Психологічні характеристики навчальних груп або класів

1.	а) думаю, що всі учні почуваються у класі затишно і комфортно, вони в колі друзів; б) далеко не всі відчувають дружню підтримку класу; в) у класі дехто почуває себе самотньо.
2.	а) у переважній більшості учні цінують свій клас; б) переважна більшість учнів не замислюється про значущість класу для свого шкільного життя; в) думаю, що є такі учні, які хотіли б навчатися в іншому класі.
3.	а) відчувається, що в класі виявляється турбота про кожного учня; б) клас виходить у своїй діяльності за рамки піклування про себе, про школу, виявляє піклування у дещо більших масштабах; в) можна сказати, що клас хвилюють швидше зовнішні справи накшталт дискотек, ніж внутрішні – захист кожного учня.
4.	а) у даному класі не потрібні додаткові коригуючі виховні впливи; б) думаю, що виховна робота в класі може бути доповнена деякими важливими моментами; в) вважаю, що виховна робота у класі вимагає докорінних змін.
5.	а) можна позитивно оцінити проведені в класі колективні творчі справи; б) необхідно було б частіше вводити в практику колективні творчі справи; в) нові колективні творчі справи класові не потрібні.
6.	а) думаю, що в класі є основи для спільної дружби; б) в основному дружать групами, гуртом нічого не виходить; в) дружба між усіма в класі неможлива.
7.	а) думаю, що більшість учнів виявляє свої здібності та інтереси в класі; б) у класі дуже обмежені можливості для прояву здібностей учнів; в) є багато учнів у класі, здібності та інтереси яких ще не розкриті.

 

Опрацювання та інтерпретація даних

 

Отримані відповіді переводяться у бали за допомогою наступної таблиці:

 

№ запитання	Відповіді у балах
А	Б	В
			-10 -10 -10 -10 -10 -5 -10

 

Підраховується загальна сума балів. Найбільшою сумою балів може бути 100, найменшою – 65.

Високий рівень групової згуртованості – 76-100 балів (згуртований колектив, де серед цінується і поважається особистість кожного учня, учні не тільки здійснюють активну значущу діяльність всередині класу, але й мають позитивний вплив на оточуючих).

Середній рівень групової згуртованості – 46 - 75 балів (у класі відсутня єдність, наявні лише окремі угруповування за симпатіями, загальним інтересам та ін., позитивна діяльність учнів обмежена тільки рамками свого класу).

Низький рівень групової згуртованості – 30-45 балів (учні роз'єднані, є лише окремі лідери, що пригнічують особистості інших, колективні справи випадкові і не мають значущого впливу як на учнів даного класу, так і на оточуючих).

Критичний рівень групової згуртованості – нижче 30 балів (учні неорганізовані і майже некеровані, немає лідерів у самій групі, відсутні авторитети і серед дорослих).

Вивчення мікроклімату студентської групи

(В. М. Зав 'ялова)

 

Інструкція. Просимо вас заповнити дану картку. У ній пропонуються показники, що характеризують мікроклімат студентської групи. Карта складена за принципом полярних суджень. Зліва – судження, що розкривають психологічний клімат з позитивного боку, справа – з негативного боку. Між полярними судженнями розташовані цифри 3-2-1-0-1-2-3. Ваше завдання: по-перше, обрати одне з полярних суджень (ліворуч або праворуч), яке характеризує типову картину стосунків у вашій студентській групі та звичайний настрій у ній, по-друге, позначити одну із цифр, яка відповідає мірі вираженості кожного показника.

Високий рівень вираженості – 3; середній – 2; низький – 1.

Якщо вам важко визначити, яке з двох полярних суджень відображає типовий мікроклімат вашої студентської групи, то оберіть цифру 0.

Наприклад, згідно тверджень у першій позиції, ви знаєте, що у вашій групі зазвичай бадьорий і життєрадісний настрій. Але виразність цього показника, на вашу думку, середня. Вам потрібно позначити цифру 2 з лівого боку від нуля.

