Особливості конструкції та використання

Прийомопередавач установлений у литому водонепроникному силуміновому корпусі. У верхній частині корпусу є гніздо для підключення антени. Знизу є гвинт для розгерметизації при значній зміні атмосферного тиску навколишнього середовища. Знизу корпусу прийомопередавача виходить кабель для підключення батареї електроживлення при роботі з внутрішнім мікрофоном або перехідного кабелю при роботі з шоломофоном (див. рис. 1.12).

При роботі з внутрішнім мікротелефоном антена має займати вертикальне положення (рис. 1.14, а). Після під’єднання батареї до радіостанції необхідно розфіксувати кнопки ПРИЕМ та ПРД, зсунувши фіксатор донизу.

Для передавання натиснути кнопку ПРД, піднести до рота (3…5 см) мікротелефон і говорити нормальним голосом.

 

 

 

Рис. 1.14. Робота з внутрішнім мікротелефоном (а) та з шоломофоном (б)

 

Для вмикання режиму «Прийом» необхідно натиснути кнопку ПРИЕМ. Шум у мікротелефоні вказує на нормальну роботу приймача. Для передавання перервним тоном (маяк) необхідно натиснути дві кнопки ПРИЕМ та ПРД.

Для тривалої роботи в будь-якому режимі необхідно натиснути кнопку режиму і зафіксувати її рухом фіксатора вгору (у напрямку до антени).

При роботі з шоломофоном (рис. 1.14, б) необхідно батарею підключити до прийомопередавача через перехідний кабель. Увімкнення на приймання, передачу та в режим «Тон» виконується так само, як і при роботі з внутрішнім мікротелефоном, при цьому в режимі «Передача» працює тільки ларингофон (мікрофон) шоломофона.

Перехідний кабель забезпечує роботу з такими типами спорядження: ГШ-6А, ГПШ-3, ГШ-8А, ЗШ-3М.

Якщо у польотному костюмі використовується інший шоломофон, то необхідно працювати з внутрішнім мікротелефоном.

При використанні радіостанції у складі виробу «Комар-2М» вона розміщується у відсіку надувної оболонки антени (рис. 1.15) і підключається до антени та до під’єднувального фала при укладенні НАЗ. Фал під’єднується до батареї живлення, яка розміщується у обмундируванні льотчика при посадці у крісло літака. На фалі є вимикач електроживлення, який спрацьовує при висмикуванні чеки.

Розгортання надувної оболонки і вмикання радіостанції в режим «Передача – Тон» виконується автоматичне розгортання парашута при катапультуванні.

Для роботи в режимах «Передача» або «Прийом» необхідно витягти прийомопередавач з відсіку надувної оболонки, для чого необхідно відкрити кришку на нижній частині надувної оболонки.

 

Рис. 1.15. Радіостанція Р-855УМ у складі виробу «Комар-2М»:

1 – прийомопередавач; 2 – «Комар-2М»; 3 – фал; 4 – вимикач; 5 – роз’єм під’єднання прийомопередавача; 6 – батарея «Прибой-2С» і антена запасна

 

Питання для самоконтролю

 

1. Назвати основні тактико-технічні дані радіостанції Р-832М.

2. З яких основних блоків складається радіостанція Р-832М?

3. Назвати, які перетворення сигналу виконуються у приймальному тракті радіостанції Р-832М.

4. Пояснити призначення та принцип дії подавлювача шумів у радіостанції Р-832М.

5. Назвати, які перетворення сигналу виконуються у передавальному тракті радіостанції Р-832М.

6. Назвати основні тактико-технічні дані літакового переговорного пристрою СПУ-9.

7. Назвати та пояснити органи управління радіостанції Р-832М і СПУ-9.

8. Порядок проведення передпольотної перевірки радіостанції Р-832М та СПУ-9.

9. Ознаки відмови та дії льотчика при відмові радіозв’язку.

10. Назвати основні тактико-технічні дані радіостанції Р-855УМ.

11. Особливості використання радіостанції Р-855УМ.

 

РОЗДІЛ 2

РАДІОНАВІГАЦІЙНЕ ОБЛАДНАННЯ

 

До радіонавігаційного обладнання літака належать:

- бортове обладнання радіотехнічної системи ближньої навігації та посадки РСБН-5С («Искра-К»);

- автоматичний радіокомпас (АРК) типу РКЛ-41;

- радіовисотомір малих висот РВ-5 (РВ-5М);

- маркерний радіоприймач МРП-56П.

За допомогою цього обладнання визначаються такі навігаційні параметри:

- курсовий кут радіостанції (РКЛ-41);

- азимут літака та дальність до наземного радіомаяка (РСБН-5С);

- відхилення літака від лінії заданого курсу (азимута) (РСБН-5С);

- відхилення літака від програмної траєкторії зниження (РСБН-5С);

- відхилення літака від курсової лінії посадки (РСБН-5С);

- відхилення літака від глісади планування (РСБН-5С);

- дальність до точки приземлення (РСБН-5С);

- істинна (геометрична) висота польоту (РВ-5, РВ-5М);

- момент прольоту літака над привідними радіомаркерними пунктами (МРП-56П).

За допомогою переліченого обладнання вирішуються завдання навігації (літаководіння), пробивання хмарності донизу та посадки.