Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Основні тактико-технічні даніСтр 1 из 40Следующая ⇒
УДК 629.7.083 ББК Ц 651.43
© Красноруцький А. О., Педько А. В., Барсуков О. М., 2014 © Харківський університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, 2014 З М І С Т
Перелік скорочень
А – азимут ΔА – відхилення літака від лінії заданого курсу (азимута) Ав.бр – авіаційна бригада АВТ – автоматичний АЗ – антена задня АЗР – автомат захисту мережі типу «АЗР» АЗС – автомат захисту мережі типу «АЗС» АЛ – азимут літака АМ – амплітудна модуляція
АН – автоматичне настроювання Ан (АНТ) – антена АП – антенний перемикач АПд – антена передня АРК – автоматичний радіокомпас АРМЗ – азимутальний радіомаяк заходу на посадку АРП – автоматичний радіопеленгатор АРПд – автоматичне регулювання підсиленням АСП – авіаційна система прицілювання АТ – амплітудна телеграфія АФС – антено-фідерна система бвад – блок вимірювання азимута і дальності БЗ – ближня зона БИО – моноблок вимірювання та відпрацювання БК – блок комутації боі – блок обробки інформації БПІУ – блок прийомоіндикатора й управління БПРМ – ближній привідний радіомаркерний пункт БПРС – ближня привідна радіостанція БРЛГ – ближня радіолокаційна група брлс – бортова радіолокаційна станція БС – блок сполучення (СН-3700) Бс-02 – блок поєднання БС-012 – блок сполучення високочастотних сигналів БСС – блок сигналів спеціального призначення ВБС – верхня бокова смуга віко – виносний індикатор кругового огляду впу – виносний пульт управління ВРК – відлік радіокомпаса ВФТ – відносна фазова телеграфія г – глісада гві – генератор вимірювальних імпульсів ГКП – група керівництва польотами гмк – гіромагнітний компас ГОН – генератор опорної напруги грм – глісадний радіомаяк Д – детектор Дв – двигун ДРМ – похила дальність до місця встановлення наземного радіомаяка ДВ – датчик висоти ДВС – датчик повітряної швидкості ДЗ – дальня зона дкрм – далекомірно-курсовий радіомаяк ДМХ – дециметрові хвилі ДОЧ – датчик опорної частоти ДП – подільник потужності ДПРМ – дальній привідний радіомаркерний пункт ДПРС – дальня привідна радіостанція ДРГКА(Д) – датчик розузгодження грубого каналу азимута (дальності) дрл – диспетчерський радіолокатор ДРЛГ – дальня радіолокаційна група ДРТКА(Д) – датчик розузгодження точного каналу азимута (дальності) ДСА – діаграма спрямованості антени дш – дешифратор ЕММ – електромагнітна муфта ЕРС – електрорушійна сила з – захід ЗДВ – задавач висоти зпс – злітно-посадкова смуга І – індикатор іко – індикатор кругового огляду К – курс КБЗ – керівник ближньої зони квп – контрольно-виносний пункт КГ – кварцовий генератор КДЗ – керівник дальньої зони КДП – командно-диспетчерський пункт КЗП – керівник зони посадки ккр – курсовий кут радіостанції ккрм – курсовий кут радіомаяка КП – командний пункт
КПА – контрольно-перевірочна апаратура КПП – командно-пілотажний прилад КРВ – корабельний радіолокаційний відповідач КРЗ – корабельний радіолокаційний запитувач крм – курсовий радіомаяк КРМВ – кутомірний радіомаяк вимірювання КРМЗ – кутомірний радіомаяк заходу на посадку КрП – керівник польотів КС – контуру складання КФ – комутатор фази КХ – короткі хвилі Л – літак Лр – ларингофон лз – лінія затримки ЛЗШ – лінія заданого шляху лрВ – літаковий радіолокаційний відповідач лрз – літаковий радіолокаційний запитувач М – мікрофон МГ – магнетронний генератор мма – масштабні мітки азимута ммд – масштабні мітки дальності МРМ – маркерний радіомаяк МРП – маркерний радіоприймач НА – неспрямована антена НАЗ – носимий аварійний запас НБС – нижня бокова смуга НІ – наземна індикація нпп – навігаційно-пілотажний прилад нрВ – наземний радіолокаційний відповідач нрз – наземний радіолокаційний запитувач нрлс – наземна радіолокаційна станція НТ – навігаційна точка НЧ – низькочастотна ОБУ – офіцери бойового управління ОГ – опорний генератор ОЕЩ – основний електрощиток ОМ – односмугова модуляція ОНИ – відображення навігаційної інформації ОСП – обладнання «сліпої» посадки ОТ – обертовий трансформатор ПАР – привідна аеродромна радіостанція ПВ – правильне виявлення ПВЧ – підсилювач високої частоти Пд – південь П.