у кількості двох осіб» [3, І, 310]; в(у)купі – «спільно, у поєднанні з ким-небудь; разом, удвох» [3, І, 700]; гуртом – «спільними силами, колективно; усі разом, усією групою» [3, ІІ,197]; разом – «спільно, укупі з ким-, чим-небудь» [3, VІІ, 359]; докупи (заст.) – «разом, спільно» [3, ІХ, 566], наприклад: Прийшла, Ірисі підморгнула, черкнули разом в хижу вдвох [2, с. 68]; Як іскра, порох запаливши, сама з ним вкупі пропада [2, с. 177]; Гуртом, гуртом його напріте, од вас він мусить пропадать [2, с. 187]; Троянці разом пройнялися і стали веслами гребти [2, с. 59]; Влюблених ти докупи зводиш, злі замисли к добру приводиш [2, с. 152]; Два корпуси докупи звівши, …на штурм їх не веде, а мчить [2, с. 164].

7. Адвербіальні лексеми, що виражають спосіб життя людини: злиденно – «який живе у нужді, нестатках; убогий» [3, І, 78], наприклад: Тепер він берега пустився і так злиденно іскривився, що став похожим на верзун [2, с. 229].

8. Прислівники, що означають темп виконання дії: вмах – «швидко, поспішаючи» [3, VII, 443]; вмиг (діал.) – «дуже швидко» [3, VII, 346]; зненацька – «2) поспіхом, нашвидку, не розібравшись, не подумавши, як слід» [3, ІІІ, 642]; миттю – «в одну мить, дуже швидко» [3, ІV, 722]; помалу (розм., рідко) – «повільно» [СУМ,VII, 389]; помаленьку – «те саме, що помалу» [3, ІХ, 604]; помалу – «повільно, не поспішаючи» [3, VII, 112]; поспішно – «дуже швидко, поспішаючи» [3,VII, 357]; потихеньку – «неквапливо, не поспішаючи, повагом, спроквола» [3,VII, 20]; прожогом (розм.) – «квапливо, поспіхом» [3, ХІ, 432]; чимдуж – «дуже швидко» [3, ХІ, 324], наприклад: Одежу всю цвітну порвала, а чорну к цері прибирала, мов галка нарядилась вмах [2, с. 229]; То б заплатив на три прогони, щоб на Олімп вродилась вмиг [2, с. 129]; Троянці нап’яли всі жили та вмиг пролом і заложили [2, с. 181]; Давайте вашого гульвісу, я вмиг його одправлю к бісу [2, с. 183]; То з ним наперед виїзжала, то вмиг в другий кінець скакала [2, с. 226]; І вмиг, вхопивши за чуприну, шкереберть Турна повернув [2, с. 233]; Як виглянув в вікно зненацька, прийшов Латин в великий страх [2, с. 137]; Я хутко, миттю постараюсь в трістя його к чортам загнать [2, c. 43]; І миттю осідлавши рака, схвативсь на його, мов бурлака [2, c. 43]; Покинувши із рук нагайку, запряг він миттю чортопхайку [2, c. 52]; Шатнувся миттю сам із хати своїх троянців позбирати [2, c. 53]; І зараз миттю всі пустились горілку, м’ясо куповать [2, c. 61]; І миттю кинувсь до громади просить собі у ней поради [2, c. 74]; Зо всіми миттю побратались [2, c. 80]; Турн миттю нарядився в збрую, летить, щоб потрошить троян [2, c. 219]; Прийшов к троянцям помаленьку і крався нишком, потихеньку [2, с. 114]; Взмостили воїни на плечі і помаленьку, по-старечи несли в містечко Паллантей [2, с. 210]; А що, як, вкравшись помалу, забратися в рутульський стан? [2, с. 169]; Ідуть, зімкнувшись міцно, тісно, ідуть, щоб побідить поспішно [2, с. 219]; Не розгледівши, кажуть, броду, не лізь прожогом перший в воду [2, с. 121]; Прожогом в кріпость вся піхота спішить насісти на троян [2, с. 184]; В таку щасливую годину Еней чимдуж спис розмахав [2, с. 232].

