Індивідуальне розпізнавання літаків

Наземний радіомаяк РСБН-4Н дозволяє крім визначення координат літаків за мітками на індикаторі кругового огляду виконувати індивідуальне розпізнавання літаків, тобто виділяти з загальної повітряної обстановки необхідний літак. Для цього за командою керівника польотів льотчик повинен натиснути кнопку ОПОЗНАВАНИЕ, яка встановлена на пульті управління РСБН-5С. При цьому літакове обладнання РСБН-5С автоматично випромінює з часовим інтервалом 50 мкс подвійний сигнал відповіді наземної індикації. Відповідно на екрані ІКО на тому самому азимуті з’явиться подвійна мітка (рис. 4.23).

Формування позивних сигналів

Кожному наземному радіомаяку системи РСБН присвоюється свій двобуквений позивний сигнал радіотелеграфної азбуки. Для його передачі використовуються сигнал запиту наземної індикації, в якому маніпулюється за кодом Морзе або четвертий імпульс у режимі «Дорога», або другий імпульс у режимі «Свод».

Позивні сигнали радіомаяка РСБН приймаються бортовою апаратурою РСБН-5С та після перетворення і декодування в дешифраторі приймача видаються до телефонів льотчика для контроля правильності встановлення каналу зв’язку бортового обладнання з радіомаяком.

 

Основні тактико-технічні дані

Діапазон робочих частот:

а) азимутального каналу ……………………………... 874 …935 МГц

б) далекомірного каналу:

– по лінії літак – радіомаяк………………………....770…813 МГц

– по лінії радіомаяк – літак ……...……...….........940…1 000 МГц

Кількість частотно-кодових каналів….….……………..……………..…..88

Потужність передавача:

а) азимутального сигналу…….....................................................80 Вт

б) опорних сигналів………………………………......................30 кВт

Дальність дії радіомаяка (за висотами):

а) Н _п = 250 м …………………………………….………….……..50 км

б) Н _п = 3 000 м …………………………………...…...……........195 км

в) Н _п = 5 000 м …………………………………………..............250 км

г) Н _п = 12 000 м ………………………………………...…..…....380 км

Точність визначення полярних координат на ІКО:

а) азимута…………………………………………………….….……±1^о

б) дальності (на масштабі 100 км)………………………….……±2 км

в) дальності (на масштабі 400 км)…………...…….……..…...…±6 км

 

Радіомаяк має неробочу зону у вигляді конуса з радіусом, який залежить від висоти польоту. Так, на висоті 3 000 м радіус неробочої зони становить не більше 3 км, на висоті 6 000 м радіус не більше 6 км.

Апаратура радіомаяка РСБН-4Н має 100 % резервування крім антенно-фідерного пристрою та приводу обертання антени.

До складу радіомаяка входить контрольно-юстирувальна апаратура, яка забезпечує безперервний контроль положення датчиків опорних сигналів «35», «36», «180», наявність випромінювання опорних сигналів і контроль нуля дальності. Для забезпечення вказаних функцій радіомаяк має контрольно-виносний пункт (КВП), антена якого винесена від радіомаяка на 130 м.

Напруга електроживлення радіомаяка РСБН-4Н 220 В 400 Гц, яка утворюється спеціальним перетворювачем напруги або автономним джерелом живлення.

Радіомаяк РСБН-4Н виконаний тільки в мобільному (рухомому) варіанті, тому вся апаратура розміщена в апаратній, яка встановлюється на причепі.

Установлюється радіомаяк на аеродромі на відстані від центру ЗПС не більше 1 200 м у смузі від 300 до 600 м від поздовжньої осі ЗПС (рис. 4.24).

 

Рис. 4.24. Розміщення радіомаяка РСБН-4Н на аеродромі

 

Посадкова радіомаякова група ПРМГ-5

Посадкова радіомаякова група ПРМГ-5 є системою інструментальної посадки, яка призначена для створення у просторі за допомогою наземних радіомаяків рівносигнальних зон курсової лінії посадки та глісади планування, а також для ретрансляції сигналів запиту дальності від літакового обладнання РСБН-5С. Радіомаякова система ПРМГ-5 забезпечує вивід літаків, обладнанних бортовою апаратурою РСБН, на ЗПС вдень та вночі при мінімумах погоди першої та другої категорій при ручному і директорному режимах управління літаком.