ЗБ. – північний збіг пі – північ істинна ПІП – підсилювач інтегруючого приводу ПК – пошукова котушка ПКЛ – полярні координати літака пкн – перетворювач код – напруга ПКрП – помічник керівника польотів ПЛ – пеленг літака Пн – північ ПНЧ – підсилювач низької частоти ПП – підсилювач потужності ппд – прилад, який показує дальність ППМ – поворотний пункт маршруту ППНЧ – попередній підсилювач низької частоти ППТ – приймач повітряного тиску ППЧ – підсилювач проміжної частоти ПРВ – рухомий радіовисотомір ПРД – передавач ПРЛ – посадковий радіолокатор ПРМ – приймач ПРМГ – посадкова радіомаякова група прч – підсилювач різницевої частоти пу – пульт управління ПУ ІАС – пункт управління інженерно-авіаційної служби ПЧ – перетворювач частоти ПШ – подавлювач шумів РА – рамкова антена РАМ – рамка РВ – радіовисотомір РГА – радіогоніометрична антена рд – ретранслятор далекоміра РЕБ – радіоелектронна боротьба РЕЗ – резерв РЕО – радіоелектронне обладнання РЕП – радіоелектронна протидія РК – радіокомпас рлс – радіолокаційна станція РМ – радіомаяк РМЗА – радіомаяк зворотного зв’язку рс – радіостанція рсбн – радіотехнічна система ближньої навігації рсн – рівносигнальний напрямок РСП – радіолокаційна система посадки РТЛ – радіотрансляційна лінія РУД – ручка управління двигуном РУЛ – ручка управління літаком РУЧ – ручний РФ – розподільний фільтр с – схід САУ – система автоматичного управління СБВА – субблок вимірювання азимута
СБВД – субблок вимірювання дальності СД – сельсин-датчик СДН – система дистанційного настроювання СЗД – літаковий запитувач дальності скп – стартовий командний пункт СПУ – літаковий переговорний пристрій СРО – літаковий радіолокаційний відповідач срц – селекція рухомої цілі СХ – середні хвилі ТЛГ – телеграфний ТЛФ – телефонний ту-тс – телеуправління і телесигналізація УКХ – ультракороткі хвилі фаі – формувач азимутального імпульсу фд – фазовий детектор ФЗС – фільтр зосередженої селекції фчв – фазочутливий випрямляч ХТ – хибна тривога ЦВ – центральний вібратор ЦТМ – цифрове табло метеослужби чкк – частотно-кодовий канал ЧМ – частотна модуляція ЧТ – частотна телеграфія ш – шифратор ШСЗ – штучний супутник Землі ЩКП – щиток контролю посадки Вступ Радіоелектронне обладнання (РЕО) літаків є основним джерелом інформації, яке забезпечує вирішення завдань зв’язку, навігації (літаководіння) виявлення та ураження цілей, державного розпізнавання, наведення літаків на цілі, посадки, радіоелектронної боротьби (РЕБ) та радіоелектронної протидії (РЕП) тощо. До радіоелектронного обладнання належать: радіозв’язкове, радіонавігаційне, радіолокаційне, бортове обладнання систем державного розпізнавання, активної відповіді, наведення, посадки, РЕБ та РЕП. Радіозв’язкове обладнання призначене для обміну інформацією у каналах управління, ведення переговорів між членами екіпажу, регістрування повідомлень та голосового повідомлення екіпажу про аварійні ситуації. До радіозв’язкового обладнання належать бортові УКХ та КХ радіостанції зв’язку, літакові переговорні пристрої, звукозаписувальні апарати, голосові інформатори, аварійні засоби зв’язку, бортові комплекси зв’язку. Радіонавігаційне обладнання призначене для вимірювання навігаційних параметрів, необхідних для виконання польотів за маршрутом та повернення на аеродром посадки. До радіонавігаційного обладнання належать автоматичні радіокомпаси, обладнання