Проголошення незалежності України

Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року,

– продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні,

– виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами,

– здійснюючи декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто

Проголошує

незалежність України та створення самостійної української держави – України. Територія України є неподільною та недоторканою.

Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.

24 серпня 1991 року Верховна Рада

України

План практичного заняття № 2

1. Науковий стиль української мови, його ознаки, підстилі, жанри реалізації.

2. Мовні особливості наукового стилю.

3. Мовностилістичний аналіз текстів наукового стилю.

4. Публіцистичний стиль, його функції та підстилі, мовні особливості.

 

Питання для обговорення

1. Яка група стилів мовлення протиставляється науковому?

2. Яка функція наукового стилю?

3. Окресліть сферу вживання, загальні та мовні ознаки наукового стилю, схарактеризуйте його підстилі.

4. Чому науковий стиль належить до групи книжних?

5. Коли текст наукового стилю може мати діалогічну форму?

Практичні завдання

Завдання 1. Проаналізуйте тексти за таким планом:

– сфера поширення й уживання;

– функціональне призначення;

– загальні характерні ознаки;

– система мовних засобів.

І. Податкова терміносистема має широко розгалужені антонімічні відношення, що утворюють стійкі асоціативні та логічні зв’язки конкретних термінів з іншими термінологічними одиницями. В основу виокремлення термінів-антонімів податкової сфери покладено ознаку семантичної поляризації, яка діє в межах спільного семантичного поля [20, 41]. Терміни-антоніми утворюють мікрополя, у межах яких реалізуються відношення протилежності. Вказуючи на протилежні ознаки, якості, властивості чи процеси, антоніми аналізованої терміносистеми можуть бути виражені іменниками: платник – збирач (податків), платоспроможність – неплатоспроможність, прикметниками: прямий – непрямий (податок), податкові – неподаткові (платежі), прогресивний – регресивний (податок), оподатковуваний – неоподатковуваний (прибуток), дієсловами: сплачувати – стягувати (податок), приховувати – декларувати (доходи).

За семантичним критерієм у терміносистемах виділяють контрарні, комплементарні і векторні антоніми. Антонімічні відношення в досліджуваній терміносистемі виділяємо за визначеною науковцями (Л.О. Новиков, Н.Д. Андрєєв, О.О. Тараненко) класифікацією:

1) антоніми контрарні, які, крім наявності двох діаметрально протилежних (за мірою або ступенем вияву) видових понять певного родового поняття, передбачають існування між ними середнього члена – мезоніма, від якого у протилежних напрямках поширюється градуальна (ступінчаста) характеристика явища, дії, ознаки [1, с. 12]. Контрарна протилежність є межею виявлення тієї чи іншої ознаки, а позначають цю межу самі антоніми. Тому основною диференційною ознакою аналізованого типу антонімічних відношень термінів прийнято вважати градуальність (ступінчастість) значень [26, с. 45]. Контрарними антонімічними парами назв податкової сфери є, наприклад, такі: низька ставка податку і висока ставка податку із мезонімом помірна ставка податку; податок прогресивний і податок регресивний із мезонімом податок пропорційний; повне погашення податкового боргу і неповне погашення податкового боргу із мезонімом часткове погашення податкового боргу;

2) антоніми комплементарні, що позначають два взаємодоповнювальні видові поняття, які разом становлять певне родове поняття без наявності проміжних ланок. За таких відношень нове, антонімічне значення виникає внаслідок заперечення значення певного поняття: оподатковуваний податок – неоподатковуваний податок, платежі податкові – платежі неподаткові, шкала податкових ставок прогресивна – шкала податкових ставок регресивна, шкала податкових ставок прогресивно-регресивна – шкала податкових ставок регрегресивно-прогресивна, дефіцит бюджету – профіцит бюджету, платоспроможність – неплатоспроможність, достовірність податкової інформації – недостовірність податкової інформації, прямий податок – непрямий податок, брутто-проценти – нетто-проценти, доходи – видатки;

3) антоніми векторні, що позначають виключно дві протилежно спрямовані або взаємно зворотні дії, явища, ознаки, відношення: платник податків – збирач податків, податок з продажу – податок з купівлі, виплати податків – надходження податків, витрати з податку на прибуток – дохід з податку на прибуток.