 

 

Інститут (факультет) ________________________________

Курс _______ Група _____ Дата заповнення ___________

 

1.	У групі зазвичай бадьорий і життєрадісний настрій.	3 2 1 0 1 2 3	У групі зазвичай настрій пригнічений, похмурий.
2.	Група активна, працездатна.	3 2 1 0 1 2 3	Група пасивна, інертна.
3.	Обстановка в групі спокійна, ділова.	3 2 1 0 1 2 3	Обстановка в групі знервована, напружена.
4.	У групі студенти почувають себе затишно.	3 2 1 0 1 2 3	У групі студенти почувають себе незатишно.
5.	Студенти знають і відчувають, що група, в разі, потреби захистить і підтримає їх.	3 2 1 0 1 2 3	У студентів немає впевненості в підтримці групи у важку хвилину.
6.	Студенти ставляться один до одного з симпатією.	3 2 1 0 1 2 3	Взаємовідносини в групі характеризує антипатія.
7.	Колектив справедливо ставиться до всіх своїх членів.	3 2 1 0 1 2 3	Колектив ділиться на зіркових і знехтуваних. Існує необ'єктивна оцінка окремих членів групи.
8.	Стосунки окремих мікрогруп всередині колективу характеризуються взаєморозумінням, тактовністю, співпрацею у загальних для колективу справах.	3 2 1 0 1 2 3	Угруповання всередині колективу конфліктують між собою, їх члени замикаються навколо своїх інтересів, не хочуть розуміти інших.
9.	Конфлікти в групі виникають рідко, з серйозних причин, вирішуються справедливо і доброзичливо.	3 2 1 0 1 2 3	Конфлікти виникають часто, вирішуються з труднощами.
10.	У критичні періоди група гуртується. Керується принципом «Один за всіх і всі за одного».	3 2 1 0 1 2 3	У важкі періоди в колективі виникає неуважність, сварки, взаємні докори.
11.	Новачки почувають до себе доброзичливе і турботливе ставлення групи.	3 2 1 0 1 2 3	Група виявляє байдужість чи недоброзичливість стосовно новачків.
12.	Студентам подобається бувати разом в інституті і поза ним.	3 2 1 0 1 2 3	Студенти не прагнуть бувати разом, кожен живе своїми інтересами.
13.	Студенти люблять свою групу, радіють її успіхам, засмучуються через невдачі.	3 2 1 0 1 2 3	Студенти свою групу не цінують. Байдужі до її досягнень, легко погоджуються на перехід в іншу групу.
14.	Студенти серйозно ставляться до навчання, прагнуть оволодіти деталями професії.	3 2 1 0 1 2 3	Навчання не вважається першочерговою справою, прагнення до навчальних успіхів не заохочується.
15.	У групі панує вимогливість і нетерпимість до ледарів та прогулів.	3 2 1 0 1 2 3	До ледарів та прогулів ставиться поблажливо.
16.	Студенти беруть активну участь у громадському житті групи.	3 2 1 0 1 2 3	Студенти пасивні в громадському житті групи.
17.	У групі серйозно ставляться до розподілу громадських доручень, враховуються бажання та здібності кожного.	3 2 1 0 1 2 3	Доручення розподіляються за принципом «Аби не мені».
18.	Студенти з бажанням включаються в трудові справи групи.	3 2 1 0 1 2 3	Групу нелегко підняти на загальну трудову справу.
19.	Актив групи користується авторитетом і довірою.	3 2 1 0 1 2 3	В активі групи перебувають люди, які не користуються підтримкою і повагою колективу.
20.	Стосунки між групою і куратором характеризується доброзичливістю, розумінням, співпрацею.	3 2 1 0 1 2 3	Стосунки групи з куратором характеризуються антипатією, конфліктністю.

 

Опрацювання даних

(Варіант Н. П. Фетіскіна)

 

1. Для визначення психологічного мікроклімату (ПМ) необхідно скласти всі позитивні бали, потім негативні і від більшої суми відняти меншу.

