Внутрішньочастиномовні та позачастиномовні характеристики числівників як об’єкт уваги на уроках української мови

 

Вивчення частин мови спрямоване на поглиблення знань учнів про граматичне й лексичне значення слова, особливості словозміни та словотворення в українській мові, синтаксичну функцію слів у мовленні. Школярі під час розгляду цих лексико-граматичних категорій глибше усвідомлюють норми сучасної української літературної мови, зокрема акцентуаційні, граматичні, стилістичні, оскільки практикують правильне наголошування частин мови, утворення форм слів, побудову словосполучень і речень, ознайомлюються з морфологічними й деякими синтаксичними синонімами. Школярі мають змогу ідентифікувати граматичні ознаки слів, що належать до різних граматичних класів, розмежовувати видові й родові поняття, класифікувати морфологічні явища, а такі види діяльності спрямовані на удосконалення логічного мислення. Засвоєння матеріалу з теми «Морфологія» відкриває безмежні можливості і для розвитку мовлення учнів, сприяє збагаченню їхнього словникового запасу. Про це свідчить, зокрема, уміння змінювати слова відповідно до морфологічних правил, отже, будувати стилістично диференційовані тексти з метою ефективної комунікації.

З-поміж дидактичних проблем, поза будь-яким сумнівом, як одну з важливих можна назвати вивчення внутрішньочастиномовних і позачастиномовних характеристик числівника. Опанування числівника як повнозначної частини мови відповідно до нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти [2], що поступово впроваджувався з 1 вересня 2013 року, здійснюється в 6 класі.

Засвоєння основних знань з української мови в 6 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2014–2015 навчальному році передбачає використання таких підручників:

1) Глазова О. П. Українська мова: підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів / О. П. Глазова. – К.: Видавничий дім “Освіта”, 2014. – 240 с. [1];

2) Єрмоленко С. Є. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів / С. Є. Єрмоленко, В. Т. Сичова, М. Г. Жук – К.: Грамота, 2014. – 256 с. [3];

3) Заболотний О. В. Українська мова. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів / О. В. Заболотний, В. В. Заболотни. – К.: Генеза, 2014. – 255 с. [4].

Загальне уявлення про підручники подано в Методичних рекомендаціях щодо вивчення української мови і літератури в 2014–2015 навчальному році. Скажемо лише, що кожен із них має свої переваги і недоліки. Щодо останніх, то побажаємо авторам уводити більше посилань на інтернет-ресурси, контрастніше виділяти правила, звернути особливу увагу на види робіт з розвитку мовлення тощо. Попри вміщену в них цінну й корисну інформацію, спрямовану на формування мовних компетентностей і комунікативних умінь учнів, усе ж таки зауважимо, що підручник не може слугувати єдиним джерелом для вчителя у процесі підготовки до уроку, зосібна й до уроку вивчення числівника.

Процес формування знань про числівник передбачає розвиток умінь розпізнавати цю частину мови, розрізняти числівники та повнозначні слова, які виражають числове значення, правильно утворювати відмінкові форми числівників, адекватно використовувати числівники в мовленні (кількісні – у функції головних членів речення, порядкові – означення), стилістично вправно вживати числівники на позначення дат, часу, виражати орієнтовну кількість за допомогою поєднання кількісного числівника й іменника, віднаходити вивчені орфограми, пояснювати їх за допомогою правил.

Числівники слід вивчати на основі ретельно підібраного дидактичного матеріалу, ілюструвати теоретичні положення цікавими прикладами. Слід при цьому пам’ятати, що числівник один часто вживається у приказках, трапляється в заголовках багатьох творів, числівник два поширений у народних казках, числівник три є сакральним у християнстві, тому легко віднайдеться у фольклорних, біблійних творах. За спостереженнями І. Кочан, числівник чотири «позначає життєвий цикл людини» (див. про це: [5, с. 267–268]), отже, без нього не може обійтися народна творчість, поетичне мовлення. Сакральність числівника сім посвідчує його високу функційність у стійких висловах, у творах українських письменників, зосібна Лесі Українки, про що, власне, промовисто говорить назва циклу віршів «Сім струн». Числа, які використовують письменники у своїх текстах, можуть і не бути магічними, вони лише слугують для називання точних цифр, як-от: – Ось номер твій! (На шию, як собаці...), Ну, повтори, щоб завше пам’ятав!.. Стояла тиша гробова в бараці, Лиш хтось в кутку знесилено стогнав. – Ну! – Дев’ять... два... і шістдесят чотири... – прошепотів я цифри без пуття. Мені було шістнадцять, як я виріс!.. І як я важко починав життя (М. Петренко).

Пропонуємо також використовувати на уроках вивчення теми «Числівник» твори поетів-шістдесятників, у яких активно вживаються найрізноманітніші числівникові одиниці. За підрахунками І. А. Павлової, «найбільше й найрізноманітніше числівник та його трансформи вживають Б. Олійник (близько 800) і Л. Костенко (понад 700), дещо менше І. Драч – 250 та М. Вінграновський – понад 170 і найменше В. Стус – понад 100 слововживань. Близько 40 разів названі поети використовують числівники в сильних текстових позиціях заголовків віршів, усі інші слововживання стосуються масиву їх поетичного тексту» [6, с. 10]. Майстри художнього слова найактивніше залучають у тексти числівники в первинній функції: для вказівки на кількість та порядок при лічбі. Кількісні числівники домінують над порядковими. З-поміж кількісних поширенішими є назви цілих чисел. Менш активно використовуються дробові та збірні числівники. Спорадично функціонують порядкові. За будовою в текстовій тканині переважають прості форми.

