Визначення стилю управління керівника

За допомогою самооцінки

 

Методика дозволяє визначити стилі керівництва за допомогою самооцінки; а також виявити не тільки домінуючий стиль керівництва, але і міру вираженості кожного з трьох класичних стилів керівництва.

 

Опитувальник

1. У роботі з людьми я вважаю за краще, щоб вони беззаперечно виконували мої розпорядження.

2. Мене легко захопити новими завданнями, але я швидко втрачаю інтерес до них.

3. Люди часто заздрять моєму терпінню і витримці.

4. У важких ситуаціях я завжди думаю про інших, а потім про себе.

5. Мої батьки рідко примушували мене робити те, чого я не хотів.

6. Мене дратує, коли хтось виявляє занадто багато ініціативи.

7. Я дуже напружено працюю, бо не можу покластися на своїх помічників.

8. Коли я відчуваю, що мене не розуміють, то відмовляюся від наміру наполягати на своєму.

9. Я вмію об'єктивно оцінити своїх підлеглих, виділивши серед них сильних, середніх і слабких.

10. Мені доводиться часто радитися зі своїми помічниками, перш ніж віддати відповідне розпорядження.

11. Я рідко наполягаю на своєму, щоб не викликати у людей роздратування.

12. Упевнений, що мої оцінки успіхів і невдач підлеглих точні й справедливі.

13. Я завжди вимагаю від підлеглих неухильного дотримання моїх наказів і розпоряджень.

14. Мені легше працювати одному, ніж кимось керувати.

15. Багато хто вважає мене чуйним керівником.

16. Мені здається, що від колективу не можна нічого приховувати - ні доброго, ні поганого.

17. Якщо я зустрічаю опір, у мене зникає інтерес до роботи з людьми.

18. Я проти колективного керівництва. Керівник має бути один.

19. Щоб не підірвати свій авторитет, я ніколи не визнаю своїх помилок.

20. Мені часто не вистачає часу для ефективної роботи.

21. На грубість підлеглого я намагаюся знайти відповідну реакцію, не викликати конфлікту.

22. Я роблю все, щоб підлеглі охоче виконували мої розпорядження.

23. З підлеглими в мене дуже тісні контакти і приятельські стосунки.

24. Я завжди прагну в будь-яку ціну бути першим в усіх починаннях.

25. Я намагаюся виробити універсальний стиль управління, що підходить для більшості ситуацій.

26. Мені легше підлаштуватися під думку більшості колективу, аніж виступати проти нього.

27. Мені здається, що підлеглих потрібно хвалити за кожне, навіть незначне досягнення.

28. Я не можу критикувати підлеглого в присутності інших людей.

29. Мені доводиться частіше просити, ніж вимагати.

30. Від запальності я часто втрачаю контроль над своїми почуттями, особливо коли мені набридають.

31. Якби я мав можливість частіше бувати серед підлеглих, то ефективність мого керівництва значно підвищилася б.

32. Я іноді проявляю спокій і байдужість до інтересів і захоплень підлеглих.

33. Я надаю більш грамотним підлеглим більше самостійності у вирішенні складних завдань, особливо не контролюючи їх.

34. Мені подобається аналізувати і обговорювати з підлеглими їх проблеми.

35. Мої помічники справляються не тільки зі своїми, а й з моїми функціональними обов'язками.

36. Мені легше уникнути конфлікту з моїм керівництвом, ніж з підлеглими, які завжди залежать від мене.

37. Я завжди досягаю виконання своїх розпоряджень всупереч обставинам.

38. Найважче для мене - це втручатися в хід роботи людей, вимагати від них додаткових зусиль.

39. Щоб краще зрозуміти підлеглих, я намагаюсь уявити себе на їхньому місці.

40. Я думаю, що управління людьми повинно бути гнучким: підлеглим не можна демонструвати ні залізної непохитності, ні панібратства.

41. Мене більше хвилюють власні проблеми, ніж інтереси підлеглих.

42. Мені доводиться часто займатися поточними справами і відчувати від цього великі емоційні та інтелектуальні навантаження.

43. Батьки примушували мене підкорятися навіть тоді, коли я вважав це нерозумним.

44. Робота з людьми є складною, важкою справою.

45. Я намагаюся розвивати в колективі взаємодопомогу і співробітництво.

46. Я з вдячністю ставлюся до пропозицій і порад підлеглих.

47. Головне в керівництві – розподілити обов'язки.

48. Ефективність управління досягається тоді, коли підлеглі є лише виконавцями волі менеджера.

49. Підлеглі – безвідповідальні люди, і тому їх потрібно постійно контролювати.

50. Найкраще надавати повну самостійність колективу і ні в що не втручатися.

51. Для більш якісного керівництва потрібно заохотити найбільш здібних підлеглих і суворо питати з недбайливих.