2. Оцінити рівень ПМ за кількістю балів:

50-60 балів – високий рівень сприятливості ПМ;

40-49 балів – середньо-високий рівень сприятливості ПМ;

21-39 балів – середній рівень сприятливості ПМ;

11-20 балів – середньо-низький рівень сприятливості ПМ;

0-10 балів – незначний рівень сприятливості ПМ.

Несприятливість ПМ характеризують бали з негативним знаком.

 

Діагностика психолого-педагогічної характеристики
малої навчальної групи

 

Інструкція. Опитувальник містить перелік якостей, які характеризують найсуттєвіші властивості групи.

Оцінка рівня розвитку окремих групових якостей здійснюється за п'ятибальною шкалою: 5 ставиться тоді, коли якість виражено яскраво, 4 - проявляється постійно, але не так сильно, З - не дуже проявляється, 2 - проявляється протилежна негативна якість, 1 – яскраво проявляється протилежна негативна якість.

 

Наприклад:

Група прагне спілкуватися і співпрацювати з іншими групами.

У групи спостерігається прагнення відокремитися, ізолюватися від інших груп.

 

5 ставимо тоді, коли прагнення спілкуватися з іншими групами виражене дуже яскраво, 4 - коли не дуже виражена, 3 - слабо виражена, 2 - більше виражене прагнення відокремитися, ніж спілкуватися, 1 - прагнення відокремитися виражене яскраво.

 

Спрямованість активності

1. Група активна, сповнена творчої енергії.						1. Група інертна, пасивна.
2. Група найбільше цінує духовні цінності (мистецтво, літературу, навчання, вдосконалення в професії).						2. Група найбільше цінує матеріальні блага, гроші, розваги та ін.
3. У своїх справах група ставить перед собою суспільно значущі цілі.						3. Групу вирізняють суспільно шкідливі, асоціальні цілі.
4. Групу об'єднує спільна мета діяльності.						4. У групу об'єдналися люди, у яких лише окремі цілі є подібними, але ці цілі не стали загально-груповими.
5. У групі найбільше поважають колективістів, які роблять все заради інших.						5. Популярні члени групи – егоїсти, які працюють лише для себе.
6. Члени групи прагнуть постійно спілкуватися один з одним.						6. У членів групи немає прагнення постійно спілкуватися один з одним.
7. Група прагне спілкуватися і співпрацювати з членами інших груп.						7. У групи спостерігається прагнення відокремитися, ізолюватися від інших груп.
8. Групу вирізняють стійкі інтереси.						8. Групу вирізняє швидка зміна інтересів.
9. Група завжди реалізує свої цілі.						9. Група пасивна. Цікавлячись чимось, не прагне реалізації цілей.
10. Актив, ядро ​​групи скеровує її на суспільно корисні справи.						10. Актив скеровує групу на асоціальні справи.
11. У групі справедливо ставляться до всіх членів групи, прагнуть підтримати слабких у спільній діяльності, кожен почуває себе захищено.						11. Група помітно поділяється на «привілейованих» і «знехтуваних», у ній зневажливо ставляться до слабких.

 

Організованість

 

