Структура системи рбп за цільовим та читацьким призначенням

 

РБП розрізняють, насамперед, за цільовим та читацьким призначенням.

Цільове призначення РБП у найбільш загальному вигляді можна представити як основні напрями РБ (див. § 4.2). Найбільш розвинуті перші три напрями:

1) на допомогу загальній самоосвіті та освіті (або загальноосвітньому читанню);

2) на допомогу професійній самоосвіті та освіті;

3) на допомогу педагогічній, пропагандистській та виховній діяльності.

Третій напрям частіше за все не виділяють окремо як самостійний. Його розглядають або як підрозділ першого напряму (тому що педагогічна, пропагандистська та виховна діяльність здійснюються з метою загальної освіти та всебічного розвитку людини); або як підрозділ другого напряму (тому що педагоги, пропагандисти та вихователі займаються своєю діяльністю професійно; вони є спеціалістами у своїй галузі, і допомога їм у виховній діяльності є допомогою спеціалістам у виконанні їхніх професійних обов’язків).

Більш конкретно цільове призначення того чи іншого РБП визначається залежно від особливостей читацьких груп, на які розраховано РБП, тобто всередині або в тісному зв’язку з читацьким призначенням.

З іншого боку, читацьке призначення РБП у найбільш загальному вигляді визначається цілями читання, тобто основними напрямами РБ. Інакше кажучи, в найбільш загальному вигляді розрізняють такі групи читачів:

1. читачі, які звертаються до РБП з метою загальної освіти та самоосвіти;

2. читачі, які звертаються до РБП з метою професійної освіти та самоосвіти;

3. читачі, які звертаються до РБП за допомогою в педагогічній, пропагандистській або виховній діяльності.

Кожний напрям РБ утворює окрему підсистему РБП.

Усередині першої підсистеми РБП (на допомогу загальній освіті та самоосвіті) відокремлюють групи читачів, в основному, за соціально- демографічними ознаками (тобто: вік, місце в соціальній діяльності, стадія соціалізації). Це такі групи:

1) Школярі:

— молодшого віку (1 — 4 кл.),

— середнього віку (5 — 6 кл.),

— підліткового віку (7 — 9 кл.).

2) Юнацтво та молодь:

— учні старших класів загальноосвітньої школи,

— учні професійно-технічних училищ або технікумів,

— студенти вищих навчальних закладів,

— молодь, яка працює.

3) Читачі соціально-зрілого віку (дорослі читачі).

 

Для кожної групи читачів створюються РБП з більш конкретними цілями.

Читання школярів відповідає етапу становлення особистості, формування суспільної спрямованості. Тому РБП для школярів повинні сприяти соціальному становленню особистості, накопиченню початкової начитаності, знайомству з найкращою літературою.

Читання юнацтва та молоді повинно забезпечити вибір життєвого шляху, відповідь на питання “ким бути?” та “яким бути?”. Тому мета РБП для юнацтва — допомогти формуванню світогляду, виробленню навичок систематичного та різнобічного читання.

Читачів соціально-зрілого віку відрізняє практичний підхід, більша цілеспрямованість читання. Значно більший інтерес вони виявляють до поглибленого розгляду проблем, до історичних документів та інших джерел досліджень. Цілі РБП для даної групи читачів: допомога поглибленому оволодінню проблемою; всебічному духовному розвитку; задоволенню естетичних смаків та інтересів; систематичному залученню до досягнень суспільної, природничої, технічної думки.

У будь-якій групі читачів, яка виділена за соціально-демографічними ознаками, існують ще підгрупи, що розрізняються за рівнем підготовленості до читання літератури, її сприйняття та розуміння. Розрізняють дві головні підгрупи:

1) Читачі низького рівня підготовленості, або “малопідготовлені читачі”. Їх читання не має цілеспрямованого та систематичного характеру; провідні інтереси відсутні; вибір тем випадковий; немає навичок самостійного пошуку книг та оцінки того, що прочитане. Це, переважно, читачі з неповною середньою (або загальною середньою, середньою спеціальною) освітою. Але освіта не завжди є показником рівня начитаності, бо значною мірою остання залежить від самовиховання та самоосвіти. Цільове призначення РБП для таких читачів — допомогти визначити свої інтереси, придбати початкові навички самоосвітнього читання; сприяти розширенню інтересів, виробленню вміння розуміти та оцінювати те, що прочитане. Коротке формулювання цільового призначення РБП для даної підгрупи читачів може бути таким: “початкове загальне ознайомлення з темою”.