Поети-шістдесятники послуговуються різними числівниками й частинами мови з числовим значенням на позначення числа, кількості, величини розміру в межах категорій простору (верста, аршин, миля, метр, кілометр), часу (хвилина, секунда, година, день, тиждень, місяць, століття, тисячоліття, ера): білий амвон другої половини двадцятого століття (І. Драч); Дві вічності, яким не треба слів (Б. Олійник); Підкотив... А двері – навстіж у хаті. «Злодії» – шпигнуло У перший змиг (Б. Олійник). Часто шістдесятники художньо обігрують числівникові форми за «народними традиціями»: проспівали другі півні (Б. Олійник); по війні вже косили тридцяті отави (Б. Олійник). Письменники опоетизовують фізичні характеристики, зокрема температуру: Мороз тріскотів десь під градусів тридцять (І. Драч); потужність: Билися в розпачі мільйони кінських сил (Б. Олійник); вагу: Дивак старий, чи випив двісті грамів? (Л. Костенко); якість, пробу: Тільки вірним побратимам – В сто каратів слово (Б. Олійник). Аналізуючи окремі поетичні твори, можемо помітити числівникові форми для зображення об’єктів архітектури, їхніх елементів: Торкнулись кожної цеглини, а тут же – тисячі цеглин! (Л. Костенко); Цей хутір, хутірець, Цей виселок села, І п’ять хаток у нім – І четверо без скла, А п’ята ще жива (І. Драч). Особливе місце у творчості поетів тієї доби займають числівники, що відображають об’єкти і явища природи: під чорними вітрами чотирма (В. Стус); сто сонць; сто завірюх (І. Драч); Погуцали у гору дві смереки (М. Вінграновський), три зозулі мені напророчать дорогу в саду (Б. Олійник).

Числівники, що вживаються в авторських художніх творах, виконують найчастіше такі функції:

· конкретного числа;

· нерозчленованості, єдності;

· невизначеності, зі значенням «якийсь»;

· самотності, одинокості.

Вони беруть участь у творенні оказіоналізмів: горіти стотрояндово, тисячоусто мовити, тисячогомінний степ, мільйоннокусюча потвора (П. Загребельний).

Автори неодноразово використовують числівники як компоненти тропів і стилістичних фігур. Серед них метафори, метонімії, епітети, порівняння, гіперболи, літоти, синекдохи, метафори, перифрази, символи: І в кожній шибі – ніби дві жарини, журливі очі вставлено (метафоричне порівняння); У відповідь чотири реви (метонімія); В сто очей за мною стежиш (гіпербола); Весь обшир мій – чотири на чотири (перифраз) (В. Стус).

Варто проаналізувати і концептосферу паремій із числівниковим складником. Наприклад, продемонструвати, що числівник один передовсім у таких лексичних одиницях презентує концепт «ЛЮДИНА» і тлумачить її 1) характер і поведінку: Один бік поб’є, другий бік медом поллє; 2) помилки: Одного пригода – другому пересторога; 3) схожість / несхожість на іншу людину: Один другого не переважить, хоч на одній гіляці повісь; Один дивиться до лісу, а інший – до біса; 4) лінощі: На однім місці і камінь мохом обростає.

Отже, засвоєння матеріалу з теми «Морфологія» в загальноосвітній школі пов’язане з формуванням в учнів лінгвістичних і комунікативних знань, умінь і навичок. З-поміж важливих дидактичних проблем цього мовознавчого розділу вирізняємо вивчення внутрішньочастиномовних і позачастиномовних характеристик числівника. В умовах європейської інтеграції важливим чинником успішного опанування числівника як повнозначної частини мови є використання альтернативних підручників та додаткових лінгвістичних джерел відповідно до нових державних стандартів. Числівники слід вивчати на основі ретельно підібраного дидактичного матеріалу. Ним може стати добірка народнопоетичних текстів, творів письменників-шістдесятників, лаконічних висловів фольклорного походження.

 

Література

1. Глазова О. П. Українська мова: підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів / О. П. Глазова – К.: Видавничий дім «Освіта», 2014. – 240 с.

2. Державний стандарт повної загальної середньої освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/state-standards/

3. Єрмоленко С. Є. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів / С. Є. Єрмоленко, В. Т. Сичова, М. Г. Жук – К.: Грамота, 2014. – 256 с.

4. Заболотний О. В. Українська мова. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів / О. В. Заболотний, В. В. Заболотний. – К.: Генеза, 2014. – 255 с.

5. Кочан І. Лінгвістичний аналіз тексту: навчальний посібник / І. Кочан. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 423 с.

6. Павлова І. А. Числівник у художньому тексті поетів-шістдесятників: структура, семантика, функції: автореф. дис.... канд. філол. наук: 10.02.01 / І. А. Павлова; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. – Х., 2011. – 20 с.

 

Альона Нетяга

Науковий керівник – асист. Лукаш Н. М.