Визначення соціальної профілактики та її види

Профілактика (у пер. з|із| грецької - попередження |попереджувати|) - складова частина будь-якої діяльності. Вона включає комплекс заходів, які повинні не допустити|припуститися| погіршення функціонування об'єкту діяльності і виникнення проблем. Особливо профілактика актуальна по відношенню до соціальних проблем і негативних соціальних явищ, запобігти яким часто простіше, ніж подолати|здолати| їх негативні|заперечні| наслідки.

Соціальна профілактика (превенція) - діяльність, с прямована на попередження виникнення і розвитку соціальних проблем і проблем особистості. Вона передбачає виявлення, усунення або нейтралізацію соціальних і психологічних чинників, які приводять до появи і загострення проблем. Профілактика - один з основних напрямів надання соціальної допомоги, яка здійснюється як складовий елемент роботи з окремим випадком, і як самостійна діяльність.

Мета соціальної профілактики - створення умов для уникнення проблем, повноцінної життєдіяльності людей і задоволення ними своїх потреб у такий спосіб, який не призводить до негативних наслідків.

Об'єктом (цільові групи) профілактики виступають як окремі особи, соціальні групи, верстви населення, які страждають або можуть постраждати від проблем і негативних явищ, так і ті, хто своїми діями, поведінкою, способом життя створюють проблеми, а також осіб, соціальні групи і організації, від дій яких залежить подолання причин проблеми і її наслідків. Загальна профілактика охоплює широкі шари суспільства і спрямована на подолання найбільш загальних, універсальних причин проблеми. Спеціальна профілактика орієнтована на соціальні групи, які знаходяться в особливих умовах, які збільшують ризик виникнення і загострення проблеми (групи ризику). Індивідуальна профілактика с прямована на окрему особу і має на меті подолати специфічні для неї проблеми.

Залежно від того, на якому етапі розвитку проблеми і її впливу на ту або іншу соціальну групу проводяться профілактичні заходи, виділяють такі види профілактики:

- первинна - діяльність, спрямована на попередження виникнення проблеми;

- вторинна - діяльність, спрямована на попередження загострення проблеми і її наслідків серед осіб, які відчули на собі її вплив;

- третинна - робота, яка здійснюється з особами, які постраждали від проблеми і спрямована на попередження її рецидивів.

 

Соціальна профілактика всіх видів може здійснюватися на рівні всього суспільства, окремого регіону, макросередовища (макрорівень), окремої соціальної групи, установи, організації, мікросередовища (мікрорівень), окремого індивіда (індивідуальний рівень). Профілактична робота на макрорівні реалізовується у вигляді комплексних профілактичних програм, компаній в засобах масової інформації, масових заходів, координованої діяльності мережі установ і організацій. На мікрорівні профілактика здійснюється у вигляді спеціальних програм, заходів і окремих дій у межах установ, організацій і за місцем проживання. Індивідуальний рівень профілактики - робота, яка проводиться фахівцями і волонтерами з окремими особами.

Суб'єктами профілактичної роботи виступають|вирушають| як спеціально створені| організації, фахівці|спеціалісти|, так і будь-яка установа, окремі особи|обличчя|, зацікавлені| в попередженні|попереджувати| і подоланні|здоланні| проблеми і наділені необхідни­ми| для цього ресурсами. Профілактика буде ефективною у випадку, якщо|у разі, якщо| об'єкт профілактичного впливу сам виступить|вирушатиме| суб'єктом профілактики. Адже необхідними умовами соціальної профілактики є|з'являються| комплексність і координація дій всіх суб'єктів профілактики на всіх рівнях, залучення| до попередження|попереджувати| проблем представників цільових груп.