ближньої та дальньої навігації, доплерівські вимірювачі швидкості та кута зсуву, радіовисотоміри та маркерні радіоприймачі. Радіолокаційне обладнання призначене для виявлення повітряних та наземних цілей, визначення їх координат, прицілювання по цілях та їх ураження, радіолокаційного огляду земної поверхні та її картографування, огинання земної поверхні при земному польоті, виявлення грозової діяльності та небезпечного зближення літаків. До радіолокаційного обладнання належать радіолокаційні приціли, бортові радіолокаційні станції огляду земної поверхні та прицілювання, радіолокаційні станції огинання земної поверхні, метеорадіолокатори. До бортових засобів посадки відноситься обладнання, що забезпечує визначення відхилень літака від заданих курсової лінії посадки та від глісади планерування. До радіоелектронних засобів посадки належать курсові та глісадні радіоприймачі та радіодалекоміри. Радіоелектронні засоби державного розпізнавання призначені для визначення державної належності цілей («свій – чужий»), передачі на командні пункти сигналу «Лихо» та інформації системам наведення. До цього типу обладнання належать бортові запитувачі та відповідачі державного розпізнавання. Радіоелектронні засоби активної відповіді призначені для забезпечення сумісної роботи з наземними радіолокаційними станціями з метою збільшення їх дальності дії, захисту від пасивних завад, передачі на наземні командні пункти управління польотами сигналу «Лихо» та додаткової навігаційної інформації (висота польоту, залишок пального, бортовий номер). До обладнання цього типу належать бортові відповідачі активної відповіді. Радіоелектронні засоби наведення призначені для приймання від автоматизованих систем наведення команд наведення (задані швидкість, висота, курс, напівсфера, ввімкнення та вимкнення форсажу тощо), декодування та їхнього відображення. До обладнання цього типу належать бортове устаткування системи наведення, яке має радіоприймач, дешифратор та пристрій перетворення команд наведення. Обладнання радіоелектронної боротьби та радіоелектронної протидії призначене для захисту своїх радіоелектронних засобів від дії засобів протиповітряної оборони противника та створення їм активних та пасивних завад. До обладнання цього типу відносяться станції попередження про опромінення, теплопеленгатори, станції активних завад і касети протилокаційних та інфрачервоних ракет. Робота бортового радіоелектронного обладнання забезпечується наземними радіотехнічними засобами: радіостанціями зв’язку, привідними радіостанціями, маркерними радіомаяками, маяками радіотехнічної системи ближньої навігації, станціями дальньої навігації, наземними радіолокаційними станціями, радіолокаційними запитувачами державного розпізнавання, системами наведення та маяками систем посадки. У даному навчальному посібнику розглядається радіоелектронне обладнання літака Л-39(М1) у такому обсязі: призначення, основні тактико-технічні дані, склад, розміщення на літаку, принцип дії за спрощеними функціональними схемами, органи управління, льотна експлуатація, ознаки відмов РЕО та дії льотчика при відмовах. Крім цього в посібнику розглядаються наземні радіотехнічні засоби забезпечення польотів: радіостанції зв’язку, привідні аеродромні радіостанції ПАР-10, ПАР-9М2, маркерний радіомаяк Е-615, автоматичний радіопеленгатор АРП-11, наземний радіомаяк радіотехнічної системи ближньої навігації РСБН-4Н, радіолокаційна система посадки РСП-6М2, радіолокаційні станції виявлення типів П-37 та П-18, радіолокаційні висотоміри типів ПРВ-13 та ПРВ-16, виносне обладнання системи посадки ВИСП-75Т, стартовий командний пункт СКП-11, міжнародні засоби навігації та посадки типу VOR, DME, TACAN, ILS, МLS і супутникові системи навігації.
