Методи профілактичної інтервенції

Серед всіх методів роботи, які проводяться в процесі соціальної профілактики, необхідно детально розглянути методи профілактичної інтервенції. За допомогою цих методів здійснюється безпосередня взаємодія працівників, які здійснюють профілактичні програми, і представників цільових груп. Разом із заходами, які повинні поліпшити безпеку життєдіяльності, загальний соціально-економічний, моральний і культурний стан суспільства, застосування методів профілактичної інтервенції повинні активізувати людей, направити їх активність на попередження і подолання проблеми, підвищити їх можливості в подоланні проблем і чинників, які їх породжують.

Профілактична інтервенція - цілеспрямований вплив на цільову групу профілактики з метою зміни її відношення до проблеми і подолання властивих її представникам суб'єктивних чинників (уявлень, поглядів, переконань, мотивів, інтересів, звичок, стереотипів поведінки, ціннісної орієнтації), які приводять до проблеми. Профілактична інтервенція, як правило, здійснюється за допомогою інформування представників цільової групи і залучення їх до певних видів діяльності. Профілактична інтервенція повинна допомогти людині змінити свою поведінку щодо проблеми - навчитися не створювати або уникати її.

Для визначення змісту і методів профілактичної інтервенції необхідно проаналізувати особливості цільової групи профілактики. При цьому необхідно враховувати особливості конкретних осіб або груп, на які прямує профілактика у момент профілактичної інтервенції:

• Як відносяться представники цільової групи до проблеми (явища): позитивно, негативно, нейтрально, не знають про проблему? У чому причини подібного відношення?

• Що представники цільової групи знають про проблему? Які з їх уявлень некоректні? Яких знань не вистачає для свідомого вибору поведінки щодо проблеми?

• Які особливості поведінки, способу життя цільової групи сприяють появі, загостренню і не подоланню проблеми?

• Як представники цільової групи відносяться до профілактики цієї проблеми? Яка можлива мотивація їх участі в профілактичних заходах?

• Яка інформація може змінити некоректні уявлення, відношення і поведінку представників цільової групи щодо проблеми, забезпечити адекватні уявлення, свободу усвідомленого вибору поведінки?

• Які уміння і навики, особові якості бажано сформувати представникам цільової групи для подолання проблеми і її причин?

• Які вікові, статеві, соціокультурні особливості цільової групи необхідно врахувати при визначенні змісту профілактичної інтервенції? Яка інформація і діяльність можуть бути незрозумілими, неприйнятними, шкідливими для них виходячи з приведених особливостей?

• У яких формах і за допомогою яких методів профілактична інтервенція буде найбільш ефективною і доступною для цільової групи?

Отже, на основі проведеного аналізу визначається зміст|вміст| профілак­тичної| інтервенції щодо|відносно| кожної цільової групи і ті методи, за допомогою яких вона проводитиметься.

Основні методи профілактичної інтервенції:

Лекція - цілісний виклад спеціально підготовленої|обличчям| інформації щодо|відносно| певної проблеми;

Бесіда групова (як метод профілактики) - обговорення з|із| групою пев­ної| проблеми з метою виявлення, формування або корекції позиції членів групи щодо|відносно| цієї проблеми;

Дискусія - спеціально організоване обговорення проблеми, яке передбачає| наявність (зіткнення|сутичка|) різних точок зору;

Дискусія театралізована - дискусія, учасники якої виступають не від свого імені, а від імені певних персонажів, социальних типів, представників соціальних груп;

Диспут - формалізована і заздалегідь підготовлена дискусія з елементами змагання;

Кіно-, відеолекторій - цикл лекцій з використанням кино- і відеоматеріалів;

Рольова гра (як метод профілактики) - відтворення в умовних обставинах| проблемних ситуацій. У профілактичній роботі може бути складовим| елементом тренінгів, дискусій, що театралізуються, свят, масових акцій, проводитися у формі|у формі| спектаклів, змагань, концертів;

Тренінг (соціально-психологічний, груповий) - групова робота, спрямована| на розвиток умінь і формування навичок|навичок| соціальної поведінки. Як правило, включає психогімнастичні вправи, психо- і соціодраму| (мо­делювання| і програвання ситуацій спілкування), групові обговорення, рольо­ві| ігри;

Соціальна реклама (як метод соціальної профілактики) - розповсюдження|поширення| засобами|коштами| масової комунікації інформації, яка стосується соціальних цінностей; коротке емоційно|емоціональний| забарвлене|пофарбоване| повідомлення|сполучення|, спрямоване|спрямоване| на фор­мування| ставлення щодо|відносно| проблеми, позитивної ціннісною ориієнтації|. Розповсюджується|поширюється| у формі|у формі| приказок (у неформальному спілкуванні), листівок|, буклетів, плакатів, афіш, постерів, транспарантів, аудіо-| і відеокліпів|, рекламних акцій (концертів, мітингів, вуличних дійств).

Але|та| методи профілактики мають різні можливості|спроможності| формування когні­тивного|, афектного і поведінкового компоненту установки. Разове використання| окремих методів профілактичної інтервенції не принесе бажаних| результатів. Профілактична інтервенція буде ефективною лише за умови систематичного комплексного використання різних методів профілактики спільно з|із| діяльністю, спрямованою|спрямованою| на створення|створіння| умов для повноцінної життєдіяльності і самореалізації представників цільових груп профілактики.

 

 

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ

1. Беличева С.А. Основы превентивной психологии.–М.: «Соц. здоровье России»,1993.–180с.

2. Дети в кризисных ситуациях: профилактика негативных явлений и социально-психологическая помощь / Под общ. Ред. И.Д. Зверевой. – К.: Наук. світ, 2001. – 63с.

3. Лютий В. Соціальна робота з групами девіантної поведінки: Навчальний посібник. – К., 2000. – 51с.

4. Матвійчук О.С. Психокореційний тренінг як засіб профілактики девіантної поведінки підлітків // Практична психологія та соціальна робота. – 1998. – № 1. – С. 20-22; № 2.– С. 16-18.

5. Модуль: Методика освіти «рівний рівному» / Лещук Н., Зимівець Н., Авельцева Т., Ковганич Г., Мирошніченко Т., Руда О.– К.: Міленіум, 2002. – 132с.

6. Модуль: Спілкуємось та діємо / О. Безпалько, В. Гончарова, І. Авдєєва, Ж. Савич. – К.: Міленіум, 2002. –112с.

7. Оржеховська В.М. Про концепцію превентивного виховання дітей та молоді // Практична психологія та соціальна робота. – 1999. – № 2. – С. 8.

8. Ранняя профилактика отклоняющегося поведения учащихся (Психолого-педагогический аспект): Пособие для учителя/ Под ред. В.А. Татенко, Т.М. Титаренко. – К.: Рад. Школа, 1989. – 128с.

9. Реан А.А. Психологическая служба школы. Принципы деятельности и работа с «трудными». – СПб., 1993.