Принцип дії та експлуатація маркерного радіоприймача 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Принцип дії та експлуатація маркерного радіоприймача



Принцип дії маркерного радіоприймача полягає у прийманні та перетворенні високочастотних амплітудно-модульованих імпульсів, які випромінюються антеною маркерного радіомаяка. Функціональна схема маркерного радіоприймача зображена на рис. 2.38.

 

 

Рис. 2.38. Функціональна схема маркерного радіоприймача МРП-56ПС

Сигнал наземного радіомаяка (рис. 2.39, а), прийнятий внутрішньофюзеляжною антеною, подається до входу приймача прямого підсилення. У приймачі сигнал підсилюється за амплітудою (рис. 2.39, а), детектується (рис. 2.39, б), підсилюється по низькій частоті (ПНЧ) і випрямляється (рис. 2.39, в).

На виході випрямляча утворюються імпульси постійного струму, які підсилюються підсилювачем постійного струму. Від виходу підсилювача імпульси постійного струму надходять до реле Р1. Реле Р1 спрацьовує від кожного імпульсу та замикає контактами 1.1 (рис. 2.38) коло електроживлення сигнальної лампи МАРКЕР (на сигнальному табло). Крім того через замкнуті контакти 1.2 реле Р1 до входу СПУ-9 через трансформатор подається напруга з частотою 400 Гц. Таким чином, у телефонах будуть прослуховуватися сигнали звукової частоти 400 Гц і одночасно синхронно буде засвічуватися лампа-табло МАРКЕР.

 
 

 

 


Рис. 2.39. Діаграми напруг у маркерному радіоприймачі

 

При прольоті ДПРМ звукові сигнали довготривалі у вигляді тире, а при прольоті БПРМ звукові сигнали короткотривалі у вигляді крапок. Тривалість звукових сигналів 5…6 с.

 

Експлуатація маркерного радіоприймача

Працездатність маркерного радіоприймача МРП-56П перевіряє інженерно-технічний склад за допомогою імітатора сигналів маркерних маяків МИП-70. Вмикається електроживлення МРП-56П за допомогою АЗС МРП-РВ, який установлений на основному електрощитку у передній кабіні.

 

2.27. Антенно-фідерна система АФС Л - 39(М1)

 

Призначення

Антенно-фідерна система АФС Л-39(М1) забезпечує прийом та передачу сигналів обладнання РСБН-5С у лініях радіозв’язку з наземними радіомаяками РСБН і ПРМГ. Антено-фідерна система (АФС) виконує прийом і передачу сигналів дециметрового діапазону горизонтальної поляризації.

Основні тактико-технічні дані

Діапазон сигналів:

а) прийому ….……...……………………………………905…967 МГц

б) передачі………………………………………….…....772…808 МГц

Кут огляду простору:

а) у горизонтальній площині ……………………………..……….360°

б) у вертикальній площині

– вгору ……………………...…………………………………. 45°

– вниз …………………………….……………………………. 65°

Електроживлення АФС забезпечується від мережі постійного струму +27 В та мережі змінного струму 115 В з частотою 400 Гц.

 

Склад і розміщення на літаку

Склад і розміщення на літаку АФС Л-39(М1) наведені в табл. 2.7 та на рис. 1.3. Комплект АФС Л-39(М1) зображений на рис. 2.40.

 

Таблиця 2.7

Назва елемента Місце встановлення
Антена огляду передньої напівсфери (АПд) У носовій частині фюзеляжу, під обтікачем
Антена огляду задньої напівсфери (АЗ) У верхній частині кіля у вигляді диска
Блок управління (БУ-012) Середня частина фюзеляжу, зверху, праворуч, шп. № 31…32
Блок сполучення високочастотних сигналів (БС-012) Середня частина фюзеляжу, зверху, праворуч, шп. № 31…32
Спрямований відгалужувач (ВО-001) У носовій частині фюзеляжу, з правого боку під відкидним люком
Щитки контролю (ЩК-003) – 2 шт. 1 – у носовій частині фюзеляжу, з правого боку під відкидним люком. 2 – середня частина фюзеляжу, зверху, праворуч, шп. № 31…32

 

 
 

 

 


2.28. Принцип дії АФС Л - 39(М1)

 

Структурна схема АФС Л-39(М1) зображена на рис. 2.41.

