Роль універсальної та багатогалузевої ланок системи

З погляду змісту система РБП повинна забезпечити: а) охоплення всіх найважливіших проблем науки, техніки, художньої літератури та мистецтва, всіх галузей знань; б) відображення всієї найкращої літератури з нагромадженого літературного масиву та новостворюваного літературного потоку.

Система РБП включає різні за змістом види БП: універсальні, багатогалузеві, галузеві. Галузеві РБП можуть бути загальногалузевими, вузькогалузевими, тематичними, біобібліографічними чи персональними.

Головною ланкою, яка сприяє створенню системи РБП, вважають універсальні, багатогалузеві, а також загальногалузеві БП, якщо вони створюються одночасно, згідно із загальним планом.

Універсальні РБП звичайно створюються під такими назвами, як: “Книга про книги”, “Що читати”, “Серед книг” і т.п.

Багатогалузеві РБП охоплюють літературу з декількох галузей знань у певному комплексі. Вони можуть бути комплексно-тематичними (тобто відображати літературу з комплексної теми, яку можна розкрити з різних боків) або біобібліографічними (якщо присвячуються особам, різним за фахом та сферою діяльності, наприклад, у бібліографічному покажчику під назвою “Їх ім’ям названі вулиці міста”).

Все розмаїття галузевих РБП можна згрупувати у три змістово-цільові комплекси:

1) на допомогу суспільно-політичній освіті та самоосвіті;

2) на допомогу природничо-науковій та політехнічній освіті та самоосвіті;

3) на допомогу естетичній освіті та самоосвіті.

У кожному з цих комплексів об’єднуються різні галузеві РБП: у першому — суспільно-політичні; в другому — природничо-наукові, техніко-економічні, сільськогосподарські; у третьому — мистецтвознавчі та літературно-художні. У кожній галузі знань можуть створюватися РБП загальногалузеві, вузькогалузеві, тематичні, біобібліографічні чи персональні.

Усю змістову різноманітність РБП можна умовно показати у вигляді таблиці (див. таблицю “4.3Змістова структура системи РБП”). Умовно — тому, що реально можуть існувати ще дрібніші підрозділи, або деякі БП можуть одночасно належати до різних ділянок (наприклад, покажчик “Українська пісня” включає літературу мистецтвознавчого змісту і літературознавчого, тому він належить як до мистецтвознавчих РБП, так і до літературно-художніх).

У підсистемі РБП на допомогу професійній самоосвіті створюються, в основному, посібники, присвячені різним галузям промисловості і сільського господарства.

Тематика РБП повинна плануватися таким чином, щоби забезпечити охоплення усіх найважливіших проблем науки, техніки, художньої літератури та мистецтва; задоволення різноманітних інформаційних потреб та інтересів і відповідати завданню РБ допомагати всебічному розвитку особистості. Але це не означає, що необхідно створювати РБП кожного змістового виду, що зазначений у таблиці 4.3.

Необхідною та обов’язковою ланкою системи є так звана “універсальна ланка”. Вона створюється, головним чином, з універсальних РБП, але не тільки. Універсальна ланка системи РБП включає три типи посібників.

Перший тип — “бібліографічна модель ядра фонду масової бібліотеки”. Такий посібник відображає найбільш стабільну частину фонду будь-якої масової (зараз — публічної) бібліотеки, незалежно від її місцезнаходження. Якщо якихось книжок у фонді бібліотеки немає, їх необхідно придбати або замовити у видавництвах спеціально для бібліотеки.

Універсальний покажчик під назвою “Библиографическая модель ядра фонда массовой библиотеки” був уперше створений і виданий Державною бібліотекою СРСР імені В. І. Леніна у 1989 р. Він охоплював тільки продукцію центральних (всесоюзних) видавництв.

Продукція республіканських видавництв мала відображатися у республіканських покажчиках типу “бібліографічна модель ядра фонду”. Національною парламентською бібліотекою України (колишньою Державною бібліотекою України) були створені й видані такі покажчики цього типу: “Бібліографічна модель ядра фонду української художньої літератури” (1989 р.), “Бібліографічна модель ядра фонду ЦБС з питань українського мовознавства, літературознавства та мистецтва” (1990 р.), “Народна творчість та етнографія. Фольклор України: бібліографічна модель ядра фонду ЦБС” (1994 р.), “Історія України” (1995 р.), “Народна освіта. Педагогічна наука України” (1997 р.), “Мистецтво. Мистецтвознавство України” (1999 р.).

