І організація бібліографії бібліографії

 

Покажчики БП можуть розрізнятися за суспільним призначенням. Є такі покажчики БП, що створюються з метою обліку усіх БП, опублікованих на території країни. Це призначення характерне для державних покажчиків БП, поточних та ретроспективних.

Деякі покажчики БП створюються з метою допомоги науковим та практичним (виробничим) працівникам певної галузі знань та практичної діяльності для забезпечення їхніх професійних потреб. Вони належать до науково-допоміжних покажчиків БП.

Є також покажчики БП, призначені на допомогу читачам, які займаються освітою, самоосвітою, вихованням та пропагандою знань. Це — рекомендаційні покажчикиБП.

Іноді створюються покажчики БП, які інформують про нові надходження БП у фонд бібліотеки, або про склад усього фонду БП окремої бібліотеки чи групи бібліотек. Це — бібліотечно-каталожні покажчики БП.

Отже, покажчики БП можуть бути різного суспільного призначення. В зв’язку з цим всі вони створюються за різною методикою, яка характерна саме для державних, науково-допоміжних, рекомендаційних або бібліотечно-каталожних бібліографічних посібників.

З погляду змісту бібліографічних посібників, які обліковуються, покажчики БП можуть бути універсальними чи галузевими, багатогалузевими, тематичними і т.п.

З погляду внутрішньої форми, або жанру, покажчики БП можуть належати суто до бібліографічних покажчиків, або до бібліографічних списків, оглядів і т.д. Інакше кажучи, посібники, що належать до джерел бібліографії бібліографії, це — не тільки “покажчики БП”, але й “списки БП”, “огляди БП” і т.п.

Серед покажчиків БП виділяється також особливий жанр, або тип: путівник по бібліографічних посібниках та довідкових виданнях. Його відмітними рисами є:

1) відбір найбільш цінного матеріалу, такого, що має наукове і практичне значення;

2) відбиття не лише бібліографічних посібників, а й довідкових видань, а також іноді основних, фундаментальних наукових праць та періодичних видань;

3) дидактична спрямованість, прагнення керувати читачем у його пошуках найбільш важливих джерел інформації, навчити користуватися запропонованими виданнями.

Путівники по БП адресуються переважно науковцям-початківцям, хоча можуть бути корисними будь-якому фахівцю чи людині, що займається самоосвітою.

 

Діяльність у галузі бібліографії бібліографії має певну організаційну структуру.

За часів існування Радянського Союзу головним координаційним і методичним центром бібліографії бібліографії була Державна Публічна бібліотека імені М. Є. Салтикова-Щедріна (зараз це — Російська національна бібліотека, м. Санкт-Петербург). З 1961 р. вона видавала збірники методичних матеріалів на допомогу бібліотекам, які працювали над складанням покажчиків БП, провадила наради та наукові конференції, семінари з питань бібліографії бібліографії, видала ряд цінних ретроспективних покажчиків БП.

Центром державної бібліографії бібліографії була колишня Всесоюзна книжкова палата, яка не тільки сама видавала поточний державний покажчик БП, що охоплював бібліографічну продукцію усіх республік, але й надавала методичну допомогу книжковим палатам республік.

Значна роль у підготовці та виданні галузевих покажчиків БП належала найбільшим науковим бібліотекам та інститутам наукової інформації колишнього всесоюзного рівня: Державній бібліотеці СРСР імені В. І. Леніна, Державній публічній науково-технічній бібліотеці СРСР, Бібліотеці Академії наук СРСР, Центральній науковій сільськогосподарській бібліотеці, Державній центральній науковій медичній бібліотеці, Інституту наукової інформації з суспільних наук та іншим.

В Україні діяльністю в галузі бібліографії бібліографії займалися: Книжкова палата України, Державна республіканська бібліотека України (зараз Національна парламентська бібліотека України), Центральна наукова бібліотека (ЦНБ) АН України (зараз Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського НАН України), Державна історична бібліотека України та інші галузеві республіканські наукові бібліотеки, наукові універсальні бібліотеки (Одеська державна наукова бібліотека імені О. М. Горького, Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка, Львівська наукова бібліотека імені В. Стефаника АН УРСР), бібліотеки університетів, центри науково-технічної інформації.

Державна історична бібліотека України є центром краєзнавчої бібліографії бібліографії. Вона видала низку ретроспективних покажчиків краєзнавчих бібліографічних посібників бібліотек України, а також підготувала методичні рекомендації щодо складання покажчиків БП для обласних бібліотек.