2) Читачі високого рівня підготовленості, які володіють необхідною підготовкою та навичками самостійної роботи з книгою. Вони мають стійкі, різнобічні інтереси; їх читання має систематичний характер. Вони володіють методикою бібліотечно-бібліографічного пошуку видань. Частіше за все це — читачі з неповною вищою та вищою освітою, але це не обов’язково. Високий рівень підготовленості може бути досягнутий шляхом самоосвіти; з іншого боку, вища освіта, на жаль, не завжди свідчить про високий рівень читацької культури.

Цільове призначення РБП для цієї підгрупи читачів — допомагати в подальшому розвитку читацьких інтересів, їх збагаченні та поглибленні, у вдосконаленні системи читання. Скорочене формулювання даного призначення може бути таким: “поглиблене вивчення теми”.

Проміж цими двома підгрупами іноді ще виділяють третю. Власне, це підрозділ першої підгрупи, якщо її поділити за ступенем розвитку читацьких інтересів на два підрозділи. До першого тоді віднесемо малопідготовлених читачів, які не мають звички до читання, не мають стійких читацьких інтересів. Мета РБП для таких читачів — зацікавити їх якоюсь темою, прилучити до читання, сформувати читацький інтерес. До другого підрозділу віднесемо читачів середнього рівня підготовленості, які вже мають бажання читати, мають інтерес до певної теми, але їх читання безсистемне, випадкове. Мета РБП для таких читачів — допомогти у визначенні системи читання, показати певне коло літератури, яка допоможе зробити читання не тільки різноманітним, але й корисним для розвитку особистості.

РБП для школярів розрізняють не тільки за віком читачів, але й за конкретною метою читання: 1) на допомогу навчанню (в тому чи іншому класі, з якоїсь конкретної дисципліни); 2) на допомогу розширенню кругозору, незалежно від навчання у школі.

Подальша конкретизація цільового та читацького призначення РБП пов’язана із змістом читання. Річ у тім, що інтереси читачів до тої чи іншої галузі знань мають свої особливості. Тому буде різною класифікація читачів, які звертаються до посібників суспільно-політичної тематики чи технічної, сільськогосподарської, літературно-художньої, мистецтвознавчої. Про ці відмінності йдеться у відповідних навчальних курсах.

У підсистемі РБП на допомогу професійній освіті та самоосвіті диференціація читачів ґрунтується на тому, що підвищення професійної майстерності є однією з форм безперервної освіти. Традиційно пропонувалося розрізняти такі групи читачів, які звертаються до РБП з метою професійної самоосвіти:

1) ті, що оволодівають професією;

2) ті, що підвищують виробничу кваліфікацію;

3) раціоналізатори, новатори виробництва, які займаються науково-технічною творчістю.

Кожна з цих груп читачів володіє певним початковим рівнем обізнаності у професії, має певні завдання у своєму читанні, потребує певних знань і відповідних типів літератури.

Пізніше перелік груп читачів, яким призначаються РБП на допомогу професійній освіті та самоосвіті, був доповнений групою спеціалістів середньої ланки виробництва або викладачів системи виробничо-технічного навчання та підвищення кваліфікації робітників, які є організаторами виробництва та навчання масових кадрів.

Ще пізніше в підсистемі на допомогу професійній самоосвіті почали виділяти завдання “допомоги професійній орієнтації” і відповідну групу читачів — учнів загальноосвітньої школи.

Іноді в складі підсистеми РБП на допомогу професійній самоосвіті виділяють завдання забезпечення бібліографічною інформацією спеціалістів виробництва та невиробничої сфери — сільського господарства, медицини, сфери обслуговування — на допомогу їх виробничій діяльності. Це завдання виконується у так званих “професійно-виробничих” БП, які умовно можуть розглядатися як різновид рекомендаційних БП, але вони більше подібні до науково-допоміжних БП вибіркового характеру.

