Рівні егоцентричної спрямованості юнаків і дівчат

 

Стать курс	Рівні егоцентричної спрямованості
дуже низький	низький	середній	високий	дуже високий
Першокурсники, які навчаються перший семестр
Юнаки	0—1	2—7	8—22	23—30	31—40
Дівчата	0—1	2—7	8—22	23—29	30—40
Студенти інших курсів
Юнаки	0—1	2—7	8—20	21—26	27—40
Дівчата	0—1	2—7	8—21	22—27	28—40

 

Дуже низький (нульовий) показник егоцентризму означає, як правило, що досліджуваний неправильно зрозумів інструкцію і поставив собі яке-небудь інше завдання, замість запропонованого в інструкції.

Дуже високий показник егоцентризму може бути ознакою акцентуації особи на своїй власній персоні.

У процесі аналізу результатів треба враховувати, що егоцентризм і егоцентрична спрямованість — це ознаки особистості. Вони характеризують її позиції і являють собою центровану і фіксовану соціальну установку, яка визначає привернення уваги до своїх якостей, думок, переживань, уявлень, дій, на свою мету тощо. З юнацького віку сюди включається саморефлексія. Егоцентрична спрямованість детермінується позицією, сприяючи автономізації особистості від інших людей, і викликається потребами у власному успіху, співчутті, опіці, афіліації, в самоутвердженні, захисті свого "я", в тому числі й психосексуальною потребою.

Егоцентризм відображається на пізнавальних можливостях людини, перешкоджаючи ефективному спілкуванню і взаємодії з людьми, гальмуючи розвиток моральної сфери особистості.

Особи з високим рівнем егоцентризму часто бувають конфліктними, оскільки не враховують, а часом і перекручують смисловий зміст повідомлення співрозмовника, що веде до непорозумінь та до міжособистісних проблем.

У моральному плані егоцентрична спрямованість може призвести до егоїзму, проявляється в спробі використати інших людей для задоволення власних потреб та інтересів, а також до прагматизму, який пов'язаний тільки з користю.

Оскільки визначення величини і рівня егоцентричної спрямованості достатньо значущі для досліджуваного, то в даному дослідженні особливо важливо дотримуватися етики психодіагностики. У разі довіри студента до експериментатора бажано обміркувати з ним причини, які призвели до егоцентричності. Факторами, спрямованими на розвиток егоцентричності в дитячому та в шкільному віці, можуть бути: перехвалювання батьками і вчителями, активна стимуляція до досягнення успіху, нестача контактів з однолітками, звичка командувати з огляду на постійну, з дитячих років, позицію керівника (староста, відповідальний за культмасову чи спортивну роботу тощо).

Низький рівень егоцентричності часто є наслідком постійного придушення особистості дитини авторитетами. Дома ними стають батьки, а в школі вчителі та деякі учні.

У деяких випадках високий рівень егоцентричної спрямованості може бути ситуативним, викликаним дуже значною для людини подією.

Для корекції егоцентричності потрібен досвід спілкування і взаємодії індивіда з іншими людьми. Важливо розвивати вміння враховувати погляди інших, контролювати правильність розуміння людей, з якими спілкуєшся і взаємодієш, тренувати здатність уявити себе на місці іншого, бути уважним до стану оточуючих. Особам з високим рівнем егоцентризму доцільно рекомендувати участь у тренінгах сензитивності, спілкування, децентрації.

Вчасна корекція егоцентричного рівня важлива ще й тому, що на фоні його високого рівня розвиваються психопатичні риси особистості, а при неадекватно низькому рівні — конформність і соціальна пасивність.

 

Тема 3. Соціально-психологічна характеристика спілкування

 

Завдання та вправи до семінарсько-практичного заняття

 

І. Міжособистісна дистанція в процесі спілкування залежить від культурних традицій, виховання, індивідуального життєвого досвіду та особистісних особливостей. Коли вона є більшою, коли меншою? Чому? Які прийоми спілкування скорочують або збільшують міжособистісну дистанцію? Поясніть наведені приклади міжкультурних та індивідуальних відмінностей.

 

1. Японці сідають досить близько один до одного та частіше використовують контактний погляд, аніж американці; їх не дратує необхідність доторкатися рукавами, ліктями, колінями; американці вважають, що азіати «фамільярні» та надмірно «тиснуть», а азіати вважають американців «дуже холодними та офіційними».

2. А.Піз спостерігав на одній із конференцій, що, коли зустрічались та вели бесіду два американці, вони стояли на відстані близько одного метра один від одного та зберігали таку дистанцію впродовж всієї розмови; коли ж розмовляли японець та американець, вони повільно переміщувались по кімнаті: японець наступав, а американець посувався назад – кожен із них прагнув досягти звичного та зручного простору спілкування.

3. Молоду пару, яка щойно мігрувала в Чікаго із Данії, запросили до місцевого американського клубу. Через декілька тижнів після того, як їх прийняли до клубу, жінки почали жалітися на те, що вони почуваються незатишно у компанії цього датчанина, тому що він «до них чіпляється». Чоловіки ж цього клубу відчули, що нібито датчанка своєю поведінкою натякала, що вона для них є доступною у сексуальному плані.

4. Сільські мешканці, які виховані в умовах меншої щільності населення, аніж міські жителі, мають і ширший особистісний простір, тому при рукостисканні селянин протягне руку здалека та нахилиться вперед, але з місця не зрушить, а ще краще просто здалеку махне «привіт» рукою.

 

 

ІІ. Поясність, чи вірно те, що конформістами частіше є:

а) дуже дисципліновані люди; б) порівняно розумні люди; в) люди, які є нестійкими до стресових ситуацій; г) підлітки; ґ) люди із низьким груповим статусом; д) емоційно-залежні люди; е) діти; є) психічно неврівноважені люди; ж) фізично непривабливі люди.