Система дистанційного настроювання

Система дистанційного настроювання (СДН) призначена для:

а) встановлення опорної частоти у ДОЧ відповідно до заданої частоти зв’язку, яка задається запам’ятовуючим пристроєм (блок 64);

б) електромеханічного настроювання резонансних контурів плавного генератора, а також приймального та передавального трактів;

в) автоматичного настроювання частоти плавного генератора за опорною частотою ДОЧ за допомогою схеми автоматичного настроювання частоти.

Спрощена функціональна схема СДН зображена на рис. 1.7.

Автоматичне настроювання плавного генератора виконується послідовною дією електромеханічної системи пошуку та системи автоматичного настроювання частоти. Опорна частота в ДОЧ установлюється підключенням у генераторах ДОЧ відповідних кварців. Сигнал для підключення кварців утворюється у дешифраторі, до входу якого надходить напруга управління від блока 64.

 

 

Рис. 1.7. Система дистанційного настроювання

 

Електромеханічне настроювання резонансних контурів плавного генератора, а також приймального та передавального трактів виконується за допомогою двигуна (Дв), який працює під дією вихідної напруги ДОЧ (U _ДОЧ). Вказана напруга надходить до двигуна через блок управління.

Точне настроювання плавного генератора на задану частоту виконується за допомогою схеми автоматичного настроювання з електронним керувальним елементом. Для роботи схеми вихідна напруга ПГ надходить до входу частотного дискримінатора ДОЧ, який утворює керувальну напругу (U _упр). Утворена напруга надходить до електронного керувального елемента плавного генератора для зміни його частоти (f _пг).

 

Блок електроживлення

Блок електроживлення (блок 50) призначений для утворення постійних напруг (+420 В, +150 В, –50 В, +27 В стаб.) та змінних частотою 400 Гц (10 В, 12,6 В, 100 В). До входу блока 50 подається змінна напруга 115 В з частотою 400 Гц та постійна напруга +27 В.

 

Літаковий переговорний пристрій СПУ-9

Призначення, основні технічні дані, склад

і розміщення на літаку

Літаковий переговорний пристрій СПУ-9 призначений для ведення двостороннього телефонного зв’язку між членами екіпажу, а також для підсилення амплітуди сигналів від виходу радіостанції Р-832М, автоматичного радіокомпаса РКЛ-41, радіотехнічної системи ближньої навігації РСБН-5С, маркерного радіоприймача МРП-56П, радіовисотоміра РВ-5 і акселерометра.

 

Основні технічні дані

Частотний діапазон ………………………………………….…..300…3400 Гц

Коефіцієнт підсилення………………………………………..…………..…120

Напруга електроживлення ларингофонів…………………..….………..+4,5 В

Вихідна напруга (на високоомних телефонах)………………….…..55…75 В

Розбірливість мови (в акустичному шумі до 120 дБ).................................90 %

Напруга електроживлення………………………......................................+27 В

 

До комплекту літакового переговорного пристрою СПУ-9 входять:

- блок підсилювачів, який складається з двох розподільних підсилювачів і підсилювача внутрішньолітакового зв’язку. Кожен розподільний підсилювач забезпечує прослуховування сигналів у своїй кабіні. Блок підсилювачів розміщується у носовій правій частині фюзеляжу поруч із прийомопередавачем радіостанції Р-832М;

- блок сигналів спеціального призначення (БСС), який забезпечує узгодження амплітуди сигналів від виходів маркерного радіоприймача МРП-56П, радіовисотоміра РВ-5, апаратури РСБН-5С і акселерометра. Вказане узгодження виконується за допомогою потенціометрів. Розміщується блок сигналів спеціального призначення на ніші переднього стояка шасі з правого боку під відкидним люком;

- два пульти управління, що розміщуються на горизонтальному лівому пульті обох кабін поруч з пультом управління радіостанції Р-832М;

- три кнопки СПУ (дві – на РУД обох кабін і одна – на ручці управління літаком у задній кабіні);

- роз’єм СПУ, розміщений в носовій частині фюзеляжу зліва і призначений для підключення гарнітури техніка при виконанні наземних робіт на літаку.

Пристрій СПУ-9 працює з ларингофонами типу ЛА-5, мікрофонами типу ДЭМШ -1А та телефонами типу ТА-56М.

 

Принцип дії СПУ-9

 

Розглянемо роботу літакового переговорного пристрою СПУ-9 за функціональною схемою, яка наведена на рис. 1.8.

Внутрішньолітаковий зв’язок

Для здійснення внутрішньолітакового зв’язку необхідно натиснути на одну з кнопок СПУ. При цьому сигнали від ларингофонів льотчика подаються до входу підсилювача внутрішньолітакового зв’язку. Регулювання гучності виконується за допомогою потенціометрів R3 та R2 (регулятори гучності СПУ), розташованих на пультах управління СПУ-9.

З цих потенціометрів сигнали НЧ надходять для підсилення до входу розподільних підсилювачів першої та другої кабін. Підсилені сигнали від виходу розподільних підсилювачів через перемикачі РЕЗ (резерв) подаються до телефонів обох кабін.

Розподільні підсилювачі забезпечують одночасне прослуховування зовнішніх сигналів від поєднаних пристроїв (Р-832М, РКЛ-41, РСБН-5С, МРП-56П, акселерометр) без взаємного впливу цих сигналів.

Зовнішній радіозв’язок

При здійсненні зовнішнього радіозв’язку сигнал від виходу приймача радіостанції Р-832М подається через потенціометри R3 і R4 з написом РАД (регулятори гучності радіостанції) до розподільних підсилювачів для підсилення. Від виходу розподільних підсилювачів сигнал зовнішнього радіозв’язку надходить до телефонів через перемикач РЕЗ, який при справності підсилювача має бути вимкнутим.