До складу посадкової радіомаякової групи ПРМГ-5 входять:

– далекомірно-курсовий радіомаяк (ДКРМ);

– глісадний радіомаяк (ГРМ).

Апаратура кожного з радіомаяків розміщена в апаратній на шасі автомобіля УАЗ-452АЭ.

 

Курсовий радіомаяк

Курсовий радіомаяк (КРМ) призначений для створення у просторі рівносигнальної зони приймання сигналів з різними частотами прямування при імпульсній модуляції 1 300 та 2 100 Гц, яка суміщається з курсовою лінією посадки, тобто з поздовжньою віссю ЗПС (рис. 4.25). Тривалість сигналів випромінювання у кожному пелюстку становить близько 35 мс.

 

 

 

Рис. 4.25. Зони випромінювання курсового радіомаяка

 

Зони дії КРМ у горизонтальній та вертикальній площинах зображені на рис. 4.26.

 

 

Рис. 4.26. Зони дії курсового радіомаяка

 

Основні тактико-технічні дані КРМ

Діапазон робочих частот …..………………………….…… 905 …932 МГц

Кількість частотних каналів….….………………………………...……....40

Частота комутації променів антени…………………………………12,5 Гц

Потужність передавача ……………..................................................... 8 Вт

Дальність дії радіомаяка (при спрацюванні бленкера К

приладу НПП)………………………………….…………… не менше 45 км

Зона дії:

а) у горизонтальній площині

(відносно лінії посадкового курсу)……………………………………..±15^о

б) у вертикальній площині

(відносно лінії горизонту)………………………………………... 0,85 – 7^о.

 

Принцип дії КРМ

Спрощена функціональна схема КРМ зображена на рис. 4.27.

Основними елементами КРМ є: збуджувач, підсилювач потужності, антенна система, блок автоматики, контрольно-виносний пункт.

 

Рис. 4.27. Функціональна схема курсового радіомаяка ПРМГ-5

 

Збуджувач утворює високостабільний за частотою сигнал високої частоти, який подається до модулятора. На інші два входи модулятора надходять імпульсні сигнали типу «меандр» з частотами прямування 1 300 та 2 100 Гц. У модуляторі виконується імпульсна модуляція ВЧ сигналу. Утворений імпульсний радіосигнал надходить до підсилювача потужності. Підсилений за потужністю сигнал через фідерний пристрій надходить до антенної системи для випромінювання почергово за лівою та правою діаграмами спрямованості. Частота комутації променів 12,5 Гц. За допомогою контрольно-виносного пункту (КВП) визначається працездатність передавача КРМ. При відмові основного передавача за сигналами КВП автоматично вмикається резервний передавач, який побудований за аналогічною схемою.

Антенна система КРМ закріплена з правого боку кузова автомобіля і являє собою лінійну антенну решітку, яка складається з 10 випромінювачів (рис. 4.28). Випромінювачі закриті радіопрозорим обтікачем.

 

 

Рис. 4.28. Зовнішній вигляд далекомірно-курсового радіомаяка

 

Курсовий радіомаяк має місцеве (від апаратної в кузові автомобіля) та дистанційне управління. Дистанційне управління виконується за допомогою системи телеуправління та телесигналізації (ТУ-ТС). Виносна апаратура ТУ-ТС установлена на КДП. Найбільше віддалення КРМ від КДП становить 5 км. Апаратура КРМ має 100 % резервування.

При заході літака на посадку та ввімкненні режиму «Посадка» в апаратурі РСБН-5С сигнали від КРМ приймаються передньою антеною літакового обладнання РСБН-5С. Якщо літак знаходиться на курсовій лінії посадки (див. рис. 4.25, положення літака 1), то амплітуда сигналів від правої діаграми спрямованості дорівнює амплітуді сигналів від лівої діаграми спрямованості (U_{m пр} = U_{m лів}). В апаратурі РСБН-5С визначається різницева напруга, яка пропорційна різниці амплітуд сигналів, прийнятих від лівої та правої діаграм спрямованості. Оскільки названі амплітуди сигналів рівні, то різницева напруга дорівнює нулю і тому курсова (вертикальна) планка приладу НПП знаходиться в центрі кружка приладу, який умовно зображує літак.