Навчальний посібник складається з 5 розділів. У першому розділі розглядається радіозв’язкове обладнання, у другому – радіонавігаційне, у третьому – відповідач державного розпізнавання, у четвертому – наземні радіотехнічні засоби забезпечення польотів авіації та супутникові системи навігації, у п’ятому – підготовка радіоелектронного обладнання до польоту та його експлуатація у польоті. У навчальному посібнику розглядаються також ознаки відмов та дії льотчика при відмовах РЕО (відмова радіозв’язку, радіокомпаса РКЛ-41 й апаратури РСБН-5С). Навчальний посібник призначений для курсантів льотного факультету з метою вивчення навчальної дисципліни «Радіоелектронне обладнання навчального літака та його експлуатація» та курсантів інженерно-авіаційного факультету, а також для льотного і інженерно-технічного складу стройових частин Повітряних Сил Збройних Сил України. Виконання складних і відповідальних операцій з експлуатації РЕО вимагають від льотного складу глибоких знань суті фізичних явищ та процесів, що протікають в обладнанні, органів управління, правил грамотної льотної експлуатації та дій при відмовах РЕО. Навчальний посібник розробили та підготували до видання від кафедри тактики авіації та льотної експлуатації літальних апаратів льотного факультету викладач кафедри працівник Збройних Сил України підполковник запасу А.В. Педько, та від кафедри бортового обладнання та комплексів повітряної розвідки інженерно-авіаційного факультету начальник кафедри полковник А.О. Красноруцький і старший викладач майор О.М. Барсуков. Автори сподіваються, що якісне вивчення матеріалу цього навчального посібника посприяє підвищенню рівня підготовки льотного та інженерно-технічного складу авіації Повітряних Сил. РОЗДІЛ 1 РАДІОЗВ’ЯЗКОВЕ ОБЛАДНАННЯ
До радіозв’язкового обладнання належать командна ультракороткохвильова (УКХ) радіостанція Р-832М і літаковий переговорний пристрій СПУ-9. Якщо на літаку встановлена радіостанція РТЛ-11, то літакового переговорного пристрою СПУ-9 на літаку немає. Внутрішньолітаковий зв’язок у цьому випадку забезпечується радіостанцією РТЛ-11. До складу носимого аварійного запасу (НАЗ) входить аварійна УКХ радіостанція Р-855УМ.
Радіостанція Р-832М Призначення Радіостанція Р-832М призначена для забезпечення двостороннього радіотелефонного зв’язку між екіпажем літака і наземними пунктами управління, а також між літаками у метровому (МХ) та дециметровому (ДМХ) діапазонах радіохвиль. Радіостанція є безпошуковою, що звільняє льотчика від настроювання радіостанції у польоті. Зовнішній вигляд радіостанції наведений на рис. 1.1.
Таблиця 1.1
Закінчення табл. 1.1
Рис. 1.2. Розміщення блоків РЕО на літаку (правий бік): 1 – антена радіостанції Р-832М; 2 – блок АБВ; 3 – приймач радіокомпаса РКЛ-41; 4 – передавач СЗД-ПМ апаратури РСБН-5С; 5 – приймач СПАД-2И апаратури РСБН-5С
Рис. 1.3. Розміщення блоків РЕО на літаку (лівий бік): 1, 10 – передня антена І-го діапазону СРО-2; 2, 9 – задня антена І-го діапазону СРО-2; 3 – задня антена апаратури РСБН-5С; 4, 17 – антена ІІІ-го діапазоні СРО-2; 5 – блок комутації апаратури РСБН-5С; 6 – моноблок БИО апаратури РСБН-5С; 7 – неспрямована антена РКЛ-41; 8 – прийомопередавач РВ-5; 11 – передавальна антена РВ-5; 12 – антена МРП-56П; 13 – приймач МРП-56П; 14 – приймальна антена РВ-5; 15 – рамкові антени РКЛ-41; 16 – прийомопередавач СРО-2 (блок 5-ОМ); 18 – передня антена апаратури РСБН-5С Режим «Прийом» Режим «Прийом» забезпечує приймальний тракт радіостанції, який працює постійно після ввімкнення АЗС РТЛ. Приймальний тракт виконує такі функції: а) частотну селекцію прийнятих сигналів для виділення необхідного радіосигналу від множини сигналів, наведених у антені; б) підсилення амплітуди сигналів за допомогою підсилювачів високої частоти (ПВЧ), проміжної частоти (ППЧ), низької частоти (ПНЧ); в) перетворення частоти на проміжні частоти змішувачами за допомогою сигналів відповідних генераторів (гетеродинів); г) детектування АМ сигналів. Антена через контакти антенного реле підключається до підсилювача високої частоти. При роботі радіостанції у дециметровому діапазоні радіохвиль (220…390 МГц) амплітудно-модульований сигнал частоти ƒс (рис. 1.5, а) надходить до входу ПВЧ, який має електромеханічну систему настроювання резонансних контурів. Підсилений радіосигнал від виходу ПВЧ подається до першого входу першого змішувача приймача.
