Бібліографічних посібників (НДБП)

 

НДБП розрізняються за багатьма ознаками. Вони можуть бути: поточними або ретроспективними; багатогалузевими, галузевими, тематичними, біобібліографічними або персональними; мономовними або полімовними, міжнародними або загальнодержавними і т.д. Але при всій різноманітності окремих НДБП всі вони створюються для задоволення інформаційних потреб спеціалістів, котрі можна звести до таких конкретних цілей:

1. Забезпечити поглиблені дослідження з конкретної теми.

2. Підбити підсумки розвитку науки.

3. Інформувати про новини наукової літератури.

4. Познайомити з основною проблематикою науки та її досягненнями, з основними працями в даній галузі.

Виконання цих конкретних цілей приводить до формування двох груп НДБП: реєстраційних бібліографічних посібників, які відбивають документи з найбільшою повнотою, та вибіркових бібліографічних посібників, які активно орієнтують читача в наявній літературі, тобто пропонують тільки кращі чи найголовніші праці. Реєстраційні НДБП створюються, як правило, при забезпеченні перших трьох цілей, а вибіркові — в основному, при задоволенні четвертої мети.

 

До першої групи — реєстраційних НДБП — належать такі типи НДБП:

 

· галузевий або тематичний ретроспективний БП;

· персональний або біобібліографічний БП;

· допоміжний покажчик до видання (наприклад, до зібрання творів класика науки);

· поточний сигнальний бібліографічний бюлетень;

· реферативний журнал;

· автоматизована інформаційно-пошукова система (АІПС);

· галузевий покажчик бібліографічних посібників (ретроспективний або поточний).

До другої групи — вибіркових НДБП — належать такі типи НДБП:

· покажчик основної літератури;

· путівник по літературі (або по бібліографічних посібниках);

· реферативний збірник;

· бібліографічний (аналітичний або критичний) огляд;

· біобібліографічний словник;

· бібліографічний відділ у науковому або науково-практичному чи виробничому журналі.

 

Для НДБП першої групи характерно відображення документів з найбільшою повнотою, майже вичерпно, наскільки це можливо в даних умовах; для НДБП другої групи характерною рисою є суворий відбір найбільш важливої в науковому відношенні літератури. Не можна сказати, що те чи інше завдання є більш важливим, оскільки обидва відповідають потребам спеціалістів. Конкретний перелік типів НДБП тієї чи іншої групи не є усталеним. Наприклад, реферативний журнал може виконувати завдання орієнтації фахівців у головних працях галузі, тобто належати до вибіркових НДБП, а реферативний збірник — навпаки, прагнути до найповнішого відображення документів, тобто бути реєстраційним НДБП, хоча інші РЖ є реєстраційними, а реферативні збірники — вибірковими.

Систему НДБП можна представити також в іншому розрізі — за хронологічною ознакою — як поєднання двох підсистем: поточної та ретроспективної.

Найбільш розвинута в системному відношенні підсистема поточного бібліографічного інформування в сфері науки та виробництва. Ця підсистема складається з трьох рівнів поточного бібліографічного інформування.

Перший рівень — сигнальна інформація, або сигнальні БП. До них належать, головним чином, поточні бібліографічні бюлетені, які містять бібліографічні описи літератури, в основному без анотацій, частково — з короткими довідковими анотаціями або перекладами назв іноземної літератури. Різновидом сигнальної інформації можуть бути копії змісту наукових журналів (головним чином, іноземних). Головне завдання НДБП сигнального рівня — оперативність, скорочення інформаційного інтервалу (проміжку між виходом видання в світ та його відображення у БП).

Другий рівень поточної підсистеми НДБП — реферативна інформація. Вона існує у вигляді реферативних журналів, реферативних збірників або так званої “експрес-інформації” (термінової публікації окремих розширених рефератів). Відмітна риса цього рівня: бібліографічні описи обов’язково супроводжуються рефератами або поширеними анотаціями. Довідкове значення реферативної інформації вище, ніж сигнальної, тому що в ній можна знайти не тільки відомості про наявність документа, але й конкретні дані про його зміст. Знайомство спеціаліста з рефератом може інколи замінити безпосереднє звертання до первинного документа, тому що в рефераті викладені методи дослідження та основні його результати. Але реферативні видання, безумовно, запізнюються в порівнянні із сигнальними.

Третій рівень поточної підсистеми — оглядова інформація, або аналітичні огляди. Головне в змісті таких видань — порівняльний аналіз літератури, виявлення найбільш перспективних напрямів досліджень. Бібліографічні описи документів, що аналізуються, подаються, як правило, окремо, після огляду, у вигляді списку літератури. Аналітичні огляди можуть охоплювати літературу за один рік або більший хронологічний період. Вони належать до НДБП, що активно орієнтують читача (тобто вибіркових НДБП).

