Визначення та функції бібліографії бібліографії

 

Бібліографія бібліографії — це, за стандартом ГОСТ 7.0—77, бібліографія, призначенням якої є орієнтація суспільства в бібліографічних ресурсах. Результатом діяльності в галузі бібліографії бібліографії є покажчики (або списки, огляди) бібліографічних посібників (тобто, умовно, “покажчики БП”).

Термін “бібліографія бібліографії” не можна вважати вдалим у зв’язку з полісемією терміна “бібліографія”. Але він має історичні коріння. Цей термін походить від того часу, коли словом “бібліографія” позначали бібліографічний посібник або їх сукупність. Тоді “бібліографія бібліографії” означала “покажчик бібліографічних посібників”. Іноді цю назву (“бібліографія бібліографії”) заміняли словами “бібліографія другого ступеня”. Коли ж йшлося про БП, у якому обліковувалися покажчики бібліографічних посібників (тобто обліковувалися “бібліографії другого ступеня”), то цей покажчик уже називали “бібліографією третього ступеня”. У принципі можливо створення і “бібліографій четвертого ступеня”, але таких покажчиків дуже мало.

Під час стандартизування бібліографічної термінології вирішили відмовитися від позначення бібліографічного посібника словом “бібліографія”. Останнє набуває широкого значення і розуміється як галузь діяльності, у якій створюється і функціонує бібліографічна інформація. Тому й термін “бібліографія бібліографії” зараз означає вид бібліографічної діяльності, у якому створюються покажчики бібліографічних посібників.

Якщо звичайні БП образно називають “ключем до знань”, які містяться в документах, то покажчики бібліографічних посібників можна назвати ключем до всієї бібліографічної продукції. Покажчики бібліографічних посібників дають відомості про те, як забезпечена бібліографічною інформацією та чи інша галузь знання, та чи інша категорія читачів; що вже зроблено і що потребує подальшої роботи.

Бібліографія бібліографії як вид діяльності має свою історію, свої особливості методики бібліографування, певні риси організації діяльності, координаційні центри. Все це дозволяє вважати її окремим видом бібліографії. Але цей вид виділяється не за ознакою суспільного призначення, а за особливостями документів, які обліковуються. Це — вторинні документи, а саме — джерела бібліографічної інформації (БІ), тобто — бібліографічні посібники (БП).

Бібліографія бібліографії виникає пізніше, ніж інші види бібліографії, приблизно через 100 років після початку активного створення бібліографічних посібників, тобто в той час, коли виникає потреба забезпечити орієнтацію суспільства у створених бібліографічних посібниках.

Створення покажчиків БП тісно пов’язано з осмисленням бібліографічної діяльності, з підбиттям її підсумків. У процесі складання покажчиків БП виникає потреба в класифікуванні БП, зароджується уявлення про види БП.

Покажчик БП дає можливість за результатами бібліографічної діяльності робити висновок про її методичний рівень; про ступінь її розвитку; про ступінь бібліографічної забезпеченості окремих галузей знань, тем, категорій споживачів інформації. Таким чином формуються зачатки бібліографознавства як історії, методики, теорії бібліографії.

Бібліографія бібліографії має також можливість прогнозувати створення нових БП, які мають заповнити “білі плями” в бібліографічній продукції.

Бібліографознавці, які вивчали бібліографію бібліографії (Ірина Василівна Гудовщикова, Цілія Йосипівна Грін, Емілія Костянтинівна Беспалова, Ірина Олександрівна Вовченко та інші), значну увагу приділяли її функціям.

Моделююча функція бібліографії бібліографії полягає в тому, що вона створює “модель” бібліографії “першого ступеня”, дозволяє розкрити її структуру, динаміку та закономірності розвитку.

Підсумовуюча функція — в тому, що покажчик БП допомагає підвести підсумки праці, спрямованої на створення БП, виявити зв’язки бібліографії з розвитком науки, розкрити підпорядкованість бібліографії соціально-економічним умовам життя суспільства.

Орієнтуюча функція виявляється в тому, що покажчик БП дозволяє встановити не тільки зміст (тематику) БП, але й їх види, жанри, форми, їх походження (які організації створили бібліографічні посібники) та інші параметри.

Прогнозуюча функція бібліографії бібліографії засновується на бібліографічній моделі тієї сукупності БП, яка вже створена, а також на вивченні інформаційних потреб споживачів, стану розвитку літератури з певної теми або галузі знання, можливостей науково-інформаційних центрів, шляхів координації їх бібліографічної діяльності.

Підсумовуючи все, що сказано, можна зробити висновок, що бібліографія бібліографії є засобом управління бібліографічною діяльністю, зокрема — діяльністю, спрямованою на створення БП. У цьому полягає управлінська, або організаційна функція бібліографії бібліографії. Але ця функція виконується поки що недостатньо. Дані бібліографії бібліографії ще мало використовуються для аналізу та оцінки результатів бібліографічної діяльності, її прогнозування та планування.

Дуже велике значення має довідково-пошукова функція покажчиків БП. Вони використовуються в бібліографічному пошуку тоді, коли треба встановити, чи існує БП із певної теми, галузі знання і т.п. До покажчиків БП звертаються, в основному, бібліотекарі-бібліографи, працівники інформаційних служб для того, щоб установити необхідне джерело бібліографічного пошуку з метою виявлення літератури у відповідь на запит читача.

Бібліографи - упорядники бібліографічних посібників звертаються до покажчиків БП при виборі теми майбутнього БП, для того, щоб не дублювати роботу, яка вже зроблена. З іншого боку, вивчення наявних БП допоможе упоряднику майбутнього БП врахувати досвід попередників, запозичити найкращі методичні рішення (наприклад, спосіб бібліографічного групування), скоординувати критерії бібліографічного відбору.

Серед читачів — споживачів БІ — до покажчиків БП звертаються, як правило, тільки найбільш підготовлені, які вже знають, що таке БП, для чого він потрібний. Покажчики БП необхідні також вченим-початківцям для того, щоб встановити шляхи поглибленого пошуку літератури зі спеціальності, в тому числі вітчизняної і зарубіжної.