Другий тип посібників універсальної ланки системи РБП — “типовий каталог масової бібліотеки”. Такі покажчики створювалися у 50-і роки в багатьох варіантах: для дитячої бібліотеки або сільської чи районної бібліотеки. Державна бібліотека України підготувала та видала “типовий каталог для ЦБС” з розділу української художньої літератури у 6-ти випусках (1990—1999 рр.).

Третій тип — поточний рекомендаційний бібліографічний покажчик, переважно — щорічник, загальногалузевого змісту. Декілька таких покажчиків створюють комплекс, який охоплює всі або більшість галузей знань. Державна бібліотека СРСР імені В. І. Леніна випускала такі щорічники: “Литература и искусство”, “Политическая книга”, “Наука. Техника. Технология” (спочатку під назвою “Достижения науки и техники”), які разом охоплювали майже всі галузі знань.

Національна парламентська бібліотека України (колишня Державна бібліотека України), як уже сказано вище, з 1970 р. один раз у два роки чи щорічно видає покажчик “Художня література. Критика. Літературознавство”; з 1989 р. почала видавати щорічники “Політична книга України”, “Сільськогосподарська книга України”, “Мистецтво України”, але деякі з них вже припинили своє існування. Постає питання про продовження цієї роботи і видання аналогічних щорічників з інших галузей знань, що повинні зробити інші бібліотеки — галузеві центри РБ.

Багатогалузева ланка системи РБП включає, по-перше, календарі знаменних і пам’ятних дат, які видають Національна парламентська бібліотека України і майже всі обласні УНБ. По-друге, до цієї ланки належать комплексно-тематичні РБП, які інформують про літературу з різних галузей знань. Наприклад, бібліографічні посібники НПБУ серії “Культура і побут народу України”.

З числа інших галузевих РБП найбільше значення для системи РБП мають тематичні, або, як їх ще називають, проблемно-тематичні РБП, які спроможні дуже оперативно відображати найактуальніші питання.

Змістова структура системи РБП може розглядатися окремо тільки умовно, з метою навчання чи узагальнення підсумків розвитку РБ. У дійсності вона дуже тісно пов’язана із цільовим та читацьким призначенням РБП. Створюються певні типи РБП, які мають не тільки визначений зміст, але й цільове та читацьке призначення. Слід було б казати про змістово-типологічну структуру системи РБП так само, як про жанрово-типологічну. Але це питання більше належить до сфери розгляду галузевих навчальних бібліографічних дисциплін, ніж до загального бібліографознавства.

У кінцевому підсумку типи РБП могли б визначатися за трьома ознаками разом: змістом, цільовим та читацьким призначенням і жанром. Це питання поки що недостатньо вивчено.

 

* * *

 

Підсумовуючи розгляд проблем рекомендаційної бібліографії, можна зробити висновок, що цей вид бібліографії має значний доробок у теоретичних та методичних питаннях, цікавий досвід у створенні РБП. Але ми не можемо сказати, що в даному виді бібліографії “все гаразд”.

По-перше, річ у тім, що в цьому виді бібліографії найбільш яскраво виявляється соціальна обумовленість бібліографії. Тому майже всі РБП, що були створені до 1991 р., не можуть використовуватися в сучасному суспільстві. Зміст нових РБП повинен відображати реалії сьогодення, спиратися на вимоги держави до системи масової інформації. У той же час типологічні особливості різних ланок РБП можуть відтворюватись у нових РБП, із новим змістом.

По-друге, існування системи РБП взагалі залежить від виконання завдань її стабілізації та динамізації.

Стабілізація — це досягнення стійкості, незмінності, закріплення певного рівня розвитку системи шляхом цілеспрямованого відтворення, відновлення її основних ланок. Відтворення не означає дублювання, повторювання, а застосування найбільш вдалих методичних рішень у нових РБП.

Динамізація — це розвиток, зміна колишнього стану системи на сучасний, який відповідає вимогам часу. Динамізація системи РБП полягає в змінюванні змісту РБП у відповідності до нових понять, уявлень, вимог; у зв’язку з появою літератури з новим змістом. Динамізація передбачає змінювання структури цільового та читацького призначення системи РБП у зв’язку з появою нових цілей читання, визначенням нових груп читачів. Розвиток системи пов’язаний також із удосконаленням існуючих і створенням нових жанрів, зовнішніх форм і типів РБП.

 

Таблиця 4.1. Структура системи РБП