52. Завжди визнаю свої помилки і вибираю більш правильне рішення.

53. Мені доводиться часто пояснювати невдачі в управлінні об'єктивними обставинами.

54. Порушника дисципліни суворо караю.

55. У критиці недоліків підлеглих я нещадний.

56. Іноді мені здається, що в колективі я зайва людина.

57. Перш ніж дорікати підлеглому, я намагаюся його похвалити.

58. Я добре взаємодію з колективом і поважаю його думку.

59. Мене часто дорікають за надмірну м'якість до підлеглих.

60. Якби мої підлеглі робили так, як я вимагаю, я б досяг набагато більшого.

 

Опрацювання та інтерпретація результатів

Скориставшись таблицею-«ключем», визначте міру вираженості авторитарного, ліберального чи демократичного стилю управління.

 

Таблиця-ключ

Стиль управління	Номери відповідей-тверджень	Сума
Авторитарний	1, 6, 7, 12, 13, 18, 19, 24, 25, 30, 31, 36, 37, 42, 43, 48, 49, 54, 55, 60
Ліберальний	2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, 29, 32, 35, 38, 41, 44, 47, 50, 53, 56, 59
Демократичний	3, 4, 9, 10, 15, 16, 21, 22, 27, 28, 33, 34, 39, 40, 45, 46, 51, 52, 57, 58

 

Залежно від отриманих сум відповідей міра вираженості стилю буде різною: низький рівень (0-7), середній рівень (8 - 13), високий рівень (14 - 20). Якщо оцінки мінімальні за всіма трьома показниками, стиль вважається нестійким, невизначеним. У досвідченого керівника спостерігається комбінація стилів управління. Найбажаніше поєднання авторитарного і демократичного стилів управління, коли керівник застосовує гнучкі методи роботи з людьми.

Характеристика індивідуального стилю управління

 

АВТОРИТАРНИЙ

0 - 7 – низький рівень: проявляється в слабкому бажанні бути лідером, нестійких навичках управлінця, самовпевненості, впертості, прагненні доводити розпочату справу до кінця, критикувати нездібних підлеглих.

8 - 13 – середній рівень: відображає хороші лідерські якості, вміння керувати діями підлеглих, вимогливість і наполегливість, прагнення впливати на колектив силою наказу та примусом, цілеспрямованість та егоїзм, поверхове ставлення до запитів підлеглих, небажання слухати пропозиції заступників.

14 - 20 – високий рівень: розкриває яскраво виражені лідерські якості і прагнення до одноосібної влади, непохитність і рішучість у судженнях, енергійність і жорсткість у вимогах, невміння враховувати ініціативу підлеглих і надавати їм самостійність, надмірно різку критику і упередженість в оцінках, честолюбство та низьку сумісність з заступниками, зловживання покараннями, нехтування громадською думкою.

ЛІБЕРАЛЬНИЙ

0 - 7 – низький рівень: нестійке бажання працювати з людьми, невміння ставити перед підлеглими завдання та вирішувати їх спільно, невпевненість і нечіткість у розподілі обов'язків, імпульсивність у критиці недоліків підлеглих, слабка вимогливість і відповідальність.

8-13 – середній рівень: прагнення перекласти свої обов'язки на заступників, пасивність у керівництві людьми, невимогливість і довірливість, страх перед необхідністю самостійно приймати рішення, надмірна м'якість до порушників дисципліни, схильність до вмовлянь.

14 - 20 – високий рівень: повна байдужість до інтересів колективу, небажання брати на себе відповідальність і приймати складні рішення, невимогливість і самоусунення від управління, підвищена сугестивність і слабовілля, безпринципність і невміння відстоювати свою точку зору, відсутність цілей діяльності та конкретних планів, потурання, загравання, панібратство.

ДЕМОКРАТИЧНИЙ

0 - 7 – низький рівень: слабке прагнення бути ближче до підлеглих, співпрацювати і вислуховувати поради помічників, спроби спрямовувати діяльність колективу через заступників та актив, деяка невпевненість у своїх розпорядчих якостях.

9 - 13 – середній рівень: стійке прагнення жити інтересами колективу, виявляти турботу про персонал, надавати довіру заступникам та заохочувати їх ініціативу, використовувати переконання та примус, прислухатися до думок персоналу.

14 - 20 – високий рівень: вміння координувати і спрямовувати діяльність колективу, надавати самостійність найбільш здібним підлеглим, всіляко розвивати ініціативу і нові методи роботи, переконувати і надавати моральну підтримку, бути справедливим і тактовним у суперечці, вивчати індивідуальні якості особистості та соціально-психологічні процеси колективу, підтримувати демократичність і критику, попереджати конфлікти і створювати доброзичливу атмосферу.