Опис зовнішності представників різних етносів

 

Особливості зовнішності українців	Особливості зовнішності росіян	Особливості зовнішності євреїв	Особливості зовнішності німців

 

На основі проведеного аналізу необхідно зробити такі висновки:

а) які риси національного характеру (позитивні, негативні, нейтральні) переважають у запропонованих описах. Чим це можна пояснити?

б) чи можна розглядати типову зовнішність представника певного етносу?

в) чи завжди одна й та ж риса характеру має однакові прояви у різних етносах? Проілюструйте це на прикладах.

Уривки літературних та історико-етнографічних творів, про­поновані студентам для аналізу:

1) Високий, статний, з круглими очима, підстриженою бородою, прямим носом, червоними, мов малини, вустами. Він був веселий, говіркий, дотепний, сипав жартами і забавляв мабуть ціле товари­ство, бо всі громадилися і тиснулися навколо нього.

(Опис єврея за твором І.Франка «Борислав сміється»)

2) ... Герман Гольдкремер, найповажніший, найбагатший від усіх присутніх обивателів. Стриманий, тихий, а навіть трохи чогось маркітний, хоч і намагався не показувати того.

(Опис єврея за твором І.Франка «Борислав сміється»)

3) Швидко цілий плац був заповнений людьми, котрі, за своїм звичаєм говорили всуміш, голосно і борзо снували, мов мурашки у розваленій купині, оглядали все і немов фіксували все очима, а відтак зітхали і похитували головами, немовби разом і дивувалися багатству Леона, і жалували, що це багатство у нього, а не в їх руках.

(Опис єврея за твором І.Франка «Борислав сміється»)

4) Рифка була бідною, працьовитою дівчиною. Куди поділася тогочасна Рифка: проворна, працьовита, жартівлива і вдоволена тим, що мала? Двадцять літ минуло коли вона, здорова, міцна, пра­цьовита була... Від народження сильна і здорова, вона потребувала руху, праці, справи, якими могла б займатися. Важке життя і праця, звичайно, розвинули її тіло та силу, однак зовсім не вплинули на її розум, думки. Вона виросла в цілковитій невідомості та темноті духовній, не мала навіть тієї природної здібності та "розторопнос­ті", яку ми зазвичай помічаємо у сільських дівчат.

(Опис єврея за твором І. Франка «Борислав сміється»)

5) Карл Францович – цей високий, статечний чоловік, з густим сивим волоссям і ясними очима, був не дуже балакучим. На хуторів нього все мало своє місце. Хуторяни жили в достатку, навіть в неврожайні роки – помітно було ощадливого і розумного господаря. На токах було багато пшениці і Карлу Францовичу радили поставити ґуральню, та він не хотів святий хліб переводити на те, що людей з розуму зводить.

(Опис німця за твором Т. Шевченка «Музикант»)

6) Народ мужній, благородної раті, сором'язливий, чесний і правдивий. Разом з тим це народ обережний, добросовісний, можна сказати, що має повільний і неповороткий характер.

(Опис німця за працями Гердера)

7) Чацький – це романтик, однак такий романтик, що вирізняється прагматичними здібностями. Він підкорює глибоким і гострим розумом, благородною палкістю, почуттям честі, шаною до свого дому, силою волі та мужністю, незалежністю і принциповістю, ніжністю та сердечністю, саркастичною іронією.

(Опис росіянина за критичними статтями про «Горе від розуму» О.Грибоїдова)

8) Перше враження, що справляє на Вас вигляд цієї людини, це почуття якоїсь грубої, важкої, але чарівної сили. Складений він був незграбно, "збитень", як кажуть у нас, однак від нього так і несло незламним здоров'ям, і – дивна справа – його ведмежа статура набувала якоїсь своєрідної грації, що походила, можливо, від абсолютно спокійної впевненості у власній могутності. Важко було з першого разу вирішити, до якого прошарку належав цей Геркулес. Особливо вражала мене у ньому суміш якоїсь вродженої природної люті і такого ж вродженого благородства, - суміш, якої я не зустрічав ні в кому іншому.

(Опис росіянина за твором І.С. Тургенєва «Записки мисливця»)

9) Така постава! Один зріст чого тільки вартий, сила, погляд! Не образить, не переб'є, лагідний. А сердиться – неначе грім гримить. Бенкет задасть - Москву споїть!

(Опис росіянина за твором І.С Тургенєва «Записки мисливця»)

10) Тримає вона себе грізно, одноосібно управляє великим головльовским маєтком, живе самотньо, за розрахунком, майже скупо, із сусідами не дружить, місцевій владі благодіє, а від дітей вимагає, щоб вони при кожному вчинкові запитували себе, що про це матінка скаже? В цілому має характер самостійний, непохитний та інколи норовливий.

(Опис росіянина за твором М.Е.Салтикова-Щедріна «Господа Головльови»)

11) Росіяни не люблять вільних мистецтв і високих наук. Вони вирізняються кмітливістю та хитрістю, користуються своїм розумом, у всьому шукають вигоду та користь. Вони уникають правди і вдаються до брехні. Самі дуже рідко вірять будь-кому. Всі вони, особливо ті, хто за щастям чи багатством, родом або чином знаходяться вище над станом простолюдинів, дуже пихаті та бундючні, чого вони не приховують по відношенню до чужинців і відкрито це демонструють своїм виразом обличчя, своїми словами і вчинками...

У спалахах гніву та у сварках вони вживають численні огидні слова та глум, мовлять їх не лише дорослі та старі, але й малі діти....

(Опис росіянина за твором Адама Омари «Опис подорожі у Маковію і через Московію до Персії й назад»)

12) Українці люблять свободу і простір. У них високо розвинуті особистісні засади, що виявляються у почуттях власної гідності, незалежності, індивідуалізмі. Якщо українцю сказали, що прохання виконати неможливо, то він більше не стане просити; не дозволяє, щоб його принижували грубими словами, він поважає себе.

(Опис українця за працями М.Костомарова)

13) Я знайшов у них щось приємне, меланхолійне, що відрізняє їх, можливо, від усіх жителів земної кулі. Вони мають природну уважність, гостроту, схильність до музики і здібності до співу. Гостинність і простота взаємин становлять їх суттєві риси, у вчинках - прості, у справах - справедливі, у розмовах - відверті, хоча часто делікатні та дуже хитрі; в намірах солідні, люблять охайність, чи­стоту, працюють тихо, але ґрунтовно. У пристрастях рідко бувають помірними. До наук схильні, здається від природи.

(Опис українця за твором А.Павловського «Граматика малоросійського мовлення»)

14) Палкий, як порох, сміливий як голодний вовк, високого зросту, статний, бравий, широкоплечий, як із заліза зроблений; меткий як заєць, співун, реготун. Повновидий, рум'яний, з чорними веселими очима, з чорним лискучим вусом.

(Опис українця за твором Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні»)

15) Немолодий чоловік, коренастий, з довгими вусами, із закрученим за вухо оселедцем, не кидав свого запорозького звичаю воювання.

(Опис українця за твором Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні»).