Основні ділянки та напрями рекомендаційної бібліографії

 

Сучасні уявлення про бібліографію як діяльність примушують уточнити розуміння того, які саме ділянки та напрями діяльності об’єднує поняття “рекомендаційна бібліографія”.

По-перше, назвемо практичну рекомендаційну бібліографічну діяльність, яка складається, в свою чергу, з двох процесів, або ділянок бібліографічної діяльності: бібліографування (тобто підготовки рекомендаційної БІ, або створення РБП) та бібліографічного обслуговування (тобто доведення рекомендаційної БІ до споживачів), а саме рекомендаційно-бібліографічного обслуговування. Ці процеси чи ділянки бібліографічної діяльності можуть збігатися за часом і місцем виконання. Але іноді можуть бути чітко відокремлені один від одного. В останньому разі діяльність створення РБП виконують бібліографи, а рекомендаційно-бібліографічне обслуговування читачів — бібліотекарі відділів обслуговування. Результати діяльності у кожному з процесів будуть різними: в першому — безпосередньо самі РБП, або їх система; в другому — вплив на читацьку діяльність абонентів бібліотек. Але такий поділ може бути лише умовним, тому що РБП створюються з метою їх використання читачами чи організаторами читання (пропагандистами, бібліотекарями); без використання РБП ця мета не буде досягнута.

Як окремі ділянки рекомендаційної бібліографічної діяльності можна розглядати також:

· управлінську та методичну діяльність у галузі РБ;

· науково-дослідну діяльність: вивчення процесів, методів і результатів РБ;

· навчання бібліотекарів методам і засобам рекомендаційної бібліографії, а також навчання читачів вмінню користуватися РБП.

Результати діяльності в кожній з цих ділянок випливають з їх специфіки: в першій це — координація та кооперування рекомендаційної бібліографічної діяльності; в другій — наукові праці, статті і монографії з проблем РБ; в третій — знання та вміння бібліотекарів і читачів щодо використання РБП.

У рекомендаційній бібліографії можна виділити також окремі напрями, які визначаються за конкретними цілями діяльності:

1) допомога загальній освіті та самоосвіті;

2) допомога професійній освіті та самоосвіті;

3) допомога пропагандистській, популяризаторській, педагогічній і виховній діяльності.

Іноді називають ще інші напрями РБ:

4) допомога навчанню (в середніх та вищих навчальних закладах);

5) допомога організації відпочинку.

Два останні напрями частіше за все розглядаються в складі якогось з перших трьох напрямів.

З погляду змісту документів, які відбиваються в рекомендаційній бібліографічній інформації, РБ належить, головним чином, до галузевої бібліографії. Це обумовлено значною диференціацією наукових знань у сучасних умовах, диференціацією інформаційних потреб читачів по відношенню до літератури з різних галузей знань. Методика пропаганди літератури з різних галузей знань також має свою специфіку.

Але в той самий час існує завдання всебічного розвитку особистості шляхом широкого ознайомлення читачів з різними галузями знань, темами та питаннями. Це завдання перетворюється у проблему комплексності рекомендаційної бібліографічної інформації. Вона вирішується в окремих тематичних РБП, коли з того чи іншого питання пропонується література з різних галузей знань (наприклад, суспільно-політична, природознавча і мистецтвознавча); різних типів (наприклад, науково-популярна і художня). Такі посібники створюються з тем, які дозволяють застосовувати комплексний підхід: “Світ коло нас”, “Людина пізнає та створює себе”, “Багатолика куля земна”, “Час. Події. Люди”, “Календар знаменних і пам’ятних дат” і т.п. Такі комплексно-тематичні РБП за змістом відображених документів є багатогалузевими. Вони демонструють принципову єдність усіх знань, якими користується людство.

Проблему комплексності в рекомендаційно-бібліографічній пропаганді можна вирішувати також іншими шляхами. Це, по-перше, створення універсальних за змістом РБП, які дозволяють в одному БП знайти літературу з усіх або багатьох галузей знань. Але, в зв’язку з численністю літератури з усіх галузей знань, такі посібники доводиться створювати з декількох частин, кожна з яких є галузевою. Лише разом, у комплексі, ці частини створюють так звану “універсальну ланку” системи РБП.

По-друге, комплексність рекомендаційно-бібліографічної пропаганди можна забезпечити комплексним використанням різних РБП; створенням системи РБП, у якій кожний окремий посібник має доповнювати інший.

Рекомендаційну бібліографію можна також розглядати за іншими ознаками і, відповідно, відокремлювати різні ділянки РБ: поточну або ретроспективну РБ; краєзнавчу або країнознавчу РБ; рекомендаційну бібліографію бібліографії; рекомендаційну біобібліографію тощо.