Одночасно до другого входу першого змішувача надходить сигнал частоти
Рис. 1.5. Часові діаграми напруг приймального тракту
У результаті перетворення частоти на виході першого змішувача утвориться напруга першої проміжної частоти ƒп.ч1 = ƒс – ƒп.г. Номінальне значення першої проміжної частоти дорівнює 24,965 МГц. Схема перетворення частоти у ДМХ діапазоні з номінальними значеннями частот наведена у табл. 1.2.
Таблиця 1.2
Утворена напруга підсилюється у підсилювачі першої проміжної частоти (ППЧ 1) та подається до першого входу другого змішувача. Одночасно до другого входу цього змішувача подається сигнал від другого гетеродина приймача, частота якого ƒ2г = 22,075 МГц стабілізована кварцом. У результаті перетворення на виході другого змішувача утвориться напруга другої проміжної частоти ƒп.ч 2 = ƒп.ч1 – ƒ2г = 2,89 МГц. Отримана напруга подається до входу третього змішувача, куди одночасно надходить напруга ДОЧ. На виході третього змішувача утвориться напруга третьої проміжної частоти ƒп.ч 3 = ƒп.ч 2 – ƒДОЧ = 484 кГц (рис. 1.5, б). Таким чином, у результаті триразового перетворення частота прийнятого радіосигналу знижується в сотні разів зі збереженням закону модуляції. Сигнал частоти ƒп.ч 3 надходить до входу ППЧ 3, який забезпечує основне підсилення приймального тракту (коефіцієнт підсилення дорівнює 2 000). Усі підсилювачі проміжної частоти не мають частотного перенастроювання. Після підсилення до величини, необхідної для нормальної роботи детектора, сигнал третьої проміжної частоти подається до входу детектора сигналу. Від навантаження детектора низькочастотний сигнал (рис. 1.5, в), підсилений підсилювачем напруги низької частоти (ПНЧ), через регулятор гучності РАД блока підсилювачів літакового переговорного пристрою СПУ-9 подається до телефонів льотчиків обох кабін. Для підтримки сталості сигналу на виході приймального тракту радіостанції при зміні вхідного сигналу (наприклад, через зміну дальності між літаком і наземною радіостанцією або випадкове згасання радіохвиль у атмосфері) застосовується автоматичне регулювання підсилення (АРПд). У радіостанції використовується двокільцева схема АРПд. Перше кільце АРПд регулює коефіцієнт підсилення приймача в каскадах ППЧ 3, друге – у каскадах ПВЧ. Перше кільце АРПд починає діяти при зміні вхідної напруги в приймальному тракті в 1,5 рази відносно чутливості приймача Е а. Друге кільце АРПд діє при зміні вхідного сигналу у 20 – 50 разів відносно Е а. У результаті спільної дії двох кілець АРПд динамічний діапазон вхідних сигналів становить близько 80 дБ. Це звільняє льотчика від багаторазового регулювання гучності під час проведення зв’язку. Для уникнення прослуховування власних шумів з радіостанції в приймальному пристрої застосовується подавлювач шумів (ПШ), який вмикається за допомогою вимикача ПОДАВИТЕЛЬ ШУМОВ – ВЫКЛ. При встановленні його в положення ПОДАВИТЕЛЬ ШУМОВ схема подавлювача шумів працює, тому в телефонах відсутні власні шуми приймача та слабкі за амплітудою сигнали. При встановленні в положення ВЫКЛ схема ПШ відключається і власні шуми надходять до виходу приймача і прослухуються в телефонах. Робота схеми подавлювача шумів полягає у тому, що вихідна напруга ППЧ 3 надходить до релейного каскаду ПШ, який спрацює і відключить корпус від входу ПНЧ, тобто вимкнеться блокавання входу ПНЧ. Низькочастотний сигнал (разом з шумами) може проходити до входу ПНЧ та підсилюватись у ньому. Підсилювач низької частоти вмикається, якщо напруга на вході приймача перевищує 10 мкВ. Слабкі