1. У групі розумно, доброзичливо вирішуються питання взаємодопомоги.						1. При вирішенні групових завдань необхідність взаємозалежності викликає протидію і навіть конфлікти.
2. Група може самостійно обирати собі організаторів з різних видів діяльності.						2. Група не може самостійно, без допомоги старших вирішити питання про вибір організаторів або проводить вибори несерйозно, за принципом «кого-небудь, тільки не мене».
3. Члени групи взаємодіють в тому напрямку, який приносить успіх усій групі в цілому.						3. Більшість членів групи орієнтуються на себе і роблять те, що їм зручно і вигідно.
4. Складні умови, ситуація небезпеки та ін. ще більше згуртовують групу.						4. У таких умовах виникає розбіжність у поглядах членів групи, група розпадається.
5. Невдача у досягненні групової мети призводить до ще більшої єдності і згуртуваності групи.						5. Невдача у досягненні групової мети розслабляє групу аж до її повної відмови від реалізації даної мети.
6. Група постійно підтримує міцні зв'язки та взаємодіє з іншими групами.						6. Група прагне ізолюватися від інших груп, уникає контактів з ними.
7. Група доброзичливо, співчутливо ставиться до нових членів, намагається допомогти освоїтися і «прижитися», влитися в нове середовище.						7. Група вороже ставиться до нових членів, заважає їх входженню у нове для них середовище.
8. Група легко, вільно, швидко, з високою результативністю узгоджує свої дії.						8. Група не здатна до злагоджених дій.
9. Група являє собою єдине ціле. Наявні в групі окремі угрупування (наприклад, за симпатіями) активно взаємодіють один з одним, підтримуючи загальногрупову єдність.						9. Група не є єдиним цілим, розподілена на окремі угруповання, які ворогують між собою.
10. Члени групи активно прагнуть зберегти групу як єдине ціле. Група активно протидіє спробам розформування.						10. До збереження групи її члени ставляться байдуже. Група легко піддається розформуванню або навіть сприяє йому.
11. Група має хороших, здібних організаторів, які є авторитетними її представниками.						11. У групі немає хороших, здібних організаторів.

 

Інтелектуальна комунікативність

 

1. Група має єдину думку про можливості її лідерів.						1. Група не має єдиної думки щодо можливостей своїх лідерів. Думка групи про її лідерів є суперечливою.
2. Всі члени групи прислухаються до думки своїх товаришів і приймають спільні рішення.						2. Члени групи не прислухаються до думки один одного, погляди членів групи суперечать один одному.
3. Члени групи добре і постійно інформовані про все, що стосується групи: її завдання, внутрішньогрупові стосунки, її місце серед інших груп, результати її діяльності та ін.						3. У групі не знають про її завдання, внутрішньогрупові стосунки, її місце серед інших груп, результати її діяльності та ін.
4. Група легко знаходить спільну мову, взаєморозуміння при вирішенні групових завдань.						4. У групі немає взаєморозуміння при вирішенні спільних завдань.
5. При обговоренні актуальних питань, що стосуються групи і поведінки окремих її членів, група активно домагається єдиної думки і знаходить одностайне рішення.						5. Група не здатна прийняти спільне рішення при обговоренні питань, що стосуються як групи в цілому, так і окремих її членів.
6. При зміні життєвих ситуацій група швидко оцінює ці зміни, здатна виробити нову позицію, думку.						6. Група не здатна оцінити зміну ситуації, керується старими ригідними звичками та судженнями.
7. При оцінці фактів і подій навколишнього життя групі притаманна єдність суджень.						7. Група характеризується протилежністю суджень й оцінок при сприйнятті фактів, подій.
8. Група має єдину думку про свої можливості, переваги і недоліки.						8. Групу характеризує суперечливість думок щодо власних можливостей та недоліків.
9. Група об’єктивно оцінює своє місце серед інших груп.						9. Група невірно і суперечливо оцінює своє місце серед інших груп.
10. Критичні зауваження з боку членів групи сприймаються доброзичливо і сприяють створенню єдиної групової думки.						10. Критичні зауваження з боку одних членів групи сприймаються іншими її членами вороже. Це викликає появу полярних суджень, думок.
11. Критичні зауваження ззовні групою сприймаються доброзичливо, самокритично і формують прагнення до осмислення та виправлення недоліків.						11. Критичні зауваження ззовні сприймаються групою вороже і викликають прагнення до відсічі, наполягання на своєму, упертості.