При відхиленні літака від курсової лінії посадки (РСН) вправо (див. рис. 4.25, положення літака 2) до входу приймача РСБН-5С надходять сигнали, амплітуди яких не рівні між собою, а саме амплітуда сигналів від правої діаграми спрямованості буде більше амплітуди сигналів від лівої діаграми спрямованості (U_{m пр} > U_{m лів}). З цієї причини різницева напруга не дорівнює нулю, тому курсова планка відхиляється від центрального кружка вліво і вказує положення РСН (курсової лінії посадки).

При відхиленні літака від курсової лінії посадки (РСН) вліво (див. рис. 4.25, положення літака 3) до входу приймача РСБН-5С надходять сигнали, амплітуди яких не рівні між собою, а саме амплітуда сигналів від правої діаграми спрямованості буде менше амплітуди сигналів від лівої діаграми спрямованості (U_{m пр} < U_{m лів}). З цієї причини різницева напруга також не дорівнює нулю, тому курсова планка відхиляється від центрального кружка вправо і вказує положення РСН (курсової лінії посадки).

Курсовий радіомаяк установлюється на продовженні осі ЗПС на відстані 500…1 200 м від її початку з кожного напрямку заходу на посадку.

 

Глісадний радіомаяк

 

Глісадний радіомаяк (ГРМ) призначений для створення у просторі рівносигнальної зони приймання сигналів з різними частотами імпульсної модуляції 1 300 та 2 100 Гц, яка суміщається з глісадою планерування, тобто з траєкторією зниження літака (рис. 4.29).

 

Рис. 4.29. Зони випромінювання глісадного радіомаяка

 

Зони дії ГРМ у горизонтальній та вертикальній площинах зображені на рис. 4.30.

 

 

 

Рис. 4.30. Зони дії глісадного радіомаяка

 

Основні тактико-технічні дані ГРМ

Діапазон робочих частот …..………………..………..…… 940 …966 МГц

Кількість частотних каналів….….…………………………….…..……....40

Частота комутації променів антени…………………………………12,5 Гц

Потужність передавача ……………..................................................... 8 Вт

Дальність дії радіомаяка (при спрацюванні бленкера Г

приладу НПП)……………………………….……..……… не менше 18 км

Зона дії:

а) у горизонтальній площині

(відносно лінії посадкового курсу)……..……………………….…….....±8^о

б) у вертикальній площині (відносно лінії горизонту) від 0,3ξ до 1,75ξ, де ξ = 2 …4^о – кут нахилу глісади.

 

Принцип дії ГРМ

Принцип дії глісадного радіомаяка полягає у створенні у вертикальній площині рівносигнальної зони випромінювання сигналів за двома діаграмами спрямованості (верхньою та нижньою) з двома частотами модуляції. У верхньому пелюстку діаграми спрямованості високочастотні коливання модульовані імпульсним сигналом типу «меандр» частотою прямування F _в = 1 300 Гц, а в нижньому — частотою F _н = 2 100 Гц. Імпульсно-модульовані сигнали формуються у передавачі ГРМ. Основними елементами передавача є: збуджувач, підсилювач потужності, антенна система, блок автоматики, контрольно-виносний пункт. Почергове підключення до передавача верхньої або нижньої антен виконується за допомогою антенного комутатора, який працює на частоті 12,5 Гц. Антени ГРМ являють собою п’ятиелементні директорні антени типу «хвильовий канал». Висота антен може змінюватися за допомогою рухомих кареток, які встановлені на антенній щоглі.

Зовнішній вигляд глісадного радіомаяка зображений на рис. 4.31.

 

Рис. 4.31. Зовнішній вид глісадного радіомаяка

Глісадний радіомаяк має місцеве (від апаратної в кузові автомобіля УАЗ-452) та дистанційне управління. Дистанційне управління виконується за допомогою системи телеуправління та телесигналізації (ТУ-ТС). Виносна апаратура ТУ-ТС установлена на КДП. Апаратура ГРМ має 100 % резервування.

