Які з них терміни-однослови, а які – терміни-композити?

 

Завдання 5. Користуючись етимологічним словником української мови з’ясуйте значення та походження термінів податкової сфери. Які з них є застарілими термінолексемами?

Податок, данина, ясак, ям, чинш, подачка, хавтур’я, тягло, роківщина (рокове), серебщина, поральне, посошне, подушне, десятина, подимне, дим, боніфікація, рогове, прибуток, плечове, ялове, полюддя, корми, індукта, евекта, нузул, іхраджат, акциз, мито.

Які із запропонованих податкових термінів вважаємо питомими?

План практичного заняття № 2

1. Однозначні та багатозначні терміни.

2. Термінологічні одиниці: терміни-слова, термінологічні словосполучення.

3. Професіоналізми у фаховому мовленні.

 

Питання для обговорення

1. Назвіть основні вимоги до терміна.

2. Які основні ознаки терміна?

3. Які терміни називаються термінами-однословами?

4. Які особливості термінів-композитів?

5. Схарактеризуйте синтаксичний спосіб творення термінологічних одиниць.

6. Що спільного й відмінного між термінами й професіоналізмами?

7. Яку роль відіграють професіоналізми в фаховому мовленні?

8. Терміни чи професіоналізми не мають наукового визначення; не становлять цілісної системи? Обґрунтуйте відповідь.

9. Що покладено в основу поняття «тематична група»?

10. Схарактеризуйте особливості, за якими об’єднуються терміни в тематичні групи.

11. Які тематичні групи податкових термінів Вам відомі?

12. Для яких періодів формування податкової термінології характерним виявився спосіб утворення термінів-композитів?

 

Практичні завдання

Завдання 1. Прочитайте текст. Визначте його стиль та підстиль, вказавши на характерні мовні засоби.

Тривале існування України в умовах економічної, суспільно-політичної та культурної залежності від сусідніх держав зумовило традицію орієнтування на досягнення термінології панівних мов й інколи бездумно запозичати іншомовні терміни, незважаючи на суперечення їх нормам української літературної мови. На початку ХХ століття в УПТ на зміну спільнослов’янським термінам дань (дачка) з латинської мови було запозичено номінацію контрибуція; пошлина – мито – цло; замість термінів нарост – отсоток із французької запозичено процент.

З російської мови в українську терміносистему оподаткування війшли терміни: трудгужподаток, продподаток, які не зафіксовані в лексикографічних працях, упущена вигода, продрозверстка: Бідняцьке серце вже з перших днів збагнуло, що нова [радянська] влада стоїть на його боці. Пішли за декретом декрет – і все ніби на користь мужицьку – про мир, про землю. А це вже, спасибі їй, встановила твердий податок замість продрозверстки.

Термінологію слідом за вченими розглядаємо “не тільки як закономірну еволюцію мови, зумовлену історією її носіїв, а й з погляду творчості індивідів зі своїм світобаченням”, типом мислення, властивим лише їм, належністю до певної національної культури.

Останній чинник досить виразно підтверджується одним із положень В. фон Гумбольдта, за якого “вплив національної своєрідності виявляється у мові двоїсто: у способі утворювати окремі поняття й у відносно неоднаковому багатстві мов поняттями певного ґатунку. У конкретному позначенні явно беруть участь то фантазія й емоції, керовані чуттєвим спогляданням, то ретельно розмежувальний здоровий глузд, то сміливо поєднувальний дух. Однаковий колорит, якого в кінцевому результаті набувають назви різнорідних предметів, виявляє особливості світорозуміння тієї чи іншої нації... національна своєрідність духу і характеру.. так само сильно впливає й на побудову мовлення”.

У формуванні УПТ дія суспільно-психологічного чинника досить виразна. Саме нею зумовлена термінологічна синонімія, яка є об’єктивною ознакою природно сформованих терміносистем, та багатозначність термінів. Наприклад, в УПТ для дефінування понять ‘податок на утримання сторожів’ та ‘грошовий еквівалент повинності’ вживалися терміни сторожовщина і сторожовщызна; ‘данина, подать, що збиралася князями з народу’ і ‘княжий об’їзд для збирання данини, для суду і розправи’ – полюддя; ‘право стягувати податок від зважування товару’ і ‘податок від зважування товару’ – вага; ‘плата за переправу, плата за перевіз’ і ‘право збирати плату за перевіз’ – пєрєвозъ. Часто одна й та ж назва вживалася на позначення різних податкових понять, наприклад, лексемою даанїє іменували ‘платити данину’ і ‘виконувати різні трудові повинності’; дєс#тиною називали ‘данину господареві Молдавського князівства’ та ‘церковну данину’ тощо.

Податковий механізм, з одного боку, відзначався динамізмом, а з іншого – був консервативним. Нерідко плати та їхні назви, втрачаючи актуальність, продовжували своє функціонування за традицією, наприклад, до XV ст. зникла сплата данини татарській орді – татарщина, а термін у мові зберігся на позначення поняття ‘властивий татарину’.