 

Підсистема ретроспективних НДБП менше піддається систематизації. Річ у тім, що частіше за все ретроспективні НДБП створюються у відповідь на якусь конкретну потребу в інформації про літературу з певної галузі знання або теми, якщо є відповідний центр НТІ. Ця діяльність менш піддається плануванню, ніж поточна науково-допоміжна бібліографія.

Галузеві та тематичні ретроспективні НДБП часто створюються та видаються галузевими науковими бібліотеками, інститутами-центрами НТІ.

Персональні та біобібліографічні НДБП готуються установами, у яких працювали діячі науки (науково-дослідними та учбовими інститутами, Академією наук) чи установами, що вивчають життя та праці видатних діячів або сприяють такому вивченню.

Обласні УНБ, іноді у співпраці з музеями та науково-дослідними установами, готують краєзнавчі НДБП.

У створенні НДБП значна роль належить також авторам наукових праць, які складають бібліографічні покажчики як частину довідкового апарату наукових видань.

 

При загальному аналізі НДБП треба звертати увагу на те, яку галузь знань обслуговує БП; до якої підсистеми належить БП за хронологічною ознакою; поточний БП — до якого рівня інформування; ретроспективний — до якої групи типів БП за характером відбору документів. Подаємо таблицю 3.2. “Система науково-допоміжних бібліографічних посібників”, яка може допомогти у визначенні того БП, який аналізується.

 

 

Таблиця 3.2. Система науково-допоміжних бібліографічних посібників

Підсистеми	Поточні НДБП	Ретроспективні НДБП
	Рівні поточного інформування	Групи типів
Галузі	Сигнальний	Рефера-тивний	Оглядо-вий	Реєстраційні БП	Вибіркові БП
1. Суспільні науки	1.1	1.2	1.3	1.4	1.5
2. Природничі та технічні науки	2.1	2.2	2.3	2.4	2.5
3. Сільськогосподарські науки	3.1	3.2	3.3	3.4	3.5
4. Літературознавство, мовознавство	4.1	4.2	4.3	4.4	4.5
5. Мистецтво, культура	5.1	5.2	5.3	5.4	5.5
6. Комплекс галузей	6.1	6.2	6.3	6.4	6.5

 

 

***

 

На закінчення треба ще раз підкреслити, що НДБП створюються, головним чином, у галузевих бібліографіях. Тому в кожній галузевій бібліографії складається своя система НДБП, яка залежить від особливостей галузі, її документів, її читачів, наявності центрів НТІ та інших факторів. Тому більш докладну інформацію з питань науково-допоміжної бібліографії подають галузеві бібліографічні навчальні дисципліни. Мета курсу загального бібліографознавства — дати в цілому характеристику даного виду бібліографії, показати особливості його організації та системи бібліографічних посібників.

 

Питання для самоконтролю

 

1. В чому полягає суспільне призначення науково-допоміжної бібліографії?

2. Як визначаються категорії читачів-спеціалістів, що їх обслуговує науково-допоміжна бібліографія?

3. Назвіть особливості інформаційних і бібліографічних потреб (запитів, інтересів) споживачів інформації-фахівців.

4. Яка частина науково-інформаційної діяльності належить до науково-допоміжної бібліографії?

5. Назвіть основні завдання національної системи НТІ.

6. На які профілі поділяються центри системи НТІ?

7. Назвіть універсальні, багатогалузеві та галузеві центри системи НТІ колишнього всесоюзного рівня. Чому їхня бібліографічна продукція може стати у пригоді при бібліографічному обслуговуванні спеціалістів України?

8. Які установи виконують функції універсальних, багатогалузевих та галузевих центрів всеукраїнського рівня національної системи НТІ України?

9. Які установи належать до регіонального та низового рівнів системи НТІ України? В чому полягають особливості їх бібліографічної діяльності на допомогу науці та виробництву?

10. Які конкретні цілі забезпечують науково-допоміжні бібліографічні посібники?

11. Чим відрізняються реєстраційні науково-допоміжні бібліографічні посібники від вибіркових?

12. Чим відрізняються поточна та ретроспективна підсистеми посібників науково-допоміжної бібліографії?

13. Яку структуру має поточна підсистема посібників науково-допоміжної бібліографії?

14. Які види бібліографічних посібників створюються у межах ретроспективної підсистеми посібників науково-допоміжної бібліографії?

15. Проаналізуйте науково-допоміжний бібліографічний посібник з метою визначення його приналежності до певної підсистеми посібників науково-допоміжної бібліографії та його конкретного цільового та читацького призначення.

 

 

 

Розділ 4. РЕКОМЕНДАЦІЙНА БІБЛІОГРАФІЯ