Третя підсистема — на допомогу пропагандистській та виховній діяльності — як вже було сказано, іноді розглядалася як підрозділ першої підсистеми або, в іншому випадку, як підрозділ другої підсистеми. У всякому разі, особливості цільового та читацького призначення таких РБП дуже помітні. Головна мета тут — допомога пропаганді знань, тобто їх передаванню менш освіченим слухачам, вихованцям, учням. Читачі цієї групи — вчителі, викладачі, пропагандисти, лектори і т.д. — як правило, люди соціально-зрілого віку, зі спеціальною освітою. Залежно від мети звернення до РБП їх можна поділити на дві групи:

1) Педагоги, пропагандисти, лектори, які вивчають популярну літературу для того, щоб застосувати її зміст у своїх уроках, бесідах, лекціях.

2) Організатори читання — бібліотекарі, вчителі, вихователі, які вивчають популярну літературу для того, щоб рекомендувати її читачам, учням, вихованцям.

Цей поділ доволі умовний, оскільки кожний пропагандист або педагог може не тільки сам вивчати літературу, але й рекомендувати її слухачам, учням. Але у другому випадку, коли створюються РБП на допомогу організаторам читання, в них застосовуються спеціальні жанри — методичні поради, рекомендації, консультації, як організувати пропаганду книг; цього може не бути в посібниках для першої групи.

Уся теорія і методика РБ переконують в тому, що освітні та самоосвітні інформаційні потреби найкращим чином забезпечують ті РБП, які мають конкретне цільове та читацьке призначення, тобто які розраховані на конкретну групу і підгрупу читачів, на допомогу певній меті читання. Це обумовлене тим, що одним з найважливіших принципів дидактики і педагогіки є диференційований підхід до учнів або вихованців. Безумовно, такі РБП мають використовуватися відповідно до свого призначення.

Але реальної можливості створити РБП для всіх конкретних груп та підгруп читачів немає. Тому здебільшого у бібліографічних посібниках поряд із конкретним читацьким та цільовим призначенням вказують, що він може бути використаний ще й іншими категоріями читачів, або що він розрахований “на широке коло читачів”. Тоді завдання бібліотекаря, який використовує РБП, полягає в тому, щоби правильно визначити конкретне цільове та читацьке призначення даного РБП і порівняти його з типологічними особливостями читача, якому потрібна інформація; тільки в тому випадку, якщо вони збігаються, застосування РБП може бути корисним для читача.

В останні роки теоретичні та організаційні дослідження в галузі РБ стверджують, що є можливість відмовитися від численності конкретних різноманітних призначень РБП і таким чином перейти від екстенсивного розвитку системи РБП (тобто збільшення кількості різноманітних РБП) до її інтенсифікації, коли один РБП зможе задовольнити різноманітні потреби різних груп читачів. Спостерігається також тенденція зближення РБП з науково-допоміжними БП, особливо з покажчиками основної літератури.

Практична цінність цієї пропозиції в тому, що вона дозволяє значно скоротити кількість РБП, отже й витрати на їх підготовку та видання. Теоретичне обґрунтування цієї тези — в тому, що є такі теми, котрі виявляються загально-цікавими, а література з цих тем — загальнодоступною. З таких тем і такої літератури повинні створюватися РБП для “широких кіл читачів”. У таких РБП бажано ділити літературу на “основну” (призначену для початкового ознайомлення, для малопідготовлених читачів) та “додаткову” (для поглибленого вивчення питання, для читачів високого рівня підготовленості).

Залишається дискусійною проблема: наскільки можна комплексувати різні цільові та читацькі призначення в одному посібнику. Наприклад, спеціалісти з бібліографії для дітей вважають, що для дітей різного віку (школярів 1—4, 5—6, 7—9 класів) потрібні різні РБП. Деталізовану структуру цільового та читацького призначення РБП показано в таблиці 4.1 “Структура системи РБП за цільовим та читацьким призначенням”.