Привідна радіостанція ПАР-10

 

Привідна аеродромна радіостанція ПАР-10 – це привідна автоматизована радіостанція середньої потужності, яка працює в радіокомпасній радіонавігаційній системі і входить до складу системи посадки типу ОСП. Радіостанція має такі режими роботи:

а) навігаційні – «Привід» та «Зв’язок»;

б) електричні – телефонний (ТЛФ) та телеграфний (ТЛГ).

У режимі «Привід» ПАР-10 випромінює сигнали, за якими АРК вимірюють курсовий кут радіостанції. У режимі «Зв’язок» радіостанція використовується як передавальний пристрій для передавання команд по «21»-му аварійному каналу зв’язку.

Апаратура привідної радіостанції ПАР-10 установлюється в апаратній на шасі автомобіля ЗиЛ-131 (див. рис. 4.4. б).

До складу ПАР-10 входять:

- два середньохвильові передавачі (основний та резервний);

- маркерний радіомаяк МРМ-70 (Е-615);

- електронний формувач позивних;

- середньохвильовий приймач Р-880М;

- УКХ радіостанція Р-809М2 для утворення аварійного каналу зв’язку;

- система автоматики для ввімкнення резервного передавача при відмові основного;

- система телеуправління та телесигналізації для дистанційного управління радіостанцією (до 10 км);

- агрегати автономного електроживлення;

- антенна система (зонтична антена, антена типу Т).

 

Основні тактико-технічні дані

Діапазон частот ………………………………...............………150…1 750 кГц

Дискретна сітка частот ……...………………...…………..………….…100 Гц

Потужність передавача:

а) «Привід І» ……………….....................................….……………400 Вт

б) «Привід ІІ» ………………............................................................200 Вт

Дальність дії:

а) «Привід І» ………………………………….…………...….……370 км

б) «Привід ІІ» ………………………………………….…..…..…...120 км

Висота піднімання антен:

а) «Привід І» ………………......................................……….….…..…22 м

б) «Привід ІІ» ………………..................................................................8 м

 

У режимах «Привід» ПАР-10 випромінює сигнали несучої частоти з амплітудною модуляцією під час передачі позивних.

Розглянемо принцип дії привідної радіостанції за функціональною схемою (рис. 4.6).

Радіопередавальний пристрій ПАР призначений для формування сітки радіочастот у робочому діапазоні, модуляції несучої частоти, підсилення потужності модульованих сигналів та їх випромінювання. Радіопередавач виконаний у складі окремих блоків: збуджувач (цифровий синтезатор частоти), проміжний підсилювач, підсилювач потужності, антенний контур, формувач позивних сигналів. Другий передавач (резервний) має таку ж будову. Збуджувач призначений для формування високочастотних коливань у діапазоні 150…1 750 кГц. Інтервал дискретної сітки частот 100 Гц. Нестабільність частоти збуджувача не гірше 3· . Таке високе значення нестабільності забезпечується цифровим методом формування частот з використанням імпульсно-фазової системи автоматичного настроювання частоти.

 

 

Високочастотний сигнал від виходу збуджувача подається до проміжного підсилювача, в якому крім підсилення амплітуди сигналів виконується і їх амплітудна модуляція. У режимі «Привід І» амплітудна модуляція виконується під час передавання позивних, а під час паузи модуляція не виконується (передається тільки несуча).

У режимі «Привід ІІ» амплітудна модуляція виконується і у моменти передавання позивних, і у паузах між ними. У режимі «21»-го аварійного каналу амплітудна модуляція виконується низькочастотним сигналом (командами керівника польотів) від виходу радіостанції Р-809М2. Тобто це є телефонний режим роботи.

Від виходу проміжного підсилювача модульовані сигнали подаються до підсилювача потужності, який забезпечує підсилення до 200…400 Вт. Від виходу підсилювача потужності сигнал подається до антенного контуру, який є узгоджувальним пристроєм між антеною та виходом підсилювача потужності.

Антенний контур має схему автоматичного настроювання в резонанс. Сигнали від виходу антенного контуру подаються до антени для випромінювання.

За допомогою антенного перемикача, який є на виході антенного контуру, при відмові основного передавача до антени автоматично під’єднується резервний передавач. Контроль стану робочого передавача виконується за допомогою блока автоматики, який контролює потужність передавача, коефіцієнт амплітудної модуляції та наявність позивних.