9. Адвербіальні лексеми, що репрезентують таємне і відкрите виконання дії: нишком – «1) тихо; 2) крадькома, потай, щоб інші не бачили, не знали» [3, V, 416]; нищечком (розм.) – «те саме, що нишком» [3, V, 416]; тайком (розм.) – «1) крадькома, потай, щоб інші не бачили, не чули, не знали, нишком» [3, ІХ, 580]; тишком (розм.) – «потай, нишком» [3, ІХ, 524], наприклад: Прийшов к троянцям помаленьку і крався нишком, потихеньку [2, с. 114]; Гляди ж, сьогодні, щоб убрався, щоб нищечком відсіль укрався [2, с. 53]; Вона тайком к Вулкану кралась, неначе з ним і не вінчалась [2, с. 157]; І, за руки любенько взявшись, до ратуші пішли тишком [2, с. 170]; Потім Палланту уклонився, облобизав і просльозився, додому почвалав тишком [2, с. 211].

10. Прислівники, які характеризують спосіб мовлення людини: грімко (діал.) – «голосно, гучно, уголос» [3, V, 52], наприклад: Всі голосно над ним кричали, ногами всилу розкачали [2, с. 64]; Він од горілки ввесь обдувся і грімко так на їх гукнув [2, с. 66]; Їм грімко ляскав він із лиха, скакали коні без оддиха [2, с. 77]; На віват – з мугирів стріляли, туш – грімко трубачі іграли [2, с. 128].

11. Прислівники, які характеризують спільне розташування істот і неістот: вкупу – «1) у єдине ціле» [3, І,718]; єдинодушно – «змішано, разом» [3, І, 771]; братерськи – «який здійснюється спільно; колективно» [3, ІІІ, 523], наприклад: Зад з головою сплющив вкупу, що із Серрана вийшов рак [2, с. 173]; Трояни, вилазку зробивши, латинян к чорту протуривши, з Енеєм вкупу ізійшлись [2, с. 204]; Щоб зараз прийнялися дружно, братерськи і єдинодушно, троян убитих зволікать [2, с. 209].

12. Прислівники, які характеризують окреме розташування предметів: врозтіч – «нарізно, розрізнено, не вкупі» [3, І, 760]; різно – «1) окремо один від одного; нарізно» [3, І, 760], наприклад: Троянці также всі здригнули і врозтіч, хто куди, махнули [2, с. 106]; Над Тибром, чудною рікою, всі врозтіч кораблі пішли [2, с. 167]; Замовк Зевес, моргнув бровами, і боги врозтіч всі пішли [2, с. 194]; Од Турна врозтіч всі летять; Венера пас перед тобою [2, с. 204]; Завили різно, засвистали, нема Енеєві пуття! [2, с. 43]; Завили різно, засвистали… [2, с. 116].

13. Адвербіальні лексеми, які позначають шлях пересування: напростець – «по прямій лінії, найкоротшим шляхом, не по дорозі» [3, V, 41], наприклад: Еней з Сивілою старою із пекла бігли напростець [2, с. 114]; Таку Юнона зливши кулю, перевернувшися в зозулю, махнула в вирій напростець [2, с. 208].

Отже, прислівників способу дії, як свідчить фактичний матеріал, у поемі «Енеїда» І. П. Котляревського 91 лексичних одиниць, які об’єднані в 13 лексико-семантичних груп, найбільш уживані прислівники на позначення способу розташування предмета, положення і пересування живої істоти; прислівники на позначення темпу виконання дії. Менш уживані прислівники, що виражають спосіб життя людини і позначають шлях пересування; серед морфологічного способу творення прислівників виділено 3 моделі, серед неморфологічного 1 та 7 моделі.

Література

1. Вихованець І. Р. Адвербіалізація / І. Р. Вихованець // Українська мова. Енциклопедія. – К.: Укр. енцикл., 2000. – С. 11.

2. Котляревський І. П. Повне зібрання творів / І. П. Котляревський. – К.: Наукова думка, 1969. – 510 с.

3. Словник української мови: В 11-ти т. / Редкол.: І. К. Білодід (голова) та ін. – К.: Наукова думка, 1970–1980.

 

Аліна Співак

Науковий керівник – проф. Мацапура В. І.