ІІ. Використання і функціонування термінологічної лексики зумовлено розвитком науки, техніки. Тепер у розвинених мовах близько 90% нової лексики (неологізмів) – науково-технічні терміни. Серед термінологічної лексики вирізняються слова, якими користуються представники різних наук і професій – загальнонаукові(визначення, дослідження, аргумент, теорія) та вузькоспеціальні (терміни окремих наук, професій).

Термінологія – 1) розділ мовознавства, що вивчає терміни (у цьому значенні все частіше використовують слово термінознавство); 2) сукупність термінів певної мови або певної галузі. Наприклад, можемо говорити про англійську, польську, російську, українську та ін. термінологію, а також про термінологію математичну, економічну, юридичну, хімічну, технічну тощо. Галузеві термінології (тобто сукупності термінів конкретних галузей) називають терміносистемами, або термінологічними системами. На чому ґрунтується системність термінології? Системність термінології зумовлена двома типами зв’язків, які надають множинам термінів системного характеру:

- логічними зв’язками (якщо між поняттями певної науки існують системні логічні зв’язки – а вони є в кожній науці – то терміни, які називають ці поняття, мають теж бути системно пов’язаними);

мовними зв’язками (хоча терміни позначають наукові поняття, вони залишаються одиницями природної людської мови, а відповідно їм властиві всі ті зв’язки, які характерні для загальновживаних слів (синонімічні, антонімічні, словотвірні, полісемічні, граматичні, родовидові і т.д.). Академік Реформатський про ці особливості терміна сказав образно: «Термін служить двом панам – науці і мові».

ІІІ. Він вчитель, він творець

Він геть-геть про все забув.

Він узяв квиток, сів у чернівецький потяг і поїхав до Коломиї, кваплячись до матері, яка несподівано захворіла. Він любив свою Коломию, особливо напівсільські її околиці, забудовані дерев’яними будиночками, що їх колись величали то котеджами, то віллами, а тепер вони погорбилися, позападали подекуди в землю по самі вікна, позаростали здичавілим бузком, позираючи з-під іржавих дахів, здивовано і злякано, на гурти білих і високих будинків, що звідусіль наступали на них; він, однак, любив і це зелене запустіння, і тишу, що панувала тут від створіння світу, і нічого дивного в його любові не було – тут минула його юність.

Роман Іваничук завжди їхав до Коломиї з радістю, з передчуттям добрих зустрічей, веселих розмов, нескінченних мандрівок у молодість, а сьогодні сидів у вагоні пригнічений, сумний, і телеграма, яка сповістила про мамину хворобу, раз у раз нагадувала про себе. Він дістав її з кишені, перечитував кілька скупих слів, підписаних сестрою, і потішав себе, що нічого страшного з мамою не могло трапитися. Він, п’ятдесятирічний сивий чоловік, не міг уявити себе без матері, котру не просто любив, як і належить любити синові – мама була його другом, порадником, літературним критиком і захисницею перед несправедливістю, яка часом на нього нападала.

IV. Грудень

Грудень дарує мало сонячних днів. Частіше стоїть непривітна, похмура й холодна погода. Тож звуть цей місяць інколи «хмурень», «студень», «ворота зими».

До початку грудня земля ще не встигла повністю охолонути. Своє тепло вона віддає повітрю. Тому нерідко перший сніг змінюється відлигою, потім морозом. Спочатку сніг падає легесенький і пухнастий. Та полежавши кілька днів, він ущільнюється, стає міцним і твердим.

Недаремно грудень – «студень»: на всю зиму землю остужує, вона кам’яніє, а вода все глибше промерзає. Заснули ставок і озеро. У їхніх глибинах, а також у ручках, у так званих ямах для зимівлі, сховалися і сплять великі риби.

Хоч народне прислів’я і стверджує, що сумний грудень й у свято будень, але саме останній місяць року налаштовує кожного з нас на оптимістичну хвилю, бо хоч зима й повертає на мороз, проте сонце вже йде на літо. Закінчується рік… Багато з нас пригадує щасливі й прикрі хвилини життя, за чимось жалкує, від чогось намагається відірватися. Натомість тішать душу сподівання на щастя, чекаємо, що рік грядущий принесе гаразди.

У наш час грудень завершує календарний рік. Наприкінець місяця, тобто 22 числа, припадає зимове сонцестояння, за яким визначають астрономічний початок зими. Наші пращури пов’язували з ним народження сонця, бо саме в цей день наступає найдовша ніч.