У режимі «Передача» працюють одночасно антена передня (АПд) та антена задня (АЗ). Сигнал від передавача СЗД-ПМ подається до блока сполучення високочастотних сигналів БС-012 і далі через вихідні роз’єми цього блока спрямовується в тракти передньої і задньої антен. Система фільтрів блока БС-012 перешкоджає проходженню цих сигналів до тракту приймача СПАД-2И.

 


Рис. 2.41. Структурна схема антенно-фідерної системи АФС Л-39(М1)

 

У режимі «Прийом» сигнали приймаються або передньою, або задньою антенами. Прийнятий сигнал будь-якою антеною надходить до входу блока складання високочастотних сигналів і далі подається до приймача СПАД-2И.

Блок управління має у своєму складі мультивібратор, тригер, два підсилювачі потужності та блок електроживлення, до якого подається змінна напруга 115 В, 400 Гц, через запобіжник 0,25 А. При подачі сигналу «Перемикання антен» від моноблока БИО мультивібратор починає генерувати періодичні коливання і тому блок сполучення високочастотних сигналів БС-012 почергово підключає до приймача або передню, або задню антену. Період перемикання антен становить 3 с. Перемикання буде виконуватись доти, доки не зникне сигнал «Перемикання антен» від моноблока БИО, тобто не відновиться нормальне проходження сигналів від виходу приймача СПАД-2И.

У режимі «Навігація» до входу приймача надходять сигнали тільки від однієї з антен. До приймача СПАД-2И буде підключена та антена, на яку виконується приймання сигналів. У разі відсутності на вході СПАД-2И азимутальних сигналів моноблок БИО апаратури РСБН-5С виробляє сигнал «Перемикання антен», який надходить до БУ-012 для перемикання антен.

У режимі «Посадка», який вмикається за допомогою перемикача режимів роботи РСБН-5С у передній кабіні, або за допомогою вимикача АВАР.ВКЛЮЧ.ПОСАДКИ у задній кабіні, до блока управління БУ-012 подається напруга +27 В і задня антена відключається. До входу блока СПАД-2И в режимі «Посадка» будуть надходити сигнали тільки від передньої антени.

Антенно-фідерна система має можливість контролювати технічні параметри без роз’єднання АФС та визначати її працездатність. Система контролю дозволяє вимірювати такі параметри РСБН-5С:

- чутливість приймача СПАД-2И;

- потужність передавача СЗД-ПМ.

Під’єднання контрольно-перевірочної апаратури (КПА) виконується за допомогою двох контрольних щитків ЩК-003.

 

Питання для самоконтролю

1. Назвати призначення бортового обладнання РСБН-5С (за режимами).

2. Назвати основні тактико-технічні дані бортового обладнання РСБН-5С.

3. Пояснити принципи вимірювання азимута літака у бортовому обладнанні РСБН-5С.

4. Пояснити принципи вимірювання дальності до радіомаяка у бортовому обладнанні РСБН-5С.

5. Пояснити призначення та принцип дії селектора азимута бортового обладнання РСБН-5С.

6. Пояснити принцип дії бортового обладнання РСБН-5С у режимі «Пробивання хмарності донизу».

7. Пояснити принцип дії бортового обладнання РСБН-5С у режимі «Посадка».

8. Призначення органів управління бортового обладнання РСБН-5С.

9. Передпольотна перевірка бортового обладнання РСБН-5С.

10. Ознаки відмови та дії льотчика при відмові бортового обладнання РСБН-5С.

11. Назвати призначення та основні тактико-технічні дані автоматичного радіокомпаса РКЛ-41.

12. Пояснити принцип пеленгації наземної радіостанції за допомогою радіокомпаса РКЛ-41.

13. Пояснити відмінність режимів роботи РКЛ-41 Кавт та Круч.

14. Назвати умови автоматичного перемикання настроювання РКЛ-41 з частоти ДПРС на частоту БПРС.

15. Назвати та пояснити призначення органів управління РКЛ-41.

16. Передпольотна перевірка РКЛ-41 (з настроюванням на частоти ДПРС та БПРС).

17. Призначення та основні тактико-технічні дані радіовисотоміра РВ-5.

18. Пояснити сутність частотного методу вимірювання висоти у РВ-5.

19. Передпольотна перевірка РВ-5.

20. Призначення та основні тактико-технічні дані маркерного радіоприймача МРП-56П.

 

 

РОЗДІЛ 3

РАДІОлокаційНЕ ОБЛАДНАННЯ



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 263; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.80.129.195 (0.013 с.)