 

Психологічний клімат

 

1. Переважання мажорного, піднесеного загального настрою у групі.						1. Переважання пригніченого, песимістичного настрою в групі.
2. Доброзичливість у взаєминах членів групи, взаємне тяжіння один до одного, симпатія.						2. Конфліктність у відносинах, антипатія.
3. Прагнення до спільності переживання подій, життєвих ситуацій та ін.						3. Тенденція до замкнутості членів групи один від одного, відмова або ухиляння від спільного переживання життєвих ситуацій.
4. Успіхи чи невдачі групи в цілому переживаються яскраво усіма членами групи.						4. Успіхи чи невдачі групи залишають членів групи байдужими.
5. Успіхи чи невдачі товаришів викликають переживання, щиру участь інших членів групи. Тут мають місце схвалення, підтримка, а критика здійснюється з доброзичливих позицій.						5. У таких умовах у групі виявляються заздрість, зловтішання, а критика породжується бажанням принизити, образити.
6. У складних ситуаціях виникає емоційне єднання, загальний мобілізаційний настрій.						6. У таких умовах група роз’єднується, спостерігається розгубленість, чвари, взаємні звинувачення та ін.
7. Негативна оцінка групи з боку більш широких спільнот або їх органів викликає групове співпереживання, що виражає єднання групи і сприяє йому.						7. У даних обставинах у частини групи мають місце переживання, які виражають роз'єднання групи або сприяють цьому.
8. У стосунках між угруповуваннями існує взаємна прихильність та доброзичливість.						8. Угруповування конфліктують між собою, вороже ставляться один до одного.
9. Групові емоційні «вибухи» в складних життєвих ситуаціях (наприклад, загальне обурення) регулюються групою і не змінюють якісно зміст її поведінки.						9. Групові емоційні стани вибухового характеру виходять з-під контролю групи, протікають стихійно і визначають зміст групової поведінки.
10. Членам групи подобається бувати разом, їм хочеться частіше перебувати в групі, брати участь у спільній діяльності.						10. Члени групи не прагнуть бувати разом, проявляють байдужість до спілкування, висловлюють негативне емоційне ставлення до спільної діяльності.
11. Група здатна стримувати прояв своїх почуттів, коли цього вимагають інтереси справи.						11. Група не в змозі стримувати емоційні пориви в необхідних ситуаціях.

 

Опрацювання та інтерпретація результатів

Підраховується загальна кількість балів за всіма шкалами.

 

Рівні розвитку колективу	Сума балів за всіма шкалами
Високий рівень	180-220
Рівень вище середнього	140-179
Середній рівень	100-139
Низький рівень	60-99

 

Відмінність колективу від дифузної групи полягає в якісній своєрідності міжособистісних відносин і взаємодії, а також визначається рівнем розвитку таких загальних характеристик, як спрямованість, організованість, інтелектуальна комунікативність, психологічний клімат, що й утворюють структуру колективу.

Спрямованість – це зміст тих цілей, інтересів і моральних цінностей групи, навколо яких об'єднується більшість її членів. До спрямованості відноситься також готовність групи надавати допомогу іншим групам і вступати в співпрацю з ними, готовність поступитися своїми інтересами заради інтересів всього навчального закладу (у протилежному випадку групі властивий «груповий егоїзм»).

Організованість – здатність групи до самоврядування, вміння самостійно організовувати діяльність у складних або непередбачуваних ситуаціях, узгоджено висувати лідерів-організаторів, вміння підкорятися вимогам своїх товаришів (лідерів). Знаходяться лідери для організації будь-якої справи.

Узгодженість думок і дій, готовність кожного члена групи взяти на себе ініціативу та відповідальність.

Інтелектуальна комунікативність – це здатність групи швидко і легко знаходити спільну мову, приходити до спільної думки, встановлювати подібність суджень. Члени групи розуміють один одного з півслова. Взаєморозуміння викликає почуття радості та комфорту. Група активізує своїх членів, коли шукає спільне рішення. До думки кожного уважно прислухаються, намагаються знайти спільну мову і спонукають один одного до активного обговорення різних точок зору.

Психологічний клімат – переважання того або іншого психологічного настрою (мажорного, піднесеного, песимістичного, пригніченого); міра психологічної захищеності кожного члена групи (доброзичливість у взаємовідносинах, підтримка у складній ситуації або напруженість у взаєминах, докори, спроби принизити гідність іншого, байдужість).

Емоційна єдність – успіхи або невдачі яскраво переживаються всім колективом. Роз'єднаність – члени групи не прагнуть бути разом, проявляють байдужість у спілкуванні.