При вході літака в зону випромінювання ГРМ та ввімкненні режиму «Посадка» в апаратурі РСБН-5С сигнали від ГРМ приймаються передньою антеною літакового обладнання РСБН-5С. Якщо літак знаходиться на глісаді планерування (див. рис. 4.29, положення літака 1), то амплітуда сигналів від верхньої діаграми спрямованості дорівнює амплітуді сигналів від нижньої діаграми спрямованості (U_{m в} = = U_{m н}). В апаратурі РСБН-5С визначається різницева напруга, яка пропорційна різниці амплітуд сигналів, прийнятих від верхньої та нижньої діаграм спрямованості. Оскільки названі амплітуди сигналів рівні, то різницева напруга дорівнює нулю і тому глісадна (горизонтальна) планка приладу НПП знаходиться в центрі кружка, який зображує умовно літак.

При відхиленні літака від глісади планерування (РСН) вгору (див. рис. 4.29, положення літака 2) до входу приймача РСБН-5С надходять сигнали, амплітуди яких не рівні між собою, а саме амплітуда сигналів від верхньої діаграми спрямованості буде більше амплітуди сигналів від нижньої діаграми спрямованості (U_{m в} > U_{m н}). З цієї причини різницева напруга не дорівнює нулю, тому глісадна планка відхиляється від центрального кружка донизу і вказує положення РСН (глісади планерування).

При відхиленні літака від глісади планерування (РСН) донизу (рис. 4.29, положення літака 3) до входу приймача РСБН-5С надходять сигнали, амплітуди яких не рівні між собою, а саме амплітуда сигналів від верхньої діаграми спрямованості буде менше амплітуди сигналів від нижньої діаграми спрямованості (U_{m в} < U_{m н}). З цієї причини різницева напруга також не дорівнює нулю, тому глісадна планка відхиляється від центрального кружка вгору і вказує положення РСН (глісади планерування).

Глісадний радіомаяк розміщається осторонь від ЗПС на віддаленні 200…450 м від початку ЗПС і 120…180 м від її осі.

 

Ретранслятор далекоміра

Ретранслятор далекоміра (РД) призначений для ретрансляції (приймання та передавання) сигналів запиту дальності від літакового обладнання РСБН-5С у режимі «Посадка», тобто забезпечує вимірювання дальності до «точки приземлення», яка знаходиться на відстані приблизно 150 м від початку ЗПС.

Апаратура РД установлена в апаратній курсового радіомаяка. Антенна система закріплена на бору кузова УАЗ-452 (див. рис. 4.28).

Основні тактико-технічні дані РД

Діапазон робочих частот:

а) на приймання …..……………………….…….….….772 …808 МГц

б) на передачу ………………………………....…..……940…966 МГц

Кількість частотних каналів….….…………………….…....………..…....40

Імпульсна потужність передавача …………………….....................400 Вт

Дальність дії…………………………………………………….……….50 км

Зона дії:

а) у горизонтальній площині

(відносно лінії посадкового курсу)……………………………..……....±15^о

б) у вертикальній площині

(відносно лінії горизонту)……………………………………….………… 7^о

 

Принцип дії РД

Спрощена функціональна схема РД зображена на рис. 4.32.

Основними елементами РД є: приймач сигналів запиту від РСБН-5С, імпульсно-далекомірна апаратура з дешифратором та шифратором сигналів, передавачі сигналів відповіді (основний та резервний), приймально-передавальна спрямована антена.

 

Рис. 4.32. Функціональна схема ретранслятора далекоміра ПРМГ-5

 

Сигнали «Запит Д» від бортової апаратури РСБН-5С приймаються антенною системою та через фідерний пристрій подаються до приймача для перетворення. Приймач виконаний за супергетеродинною схемою. Двоімпульсні сигнали від виходу приймача подаються до входу дешифратора для декодування. Одиночні імпульси від виходу дешифратора проходять блок затримки та подаються до входу шифратора, який утворює двоімпульсні сигнали відповіді. Утвореними імпульсами запускається і модулюється передавач, який утворює кодовану послідовність радіоімпульсів (сигнали «Відповідь Д»). Названі сигнали подаються до антени для випромінювання. Таким чином, РД забезпечує вимірювання часовим методом похилої дальності від літака до точки приземлення.