Радіодевіаційні похибки вимірювання курсового кута радіостанції автоматичним радіокомпасом 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Радіодевіаційні похибки вимірювання курсового кута радіостанції автоматичним радіокомпасом



Літальний апарат опромінюється основним електромагнітним полем з вектором магнітної напруженості Н осн (рис. 5.5), який розкладається на дві складові: поздовжня складова Н 1 та поперечна складова Н 2. Корпус літака, що опромінюється електромагнітним полем радіостанції, утворює у просторі своє електромагнітне поле з вектором магнітної напруженості Н вт, яке називається вторинним полем. Вектор Н вт має складові Δ Н 1 та Δ Н 2, які додаються до складових основного поля відповідно Н 1 та Н 2. Таким чином утворюється сумарне електромагнітне поле з вектором магнітної напруженості Н Σ як векторна сума векторів основного та вторинного полів.

 

 


Рис. 5.5. Радіодевіаційна похибка вимірювання ККР

 

У результаті рамкова антена (або пошукова котушка гоніометра) радіокомпаса встановлюється не за вектором основного поля Н осн, а за вектором сумарного поля Н Σ (рис. 5.6).

 
 

 


Рис. 5.6. Установлення рамкової антени за вектором сумарного поля

 

Таким чином, вплив вторинного поля на рамкову антену АРК утворює похибку вимірювання курсового кута радіостанції, яка називається радіодевіаційною похибкою Δ Р (див. рис. 5.5). Ця похибка має систематичний характер, тобто в процесі вимірювання зберігає свою величину та знак, що дає можливість її визначити і врахувати для точного вимірювання ККР. Радіодевіація зумовлена головним чином фюзеляжем і крилом літального апарата.

З рис. 5.5 бачимо, що ККР = ВРК + Δ Р, де ВРК – відлік радіокомпаса за приладом; Δ Р – радіодевіаційна похибка. Тобто, радіодевіаційну похибку можна визначити за співвідношенням Δ Р = ККР – ВРК.

Кут Δ Р є поправкою, яку треба внести до виміряного значення ВРК, щоби отримати дійсне значення курсового кута радіостанції.

Математично можна розраховувати

 

Δ Р = A sin 2 q + B sin 4 q,

 

де А, В – постійні коефіцієнти;

q – відлік радіокомпаса за приладом.

Складова A sin 2 q цього рівняння має чотири максимуми при зміні кута (ВРК) та характеризує четвертну радіодевіацію. Друга складова B sin 4 q називається октальною радіодевіацією і, як правило, для літака не враховується через незначний вплив на похибку. Графік четвертної радіодевіації має вигляд періодичної кривої (рис. 5.7).

 
 

 

 


Рис. 5.7. Графік четвертної радіодевіації

 

Такі графіки визначаються практичним дослідженням і за їх допомогою вносяться поправки у показання АРК регулюванням спеціального пристрою АРК – компенсатора радіодевіації.

У радіокомпасах з поворотною рамковою антеною (АРК-9, АРК-11) радіодевіація компенсується механічним компенсатором радіодевіації. У радіокомпасах з нерухомими двома рамковими антенами та гоніометром (РКЛ-41, АРК-15М, АРК-19, АРК-22) радіодевіація компенсується за допомогою електричного компенсатора радіодевіації.

Механічний компенсатор радіодевіації встановлюється на осі обертання рамкової антени. Компенсатор (рис. 5.8) має механічне лекало з 24-ма гвинтами регулювання, що розміщені напроти оцифрованих поділок нерухомої шкали компенсатора. Компенсування радіодевіації відбувається за рахунок обертання гвинтів за графіком радіодевіації.

Якщо радіодевіація не скомпенсована повністю, то покажчик АРК буде показувати хибний кут – відлік радіокомпаса. Якщо радіодевіацію компенсувати повністю, то покажчик АРК показує ККР. При неповністю скомпенсованій радіодевіації різниця між ККР та показанням покажчика характеризує залишкову радіодевіацію.

Рис. 5.8. Компенсатор радіодевіації:

1 – гвинт регулювання; 2 – нульовий індекс; 3 – стрілка компенсатора;

4 – шкала поправок; 5 – нерухома шкала

 

 

Максимальне значення радіодевіації може становити 15… 22о і крива радіодевіації (залежність Δ Р від напряму на радіостанцію) має четвертний характер. Зазвичай на курсових кутах 0, 90, 180, 270о похибка наближена до нуля, а на кутах 45, 135, 225, 315о досягає максимального значення (рис. 5.7).

На всіх однотипних літальних апаратах радіодевіація приблизно однакова, тому вона характеризується типовим графіком або таблицею.

Радіодевіаційні роботи з метою компенсування радіодевіації виконуються у таких випадках:

а) не рідше одного разу на рік у процесі експлуатації АРК;

б) при появі сумнівів у правильності показань АРК;

в) після заміни покажчика радіокомпаса або рамкової антени;

г) при додатковому встановленні на борту літального апарата РЕО, яке впливає на радіодевіацію.

Радіодевіаційні роботи виконуються спеціалістами інженерно-авіаційної служби разом з екіпажами літальних апаратів під керівництвом штурмана ланки на девіаційних площадках, віддалених від будівель, ліній електропередач та стоянок літальних апаратів не менше, ніж на 200 м. Визначається радіодевіація за радіостанціями, які віддалені на 50 … 100 км. Якщо такої радіостанції немає, то радіодевіаційні роботи можуть виконуватись за радіостанцією, віддаленою від літака на відстань не менше 3-х довжин хвиль.

У радіокомпасах з нерухомими рамковими антенами основне компенсування радіодевіаційної похибки виконується електричним методом компенсування. Метод полягає у тому, що рамкові антени на заводі-виготовлювачі умовно роблять неоднаковими. Це приводить до того, що діючі висоти рамкових антен будуть різними. Як відомо, напруга, що індукується у рамковій антені, залежить від її діючої висоти U Р = = Еm · h РА, де Еm – напруженість електричного поля, h РА – діюча висота рамкової антени. Діюча висота рамкової антени залежить від кількості витків у рамковій антені N, площі витків S, магнітної проникливості осердя антени μ, довжини хвилі λ та визначається співвідношенням

.

Різниця діючих висот призводить до появи інструментальної похибки вимірювання ККР, яка має четвертний характер, як і радіодевіація, але з протилежним знаком радіодевіації. Таким чином, ця штучно створена похибка компенсує радіодевіаційну похибку.

Залишкову радіодевіацію, яка є різною для кожного літака, усувають методом механічного компенсування радіодевіації шляхом повороту блока рамкових антен.

Питання для самоконтролю

1. Назвати заходи безпеки при експлуатації РЕО.

2. Порядок і зміст передпольотного огляду РЕО (зовнішній огляд).

3. Порядок огляду кабіни перед посадкою та після посадки в кабіну.

4. Експлуатація у польоті радіостанції Р-832м та СПУ-9.

5. Експлуатація у польоті бортового обладнання РСБН-5С.

6. Експлуатація у польоті радіокомпаса РКЛ-41.

7. Експлуатація у польоті радіовисотоміра РВ-5.

8. Експлуатація у польоті відповідача СРО-2.

 

Д О Д А Т К И

Додаток 1

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 97; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 50.17.92.200 (0.016 с.)