сигнали, менше 10 мкВ, не прослуховуються, оскільки при цьому релейний каскад не спрацьовує і корпус від входу ПНЧ не відключається. Таким чином, ввімкнений подавлювач шумів зменшує дальність зв’язку приблизно на 15…20 %. При вимкнутому ПШ релейний каскад вмикає ПНЧ незалежно від величини напруги сигналу. Подавлювач шумів вимикається льотчиком на великій відстані від наземної радіостанції і при перевірці працездатності радіостанції. При роботі радіостанції у метровому діапазоні радіохвиль (118…140 МГц) перетворення сигналів виконується за аналогічною схемою з тією різницею, що до входу першого змішувача приймача від плавного генератора (ПГ) подається напруга частотою ƒПГ = 93,012…115,012 МГц. Для отримання третьої проміжної частоти (484 кГц) до третього змішувача приймача замість напруги частоти 2,406 МГц від ДОЧ подається напруга від третього гетеродина приймача частотою 2,429 МГц. Схема перетворення частоти у МХ діапазоні з номінальними значеннями частот наведена в табл. 1.3.
Таблиця 1.3
Режим «Передача» У режим «Передача» радіостанція переводиться після натискання кнопки РАДИО. У радіопередавальному тракті виконуються такі перетворення сигналів: а) генерація сигналу несучої частоти; б) амплітудна модуляція високочастотного сигналу низькочастотним; в) підсилення потужності АМ сигналів. Під час роботи радіостанції у дециметровому діапазоні радіохвиль (220…390 МГц) сигнал від першого гетеродина передавача з частотою ƒ1г = 22,559 МГц подається до входу першого змішувача передавача. Одночасно до другого входу змішувача надходить напруга від датчика опорних частот (ДОЧ) частотою ƒДОЧ = 2,406 МГц. У результаті перетворення на виході змішувача отримуємо напругу сумарної частоти:
ƒ1 зМ ПРД = ƒ1г + ƒДОЧ = 24,965 МГц.
Утворена напруга подається до першого входу другого змішувача, водночас до другого входу надходить сигнал від плавного генератора у діапазоні частот:
ƒПГ = 195,035…364,985 МГц.
На виході другого змішувача утворюється напруга сумарної (несучої) частоти ƒнес = 220…390 МГц. Схема перетворення частоти у ДМХ діапазоні з номінальними значеннями частот наведена в табл. 1.4.
Таблиця 1.4
Утворений сигнал несучої частоти (рис. 1.6, б) подається для підсилення до входу підсилювача високої частоти (ПВЧ), який є загальним для режимів прийому та передачі. Підсилений сигнал від виходу ПВЧ надходить до входу підсилювача потужності, в якому виконується амплітудна модуляція (рис. 1.6, в) і підсилення потужності сигналу. Від виходу підсилювача потужності АМ сигнал проходить фільтр нижніх частот (блок 28), який подавлює позасмугові коливання та пристрій узгодження опорів (блок 53), який призначений для узгодження 75-омного виходу радіостанції з 50-омним антенно-фідерним трактом. Від виходу блока 53 сигнал подається до антени для випромінювання. Для модуляції високочастотного сигналу використовується низькочастотна (НЧ) напруга (рис. 1.6, а), яка утворюється від ларингофонів та попередньо підсилюється у літаковому переговорному пристрої СПУ-9. Низькочастотний сигнал від виходу СПУ-9 надходить до входу підсилювача низької частоти (ПНЧ) радіостанції, який називається модулятором. Від виходу модулятора НЧ сигнал подається до підсилювача потужності передавача для виконання амплітудної модуляції.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 397; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.139.70.131 (0.187 с.) |
ƒПГ від плавного генератора (ПГ), який виконує функцію першого гетеродина.
f с, МГц
fг, МГц
f с, МГц
f г, МГц
f с, МГц
f г, МГц
